Метрологічне забезпечення контролю якості готової продукції заводу залізобетонних виробів

 

3.7 Позачергова повірка

 

 Позачергову повірку проводять  в таких випадках:

— за потреби заявника пересвідчитись у придатності засобів вимірювальної техніки дозастосування;

— у разі пошкодження відбитка повірочного тавра або втрати свідоцтва про повірку;

— у разі застосування засобів вимірювальної техніки як комплектувальних, якщо час, що минув після останньої повірки, перевищує половину міжповірочного інтервалу;

— у випадку продажу (відправлення) споживачеві засобів вимірювальної техніки в тому разі, коли час, що минув після останньої повірки, перевищує половину міжповірочного інтервалу;

— під час уведення в експлуатацію засобів вимірювальної техніки, які пройшли первинну повірку (у разі потреби).

 

3.8 Інспекційна повірка

 

Інспекційну повірку засобів вимірювальної техніки проводять у порядку, встановленому нормативно-правовим актом ЦОВМ.

За бажанням представників підприємств, організацій та фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності, інспекційну повірку можна проводити за їх присутності.

Результати інспекційної повірки оформлюють довідкою, яку підписують державні повірники (повірники). Форму довідки про результати інспекційної повірки встановлюють у технічному завданні на проведення державного метрологічного нагляду.

 

3.9 Експертна повірка

 

Експертну повірку проводять за письмовою заявою державних органів (суду, прокуратури тощо) або юридичних та фізичних осіб. У заяві має бути зазначено мету експертної повірки і причину, що зумовила її проведення.

Під час проведення експертної повірки засобів вимірювальної техніки можуть бути присутні замовники, а також представники зацікавлених сторін.

За результатами експертної повірки складають висновок, який затверджує керівник наукового метрологічного центру, територіального органу або повірочної лабораторії, і його надають заявникові.

Один примірник висновку треба зберігати в тій організації (науковому метрологічному центрі, територіальному органі або повірочній лабораторії), яка проводила експертну повірку.

 

3.10 Методика повірки установки

 

Ця методика повірки поширюється на установки контролю якості бетону ультразвуковим  імпульсним методом . Розробка призначена для визначення стану бетону у виробах під впливом  різних  експлуатаційних  факторів  (навантаження,  температури,  вологості  та  ін.),  а  також  дозволяють  досліджувати  тріщиностійкість бетону, розвиток процесу тріщиноутворення, вирішувати задачі ведення процесу виробництва на технологічному комплексі твердіння різних будівельних матеріалів, досліджувати закономірності кінетики твердіння  бетону,  забезпечувати  вихідний  контроль  якості  бетону  в готових  та  експлуатованих  виробах.

 

3.10.1 Операції повірки   

 

При проведенні повірки при випуску з виробництва, після ремонту та в експлуатації повинні бути виконані операції:

1. Зовнішній огляд;

2. Перевірка електричного опору  ізоляції;

3. Випробування;

4. Визначення частоти випромінюваних  ультразвукових коливань;

5. Визначення швидкості поширення ультразвукових коливань;

6. Контроль основної відносної  похибки вимірювання ультразвукових коливань;

7. Контроль основної зведеної  похибки перетворення ультразвукових коливань в струмовий вихідний сигнал;

8. Контроль основної зведеної похибки перетворення ультразвукових коливань в частотний вихідний сигнал;  

9. Контроль основної відносної  похибки вимірювання сигналу;

10. Контроль основної відносної  похибки вимірювання ультразвукових коливань;

11. Визначення геометричних розмірів.

3.10.2 Засоби повірки

При проведенні повірки повинні бути застосовані засоби перевірки та допоміжног обладнання.

1.Мегомметр, діапазон вимірювань до 500 МОм, напруга 500 В, похибка±2,5%.

2.Вольтметр цифровий В7-40, діапазон  вимірювань напруги змінного струму 50 Гц до   300 В, похибка ± 1%.

3.Осцилограф С1-112, діапазон коефіцієнтів  відхилення 5 мВ / справ - 5В / справ, похибка  ± 5%.

4.Генератор сигналів низькочастотний  Г3-118, діапазон частот (10 ... 20 000) Гц, похибка  ± 1%. 5.Частотомір електронно-лічильний Ч3-49, діапазон вимірювань (0,01 ... 1,2 107) Гц, похибка ± 2,5 10-7.

