Методи детоксикація організму

величезну кількість  токсинів за допомогою звичайної  гарячої води. Очищення відбувається дещо повільніше, але є перевага – практично повна відсутність  протипоказань. Суть методу – в систематичному вживанні 100 мл гарячої (40-45 С) очищеної води щогодини впродовж дня. Курс становить 7 днів і більше. Результати отримують різноманітні. Максимум на третій день зникають закрепи, інтенсивніше працюють нирки, зменшуються і зникає «біль у животі», набряки, нормалізується імунна система – людина перестає хворіти на «застудні захворювання».

Цікаво і те, що в  такий спосіб багато кому вдається нормалізувати масу тіла при ожирінні. Ймовірно, метод може бути застосований і при виснаженні, кахексії.

Протипоказання: хронічна і гостра ниркова недостатність, за яких разове вживання води має бути зведене до 1 столової ложки (15 мл), а кількість вживання не більш як 10 на день.

 

 

4.4. Детоксикація  за допомогою руху

Дозовані фізичні навантаження – найкращий, найфізіологічніший спосіб профілактики накопичення водорозчинних токсинів та їх видалення. Фізичні вправи сприяють інтенсивному згоранню жирів, появі у кров’яному руслі підвищеної кількості вуглекислого газу. Розчинений у воді, він утворює вугільну кислоту Н2СО3, надалі відбуваються реакції, такі як при детоксикації через органи дихання. Однак рух не має протипоказань, притаманних штучним дихальним системам, оскільки включає природні механізми компенсації.

Фізичне навантаження посилює  кровообіг у всьому організмі, а отже, посилюється і прилив корисних метаболітів до кожної клітини і видалення токсичних метаболітів. Посилення кровообігу в органах можна досягти за допомогою швидкої інтенсивної ходьби.

Фізичні навантаження зумовлюють інтенсивнішу роботу всіх п’яти видільних систем організму. А отже, відбувається одночасна детоксикація через печінку, кишки, нирки, шкіру, легені.

Найбезпечніша фізична  вправа – швидке, інтенсивне (до поту) ходіння по рівній місцевості, пізніше, якщо є можливість – по пересіченій. Також велосипед, ковзани, плавання або ходіння на лижах з палицями. Останні два види особливо корисні тим, у кого є проблема остеохондрозу.

 

5. Видалення жиророзчинних токсинів

Пестициди та гербіциди, які використовують у сільському господарстві,

представленні жиророзчинними сполуками і застосовуються у вигляді водних емульсій та суспензій. На ягодах, фруктах і овочах вони утворюють плівки, які не змиваються водою, навіть гарячою. Якщо фрукти можна вимити з милом, то до ягід такий засіб не застосуєш. Поступово організм сучасної людини накопичує значні кількості цих отрут. Найбільша їх концентрація спостерігається у ліпідних утворах лімфатичної системи, жирових клітинах. Детоксикація описаними вище методами передбачає видалення водорозчинних токсинів і не призводить до зниження концентрацій жиророзчинних, оскільки перерозподіл цих сполук між ліпідною та водною фазами не відбувається.

Народна медицина пропонує цікавий спосіб видалення зазначених токсинів. Приблизно столову ложку  очищеної олії набирають у рот  й імітують полоскання рота, потім просто «ганяють» рідину між зубами впродовж 15 хв. (що досить складно, багато хто обмежується меншим терміном). Білу пінисту рідину випльовують (отрута!), рот промивають теплою чистою водою. Процедуру повторюють щодня протягом тижня.

Під час полоскання справді  відбувається перерозподіл жиророзчинних  сполук між лімфатичними залозами та олією, при цьому слинні залози слугують «транспортним коридором».

У багатьох хворих процедура  призводила до зменшення проявів  захворювань порожнини рота, спостерігається зменшення доброякісних новоутворень, зокрема мастопатії, фіброміоми, лімфаденіту підщелепних та інших лімфовузлів, зменшення проявів лімфостазу.

5. Видалення жиророзчинних  токсинів 

Пестициди та гербіциди, які використовують у сільському господарстві,

представленні жиророзчинними сполуками і застосовуються у  вигляді водних емульсій та суспензій. На ягодах, фруктах і овочах вони утворюють плівки, які не змиваються водою, навіть гарячою. Якщо фрукти можна  вимити з милом, то до ягід такий засіб не застосуєш. Поступово організм сучасної людини  накопичує значні кількості цих отрут. Найбільша їх концентрація спостерігається у ліпідних утворах лімфатичної системи, жирових клітинах. Детоксикація описаними вище методами передбачає видалення водорозчинних токсинів і не призводить до зниження концентрацій жиророзчинних, оскільки перерозподіл цих сполук між ліпідною та водною фазами не відбувається.

Народна медицина пропонує цікавий спосіб видалення зазначених токсинів. Приблизно столову ложку очищеної олії набирають у рот й імітують полоскання рота, потім просто «ганяють» рідину між зубами впродовж 15 хв. (що досить складно, багато хто обмежується меншим терміном). Білу пінисту рідину випльовують (отрута!), рот промивають теплою чистою водою. Процедуру повторюють щодня протягом тижня.

