Автор работы: Пользователь скрыл имя, 07 Октября 2013 в 12:46, курсовая работа
Ефективне лідерство передбачає всебічний самоаналіз. Справжні лідери постійно задають собі питання типу: Що в мене гарно виходить? У чому мої сильні сторони? Чого мені як лідеру не вистачає? Над чим я ще повинен працювати, щоб бути кращим?
Признається, що лідерським вмінням можна навчитися. Також відомо, що лідерами стають не одразу. Цьому за звичай передує певний тип кар’єри в організації або в організаціях, який допомагає розвинути ці навики і вміння. В передових школах бізнесу існують програми розвитку людських якостей в тих, хто збирається стати лідером. При чому основним являється те, що лідерство - це не набір навичок і вмінь, а якості характеру, такі як, наприклад, прийняття на себе ризику.
По-друге, так як, атмосфера довіри розвиває сильну взаємозалежність між лідером та послідовниками, то виникає серйозна небезпека того, що керівник оточить себе угодниками, або ж, навпаки, керівник піде на поводу у підлеглих. Ці дві традиційних підході не придатні для лідера – перетворювача.
Ситуацій фактори: Поведінка лідера: • Криза • Необхідність об’єднання для • Перехід бачення в дію рішення проблеми по-новому послідовників при наявності опору • Управління, яке визиває ентузіазм
Поведінка послідовників: • Ототожнюючи себе с лідером і його баченням • Підйом емоційного стану • Відчуття співучасті і залучення • Усвідомлення дослідження за лідером і критична оцінка лідерських призивів |
Наслідки: • Здійснення важливих соціальних і організаційних змін • Застосування послідовниками великих зусиль • Поява у послідовників великого задоволення • Зміцнення групових / організаційних об’єднань |
Рис. 2. Модель перетворюючого або реформаторського лідерства