6.Товщиномір УТ-65, діапазон вимірювань (1 ... 200) мм, похибка± 0,1 мм, похибка вимірювання  швидкості звуку ± 10 м / с. Амперметр  типу М1104, межа вимірювання 30 мА, клас точності 0,2.

7.Секундомір, діапазон вимірювань 2:00, похибка ± 1,8 с.

8.Штангенциркуль, діапазон вимірювань 250 мм, похибка ± 0,1 мм.

9.Рулетка вимірювальна за ГОСТ 7502, клас точності 3.

Допускається застосування інших засобів повірки з характеристиками не гірше, ніж у перерахованих вище. Застосовувані при повірці засоби вимірювань повинні бути повірені і іспитательное обладнання атестоване в установленому порядку.

 

 

3.10.3 Умови повірки  

 

При проведенні повірки повинні бути дотримані наступні умови:

-температура навколишнього повітря плюс (20 ± 5) оС;

-відносна вологість повітря не більше 80%;

-напруга живлення від 187 до 242 В;

-частота мережі живлення (50 ± 1) Гц;

що впливають на роботу ультразвукового вимірювача зовнішні електричні і магнітні поля, вібрації і тряска повинні бути відсутніми.

Перед проведенням повірки ультразвукового вимірювача повинен витримуватися при умовах, наведених у 4.1 протягом 1 ч.

Перед проведенням повірки необхідно витримати ультразвуковий вимірювач у включеному стані протягом 30 хв.

Вимірника ультразвуку і застосовувані засоби повірки підготувати до роботи у відповідності з їх експлуатаційною документацією.                                         

 

3.10.4 Вимоги безпеки

 

При проведенні повірки повинні дотримуватися правила безпеки, наведені в експлуатаційній документації на і вживані засоби перевірки та допоміжне обладнання.

 

3.10.5 Проведення повірки

 

Зовнішній огляд

При проведенні зовнішнього огляду повинно бути встановлено відповідність ультразвукового вимірювача наступним вимогам:

1) Комплектність повинна відповідати  експлуатаційній документації ультразвукового вимірювача;

2) Складові частини витратоміра-лічильника  та ізоляція з'єднувальних кабелів  не повинні мати механічних пошкоджень;

3) Маркування складових частин  ультразвукового вимірювача повинна бути чіткою.

Випробування

Перевірка електричного опору ізоляції

Перевірка електричного опору ізоляції силових ланцюгів проводиться із застосуванням мегомметра номінальною напругою 500 В.

Мегомметр підключається між з'єднаним разом мережевим контактам і заземлювальним контактом мережевої вилки блоку живлення (далі - БП) расходомерасчетчіка, а його свідчення фіксуються через 1 хв після прикладання напруги.

 Результат перевірки вважається  позитивним, якщо електричний опір  ізоляції кіл мережевого живлення щодо заземлювального контакту не менш 
20 МОм.

Перевірка функціонування

Повна перевірка функціонування вимірнка ультразвуку може бути проведена при установці датчиків.

Підключити "імітаційний штекер" (дивися малюнок 1 додатка Д) до гнізда "Сигнал" на процесорному блоці ультразвукового вимірювача .

Для стаціонарного виконання: з'єднати імітаційний штекер з роз'ємом «Сигнал» блоку живлення БП з'єднувальним кабелем і підключити мережевий кабель до роз'єму «МЕРЕЖА» на блоці живлення.

Якщо немає можливості виготовити імітаційну установку, то можна придбати імітаційний штекер з вбудованим осцилографом і емулятором первинних перетворювачів.. У цьому випадку первинні перетворювачі (датчики) не підключати до процесорного блоку.

 Підключити "імітаційний штекер" до роз'ємів: "Сигнал";«Датчик 1»; «Датчик 2» на процесорному блоці  ультразвукового вимірювача.

Для стаціонарного виконання: з'єднати імітаційний штекер з роз'ємом 
«Сигнал» блоку живлення БП з'єднувальним кабелем і підключити мережевий кабель до роз'єму «МЕРЕЖА» на блоці живлення.

Підключити міліамперметр до роз'єму «ВИХІД».

Перевірити напруга живлення. Включити ультразвукового вимірювача .

