Автор работы: Пользователь скрыл имя, 26 Ноября 2015 в 20:00, доклад
В нашому сьогоденні набуває все більшої актуальності розвиток жіночого менеджменту в таких сферах як торгівля, сфера послуг, бізнес, будівництво, а також політика. В період розвитку ринкової економіки, в Україні, значно розширюється середній та дрібний бізнес, керівниками в яких стають жінки, що хочуть себе реалізувати в різних галузях. Варто відмітити, що потенціал жінки, як рівноправного гравця на світовій арені, є недостатньо реалізованим.
Лиса Г.Р.
студент ОРІДУ НАДУ
при Президентові України
Керівник: доц., к.е.н. Величко Т.Г.
ГЕНДЕРНІ СТЕРЕОТИПИ В УПРАВЛІННІ
В нашому сьогоденні набуває все більшої актуальності розвиток жіночого менеджменту в таких сферах як торгівля, сфера послуг, бізнес, будівництво, а також політика. В період розвитку ринкової економіки, в Україні, значно розширюється середній та дрібний бізнес, керівниками в яких стають жінки, що хочуть себе реалізувати в різних галузях. Варто відмітити, що потенціал жінки, як рівноправного гравця на світовій арені, є недостатньо реалізованим.
В той же час, стереотипи по відношенню до жінок часто обмежують їх потенціальні можливості і не дають їм максимально себе проявити. Пояснення цьому знаходиться в основі відмінностей між соціальним статусом чоловіка та жінки в суспільстві, як суб’єктів управління, які пояснюються не тільки біологічними, а й безумовно демографічними і ментальними факторами. «Продовж багатьох років спостерігається перевага долі жіночого населення, яка в теперішній час в складає приблизно 54%, і по ряду різних причин вона буде зростати» [1]
Гендерні стереотипи не є чимось природнім, а створюються суспільством. Також, вони мають здатність зберігатися продовж довгих проміжків часу, що дає підставу думати багатьом, що дані переконання відображають реальні вроджені якості. Під тяжінням даних стереотипів жінки занижують свої можливості, навіть при пошуку роботи вони запрошують заробітну плату на 15-20% меншу, ніж чоловіки, претендуючи на ту ж саму посаду. Єврокомісія констатує: «В ЄС різниця за гендерною ознакою в оплаті праці між жінками і чоловіками становить 16,2%. Таким чином, жінки повинні працювати протягом року на 59 днів більше, щоб вийти на зарплату, яку отримують чоловіки» [2].
Проведені різними інститутами, міжнародними центрами досліди свідчать: участь жінки в управлінській сфері – фактор стабілізуючий. Невирішеність гендерної проблеми несе негативний вплив на динаміку людського розвитку в країні. В нашій державі розглядається Програма по забезпеченню рівних прав і можливостей чоловіків та жінок. Це дозволить удосконалити законодавчу базу в даній сфері та установити європейські стандарти.
Там, де жінки складають 30-40% в структурах влади, суспільство більш стабільне та соціально орієнтоване.
По індексу гендерної нерівності Україна зайняла 64 місце з 154 країн
Сьогодні:
- серед керівників великих підприємств на одну жінку приходиться 7 чоловіків;
- жінки очолюють лише 12% великих підприємств;
- 15% середніх підприємств;
- в дрібному бізнесі 26% підприємств – 1:3 на користь сильної статі.
Очевидно, що відсутність повноправної участі жінок в прийнятті рішень, відсторонення їх від політичних процесів не дозволяє знаходити ефективні шляхи подолання багатьох проблем, беручи до уваги жіночий досвід в різних соціальних ситуаціях та вміння враховувати інтереси багатьох сторін.
Існує парадокс – відносно невисокий рівень життя населення паралельно існує з високим рівнем грамотності та освіченості. В цьому парадоксі знаходиться один з бар’єрів для людського розвитку. В міжнародному розділенні праці наша країна виступає як інкубатор висококваліфікованих кадрів для всього іншого світу. Саме участь жінки в вирішенні державних питань, могла б запобігти розвитку таких бар’єрів і допомогти вирішити багато глобальних проблем. Але, на жаль, чим вищий ступінь службової ієрархії тим менше там жінок. Жінки хоч і володіють високим рівнем освіченості, але це не забезпечує їм ніякого пріоритету серед управлінських кадрів країни. «Цього року до парламенту обрано 47 жінок, або 11,1% загального складу. У Верховній Раді попереднього скликання було 9,9% жінок (44 особи), а у ВР першого скликання – лише 2,3% (11 осіб). В цьому плані український парламент стає більш збалансованим До світової практики українському парламенту ще далеко – в середньому в парламентах світу 22% жінок, а в Європі цей показник сягає 25%»[3]
Жінкам часто приписують лишню емоційність, вказують на те, що їхні вчинки є нелогічними та не передбачуваними. Але нестандартність являється однією з переваг, що може принести чималий успіх та прибуток. Саме унікальність, що притаманна жінкам, являється гарантом успіху, тому що вона вміє досягати свої цілі та цілі свого колективу з більшою відданістю та продуктивністю. Опираючись на останні дослідження, менеджер нової генерації володіє вмінням слухати, мотивувати і підтримувати своїх співробітників. І група людей, які мають велику перевагу в реалізації нових підходів – це жінки.
Мало що відомо про особливості жіночого менеджменту. Стереотипи, які були сформовані по відношенню до жінки – управлінця потрібно переглянути, адже ми живемо в новому світі, відносно і уявлення у нас повинні формуватися нові, свіжі і креативні.
Список використаних джерел:
1. Счетчик населения Украины [Интернет
ресурс] – режим доступа: http://countrymeters.info/ru/
2. Жінки в ЄС заробляють на 16,2% менше чоловіків
[Интернет ресурс] – режим доступа: http://wcu-network.org.ua/ua/