Міжнародна характеристика Австрії

Найбільш привабливою формою організації  бізнесу для нерезидентів є компанія з обмеженою відповідальністю, оскільки вона найбільш проста у створенні та легка в управлінні.

Ця форма призначена в основному для середнього і малого бізнесу та може створюватися для здійснення практично будь-якого виду діяльності, за виключенням банківської, страхової та інвестиційних фондів. Податкове законодавство Австрії не передбачає окремих норм для таких компаній, створених нерезидентами. Вони користуються тим же податковим режимом, що й австрійські компанії без участі іноземного капіталу.

Як вже зазначалося, Австрія  відноситься до числа західноєвропейських  країн з дуже високою часткою  участі іноземного капіталу в економіці, сама ж вона експортує капітал дуже мало.

Таким чином, країна стала ареною боротьби міжнародних монополій. На іноземних  підприємствах зайнято понад 20 всіх промислових робітників і службовців, тобто більше, ніж на підприємствах, що належать державі. Іноземний капітал торкнувся своїм впливом у тій чи іншій мірі всі галузі господарства, але основна його частина вкладена у промисловість, і в першу чергу електротехнічну (німецький, частково американський, нідерландський, швейцарський капітали), загальне машинобудування і приладобудування (німецький, швейцарський, шведський), магнезитові (американський, французький), нафтову (американський, англійський), хімічну (німецький, англійський, нідерландський, швейцарський), а також алюмінієву (швейцарський) і деякі інші галузі. Особливо глибокий вплив іноземний капітал робить на розвиток таких прогресивних галузей, як електротехнічна, електронна, нафтохімічна, а також на торгівлю нафтопродуктами (70% бензоколонок Австрії належить американським і англійським монополіям, вони ж контролюють ввезення нафти в Австрію).

Хоча в  2008 р. досі відмічався приріст  інвестицій на 0,5 опитування серед 1278 підприємств, проведене Палатою економіки  Австрії, показало, що близько 25 % запланованих інвестицій будуть скасовані внаслідок кризових явищ в економіці. Насамперед це стосується інвестицій у виробничі фонди, які становлять близько 40 % від загального обсягу інвестицій. Протягом 2009 та 2010 рр. прогнозується скорочення інвестицій у виробничі фонди відповідно на 4,8 % та 2,4 %. Це призведе до подальшого скорочення загального обсягу інвестицій на 1,6 % у 2009 р. та на 0,4 % у 2010 р [11].

2.2. Валюта країни

З 10.01.1999 Австрія в якості національної валюти визнає Євро. Євро - це одна зі світових резервних валют (друга за значенням після долара), конвертованість її не підлягає ніякому порівнянню.

В даний час Євро - валюта з найвищою сумарною вартості готівки, циркулюючих  в усьому світі.

У 2000 - 2007 роках багато аналітиків вважали, що Євро може замінити в світових розрахунках долар. Проте фінансово-економічна криза, що почалася в 2008 році, поставив цей проект під питання.

В даний час Євро, неухильно втрачає  в динаміці в порівнянні з доларом (хоча в 2000-2009 роках тут для Євро спостерігався явний ріст). Поточні проблеми в країнах єврозони (в першу чергу в Греції, Португалії та Іспанії).

Співвідношення Євро до іншої основної світової валюти - долара, коливалося з 0,825 в 2001 році, до 1,607 в 2009 році. У той  же час відзначимо, що багато проблем  зони Євро привели до того, що ця валюта в даний час втрачає пункти в порівнянні з доларом.

2.3. Центральний банк країни та його валютно-курсова політика

Банківська діяльність в Австрії  регулюється Законом про банки  від січня 1994. Закон регулярно переглядається, зокрема, з метою приведення у відповідність із законодавством ЄС та міжнародними зобов'язаннями, наприклад, у зв’язку з боротьбою з відмиванням грошей. Основні умови функціонування банків і фінансових установ однакові для всіх країн ЄС, включаючи право банків, зареєстрованих в одній країні ЄС, вести діяльність в іншій країні ЄС без перереєстрації в рамках так званої єдиної паспортної системи. При цьому банки залишаються підконтрольними перевіряючим органам своєї рідної країни.

Контроль за функціонуванням банківської  системи здійснює незалежна Адміністрація фінансових ринків (FMA), яка регулює діяльність всіх фінансових установ, включаючи фінансові корпорації. Національний банк несе відповідальність за стабільність фінансової системи. Держава володіє 50% Національного банку; інші акції розподіляються між профспілками і групами роботодавців, а також іншими банками і компаніями. Роль Центрального банку Австрії (Österreichische Nationalbank) істотно змінилася після здійснення третього етапу освіти Економічного і валютного Союзу, що призвело до входження Центрального банку в систему Європейських центральних банків («ESCB»). В даний час Центральний банк відіграє подвійну роль: проводить монетарну політику Європейського Центрального банку як член системи Європейських центральних банків, одночасно будучи Центральним банком Австрії [7].