Під час полоскання справді  відбувається перерозподіл жиророзчинних  сполук між лімфатичними залозами та олією, при цьому слинні залози слугують «транспортним коридором».

У багатьох хворих процедура  призводила до зменшення проявів захворювань порожнини рота, спостерігається зменшення доброякісних новоутворень, зокрема мастопатії, фіброміоми, лімфаденіту підщелепних та інших лімфовузлів, зменшення проявів лімфостазу.

 

 

 

6. Універсальний метод детоксикації соками

Детоксикація соками – як метод очищення лімфи

Для проведення детоксикації потрібно отримати по 0,5 склянки свіжих соків:

• редьки чорної;
• столового буряка;
• моркви;
• селери кореневих сортів;
• лимона;
• журавлини;

До цієї суміші додати 0,5 склянки меду.

Все перемішують і тримають на холоді. П’ють щоранку по 50 мл порівну з гарячою водою (окропом) впродовж 10 днів. Роблять перерву на 5 днів і, приготувавши нову суміш, курс повторюють. Описану профілактику бажано проводити двічі на рік.

Суміш соків має жовчогінну, сечогінну, антиоксидантну дію, містить велику кількість ферментів, вітамінів та мікроелементів, стимулює діяльність травних залоз і розчиняє солі – урати, оксалати, а також карбонати та фосфати. Така здатність зумовлена наявністю двох соків протилежної дії: лимонна кислота створює лужне середовище, бензойна (в журавлині) – підкислює. Проте кожна з них працює в різних органах та тканинах.  У результаті розчиняються й виводяться і кислі, і лужні токсичні метаболіти. У східній медицині буряк вважають засобом абсолютної детоксикації організму завдяки наявності антоціанів та пектинів (можливо, і сполук, які на сьогодні ще не виявлені). Селера – сильний спазмолітик, особливо для сечових шляхів, а також для жовчних проток і сфінктерів. Редька найкраще розчиняє надлишки сольових утворів, є сильним жовчо- та сечогінним, відхаркувальним засобом.

Розчинення конкрементів у нирках і жовчному міхурі та виведення  їх з організму підтверджуються  клінічно. Загально зміцнювальна дія  виявлена, також поліпшення стану  людей похилого, як і репродуктивного віку, також вплив на імунну систему – в кращу сторону. Також суміш з соків і меду рекомендується онкохворим.

 

 

 

7. Метод «сто квіток»

Починаючи з ранньої  весни, збирають сто різних видів  квіток. Їх можна відразу вносити  в 2 л 30% спирту або ж попередньо висушувати. Кожен відбирає ті види рослин, які він добре знає, тому в кожної людини набір квіток буде свій. Беруть 30% спирт, тому що він сприяє збереженню ферментів і гормонів рослин в активному стані. Об’єм 2 л достатній для оздоровлення чи лікування всієї родини.

Отриману настоянку  п’ють упродовж місяця по 1 чайній ложці  натще. Після перерви, тривалість якої залежить від стану хворого, курс повторюють. Як правило, достатньо двох курсів на рік.

Для хворих на сечокам’яну  та жовчнокам’яну хвороби запропонована доза виявляється надмірною, може спровокувати відповідно ниркову чи печінкову кольку, це може трапитись уже в перший день застосування засобу. Таким хворим слід починати з 2-3 крапель на прийом тричі на день, перед їдою, розбавляючи їх теплою водою, через кілька днів разову дозу збільшувати на 1 краплю. Так поступово дозу доводять до сумарної – близько 50 крапель упродовж дня.

Після досягнення дози необхідно  випити 50 крапель за один прийом зранку, що і становить 1 чайну ложку. Організму дають перепочити 2-4 тижні і починають другий курс профілактики.

Якщо зазначених патологій немає  і засіб сприймається спокійно, через 2 тижні необхідно збільшити дозу, і починають вживати 1 чайну ложку настоянки також увечері. Також з часом бажано подвоїти дозу.

Вплив «ста квіток» на організм у різні пори року не однаковий. Суміш є потужним імуномодулятором. Враховуючи склад біологічно активних сполук, які мають міститися в настоянці, можна передбачити її тотальний позитивний вплив на більшість органів із систем організму. У квітках, на відміну від рослини в цілому, переважають фітогормони.

 

 

8. Метод сліпого зондування (тюбажів)

Мета зондування — повне спорожнення жовчного міхура. Найважливіша структура внутрішніх органів часто переповнюється, розтягується й змінює форму, що чітко видно під час обстеження на УЗД. Затримка й несвоєчасний відтік жовчі можуть призвести до закиду цього секрету в шлунок, спричинюючи відрижку, печію й гіркоту в роті. Переповнений жовчний міхур позначається на функції печінки — від цього погане самопочуття, ослаблення імунітету, біль у голові, нудота, слабкість, до того ж шкірні хвороби. Безконтрольне голодування може посилити зазначені вище ознаки. Лікарі радять очисне голодування поєднувати зі сліпим зондуванням. Утім, і саме по собі зондування може принести користь. 
Для визначення необхідності детоксикації щодо печінки існує тест. Сік столового буряка в кількості 50 мл не повинен забарвлювати сечу в червоний колір. Якщо таке забарвлення з’являється, значить, гепатоцити не мають найменших запасів антиоксидантів, відновлення антоціанів буряка у безбарвні лейкоантоціанідини не відбувається зовсім. Інакше кажучи, детоксикація в гепатоцитах практично не можлива. Якщо вживати щодня 50 мл  соку щодня, то через деякий час функції органа відновлюються, сеча набуває жовтого кольору.

