Автор работы: Пользователь скрыл имя, 08 Июня 2015 в 15:48, курсовая работа
Вивчення дилінгових операцій актуально у зв'язку з тим, що вони одержали широке поширення в Україні. Так, на сьогоднішній день тільки на території України існують десятки брокерських контор, що надають доступ на міжнародний валютний ринок FOREX. Умови роботи, пропоновані цими брокерами, прийнятні для широкого кола інвесторів. Вони поєднують достатньо невеликий початковий капітал, низькі комісійні витрати (вузький спред), можливість торгівлі неповними лотами і потенційно високий рівень очікуваного доходу. На серверах Internet-брокерів для трейдерів-початківців пропонується коло статей, присвячених технічному і фундаментальному аналізу, а також стратегіям торгівлі. Проте застосування таких стратегій і аналізу залишається під питанням і більшою частиною не має наукового обґрунтування.
Розділ |
Прізвище, ініціали та посада консультанта |
Підпис, дата | |
Завдання видав |
Завдання прийняв | ||
№ з/п |
Назва етапів дипломної роботи |
Строк виконання етапів роботи |
Примітка |
Вивчення дилінгових операцій актуально у зв'язку з тим, що вони одержали широке поширення в Україні. Так, на сьогоднішній день тільки на території України існують десятки брокерських контор, що надають доступ на міжнародний валютний ринок FOREX. Умови роботи, пропоновані цими брокерами, прийнятні для широкого кола інвесторів. Вони поєднують достатньо невеликий початковий капітал, низькі комісійні витрати (вузький спред), можливість торгівлі неповними лотами і потенційно високий рівень очікуваного доходу. На серверах Internet-брокерів для трейдерів-початківців пропонується коло статей, присвячених технічному і фундаментальному аналізу, а також стратегіям торгівлі. Проте застосування таких стратегій і аналізу залишається під питанням і більшою частиною не має наукового обґрунтування.
Об’єктом дослідження процеси функціонування міжнародного валютного ринку FOREX. Предметом дослідження визначено механізми торгівлі світових та українських дилінгових центрів на міжнародному валютному ринку FOREX, теоретичні та практичні аспекти підвищення їх ефективності.
Питанням діяльності міжнародного валютного ринку FOREX та дилінгових центрів присвячені роботи багатьох вітчизняних і зарубіжних вчених, серед яких слід зазначити: С.Я. Боринця, А.П. Голікова, В.Є. Новицького, Ю.Г. Лисенка, Л.Н. Красавіну, А.Г. Наговіцина, Б.Б.Рубцова, Д.В. Гаврікова, О. Береславську, А. Бондаренка, А. Елдера, С. Вінса, Б. Стівена, Д. Швагера, Дж. Сороса та ін.
Методологічну основу дослідження становили: діалектичний підхід до розгляду економічних явищ і суперечностей; системний аналіз проблем валютного ринку України; досягнення світової та вітчизняної економічної думки в галузі регулювання діяльності дилінгових центрів та брокерських компаній. При вивченні закономірностей та суперечностей управління економічною ефективністю використано методи групувань, динамічних рядів, статистичних співвідношень, структуризації цілей, порівняльного аналізу, логічного аналізу тощо. Інформаційну базу дослідження становлять книги вітчизняних та зарубіжних авторів: «FOREX – учбовий посібник» Ю. Іванова, «Основи успіху валютних спекуляцій» В.Максимова, «Ринок FOREX – шлях до успіху» В. Якімкіна, «Мастер-трейдинг. Секретні матеріали» Е. Наймана, «Як я граю та виграю на біржі» Г. Сміта, аналітичні розробки банківської та фінансової тематики від спеціалістів інформаційного агентства Reuters, Всесвітнього банку міжнародних розрахунків, фінансового конгломерату UBS AG та довідникова інформація щодо діяльності дилінгових центрів з офіційних сайтів компаній.