Результат операції перевірки функціонування вважається позитивним, якщо на показуючому пристрої ультразвукового вимірювача висвічуються відображення отриманих значень.

Визначення швидкості поширення ультразвукових коливань.

Швидкість поширення ультразвукових коливань Сt визначається за допомогою спеціального приладу ультразвукового вимірювача швидкості звуку, наприклад,товщиноміра типу УТ-65 на зразку-свідку.

 Зразок-свідок виготовляється  в одному примірнику з однієї  заготовки для всіх держателів  ультразвукових випромінювачів. Він  являє собою прямокутну призму  розміром (20х20х40) мм, з непаралельністю  квадратних граней не більше0,05 мм. Розмір довгої сторони призми вимірюється штангенциркулем з похибкою не більше ± 0,1 мм.

На кожен зразок-свідок виписується паспорт із зазначенням дати випуску і геометричних розмірів (довжини, непаралельності) і швидкості звуку.

Швидкість поширення ультразвукових коливань Сt визначається наступним чином:

- Датчик товщиноміра встановлюється  на одну з квадратних сторін призми.

- Товщиномір встановлюється в  режим вимірювання товщини. За  допомогою ручки настройки на  індикаторі товщиноміра встановлюється товщина зразка-свідка з паспорта з похибкою ± 0,1 мм.

- Товщиномір встановлюється в  режим вимірювання швидкості  звуку і з пристрою, що показує  зчитується значення швидкості  звуку у зразку-свідку. Значення швидкості звуку у зразку Сt заноситься в паспорт вивіреного ультразвукового вимірювача.

 

3.10.6 Оформлення результатів повірки

 

При проведенні повірки результати вимірювань і обчислень заносяться в протокол за формою

Позитивні результати повірки ультразвукового вимірювача оформляються записом в паспортах, засвідченої нанесенням відбитка повірочного тавра, або видачею свідоцтва про повірку встановленої форми.

Складові частини витратомірів-лічильників пломбуються у місцях, передбачених експлуатаційною документацією.

При негативних результатах повірки ультразвукового вимірювача до випуску в обіг не допускаються, свідоцтва анулюються, клейма гасяться і видається повідомлення про непридатність із зазначенням причин. Після ремонту ультразвукові вимірювачі повинні бути надані на повторну перевірку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 4. ОХОРОНА ПРАЦІ

 

4.1 Характеристика негативних факторів  проектованого об’єкта 

 

Негативний вплив шкідливих чинників  на виробництві ЗБВ

На підприємствах, де виготовляються ЗБВ негативний вплив мають бетонозмішувальний цех , основній фактор пилоутворення та цех зварювання металоконструкцій. У зварювальних цехах є хімічно та фізично небезпечні фактори.

До хімічно небезпечних факторів відносяться :

-підвищений рівень зварювального аерозолю і газів у повітрі робочої зони і в -зоні дихання зварника;

Фізично небезпечні фактори:

-підвищена запиленість повітря робочої зони

-підвищений рівень інфрачервоного випромінювання

-підвищений рівень ультразвукового випромінювання

-підвищена температура поверхні обладнання, матеріалів

-підвищена або знижена температура (температура приміщення повинна бути не нижче  +16ºС та не повинна перевищувати  +40ºС ), відносна вологість та швидкість руху повітря на робочому місті зварника

-підвищений рівень шуму на робочому місці

-недостатня освітленість робочої зони

-небезпечний рівень напруги в електричному ланцюгу, замикання якого може відбутися через тіло людини

-іскри, бризки і викиди розплавленого металу та шлаку системи, що знаходяться під тиском більшим від атмосферного  або газоподібним паливом

-розміщення робочого місця на високі відносно поверхневі землі (полу)

-рухові машини та механічні зони дрібнодисперсним пилом флюсів

-підвищена яскравість світла

-підвищений вміст позитивно та негативно заряджених іонів

-магнітні та електричні поля

Психофізіологічні фактори

-фізичне перевантаження: статична перенапруга, динамічна перенапруга нервово;

-психічне перевантаження: напруження зорових аналізаторів, нервово-емоційне напруження.

 

Профілактичні засоби

 

Для зниження вмісту шкідливих газів і аерозолів, що виділяються при зварюванні необхідно:

1. Механізація і автоматизація  виробничих процесів, дистанційне  керування ним;