Вплив шкільної тривожності на мотивацію досягнення успіху в молодшому шкільному віці

Вплив шкільної тривожності на мотивацію досягнення успіху в молодшому

шкільному віці

 

В наш час  дуже гостро стоїть проблема мотивації  досягнення успіху.

Мотив - це одне з найістотніших понять, за допомогою  якого розкривається

природа людських дій, їх сутність[2]. Мотиви формуються у ранньому

дитинстві і  значний вплив на їх формування мають  школа, клас, громадська

думка колективу  та сім'я. Він виступає важливим компонентом

психологічної структури будь-якої діяльності, її рушійною силою. У

широкому розумінні мотив - це усвідомлювана чи мало усвідомлювана

спонука до діяльності. Таке розуміння мотиву випливає з  праць радянських

психологів: С. Л. Рубінштейна, О. М. Леонтьєва, Л. І. Божович, О. Г.

Ковальова, Г. С. Костюка, В. С. Мерліна та ін. Сукупність усіх факторів

(як особистісних, так і ситуативних), які спонукають  до активності

людину, у психології визначається як мотивація. Мотивація  пояснює

цілеспрямованість дії. У загальному вигляді проблема мотивації навчання

є проблемою  причин, які наперед визначають різні форми виявлення

активності  тих, хто навчається ( Н. Г. Морозова, О. П. Краковський, В.

А. Горбачова, Є. А. Шестакова, Л. С. Славіна, Н. Ф. Прокіна, З. В.

Мануйленко, Я. З. Невєрович, Р. С. Немов, П. М. Якобсон, В. Хеннінг, К.

Мадлен, Х. Хекхаузен, Г. Розенфельд, Дж. Аткінсон, Д. Макклелланд, Дж.

П. Гілфорд, Ж. Годфруа  та ін.). Один з засновників теорії мотивації Х.

Хекхаузен відмічав, що по відношенню до діяльності у людини існує два

протилежних мотиви: мотив досягнення успіху та мотив  уникнення невдачі.

Мотив досягнення - це прагнення людини досягати значних  результатів,

успіхів і майстерності в діяльності. Рівень мотивації досягнення у

майбутньому має  дуже важливе значення, бо успіх  у будь-якій діяльності

залежить не лише від здібностей і знань, а  й від мотивації[ 3].

 

У молодшому шкільному  віці мотивація досягнення формується,

закріплюється й стає стійкою  рисою особистості. Побоювання невдач -

характерна риса високо тривожної  дитини, це побоювання в них домінує  над

бажанням досягти успіху. Високо тривожні учні емоційно гостріше реагують

на повідомлення про невдачу, вони гірше працюють в стресових  ситуаціях

чи умовах дефіциту часу, відведеного на вирішення завдань[1].

 

Мета нашого дослідження  полягала в виявлення впливу шкільної тривожності

на мотивацію досягнення успіху у дітей молодшого шкільного віку.

Експериментальне  дослідження було проведене в початковій ланці

загальноосвітньої школи  № 13 м. Слов'янська. Вибірка склала 50 осіб,

середній вік досліджуваних - 10 років. Нами були поставлені задачі

експериментального дослідження: 1) дослідити рівень мотивації досягнення

успіху у молодших школярів; 2) дослідити рівень шкільної тривожності  у

молодших  школярів; 3) провести спостереження за поведінкою учнів.

 

З цією метою  використовувались наступні методи дослідження: метод    

експерименту, тестування, метод спостереження, проективний  метод.

 

У ході дослідження  нами були використані наступні методики:

методика „  Діагностика мотивації успіху та боязні невдач" Н.П.

Фетискіна, методика "Запам'ятай та відтвори малюнок", розроблена групою

американських психологів під керівництвом Д. Маккелланда (модифікована

Немовим Р.С.), методика „ Шкала оцінки потреби у досягненні" Кареліна

О.О., методика „  Діагностика рівня шкільної тривожності" Філліпса,

методика „  Виявлення рівня тривожності" А.М. Прихожан ( шкала „Шкільна

тривожність" ). Метод спостереження був використаний з метою одержання

додаткової  інформації щодо особливостей поведінки  учнів з різною

мотивацією  досягнення та різним рівнем шкільної тривожності.

 

Проведений  кількісний та якісний аналіз отриманих  даних дозволяє нам

свідчити: 1) у  дітей нашої вибірки домінує  середній рівень мотивації

досягнення  успіху -52,8%, дітей з низьким рівнем мотивації досягнення

успіху - 38,8%, з високим рівнем мотивації досягнення успіху - 8,4%; 2)

у дітей нашої  вибірки домінує високий рівень шкільної тривожності

-56,9%, дітей з  середнім рівнем шкільної тривожності  - 34,7%, дітей з

низьким рівнем  шкільної тривожності -8,4%. Отже, можна зробити

висновок, що у  дітей з низьким рівнем шкільної тривожності домінує

мотивація досягнення успіху. Такі діти впевнені у собі, вони прагнуть до

успіху, у ситуації перевірки знань не зазнають страху. В учнів з

мотивацією  уникнення невдач спостерігається високий рівень шкільної

тривожності. Для  них характерно гостре, тривале, хворобливе реагування

на невдачі. Боязнь невдач явно превалює над прагненням до досягнення

успіху. У дітей  з середнім рівнем мотивації досягнення успіху домінує

середній рівень шкільної тривожності. Такі учні досить впевнено

справляються  з завданнями середньої важкості, але не люблять ситуацій,

пов'язаних з  ризиком. У процесі спостереження  за даною вибіркою школярів

було підтверджено, що учні з високим рівнем мотивації  досягнення успіху

та низьким  рівнем шкільної тривожності відрізняються  впевненістю,

активністю, винахідливістю, вони достатньо високо оцінюють себе і свої

можливості. Діти з низьким рівнем мотивації досягнення успіху та високим

рівнем шкільної тривожності - боязкі, скуті, пасивні, невпевнені в собі,

схильні відкладати виконання завдання на потім.

 

Проблему впливу шкільної тривожності на мотивацію  досягнення успіху

треба досліджувати і надалі, бо підвищена тривожність  може

дезорганізувати  будь-яку діяльність дитини, її вчинки, поведінку, що в

свою чергу приводить  до заниженої самооцінки, невпевненості  в собі.