Психологічний портрет менеджера

Психологічний портрет менеджера

Дедалі більш наполегливо й активно пробивають собі шлях у нашій країні соціальні та економічні процеси, які породжують новий прошарок людей, що професійно займаються підприємницькою та управлінською діяльністю.

Ефективність управління починається з малого - вміння усвідомити свої особисті цілі, розуміти й адекватно оцінювати себе та інших людей, правильно розподіляти свій час, своєчасно і оптимально приймати рішення, активно діяти, знімати стреси, контролювати свою вагу, нормально вдягатися і красиво жити.

Менеджер - людина, яка професійно здійснює функцію управління у ринковій системі відносин. Менеджер повинен розуміти природу управлінських процесів, вміти розподіляти відповідальність за рівнями управління, знати економіку та маркетинг, інформаційну технологію, вміти планувати і прогнозувати розвиток діяльності своєї фірми. Не менш важливо бути спеціалістом в роботі з людьми: вміти будувати взаємовідносини з підлеглими, між фірмою та клієнтами, з іншими фірмами, вміти приймати рішення в складних ситуаціях, які часто змінюються, чітко і дохідливо формулювати свої думки.

Менеджер повинен володіти високою психологічною культурою, яка є невід'ємною частиною загальної культури людини. Психологічна культура вміщує три необхідних елементи: пізнання себе, пізнання іншої людини, вміння спілкуватися з людьми і регулювати свою поведінку.

Перевірено, що успіх будь-якого підприємства на 85% залежить від бажання людей працювати, а також від їх взаємовідносин і-вміння спілку. Ці питання знаходяться в компетенції психології. Менеджеру і керівнику будь-якого рівня потрібна практична психологія і вміння використовувати знання різних психологічних дисциплін в своїй практичній діяльності та різноманітних життєвих ситуаціях.

Щоб ефективність оволодіння знаннями, в тому числі і психологічними, була високою, людина повинна прийти до розуміння їх необхідності. Процес навчання (краще відразу поєднувати з практикою) повинен стати внутрішньою потребою кожної людини.

Досліджуючи політичні, соціальні, економічні та психологічні сили, які діють в різних країнах, і вивчаючи вплив цих сил на тих, хто займає управлінські посади, можна зробити корисні узагальнення про мінливість змісту роботи керівника. Ці узагальнення дозволяють передбачити ті здібності та вміння, які необхідні вмілому менеджеру нині і в майбутньому.

Проведені дослідження дають можливість виділити одинадцять найважливіших якостей менеджера, які впливають на управлінську діяльність:

• Здатність ефективно управляти собою та своїм часом.
• Здатність прояснити свої особисті цінності.
• Визначення мети роботи, що виконується і власних цілей.
• Постійне зростання і розвиток.
• Здатність швидко та ефективно вирішувати проблеми.
• Винахідливість та здатність гнучко реагувати на зміни ситуації.
• Вплив на оточуючих, не застосовуючи прямі накази.
• Використання нових сучасних управлінських прийомів.
• Вміле використання людських ресурсів.

Вміння допомогти іншим в швидкому вивченні нових методів і оволодіння практичними навичками роботи.

Вміння створювати та удосконалювати групи, які здатні швидко ставати винахідливими і результативними у роботі.

Це узагальнені здібності та якості, якими повинен володіти менеджер. Та якщо детально розглядати це питання, то якості і риси керівника, що досягає успіху, можна поділити на психологічні, інтелектуальні, професійні та соціальні.

Психологічні якості

• Прагнення бути лідером, здатність до керівництва.
• Сильні вольові якості.
• Готовність до розумного ризику.
• Прагнення успіху, честолюбство.
• Здатність до домінування в екстремальних умовах.
• Самодостатність особистості.
• Комбінаторно-прогностичний тип мислення (варіативність, темп, гнучкість, інтуїтивність, логічність, прогностичність).
• Стійкість проти стресу.
• Адаптивність, тобто швидка пристосовуваність до нових умов. 
  Інтелектуальні якості
• Прагнення до постійного самовдосконалення.
• Схильність до сприйняття нових ідей і досягнень, здатність відрізнити їх від ілюзорних.
• Панорамність мислення (системність, широта, комплексність) і професійна предметність (знання деталей і тонкошів управління).
• Мистецтво швидко опрацьовувати, ранжувати інформацію і на цій основі приймати рішення.
• Здатність до самоаналізу.
• Вміння розуміти, приймати і використовувати з користю для справи думки, протилежні власній.
• Психологічна освіта.

