Лекции по "Менеджменту"

Оскільки Акціонерне товариство є окремою юридичною особою, його власники (акціонери) не несуть особистої відповідальності за його зобов'язаннями (акціонерне товариство несе відповідальність за зобов'язаннями лише своїм майном), за винятком випадків, передбачених законодавством.

 

Власники акціонерного товариства

Власниками Товариства є акціонери - особи, які володіють його акціями. Акціонерами можуть бути:

• фізичні особи;
• юридичні особи;
• держава, яку представляє Фонд державного майна України, або інша уповноважена особа.

Грошові кошти, які акціонер інвестує в АТ  під час придбання  акцій, використовуються  для фінансування діяльності АТ, спрямованої на досягнення  визначених акціонерами цілей.

Стати акціонером можна  двома шляхами:

•    виступаючи засновником товариства;

•    придбавши акції вже створеного товариства.

Придбавши акції акціонерного товариства, акціонери розраховують на отримання частки його прибутку, отримання доходу в результаті зростання  вартості акцій, а також на участь в управлінні справами АТ. Працівники та керівники купують акції акціонерного товариства з метою підвищення свого впливу на прийняття рішень щодо діяльності АТ. Зовнішній інвестор може придбати акції з метою отримання контролю над діяльністю АТ.

 

Використання  надходжень від продажу випущених акцій

Кошти, які АТ отримує  від продажу акцій, додаються  до статутного фонду. Ці надходження  АТ використовує для фінансування власної  діяльності - придбання чи модернізації виробничих потужностей або обладнання, для оплати ліцензій та дозволів, збільшення кількості працівників, підвищення їх кваліфікації тощо. Відповідно до встановленого Статутом та законами порядку, акціонери та керівництво АТ визначають, як саме належить використовувати статутний капітал у діяльності .

Акціонерна форма власності, а саме, власності в АТ, має як свої переваги, так і недоліки.

Переваги  акціонерного товариства:

• обмежена відповідальність за рахунок відокремленості майна товариства та акціонера, що знижує до мінімуму ризик акціонерів;
• гласність та прозорість виробничо-господарської діяльності, пов'язана з обов'язковою публікацією щорічних звітів;
• висока ліквідність акцій, які можна завжди продати на відкритому ринку, простота вступу до товариства;
• необмежений “життєвий цикл” товариства, оскільки диверсифікованість виробничо-господарської діяльності, зміна власників та менеджерів, зростання або скорочення капіталу не означають зміни його організаційно-правової форми;
• можливість залучити будь-які за розміром кошти і сформувати великий капітал шляхом продажу акцій при додаткових випусках (емісіях) акцій;
• розділення функцій володіння та управління як основа зростання якісного рівня менеджменту шляхом залучення до управління товариства осіб, що не є акціонерами (не володіють акціями АТ);
• можливість великої концентрації капіталу сприяє ефекту масштабу виробництва, впровадженню великих інноваційних проектів, програм тощо;
• вирішення соціальних проблем, у тому числі на основі залучення акціонерів до управління та за рахунок освітньої діяльності акціонерів.

Недоліки  акціонерного товариства:

• реєстрація статуту товариства пов'язана з бюрократичними процедурами, що не виключають можливості зловживань;
• наявність різнонаправлених інтересів груп акціонерів, як, наприклад, ігнорування інтересів дрібних акціонерів при прийнятті управлінських рішень, маніпулювання портфелем інвестицій тощо (конфлікти інтересів);
• складні механізми управління внаслідок співіснування колегіальних органів управління (збори акціонерів, спостережна рада, правління тощо);
• широкі можливості для бюрократизації систем управління, орієнтації менеджменту на короткострокові цілі, оскільки потенційних інвесторів можна залучити за умови високих поточних дивідендів;
• утримання зайвого штату з надвисокими окладами (форма бізнесу дозволяє уникати особистої відповідальності за сумнівну діяльність);
• значні витрати на забезпечення функціонування товариства (робота з акціонерами, акціями тощо);
• втрата конфіденційності щодо своєї діяльності;
• обмеження впливу окремих акціонерів на діяльність товариства, у тому числі, внаслідок байдужості, недостатньої обізнаності про свої права та обов’язки;
• складність ліквідації товариства.

       Згідно чинного в Україні законодавства Акціонерні товариства поділяються на відкриті  (ВАТ) та закриті (ЗАТ).

 

Акції ВАТ розповсюджуються шляхом відкритої підписки та є предметом купівлі-продажу на фондовій біржі.

 

Акції ЗАТ розподіляються лише серед засновників і не можуть бути предметом купівлі-продажу  на фондовій біржі.