Робота складається з вступу, 3 розділів, висновків, містить 70 сторінок тексту, 6 рисунків, 16 таблиць. Список джерел включає 33 найменування літератури, 28 електронних публікацій.
Успішний розвиток валютних відносин можливий за умови існування особливого ринку, на якому можна вільно купити й продати іноземну валюту. Без такої можливості економічні контрагенти просто не змогли б реалізувати свої валютні відносини – не моли б іноземної валюти для здійснення своїх зовнішніх зобов’язань, не могли б перетворити одержану іноземну виручку в національні гроші для виконання своїх внутрішніх зобов’язань. Такий ринок заведено називати валютним [13, c. 78].
За своїм економічним змістом валютний ринок – це сектор грошового ринку, на якому урівноважуються попит і пропозиція на такий специфічний товар, як валюта.
Торгівля валютою має багатовікову історію, яка сходить до часів Стародавнього Сходу, а в період середньовіччя, коли виникли міжнародні банки стали застосовувати обмінні платіжні засоби, дійсні для пред’явлення третім особам, що сприяло підвищенню гнучкості і зростанню числа валютних угод, що укладалися, почалося остаточне формування валютного ринку [24].
Сучасний ринок валют, для якого характерні періоди зростання волантності (частоти та розмаху зміни) цін і їх відносній стабільності, що періодично змінюють один одного, склався в двадцятому сторіччі. До середини 30-х років Лондон був провідним центром валютної торгівлі, а британський фунт був валютою для розрахунків і створення валютних резервів. Оскільки у той час валютою торгували за допомогою телексів або по телеграфу, британський фунт мав загальноприйняту назву «cable» (телеграма). Після другої світової війни, коли економіка Великобританії зазнала великих втрат, а Сполучені Штати були єдиними з промислово розвинених країн, такими, що не постраждала економічно від війни, долар США, відповідно до Бреттон-Вудського договору (1944) між США, Великобританією і Францією став резервною валютою для всіх капіталістичних країн з жорстокою штучною прив’язаністю їх валют до американського долара (створення валютних коридорів, які повинні були забезпечувати центральні банки відповідних країн шляхом інвестицій або скупки валюти). В свою чергу, долар США був прив’язаний до вартості золота, на той час, з розрахунку 35 доларів за унцію. Тим же договором був утворений Міжнародний валютний фонд (МВФ), що відіграє важливу роль в поданні кредитної підтримки соціалістичним країнам, що розвиваються і колишнім, провідним економічні реформи. Для виконання цих цілей МВФ використовує такі інструменти, як резервні транші, що дозволяють країнам використовувати ресурси з їх власних членських квот при настанні термінів платежів, кредитної лінії і угоди типу stand-by [25].
Кредитні лінії і stand-by – угоди, що є стандартними формами позик МВФ, на відміну від таких, як компенсаційна фінансова підтримка, яка призначена для розширення фінансової допомоги країнам з тимчасовими проблемами, обумовленими зменшенням об’єму експорту; поповнення резервних запасів, призначене для допомоги в накопиченні первинних товарних ресурсів в цілях забезпечення стабільності цін та особливі групи товарів, і розширена підтримка для надання допомоги країнам, які зазнають фінансові труднощі, яка за розміром або тривалістю перевершує об’єм інших видів допомоги [13, c. 5].
Валютні ринки у сучасному розумінні склались в XIX ст. Цьому сприяли такі передумови, як:
Основна частина валютних операцій проводиться в безготівковій формі, тобто по поточних і термінових банківських рахунках і тільки незначна частина ринку приходиться на торгівлю монетами і обмін готівкових грошей. Територіально валютні ринки прив’язані до великого банківського і валютно-біржових центрів (Лондон, Париж, Нью-Йорк, Франкфурт - на Майні, Токіо, Сінгапур, Гонконг, Амстердам, Брюссель) [26, c.53].
Для валютних ринків характерні такі основні види операцій: