Удосконалення операційної діяльності на прикладі ВАТ Острозький цукровий завод

На зберігання і транспортування  сировини впливають такі фактори:

– якість сировини – буряків;

– спосіб доставки сировини з полів  на завод;

– час поставки буряків;

– тривалість зберігання буряків  на полях господарств;

– прогресивність техніки і технології укладки буряків у кагати і  їх зберігання;

– тривалість  перебування їх у  гідротранспортері;

– тривалість перебування буряків  у бурячній мийці;

– набір механізмів на тракті очистки  і подачі сировини.

Для захисту буряків від підморожування використовують покривний матеріал: поліетиленові та очеретяні мати,  інше.

 

Отже, основними напрямками аналізу  ефективності використання матеріальних ресурсів є:

- забезпечення підприємства сировиною  і матеріальними ресурсами під  виробничу програму;

- ефективне і раціональне використання  цих ресурсів.

В табл.. 2.1 наведені деякі техніко-економічні показники якості заголеної сировини в зоні заводу  за три останніх сезони в порівнянні з основним якісним показником її переробки – виходом цукру. 

 

Таблиця 1

Показники якості заготовленої в зоні заводу сировини  
за 2007-2009роки.

Показники	Одиниці   виміру	Роки			Абсолютне  відхилення у 2007 р. від 2005 р.
		2007	2008	2009
Цукристість буряків по прийманню	% до маси буряку	16,47	16,21	16,36	+0,15
Цукристість стружки	% до маси буряку	16,16	15,81	16,1	+0,29
Загальна забрудненість	% до маси буряку	21,0	24,0	19,0	-5,0
Втрати цукру при зберіганні	% до маси буряку	0,58	0,85	0,53	-0,32
Втрати буряків при зберіганні і транспортуванні	% до маси буряку	3,05	2,84	2,0	-0,84
Зелена маса	% до маси буряку	2,4	2,0	3,7	+1,7
Доброякісність буряків	% до маси буряку	85,8	85,2	86,4	+1,2
Вихід цукру	% до маси буряку	13,41	12,84	13,30	+0,46

 

Із приведеної таблиці можна  зробити висновок про те, що процес виробництва цукру дуже складний і неоднозначний, так як немає  прямої залежності кількісних і якісних показників сировини і виходу цукру. Крім того, спостерігається значне коливання цих показників по виробничим сезонам. Це говорить про те, що необхідно розглядати комплекс показників для оцінки ефективності використання сирови

1.4 ДОСЛІДЖЕННЯ ЕКОНОМІЧНОГО  СТАНУ СПОРІДНЕНОЇ СИСТЕМИ

Аналогічна  ситуація на підприємствах харчової промисловості та перероблення сільгосппродукції, де з давальницької сировини виготовлено 52-74% цукру-піску, борошна, круп, комбікормів, олії, маргаринової продукції, 14-37% консервів, сирів жирних, макаронних та кондитерських  виробів, харчових концентратів.

Фізичні обсяги вантажних перевезень у січні-вересні п.р. у порівнянні з аналогічним періодом минулого року збільшилися на 1,8%. Зменшення обсягів транспортування продукції трубопровідним транспортом склало 1,1%. Зростання на залізничному транспорті склало 5,0%. Загальне збільшення чисельності перевезених пасажирів у січні-вересні 2001 р. склало 2,6% по відношенню до відповідного періоду минулого року, при цьому на автомобільному транспорті відмічено зростання на 3,1%, на залізничному - зменшення на 0,1%.

Обсяг сукупного виробництва сільськогосподарської продукції за січень-вересень 2001 р. склав 47 млрд. грн., що у порівняних цінах свідчить про зростання виробництва аграрної продукції проти відповідного періоду минулого року загалом на 8,6%, в т.ч. в сільгосппідприємствах всіх форм власності - на 28,3%, а в господарствах населення скоротилося на 1,1%. За січень-жовтень 2001 р. проти відповідного періоду попереднього року в рослинництві отриманий приріст обсягів валової продукції на 8,5%, в першу чергу за рахунок підвищення урожаю зернових.

За попередніми даними, по всіх категоріях господарств намолочено зернових та зернобобових (без кукурудзи) біля 38 млн. т., в тому числі господарствами населення - 6 млн. т.