 

У міжнародній практиці відкриті акціонерні товариства прийнято називати публічними, а закриті акціонерні товариства - приватними компаніями.

Згідно статті 7-8 проекту закону про АТ (як більш  детального в порівнянні з Законом  України “Про господарські товариства”) порівняємо ВАТ та ЗАТ

 

 

Ознака, за якою проводиться  порівняння	ВАТ	ЗАТ
Відкрита підписка на випущені акції	Має право проводити  відкриту підписку на випуск акцій	Не може проводити  відкриту підписку і пропонувати  їх необмеженому кругу осіб
Число акціонерів	Не обмежене	Не може перевищувати 100 осіб
Першочергове право на придбання акцій	Не допускається	Допускається на придбання  акцій, які відчужуються акціонером

 

 

 

2. Корпоративне управління

 

2.1.Cистема корпоративного управління

 

Одним із   головних   чинників,   який   впливає  на  успішну діяльність Акціонерного товариства, є можливість його доступу до інвестиційного капіталу.  Водночас  Товариство  не  може  розраховувати на довіру інвесторів та надходження зовнішнього фінансування,  якщо воно  не вживає   заходів  щодо  запровадження  ефективного  корпоративного управління,  а саме:  належного захисту прав акціонерів на ринку цінних паперів,  надійної системи управління та контролю,  відкритості та прозорості у своїй діяльності.  Інвестори на практиці спираються на різноманітні рейтингові оцінювання для визначення інвестиційної привабливості Товариства з урахуванням інвестиційної привабливості країни. Цій меті прислуговуються рейтингові картки, які пропонують різні фінансові організації. Як підтвердження цієї думки, наведемо рейтингові картки міжнародної фінансової корпорації та компанії STANDARD & POORS. Це картки, за якими компанії оцінюють інвестиційну привабливість тих Товариств, в які вони приймають рішення вкладати інвестиційний капітал. Як бачимо, дотримання принципів корпоративного управління в рейтингу компанії посідає перше місце.  

Що таке “корпоративне  управління”? У широкому  розумінні  корпоративне управління розглядають  як систему,  через яку спрямовуються  та контролюються  Товариства.  В  рамках   корпоративного   управління   визначається,   яким  чином інвестори здійснюють контроль за діяльністю  менеджерів,  а  також яку   відповідальність   несуть  менеджери  перед  акціонерами  за результати діяльності товариства.  Належна система  корпоративного управління  дозволяє  акціонерам  бути  впевненими у тому,  що їх інвестиції  керівництво Товариства   розумно   використовує   для розвитку   фінансово-господарської   діяльності  і таким чином збільшується вартість фінансової участі  інвесторів  в акціонерному капіталі товариства.     У свою чергу,  належне корпоративне управління не обмежується виключно відносинами між інвесторами та менеджерами,  а передбачає також  урахування  законних  інтересів  всіх зацікавлених осіб.

Таким чином,  сутністю  корпоративного  управління  є  система відносин між інвесторами-власниками товариства,  його менеджерами, а  також  зацікавленими  особами  задля забезпечення ефективної діяльності товариства,  рівноваги  впливу,  та  балансу  інтересів зацікавлених сторін.

На сьогоднішній день не існує єдиного визначення корпоративного управління ні у зарубіжній, ні у вітчизняній літературі.Наведемо деякі його визначення:

Корпоративне  управління	система взаємозв’язків між усіма учасниками Акціонерного товариства, яка встановлює механізми і способи взаємодії зацікавлених сторін, з допомогою яких вони представляють в Акціонерному товаристві свої інтереси і взаємодіють з Акціонерним товариством і між собою. (4-томник “Приватизація, інвестиції та фондовий ринок” за редакцією Довгого С.О., Литвина В.М. т.1 “Передприватизаційна підготовка та корпоративне управління в акціонерних товариствах”
Корпоративне  управління	система принципів, згідно з якими здійснюється управління компанією і контроль за її діяльністю, спрямованих на захист інтересів власників акцій, членів ради директорів та управлінського комітету, виконавчих, посадових осіб, найманих працівників, кредиторів, інвесторів та клієнтів. (Кодекс Корпоративного управління Румунії)
Корпоративне  управління	комплекс організаційно-правового, економічного, мотиваційного та соціально-психологічного механізмів. (Шершньова З. Стаття “Проблема корпоративного управління”, журнал “Економічні реформи сьогодні” № 33, 2000 р.)
Корпоративне  управління	система виборних та призначених органів, які здійснюють керівництво діяльністю відкритих акціонерних товариств, яка відображає баланс інтересів власників та спрямована на забезпечення максимально можливого прибутку від усіх видів діяльності Акціонерного товар<span class="dash0412_0435_0440_0445_043d_0438_0439_0020