Загальні принципи та функції штрихового кодування

 

 

 

 

ЗМІСТ

Вступ…………………………………………………………………….................3

1. Загальні принципи штрихового  кодування………………………...................7

2. Штрихові коди, що застосовуються  в світі………………………………….12

    2.1 Коди EAN:…………………………………………………………………12

          2.1.1 Структура кодів EAN……………………………………………….12

          2.1.2 Структура та розміри штрихкодових позначок EAN-13 та EAN...13

          2.1.3 Побудова штрихкодової позначки EAN-13……………………….14

    2.2 Код ITF…………………………………………………………………….16

   2.3 Код 39………………………………………………………………………19

   2.4 Код 128……………………………………………………………………20

3. Особливості штрихового кодування  товарів і послуг в Україні…………...22

   3.1 Нормативно-правова база системи штрихового кодування…………….22

   3.2 Стан системи штрихового кодування в Україні…………………………26

   3.3 Помилки, які допускають українські виробники при нанесенні штрихових кодів на товар……………………………………………………….33

Висновки……………………………………………………………………........36

Список використаних джерел…………………………………………………..38

 

Вступ

Перше згадування про штрихове кодування припадає на тридцяті роки - в Гарвардській школі бізнесу було захищено дисертацію на таку тему, а незабаром, після закінчення Другої світової війни отримано патент на штрихові коди. Але на практиці їх застосували лише в 60-х роках американські залізничники при виконанні чергової ідентифікації своїх вагонів. З розвитком мікропроцесорної техніки робота з кодами значно пришвидшилась, бо вже у 1973 році США прийняли Універсальний товарний код (UPC), придатний до використання як у промисловості, так і в торгівлі. В Європі в 1977 році під назвою Європейської системи кодування (EAN) утвердилась своя система кодування. Нині у світі існує немало інших кодів.

Наявність штрихового коду на споживчому товарі та на транспортному упакуванні нормою давно вже стало нормою. Практично 100% продукції, що випускається в розвинутих країнах світу для споживчого ринку, має на упакуванні або на етикетках, що супроводжують товар, штриховий код EAN, який визначає виробника і товар. Це сприяє підвищенню конкурентоспроможності, збільшенню попиту на цю продукцію і відповідає сучасним нормам торгівлі та зовнішньоторгівельного обміну. Нанесення штрихового коду на упакування та етикетки стало обов'язковою вимогою в США, Канаді, країнах Західної Європи та Південно-Східної Азії, а в деяких із них навіть заборонено імпортувати і реалізовувати на ринку продукцію без штрихового коду EAN чи UPC.Переваги автоматичної ідентифікації за допомогою штрихових кодів для підприємств різних рангів та різних галузей промисловості полягають у розширенні обсягів продаж, підвищенні продуктивності, зменшенні затрат та підвищенні рівня послуг.

Економічний ефект від впровадження системи автоматичної ідентифікації проявляється у можливості відмовитись від численних паперових документів і дозволяє оперативно за допомогою автоматичного зчитування отримувати інформацію про виробника продукції, її технічні характеристики, ціну та інші показники (якщо ця інформація знаходиться в коді). Впровадження системи кодування дозволило отримувати інформацію про рух товарів, знизити комерційні затрати, а також дає можливість виробникам і продавцям спостерігати за реакцією ринку на надходження різних товарів, а покупцю вийти на конкретного постачальника чи виробника. Для багатьох фірм нанесення штрихового коду на товар або його упакування підіймає їх престиж, часто відіграє роль реклами товару і самого підприємства.

Штриховий код спочатку створювався як засіб передачі інформації вздовж товарного ланцюга: виробник - гуртовик - роздрібний продавець - покупець. На перших двох ділянках цього ланцюга штриховий код допомагає грамотно, кваліфіковано, якісно обслужити партію товару: знати, коли, кому, скільки, за якою ціною її було відвантажено; в підприємстві торгівлі - знати, який товар, за якою ціною в цей момент користується найбільшим попитом, куди звернутися за поповненням цього запасу тощо. Крім того, штрих-код полегшує інвентаризацію, облік, контроль, зберігання продукції. Якщо куплений товар виявився неякісним, звертаючись до продавця, покупець може легко встановити фірму-постачальника цього товару і пред'явити їй свої претензії. У разі, коли продавець не має необхідної інформації, він (або покупець) може звернутись з відповідним питанням до Національної Асоціації автоматичного кодування продукції, яка є в кожній країні-члені Міжнародної асоціації Європейської системи кодування.

Підприємства нашої держави почали використовувати кодування зовсім недавно. В Україні було розроблено Державну програму переходу на міжнародну систему обліку та статистики, створено Національну нумерувальну організацію «EAN - Україна», яка рішенням Європейської асоціації 30 жовтня 1994 року була прийнята до Асоціації товарної нумерації від України. З січня 1995 року на всі товари, що надходять у Європу, повинен наноситись штриховий код. Це є обов'язковою умовою постачання.

Використання штрихового коду разом з ЕОМ забезпечує оптимізацію таких процесів:

- виробникам - облік кількості виробленої  продукції, її сортування і розміщення  в складах за видами, найменуваннями, сортами; облік товарних запасів; формування товарних партій при  виконанні замовлень;

- оптовим посередникам - приймання  товарів за кількістю й асортиментом; облік і контроль товарних  запасів на складах; відвантаження  в дрібну торгівельну мережу;

- транспортним організаціям - швидке  і безпомилкове приймання і  відвантаження товарів;

- роздрібній торгівлі - приймання  товарів за кількістю й асортиментом; оптимальне розміщення товарів  у складі; облік і контроль  товарних запасів у магазинах; контроль за збереженням товарів; забезпечення ритмічного поповнення  запасів товарів у міру їх  реалізації. 

Наведені вище міркування зумовлюють актуальність обраної теми.

Об'єктом даної роботи є принципи та функції штрихового кодування товарів, а предметом – штриховий код.

Методами  дослідження є аналіз та дослідження літературних джерел, аналіз і синтез опрацьованої інформації, розробка власних висновків.

Метою є дослідження принципів та функцій штрихових кодів, що мають найширше використання в світі, та особливостей системи штрихового кодування в Україні.

Завдання роботи :

• ознайомитися з доступними літературними джерелами в обраному напрямку дослідження;
• ознайомитися з принципами та функціями штрихового кодування;
• вивчення проблем які допускаються при нанесенні штрихових кодів ;

 

 

 

 

1.ЗАГАЛЬНІ ПРИНЦИПИ  ШТРИХОВОГО КОДУВАННЯ

Штрихове кодування - це система автоматичної ідентифікації об'єктів кодування. Необхідність впровадження штрихових кодів виникла у зв'язку з розвитком інформаційної технології, широким впровадженням ЕОМ у сферу виробництва і торгівлі. У результаті з'явилась можливість за рахунок автоматизованого обліку надходження, відвантаження і продажу товарів інтенсифікувати товарообіг і спростити документальне оформлення товарів на різних його етапах.

Штриховий код - комбінація послідовно розташованих штрихів та проміжків між ними, розміри та розташування яких встановлені певними правилами.

Присвоєння кодів об'єктам кодування повинно відбуватись на основі певних правил і методів. Код повинен мати певну структуру і повинен допомагати впорядкуванню об'єктів. Він може бути зображений за допомогою спеціально обумовлених знаків.

Метод кодування повинен забезпечувати такі вимоги:

- одночасно ідентифікувати об'єкти  класифікації;

- враховувати кількість номенклатури, яка кодується, кількість обраних  ознак класифікації;

- використовувати як алфавіт  коду цифри і літери алфавіту;

- забезпечувати мінімальну довжину  коду, мінімальний резерв вільних  кодових позначень для збереження  можливості кодування нових об'єктів  без порушення структури класифікації;

- бути орієнтованим на машинну  обробку закодованої інформації;

- передбачати можливість автоматичного  контролю помилок у кодах.

Вибір штрихового коду обумовлюється:

- видом інформації, що кодується (цифрова, абетково-цифрова);

- довжиною штрихкодової позначки, отриманої при кодуванні інформації; - інформаційною щільністю штрихового  коду;

- вимогами до точності друку  штрихкодової позначки; - контролепридатністю  штрихового коду.

В Україні рекомендується застосовувати такі найпоширеніші і найперспективніші штрихові коди: Код EAN-13 (EAN-8), Код ITF, Код 39, Код 128.

Для вирішення завдань автоматичної ідентифікації штрихові коди можна використовувати відповідно до їх можливостей з урахуванням порівняльних характеристик наведених в табл.1.1.

Табл.1.1. Порівняльні характеристики штрихових кодів, рекомендованих для застосування в Україні

Назва характеристики	Вид штрихового коду
	Код ITF	Код ЕAN/UPC	Код 39	Код 128
Вид інформації, яку кодують	Цифрова	Цифрова	Абетко-цифрова	Абетко-цифрова
Інформаційна щільність	2,7 мм на цифру за  мінімальної ширини елемента 0,3 мм	2,1 мм на цифру за  ширини модуля 0,3 мм	4,8 мм на знак за ширини  модуля 0,3 мм	3,3 мм на знак або 1,7мм  на цифру за ширини модуля 0,3 мм
Вимоги до точності друку	Низькі	Високі	Низькі	Середні
Контролепри-датність знаку	Є	Немає	Є	Є

 

Штрихові коди залежно від структури можуть бути:

- цифровими і абетково-цифровими;

- одномірними або двомірними;

- дискретними або безперервними;

- двонапрямними;

- контролепридатними;

- з фіксованою довжиною коду  або зі змінною довжиною коду;

- з різною інформаційною щільністю.

Найпоширенішими у економічно розвинутих країнах є такі штрихові коди:

- код «2 з 5 Industrial»;

- код «2 з 5 Matrix»;

- код «2 з 5 з чергуванням» чи код ITF (Interleaved Twenty Five);

- код 39;

- код 93;

- код Codabar;

- код 128;

- код EAN (European Article Number);

- код UPC (Uniform Product Code);

- код 49.

Штриховий код наноситься на транспортну або споживчу тару (упаковку) друкарським способом або за допомогою етикеток і ярликів, що наклеюються на упаковку чи тару. Існують певні правила розміщення штрихових кодів на упаковках товарів. Кожен товар має лише один код EAN, який повинен знаходитися на зворотній стороні упаковки (лицьовою вважається та сторона, де розміщено назву товару) в правому нижньому куті. Якщо цього зробити не можна, то штриховий код може розміщуватись на лицьовій стороні. Код повинен мати певні розміри: мінімально допустимі - 21Ч30 мм; максимально допустимі - 52,5Ч74,6 мм. Код повинен розміщуватись тільки вертикально і лише там, де немає інших елементів маркування.

В деяких випадках дизайн товару або його упаковка вимагає використання гами кольорів штрихів і проміжків, відмінної від чорно-білого кольору. При цьому слід бути уважними при виборі кольорів штрихової позначки. Заборонено наносити штрихи на будь-якому фоні червоним кольором. Це пояснюється тим, що для зчитування штрихового коду в скануючих пристроях застосовується переважно інфрачервоне світло, а тому контраст штрихів буде або занадто малим, або ж штрихи сприйматимуться сканером, як проміжки. Тому для штрихів завжди повинні використовуватись лише темні і "холодні" кольори (допускається чорний, синій, зелений, темно-коричневий), а для проміжків - світлі і "теплі" (білий, жовтий, рожевий, червоний). Неприпустимо також друкувати штриховий код на блискучій металізованій поверхні.

Штрихове кодування найбільш широко використовується при виробництві і реалізації товарів, що дозволяє автоматизувати облік у виробництві, на складах сировини і готової продукції, в оптових і роздрібних торговельних підприємствах, тобто скрізь, де необхідна повна і точна інформація про переміщення матеріальних цінностей.