Професійні якості

• Вміння ефективно використовувати кращі досягнення науково-технічного прогресу.
• Глибокі знання особливостей функціонування ринкової економіки.
• Схильність і здатність віднаходити резерви людського чинника в підприємництві.
• Вміння заохочувати персонал за добру роботу і справедливо критикувати.
• Мистецтво приймати нестандартні управлінські рішення - здатність знаходити проблеми і рішення в тих умовах, коли альтернативні варіанти дій, інформація і цілі нечіткі або сумнівні.
• Уміння ефективно і раціонально розподіляти завдання і виділяти на них оптимальний час.
• Діловитість, постійний вияв ініціативи, підприємливість.

Соціальні риси

• Уміння враховувати політичні наслідки рішень.
• Схильність керуватися принципами соціальної справедливості.
• Уміння встановлювати і підтримувати систему стосунків з рівними собі людьми.
• Тактовність і ввічливість, переважання демократичності в стосунках з людьми.
• Уміння залишатися цілим між "молотом" і "ковадлом" (тиском з гори і опором знизу).
• Уміння брати на себе відповідальність.
• Беззастережне виконання правил, які прийняті організацією.
• Уміння заохочувати персонал до відвертості і групових дискусій.

Щоб неуспішно чи неефективно керувати, інколи достатньо однієї чи декількох вад керівника. І тому цей перелік значно коротший:

• Манія величі, ілюзорна віра в свою непогрішність, у те, що ти маєш виключне право розпоряджатися долями інших людей.
• Надмірна підозрілість, хибна переконаність у тому, що коли ти "шахрай", то всі навколо схожі на тебе.
• Амбітність і, виходячи з цього, зверхність, непривабливість у стосунках з оточуючими.
• Незнання потреб та інтересів своїх підлеглих.
• Невміння стимулювати за добру працю і карати за недобросовісну.
• Невміння або небажання бути відвертими і привітними зі своїми підлеглими.
• Невпевненість в здібностях своїх підлеглих.
• Керування роботою безпосередньо, замість того, щоб правильно розподілити її між підлеглими.
• Утримування всіх гілок управління в одних руках, прийняття рішення за підлеглих і тим самим стримування їхньої ініціативи.
• Невпевненість в професійних якостях своїх підлеглих, виконання за них відповідальної роботи.
• Виконання, в першу чергу, знайомої і приємної роботи.
• Невміння розробляти стратегію і тактику діяльності, планувати роботу і передбачати наслідки.

Дуже важливим моментом для керівника в управлінський діяльності є те, щоб він у своїй фірмі був лідером. Лідери - це ті люди, які роблять правильні речі. Керівники ж роблять речі правильно. Різниця велика. Коли Ви думаєте про правильні речі, Ви думаєте про майбутнє, про стратегії мети, можете навіть помріяти. Але коли Ви обмірковуєте, як зробити те чи інше правильно, Ви думаєте про контроль. Ви думаєте, як це зробити. Лідери не обтяжуються такими питаннями як, ЩО і НАВІЩО?

За Бенісом характер лідера складається з:

Лідер = компетентність + амбіційність + цілісність

У лідера визначають п'ять характеристик:

Бізнес-освіченість

Концептуальні здібності (творчий, винахідливий інтелект).

Попередній досвід.

Якість судження (прийняття швидких і правильних рішень при недостатній інформації).

Вміння працювати з людьми (здатність захоплювати людей, повести за собою і дати їм розкритися; мужність підібрати людей, які не підлакують, а висловлюють при потребі власну, нехай навіть протилежну думку).

