Автор работы: Пользователь скрыл имя, 06 Декабря 2014 в 13:29, курсовая работа
Мета дослідження – визначити особливості розвитку творчої уяви дітей п’ятого року життя засобами образотворчої діяльності.
Об'єкт дослідження – розвиток творчих здібностей у дітей п’ятого року життя. Предмет дослідження – процес розвитку творчої уяви у дітей.
Гіпотеза – в силу того, що даний вік є сензитивним для розвитку уяви в образотворчому мистецтві, то будуть відмінності в творчій уяві дітей.
Вступ……………………………………………………………………………..3
1. Розвиток уяви дітей п’ятого року життя…………………………………….5
1.1. Поняття «уява», характерні риси уяви………..…………………….5
1.2. Психологічний портрет дитини п’ятого року життя………………11
2. Використання засобів образотворчого мистецтва для розвитку уяви….....17
2.1. Зображувальна діяльність: малювання, ліплення…………………20
2.2. Аплікація та конструювання………………………………………..24
2.3. Вправи для розвитку уяви дітей п’ятого року життя на
заняттях з образотворчого мистецтва…………………………………...28
Висновки……………………………………………………………………...….32
Список використаних джерел……………………………
Конструювання є досить складний вид діяльності для дітей. В ньому можна знайти зв’язок з художньою конструктивно-технічною діяльністю дорослих. Всі елементи, які є в конструктивно-технічній діяльності дорослого присутні і в дитячому конструюванні. Дитяче конструювання може бути зображувальним і технічним.
В залежності від того з якого матеріалу створюють свої конструкції діти розрізняють конструювання з паперу, картону, конструювання з природного матеріалу, художнє конструювання-дизайн.
Різні пластмасові конструкції, конструкції з паперу, коробок, котушок та інших матеріалів є найбільш складним видом конструювання в дитячому садку. Вперше з цим видом знайомляться з середньої групи, а конструювати із природних матеріалів – пісок, вода, сніг починають з другої молодшої групи.
Дизайн або художнє конструювання – практична діяльність спрямована на формування предметного світу, що найбільш точно відповідає матеріальним та духовним потребам суспільства в цілому і окремої людини.
Навчання технікам конструювання та моделювання з паперу передбачає поєднання ігри, праці і навчання в єдине ціле, що забезпечує єдине рішення пізнавальних, практичних та ігрових завдань. Заняття проводяться в ігровій формі, в їх основі лежить діяльність, тобто створення оригінальних творчих робіт. Конструювання та моделювання з паперу розвиває у дітей здатність працювати руками під контролем свідомості, у них вдосконалюється дрібна моторика рук, точні рухи пальців, відбувається розвиток окоміру (що важливо для майбутніх школярів, які готуються до оволодіння листом).
Під час роботи розвивається пам'ять, удосконалюються трудові вміння, формується культура праці, дітей навчають акуратності, вмінню дбайливо й економно використовувати матеріал, утримувати в порядку робоче місце.
Захоплюючі заняття дозволяють дитині відкрити в собі творчі здібності, розвинути уяву, художній смак.
Важливий той факт, що заняття з конструювання та моделювання дозволяють організувати дозвілля дітей дошкільного віку як вдома, так і в дошкільних освітніх установах. Перед тим як приступити до навчання дітей основним технікам і прийомам конструювання та моделювання, слід познайомити їх з правилами безпечної роботи з папером, клеєм, ножицями. У конструюванні і моделюванні з паперу можна виділити декілька технік:
Декупаж – декоративна техніка по тканині, посуді, меблях та ін, що полягає в скрупульозному вирізанні зображень з різних матеріалів (дерева, шкіри, тканин, паперу і т. п .), які потім наклеюються або прикріплюються на різні поверхні для декорування. Витинанка – вирізання з паперу симетричних візерунків і створення ажурних контурів. Здавна витинанку використовували для прикраси будинку. Квіллінг (папірокручення) – це техніка виготовлення квітів, тварин та інших виробів з паперових стрічок.
Оригамі – стародавнє мистецтво складання фігурок з паперу. Мистецтво оригамі своїм корінням сягає до Стародавнього Китаю, де і була відкрита папір, і налічує більше 2000 років.
Папір – доступний для дитини і універсальний матеріал - широко застосовується не тільки в малюванні, аплікації, а й у художньому конструюванні і навіть ліплення. Здатність паперу зберігати надавати їй форму, відомий запас міцності дозволяє робити не тільки забавні вироби, а й цілком потрібні для повсякденного вжитку предмети (закладки, упаковки для подарунків, підставки під олівці, кошики.
У процесі складання і склеювання паперових виробів діти знайомляться з різними геометричними фігурами: трикутником, квадратом, трапецією, вчаться орієнтуватися в просторі і на аркуші паперу, ділити ціле на частини, знаходити вертикаль, горизонталь, діагональ, дізнаються багато іншого, що відноситься до геометрії та математики.
Незважаючи на те, що поробки часто лише віддалено нагадують ті чи інші предмети і об'єкти, це не заважає дитині пізнавати їх, жваво доповнюючи в уяві відсутні частини. Така діяльність має велике значення в розвитку творчої уяви дитини, її фантазії, художнього смаку, акуратності, вміння дбайливо й економно використовувати матеріал, намічати послідовність операцій, активно прагнути до отримання позитивного результату, утримувати в порядку робоче місце .
Якщо підвести підсумок, то виходить, що робота з аплікацією та конструювання відіграє велику роль у розвитку психічних процесів дошкільника, а саме:
2.3. Вправи для розвитку уяви дітей п’ятого року життя на заняттях з образотворчого мистецтва
Дослідження проводилося на базі дошкільного навчального закладу «Барвінок» .Були вибрані дітки старшої групи (у кількості 23 чол.), що на момент дослідження досягли п’ятирічного віку.
Список дітей старшої групи дошкільного навчального закладу «Барвінок» | |
|
|
З метою виявлення рівня розвитку уяви дітей, ми використовували наступний матеріал: картки з намальованими на них фігурами: контурами зображення частин предметів, наприклад стовбур з одного гілкою, коло-голову з двома вухами, і прості геометричні фігури (коло, квадрат, трикутник, овал), кольорові олівці.
Дітям було запропоновано завдання: домалювати кожну з фігур так, щоб вийшла якась картинка, осмислене зображення якого предмета. Після роботи дітей ми оцінювали результати: яким був ступень оригінальності, незвичайності зображення. Зважали на те, чи малюнки не повторювались у інших дітей.
Найнижчий рівень уяви визначали у тих дітей, які ще не приймають завдання на побудову образу уяви з використанням заданого елемента. Ці дітки не домальовують, а малюють поруч щось своє (вільне фантазування). Середній рівень ми надавали дитині а умов, що дитина домальовує фігуру на картці так, що виходить зображення окремого об'єкта (дерево), але зображення контурне, схематичне, позбавлене деталей. І високий рівень у тих діток, що зображували окремий об'єкт, але з різноманітними деталями, і намагались включати його в який-небудь уявний сюжет, або зображення містить кілька об'єктів по уявному сюжету. Зразки карток, з якими працювали діти подані у додатку А. Результати отримані нами були наступними (див. табл.. 2.1):
Табл. 2.1.