Найшвидше відновлення  функції детоксикації відбувається за умов застосування зондування –  прямого (за допомогою зонда) чи так званого «сліпого». Сліпе зондування дає також змогу одночасно провести і детоксикацію кишок.

Класичний метод зондування:

Розчини магнію сульфату, 25 – 33 % - 100 мл; засіб категорично  протипоказаний при виразковій хворобі  будь-якої локалізації, гастритах, панкреатитах, бульбітах – взагалі виразках чи ерозивних процесах травного каналу, а також при хронічному чи гострому панкреатиті;

Оливкова олія – 300 мл; також для кращого результату додають таку ж кількість лимонного соку, засіб протипоказаний при вираженому панкреатиті, при гіперацидних станах обмежують додавання лимонного соку.

Лікування починають увечері з очисної клізми. 50 мл маслинової олії, запиваєте столовою ложкою лимонного соку й лягаєте на правий бік впритул до гарячої грілки. Кожні 15 хвилин ковтаєте по 50 мл олії й по ложці лимонного соку, поки не вип’єте всі 300 мл олії. Продовжуєте лежати на грілці. За якийсь час протоки печінки почнуть розкриватися. Можуть вийти білірубінові камені, жовта жовч, жовті холестеринові клапті. Ранком востаннє зробіть клізму, а сніданок обмежте легкою кашою. Розтягнута на три дні процедура - не з приємних, проте вже незабаром відчуєте покращення. Закріплювати досягнуте бажано раз на квартал, збільшуючи при цьому кількість маслинової олії на 20-50 мл. Надалі, коли почуватиметеся значно краще, процедури видалення жовчі можна скоротити до однієї-двох на рік - усе залежить від чистоти харчування й самопочуття;

Яєчні жовтки, домашні  – 3-4 шт., додають гарячу воду 50 мл;

Розчини сорбіту – 2 столові  ложки на 100-120 мл води; ефективніше  розчиняти засіб на приготовленому настої - жовчогінному зборі: 1 столову ложку збору заливають 0,5 л окропу, настоюють 20-30 хвилин, проціджують у склянку і засипають 2 ложки сорбіту, і доливають гарячим настоєм до 100 мл, випивають; настій що залишився (уже без сорбіту), п’ють через кожні 15 хв по 100 мл;

Рослинні соки, для дорослого – 1 склянка морквяного з додаванням 0,25 склянки бурякового;

Мінеральні води жовчогінної  дії, 0,5 л;

Розчини меду – 1 столова  ложка на 100 мл гарячої води; протипоказано  при гіперацидних станах;

Настої, відвари, чаї жовчогінної  дії – 0,5 л.

Досить часто застосовують подвійне чи навіть потрійне зондування. Наприклад, розчин магнезії через 15 хвилин запивають 1 склянкою підготовленої  мінеральної води або через 15 хвилин після оливкової олії – жовтки, які також запивають мінеральною  водою. Жовтки змішують з олією (без лимонного соку) і через 15 хвилин запивають овочевими соками або розтирають жовтки з медом і запивають мінеральною водою.

Усі запропоновані засоби слід вживати помірно гарячими –  близько 40 С. Така температура забезпечує протиспастичний ефект і сприяє розрідженню жовчі.

Якщо не має протипоказань  для теплових процедур, бажано після  вживання засобу лягти на правий бік  на грілку так, щоб вона максимально  прогрівала ділянку печінки і  жовчного міхура, підігнути ноги і  пролежати в такій позі 20 хвилин. Потім, притримуючи грілку на тому самому боці, перевернутися на лівий бік. Якщо жовчний міхур не здатний повністю скоротитися, то в положенні на лівому боці жовч витікає з нього під дією своєї маси. Відбувається більш повне очищення міхура від застояної старої жовчі. Грілка може бути водяною чи гелевою, але не електричною. Пацієнт має відчувати її як помірно гарячу впродовж усіє процедури, яка триває не менше години. Для цього в грілку наливають гарячу воду, закутують в кілька шарів рушника і поступово розкутують, як тільки зникає відчуття тепла. Таке прогрівання необхідне, щоб поліпшити мікро циркуляцію крові в ділянці печінки, розрідити жовч, зняти спазми з проток та сфінктерів. В більшості пацієнтів на місці прогрівання залишаються багрові плями – свідчення  того, що прогрівання відбувається правильно. Вони зникають за кілька годин.