Головним покликанням лідерів у наступні роки буде вивільнення інтелектуальної енергії своїх співробітників. Лідери повинні створити в своїх організаціях таку атмосферу, щоб люди фонтанували в ній ідеями, інноваціями, цікавими теоріями. Якщо раніше чітко налагоджену організаційну структуру часто порівнювали із симфонічним оркестром, що скоряється кожному помаху руки талановитого диригента, то сьогодні куди більш доцільніше співставлення з джаз-бандою. Чим більше імпровізації, тим краще.

Професор Беніс дає короткий курс порад, як стати справжнім лідером: — Будьте самим собою. Визначте, що Вам краще всього вдається. Оточіть себе професіоналами і поводьтеся з ними так, як би воліли, щоб поводилися з Вами. Будьте не диктатором, а диригентом. Визначіться з однією-двома головними цілями. Порадьтеся із співробітниками, як краще всього досягти наміченого. Похваліть їх за це.

Щоб виховати в собі риси і якості, які впливають на ефективну управлінську роботу, менеджеру постійно і систематично потрібно працювати над собою. Цьому сприятиме розробка особистого плану розвитку. Особистий план розвитку повинен бути конкретним і реалістичним, він повинен мобілізувати всі Ваші здібності і вимагати від Вас повної віддачі. Декілька основних правил, перевірених на практиці, допоможуть Вам у розробці такого плану:

Поставте перед собою чітке завдання. Люди іноді терплять невдачу, тому що слабо уявляють свою мету, до якої прагнуть. Постарайтеся по-думки уявити для себе кінцевий результат, якого Ви бажаєте досягти, і запишіть його якомога детальніше.

Визначте, за якими ознаками Ви будете робити висновок про успіх. Завдання стають більш корисними, якщо їх можна виміряти. Людині, яка прагне схуднути, часто допомагає графік, що висить на стіні і показує зміни ваги. Той же принцип застосовується і для удосконалення ділових якостей людини.

Будьте задоволені скромним прогресом. Часто говорять, що великий дуб зростає з малого жолудя. Імпульсивна людина, що хоче змінити себе за одну мить, рідко досягає цього.

Ризикуйте в незнайомих ситуаціях. Часто-густо потрібно вибирати між ризиком та поверненням у безпеку. В той же час невизначеність нової ситуації є негативним фактором і гальмує прогрес.

Пам'ятайте, що своїм розвитком управляєте головним чином Ви самі. В кінцевому підсумку, кожен самостійно відповідає за свій розвиток. Особиста ефективність вимагає, щоб Ви навчилися відповідати за хід Вашого власного життя.

Ваша зміна може викликати занепокоєння оточуючих: підвищення особистої ефективності приводить до успіхів і зростання Вашої компетентності, може викликати заздрість або ворожість оточуючих.

Не втрачайте можливостей. Поки Ви працюєте над особистим планом розвитку, можуть виникнути нові можливості. Можна покращати відносини з оточуючими, створити колективи, просунути вперед справи, завести нові зв'язки. Вміння розпізнавати та використовувати можливості відрізняє людей, що працюють над собою.

Будьте готові вчитися в інших. В людей, які Вас оточують, можна багато чому навчитися. їх підхід, відношення і навички заслуговують, щоб знайти причини їх успіхів або невдач.

Навчайтеся на своїх невдачах та помилках. Якщо Ви помиляєтесь в чомусь, будьте готові визнати це. Розглядайте свої невдачі і помилки як обернений зв'язок з практикою, навчайтеся на них.

Розберіться у політичній діяльності Вашої організації. В діяльності кожної організації є політичні аспекти і потрібно вміти передбачити наслідки цього.

Беріть участь у відвертих дискусіях про свої погляди і принципи. Сталі погляди, переконання та забобони можна змінити, тільки якщо винести на відкрите обговорення і відверто проаналізувати. Виділіть людей, з якими Вам важко спілкуватися, - їх думки, що розходяться з Вашими, можуть виявитися особливо стимулюючими.