Адміністрація фінансових ринків розрізняє  такі види вітчизняних банків: акціонерні банки, ощадні банки, державні іпотечні банки, кооперативні банки «Райффайзен», взаємно-ощадні народні банки, іпотечні будівельні банки і ощадно-позичкові асоціації, інвестиційні фонди для виплати вихідної допомоги службовцям, компанії з управління інвестиційними фондами та спеціальні банки, що функціонують в умовах обмеження деяких видів діяльності.

Усього в країні існує 897 банків, у тому числі 21 філія банків ЄС. Три чверті всіх банків є кооперативними, і тільки 47 банків - акціонерні. Австрія має високу концентрацію банків у порівнянні з іншими країнами ЄС, і Адміністрація фінансових ринків вважає, що їй слід підвищити конкурентоспроможність банків у розвиток заходів щодо вдосконалення діяльності.

В останні роки відмінності між  банками різних типів поступово  розмиваються, зокрема між акціонерними, ощадними і кооперативними банками. Провідними австрійськими банками  є «Банк Австрія Кредітаншальт» (BACA), «Баваг ПСК», «Ерсте банк / Шпаркассен», групою банків «Райффайзен» та групою «Фольксбанк». Жоден з провідних банків не є чисто комерційною установою. «Баваг ПСК» виник в результаті поглинання «Баваг», коріння якої лежать в профспілковому русі Поштовому ощадному банку. «Ерсте банк / Шпаркассен» і BACA представляють собою гібрид між котируються на ринку банками і ощадними банками, хоча в даний час вони класифікуються як останні, а банки «Райффайзен» є кооперативними. BACA, що є дочірнім підприємством другого за величиною німецького банку HVB, вважається найбільшим австрійським банком, що складає біля 25% ринку, хоча їй не поступається група банків RZB, а «Ерсте банк / Шпаркассен» також вважає, що володіє, приблизно, 25% ринку банківських послуг. Таким чином, зазначені три структури поділили між собою три чверті банківського ринку Австрії. «Баваг ПСК» - четвертий за величиною банк, що займає близько 10% ринку.

Всі чотири банки, разом з групою «Фольксбанк» (що має 6% внутрішнього ринку) вклали великі інвестиції в Центрально-Європейський, Східно-Європейський і Балканський ринки. Широке коло клієнтів в цих регіонах природно звикли користуватися послугами ощадних / кооперативних / взаємно-ощадних банків, і австрійський банки використовують тут своє географічне перевагу. «Ерсте банк / Шпаркассен» належать провідні роздрібні банки в Чехії та Словаччині, цей же банк контролює Угорський поштовий банк. BACA володіє 5-10% частками ринку в ряді Центрально-і Східно-Європейських, а також Балканських країн. Група RZB-спільне дочірнє підприємство кооперативів «Райффайзен», що виконують функції центрального банку цієї мережі і надають банківські та інвестиційні послуги великим клієнтам, також розширюються в банківській сфері Центральної та Східної Європи [10].

 Ряд функціонують в Австрії  іноземних кредитних установ,  не рахуючи тих, які увійшли своїми частинами в провідні австрійські банки, невеликі за своїми масштабами, і їхня сукупна господарська діяльність щодо обмежена. Вони займають такі ніші, як надання споживчого кредиту, особливо фінансування придбання автомобілів, надання банківських послуг через Інтернет та лізинг або послуги зберігання.

Великі австрійські комерційні банки мають високий кредитний  рейтинг. Вони повністю інтегровані  в міжнародні фінансові потоки і  міжнародні ринки капіталу і мають  мережу кореспондентських банків по всьому світу. Зокрема, у Центральній і Східній Європі австрійські банки відіграють провідну роль, і таким чином в змозі запропонувати оптимальні спеціалізовані послуги в цих країнах. Найбільші австрійські комерційні банки перераховані нижче:

- Банк Австрія Кредитанштальт АГ (Bank Austria Creditanstalt AG);

- Ерсте банк Шпаркассен АГ (Erst Bank Sparkassen AG);

- Райффайзен Централбанк Остеррайх  АГ (Raiffeisen Zentralbank Österreich AG);

- Остеррайхіше Фольксбанку АГ (Österreichische Volksbanken AG);

- Банк БАВАС ПСК (BAWAS PSK Bank).

2.4. Фондова біржа країни

Слід зазначити, що майже всі  компанії, акції яких внесено до основного індексу Віденської фондової біржі – Австрійського торговельного  індексу (ATX) – провадять активну  ділову діяльність у країнах Центральної та Східної Європи. Це підтверджує високу репутацію біржі серед емітентів та інвесторів.

