Методи стратегічного аналізу . Особливості їх застосування на практиці українських підприємств

Середні підприємства для забезпечення життєдіяльності мають дотримуватися спеціалізації на ринковій ніші. Середні підприємства можуть вибрати один із чотирьох видів стратегії зростання залежно від темпів їх зростання та темпів зростання ринкової ніші, в якій функціонують підприємства: стратегія збереження, стратегія пошуку загарбника, стратегія лідерства у ніші, стратегія виходу за межі ніші. Ринкова ніша для середніх підприємств - це засіб конкурентної боротьби з великими підприємствами.

Стратегії для великих підприємств слід вибирати на основі аналізу ключових чинників, що характеризують їхній стан з урахуванням результатів аналізу портфеля різних видів бізнесу, а також характеру і сутності реалізованих стратегій .

Ми вважаємо, що диференційований підхід до вибору застосування стратегій у практичній діяльності має дуже важливе значення.

За сьогоднішніх умов стратегічні плани повинні спиратися на нововведення в діяльності українських підприємців.

Також слід зазначити, що план інновацій розглядається як проміжниий етап між плануванням стратегії і детальним плануванням інвестицій. Процес прийняття інвестиційних рішень є невід'ємною частиною стратегічного планування, яке повинне забезпечити узгодження довгострокових цілей підприємства і використання ресурсів, що спрямовані на досягнення цілей. Плани інвестицій та інновацій можна розглядати як планування процесу реалізації обраної стратегії. Найбільш перспективним підходом є той, коли планування нововведень та інвестицій розглядаються як процедура стратегічного планування. А інвестиційні рішення за своєю сутністю завжди є стратегічним рішенням. Таким чином, планування стратегії, інвестицій та інновацій є функціональним процесом, органічно пов'язаним із єдиним процесом стратегічного планування.

ВИСНОВКИ

В сучасних умовах зовнішнє середовище, в якому діють українські підприємства, стає якісно іншим: змінюється система управління, механізм господарювання, характер зв'язків між виробниками та споживачами. На зміну централізованому плануванню діяльності підприємства приходять ринкові взаємовідносини, що орієнтовані на взаємну користь .

За умови становлення цивілізованих ринкових відносин, стохастичності ринкової кон'юнктури та непередбачуваності її розвитку зростає значення науково обґрунтованого стратегічного управління.

Стратегічний аналіз – це комплексне дослідження позитивних і негативних чинників, які можуть уплинути на економічний стан підприємства у перспективі, а також шляхів досягнення стратегічних цілей підприємства. За допомогою стратегічного аналізу готується комплексний стратегічний план розвитку підприємства, здійснюється науково обґрунтована, всебічна й своєчасна підтримка прийняття стратегічних управлінських рішень .

Для підтримки динамічного розвитку складних виробничо-організаційних систем, якими є промислові підприємства, в умовах мінливого середовища важливого значення набуває стратегічний аналіз, який дозволяє не тільки виявляти можливості та загрози зовнішнього оточення, але й формувати альтернативні стратегії щодо досягнення підприємством стійкого довгострокового росту в умовах жорсткої конкуренції. При проведенні стратегічного аналізу обов’язково потрібно враховувати особливості середовища, у якому функціонує підприємство, і зважати на рівень невизначеності, з якою доведеться зіткнутися під час дослідження. Специфіка стратегічного аналізу на відміну від ретроспективного аналізу полягає у тому, що досить часто достовірної інформації просто немає і доводиться розробляти декілька сценаріїв для найімовірніших варіантів розвитку подій у майбутньому.  Виходячи з цього, можна зробити висновок про необхідність подальшого удосконалення методології стратегічного аналізу в напрямку активізації таких методичних прийомів, як: оцінки поточного становища підприємства на ринку, наявних ресурсів, можливостей і загроз; прогнозування і планування різноманітних показників діяльності підприємства, а також прийомів прогнозної оцінки зовнішнього середовища;  альтернативного (варіантного) аналізу для підготовки прийняття стратегічних рішень в умовах невизначеності

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1.Василенко В.А., Ткаченко  Т.І. Стратегічне управління. Навчальний  посібник. – К.: ЦУЛ, 2009. – 396 с.

2.Виханский О. Стратегическое управление: Учебник для студ. по спец. и направлению «Менеджмент». – М.: Гардарики, 2010. – 292 с.

3.Володькина М. Стратегический менеджмент: Уч. пособие. – К.: Знання-Прес, 2008. – 149 с.

4. Гордієнко П.Л. Стратегічний  аналіз: Навчальний посібник. – К.: Алерта, 2006. – 404 с.

5.Євтухова С.М. Стратегічний  план як перспективний напрямок  розвитку українського підприємства // Актуальні проблеми економіки. - 2007. - №3(69).

6.Зуб А. Т. Стратегический менеджмент: Теория и практика: Уч. пособие. – М.: Аспект-Пресс, 2007. – 414 с.

7.Лукашевич О. Значення  стратегічного аналізу в системі  стратегічного управління господарськими  організаціями // Економічний вісник  університету. – 2010. – №14.

8.Люкшинов А. Н. Стратегический менеджмент. – М.: ЮНИТИ, 2006. – 375 с.

9.Мартиненко В.П. Стратегія життєздатності підприємств промисловості: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 328 с.

10.Міщенко А.П. Стратегічне управління: Навчальний посібник. – К.: “Центр навчальної літератури”,2008. – 336 с.

11.Наливайко А. Теорія стратегії підприємства: Сучасний стан та напрямки розвитку. – К.: КНЕУ, 2007. – 227 с.

12.Пастухова В.В. Стратегічне  управління підприємством: філософія, політика, ефективність: Монографія. –  К.: КНТЕУ, 2008. –302 с.

13.Перфілова О.Є. Проблеми  та особливості впровадження SWOT-аналізу  в практику стратегічного управління  вітчизняних підприємств // Вісник  національного університету «Львівська  політехніка». – 2008. – №624 – с. 77-84.

14..Пономаренко В. С. Стратегічне управління підприємством. – Харків: Основа, 2009. – 620 с.

15.Редченко К.І. Стратегічний  аналіз у бізнесі: Навчальний  посібник. Видання 2-ге, доповнене. –  Львів: “Новий Світ-2000”, 2003. – 272 с.

16.Стратегічне управління: Навчальний посібник / За ред. В.В. Горлачука. – Миколаїв: Вид-во ПП  “Шамрай”, 2003. –440 с.

16.Циба Т.Є. Особливості  і механізм стратегічного планування // Актуальні проблеми економіки. - 2006. - №2(56). - С. 159 - 172

17.Шершньова З.Є., Оборська С.В., Ратушний Ю.М. Стратегічне управління: Навч.-метод. посібник  для самост. вивч. дисц. . – К.: КНЕУ, 2007. – 232 с.

18.Електроннийресурс:http://studentbooks.com.ua/content/view/633/42/1/

19.Електроннийресурс:http://pidruchniki.ws/2008021546460/bankivska_sprava/metodi_strategichnogo_analizu