Даних обсягів виробництва достатньо  як для забезпечення внутрішніх потреб в продовольчому та фуражному  зерні, так і для експорту понад 5 млн. т. Про значення підсобних господарств населення в продовольчому забезпеченні країни свідчать дані щодо питомої ваги господарств населення у виробництві зерна (16%), картоплі (99%).

 

2. ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА

2.2 ОБСЯГИ ВИРОБНИЦТВА

Початково цукрова промисловість розвивалася  майже винятково у поміщицьких  господарствах - на той час, у зв'язку з високими коштами перевозу цукрового  буряка, розміщення цукрової промисловості  пов"язувалося з розміщенням  сировини.

Подальшому  розвитку цукрової промисловості сприяла  тенденція переходу на товарне рільництво з постійно зростаючими посівами технічних культур, зокрема цукрового  буряка. У 2004 році в нараховано 241 заводів, у тому числі на Україні - 203. На Правоберіжжі цукрова промисловість була найбільше розвинена на Київщині й Поділлі; на Лівоберіжжі — на Сумщині й Харківщині.

В 2004 році на цукрових заводах України  працювало 120 тисяч робітників (1/5 робітництва  України), переважно жінок і підлітків. Праця була сезонна (3-4 місяці), і  працювали на 2 зміни, по 12 годин на добу. Виробництво цукру зросло з 200-900 т. у 2001-2002 роках до 1,1 млн т. Україна виробляла 80-85% цукру-піску і близько 75% рафінаду. У світовій продукції цукру з цукрового буряка Україна посідала друге після Німеччини місце.

                                           Таблиця 2

Заготівля цукрових буряків

 

П о к а з н и к и	Одиниці виміру	Р о к и
		2007	2008	2009
Площа посіву	га	8616	7191	8494
Урожайність	ц/га	149	144	200
Цукристість	%	16,36	16,21	16,47
Вироблено цукру з 1 га	ц	24,4	23,3	32,9
Вихід цукру	%	13,41	12,84	13,30
Одержано цукру з 1 га	ц	20,0	18,5	26,6
Коефіцієнт виробництва	%	82,0	76,9	80,7
Заготовлено цукрових буряків	т	128638	103652	169800,9
Вироблено цукру	т	16586	12511	21447
Вироблено жому	т	104634	83588	136630
Вироблено меляси	т	5102	4132	6939

 

Аналізуючи таблицю 2. спостерігаємо:

-- збільшення площ посіву цукрових  буряків в 2007 році в порівнянні  з середнім показником на 516 га;

-- врожайність в 2005-2007 роках впала  приблизно на 50ц/га в порівнянні з 2006 роком;

-- цукристість буряку в 2001 році  коливається в середніх інтервалах 16,34%;

-- виробіток цукру з 1 га в 2007 році зменшився на 6,6 ц в порівнянні з 2000 роком;

-- середній показник по заготівлі  цукрових буряків склав 134030,3 т,  що вище від фактичного показника  за 2008 рік на 5392,3 т;

-- середній виробіток жому склав  108284 тони, що в порівнянні з  фактичним виробітком жому в2006 році більше на 3650 тон;

-- середній виробіток меляси  склав 5391 т, що в порівнянні  з фактичним виробітком за 2007 рік вище на 289 т;

-- коефіцієнт виробництва в 2008 році склав 80,4,0%, що вище від  середнього коефіцієнта виробництва за останні три роки (79,9%) на 0,8%.

При виробленні цукру-піску на ВАТ "Острозький цукровий завод" видно, що при збільшенні обсягів виробництва цукру-піску на 1620 тон в 2008 році матеріаломісткість збільшилась на 0,066 грн, показник матеріаловіддачі зменшився на 0,28 грн, що пояснюється збільшенням вартості сировини і основних матеріалів.

 

2.2 ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЛАНЦЮГ  ВИРОБНИЦТВА

Для забезпечення безперебійної роботи і створення 1-2 добових запасів буряка завод  має бурачну, що розташована поруч  із заводом.

Сучасні заводи, що виробляють цукор (цукор-пісок  та цукор рафінад), являють собою  великі підприємства, що переробляють у добу тисячі тон буряка. Вони добре  механізовані, майже всі операції автоматизовані. Взагалі, виробництво цукру – це дуже складний фізико-хімічний процес (див. рис. 3).