Віденська фондова біржа пропонує багато переваг для здійснення українськими компаніями успішного публічного розміщення акцій, основними з яких є такі: ліквідність біржі; наявність значної кількості міжнародних інвесторів; швидкість процедури лістингу; незначні витрати на ІРО; наявність різноманітного спектра послуг; орієнтація біржі на країни Центральної та Східної Європи.

Як зазначають представники Віденської фондової біржі, останнім часом вона розвивалась настільки швидко, що її з впевненістю можна вважати одним із найбільш активних фондових центрів Європи. За попередні п’ять років спостерігалася позитивна динаміка зростання основного індексу біржі – ATX. З початку 2003 р. до кінця квітня 2008 р. АТХ зріс майже на 271%. У свою чергу, ринкова капіталізація біржі з початку 2004 р. зросла на 235% і за станом на кінець квітня 2009 р. становила 150,1 млрд. євро. Середньомісячний обсяг торгів акціями на Віденській фондовій біржі зріс на 770% – з 1,6 млрд. євро у 2003 р. до 13,8 млрд. євро у квітні 2009 р. При цьому середній щоденний обсяг торгів акціями за станом на 1 травня 2010 р. дорівнював 658 млн. євро [4].

Суттєвою перевагою біржі є  наявність на ній значної кількості крупних інституційних інвесторів, як австрійських, так і зарубіжних, зокрема зі США, Великобританії, Німеччини, Швейцарії, Франції, Канади, Нідерландів, Швеції, Бельгії, Польщі, Японії та Китаю. При цьому, частка загального обсягу торгів, що припадала на іноземних інвесторів, становила 23,2%, а на австрійських капіталовкладників – 76,8%, то в кінці квітня поточного року ці показники вже дорівнювали 67,7 і 32,3% відповідно.

Віденська фондова біржа співпрацює з багатьма світовими фондовими  біржами щодо запровадження спільних індексів, зокрема з майданчиками Будапешта, Белграда, Сараєва, Бухареста, Шанхая, а також Києва. Так, у вересні 2007 р. Віденська фондова біржа спільно з ФБ ПФТС запровадила розрахунок індексу Ukrainian Traded Index (UTX).

Віденська фондова біржа має  три ринки. Серед них, зокрема, офіційний  і напівофіційний регульовані ринки. Вони, насамперед, відрізняються критеріями лістингу: на першому ринку вони більш жорсткі, ніж на другому. Крім того, торгівля фінансовими інструментами здійснюється на третьому ринку – Багатофункціональному торговельному майданчику. На відміну від регульованих ринків на ньому відсутні формальні критерії допуску акцій до обігу.

Віденської фондової біржі –  Австрійського торгового індексу (ATX). З початку 2008 р. до кінця лютого 2010 р. АТХ зріс майже на 237%. У свою чергу, ринкова капіталізація біржі з початку 2007 р. зросла на 215% і за станом на кінець лютого 2010 р. дорівнювала 141,2 млрд. євро.

Середньомісячний обіг акцій на ринку Віденської фондової біржі зріс на 903% – з 1,6 млрд. євро у 2008 р. до 15,9 млрд. євро в лютому 2010 р. Середній щоденний обіг акцій за станом на 1 березня 2010 р. становив 741 млн. євро.

Протягом 2007-2010 рр. також спостерігалась позитивна динаміка зростання обсягу торгів на Віденській фондовій біржі на 919%. Для порівняння: за цей самий період на Варшавській фондовій біржі відбулося зростання обсягу торгів на 590%, на Франкфуртській фондовій біржі – на 148%, на Лондонській фондовій біржі – на 112%, на Північноєвропейській фондовій біржі ОМХ – на 76% [4].

Висновок

Австрійська республіка займає важливе  місце у світовій економічній  діяльності. Австрія активно бере участь у виробленні принципів, умов і домовленостей з питань міжнародної  торгівлі та економічного співробітництва на багатосторонній основі.

 У галузі зовнішньоекономічної  політики республіка в цілому  виступає за розвиток співпраці  з усіма країнами, розглядаючи  зовнішньоекономічні зв'язки як  найважливіший елемент міждержавних  відносин в який складається  сьогодні багатополярному світі.

Австрійська республіка відіграє значну роль у світовій економіці й міжнародній  торгівлі. Промисловість країни через  її відносно невеликих масштабів  приречена на більш активне включення  в систему міжнародного поділу праці. Австрійський внутрішній ринок порівняно обмежений, тому для сучасних національних фірм країни справжнім ринком збуту продукції може бути тільки світової.