 

 

 

 

 

       Знесахарена 

         стружка

 

 

 

 

 

                                                                  

 

    Вологий                                                          цукор-пісок 

 

 

 

 Вода

 

 Меласа

                                 Цукор III   кристалізації         

 

    Афінад                                                                    відтіки

Рис. 3  Принципово-технологічна схема  виробництва цукру

2.3 ВІДХОДИ ВИРОБНИЦТВА  ТА ЇХ ВПЛИВ НА ДОВКІЛЛЯ

При переробці буряків утворюється  цінна побічна продукція –  жом і меляса, які повністю використовуються в народному господарстві. Малоцінні  відходи виробництва - бурякові хвостики, фільтраційний осадок, відходи гашеного вапна використовуються частково.

В свіжому жомі знаходиться 93% води і 6-7% сухих речовин. В склад сухих  речовин входять: клітковина – 2,5%; азотні речовини – 0,6%; пектинові речовини – 2,6%; зола – 0,2% і цукроза – 2%. Жом  – цінний корм для худоби, його застосовують в свіжому, сухому і кислому вигляді.

Кормова меляса складає 4,0- 4,2% маси перероблених буряків і має близько 50% цукру. Більшу кількість виробленої меляси використовують для виробництва  етилового спирту на спиртзаводах. Меляса також служить сировиною  для виробництва хлібопекарських  дріжджів, для приготування молочної, лимонної, глютамінової кислот.

Перехід у переробці сільськогосподарської  сировини на безвідходну технологію має два взаємопов'язаних аспекти  — економічний та екологічний. Перший аспект відображає розширення ресурсних  можливостей за рахунок комплексної  переробки сільськогосподарської  сировини і одержання на цій основі додаткової кількості продуктів  харчування, кормів, добрив.

 За  даними Ю. В. Склянкіна і  С. Л. Стичинського, в Україні  поточний вихід відходів та  побічної продукції переробки  лише рослинної сільськогосподарської  сировини становить близько 50 млн т на рік. При сучасному рівні розвитку науки і техніки, оптимально використовуючи вторинну сировину, можна додатково одержати 2 млн кормових одиниць, що дасть змогу збільшити виробництво м'яса на 160 тис. т на рік.

Крім  того, з не-використовуваних відходів переробки щорічно можна виробляти 800—900 тис. т вапнякових та гранульованих  органо-мінеральних добрив, десятки  тисяч тонн різних сортів рослинної  олії, пектину та іншої продукції.

Основу цих забруднень становлять частинки родючого шару грунту. Згідно з нормами, вміст землі в картоплі, що надходить на картоплекрох-мальні заводи, не повинен перевищувати 1,5%. Однак, як правило, цей показник сягає і 25%. Аналогічне становище і в буряко-цукровій промисловості — рівень забрудненості коренів, що надходять на переробні заводи, досягає 40%. Після миття ця земля переходить в осад. Багато підприємств цей осад роками не вивозять, і він нагромаджується у відстійниках і на полях фільтрації, що призводить до переповнення карт полів фільтрації і до попадання стічних вод у відкриті водойми. Така практика утилізації транспортно-мийного осаду обертається для народного господарства втратами родючого шару землі і забрудненням навколишнього середовища.

 

3. ВИСНОВКИ

Виходячи з даних техніко-економічної  характеристики та на основі аналізу господарської діяльності ВАТ “Острозький цукровий комбінат” необхідно зробити такі висновки:

підприємство має виробничу  потужність 1,7 тис.тонн перероблення цукрового  буряку в зміну. Забезпечення сировиною  відбувається із найближчих зон бурякосіяння.

В даному курсовому проекті я намагався  обґрунтувати доцільність вибраної теми, оскільки вона займає одне з перших місць у харчовій промисловості  України. На весь процес виробництва  впливає дуже багато факторів, починаючи  від селекції зерна, посіву, вирощування  до отримання готового продукту на енергомісткому, водозберігаючому, сучасному  обладнанні.

Отже, проаналізувавши стан підприємства на сьогоднішній день випливає те , що необхідно знаходити внутрішньовиробничі резерви , які дали б змогу знизити собівартість обсягу виробництва.