Рівень розвитку уяви дітей досліджуваної групи
Низький рівень |
Середній рівень |
Високий рівень |
2 (8,6%) |
20 (87%) |
1 (4,3%) |
Виконані дітьми роботи в основному можна оцінити середнього рівня, тобто оригінальних робіт мало, це роботи однієї дитини (Забашта Д.) , що пояснюється тим, що з дитиною багато займаються батьки та бабуся (з бесіди з батьками та психологом). На більшості робіт (перша картка) просто домальовані гілки, подекуди з листячком, робота ж високого рівня вирізняється тим, що має зображене небо і сонце, травичку з квітами, все це різнокольорове. Низький рівень мають дві роботи – одна дитина лише перший рік відвідує ДНЗ (Панченко Д.). Ця робота на першій картці має домальовку збоку від дерева, і дитина не може пояснити – що намалювала. Друга робота взагалі не опрацьована, намальовані лише рисочки (Чут В.).
Щодо другої кратки, по більшість просто домалювали риси обличчя.
Третя картка опрацювалась дітьми теж по-різному. Високий рівень виконання роботи – опрацьовані всі геометричні фігурки, із трикутника вийшла дівчинка, з квадрату – телевізор, овал перетворився на собачку, а коло – на «обличчя потягу», чим дитина здивувала навіть нас, вихователів. Більшість же робіт включали опрацювання трьох фігур, найчастіше ускладнення викликав чомусь квадрат, який «не хотів» перетворюватись в малюнок. При чому діти використовували лише основні кольори запропонованих олівців.
Ці дані кажуть нам про необхідність проведення розвиваючих заходів з розвитку уяви за допомогою ліплення та конструювання в більшій мірі, аніж малювання.
Також нами запропоновані різноманітні нетрадиційні техніки малювання, що вже з перши занять викликали у дітей захоплення та жвавий інтерес (див. додаток Б). Малювання по зім’ятому та вологому паперу, граттаж та монотипія – дають широкі можливості для розвитку художньої та технічної уяви. Техніка набризкування – при використанні фарб різної густини та різних за жорсткістю щіток діти створюють найрізноманітніші, іноді фантастичні картини, а затим відшукують в них вже знайомі образи, придумують назви тощо.
Після використання нетрадиційних технік малювання та занять з моментами конструювання ми повторили дослідження і отримали вже наступні результати (див. табл. 2.2):
Табл. 2.2.
Рівень розвитку уяви дітей досліджуваної групи після експерименту
Низький рівень |
Середній рівень |
Високий рівень |
- |
20 (87%) |
3 (13%) |
Рівень розвитку уяви підвищився, що підтверджує висунуту нами гіпотезу, стосовно курсового дослідження.
Підсумовуючи вищесказане відмітимо, що розвиток уяви діток однієї групи є справді різним, що залежить від загального розвитку особистості кожного. Для діток п’ятого року життя малювання займає провідне місце в навчанні образотворчому мистецтву і включає три види: предметне малювання, сюжетне і декоративне. Кожному з них властиві свої завдання, які визначають програмовий матеріал і зміст роботи. Основне завдання навчання малюванню – допомогти дітям пізнати навколишню дійсність, розвинути у них спостережливість, виховати відчуття прекрасного і навчити прийомам зображення. Одночасно здійснюється основне завдання образотворчої діяльності – розвиток уяви, формування творчих здібностей дітей в створенні виразних образів різних предметів доступними для даного віку образотворчими засобами.
Висновки
Відмінною особливістю уяви є, за висловом С. Л. Рубінштейна, своєрідний «відрив від дійсності», коли на основі окремої ознаки реальності будується новий образ, а непросто реконструюються і перебудовуються наявні уявлення, що характерно для побудови внутрішнього плану дій.
Одним із основних питань при розгляді розвитку уяви є, на наш погляд, питання про специфіку засобів, які використовує дитина при створенні продуктів уяви. Початок розвитку дитячої уяви починається із закінченням періоду раннього дитинства, коли дитина вперше демонструє здатність заміщати одні предмети іншими і використовувати одні предмети в ролі інших (символічна функція). Подальший розвиток уява отримує в іграх, де символічні заміни відбуваються досить часто і за допомогою різноманітних засобів і прикладів. Про розвиненості дитячого уяви в дошкільному віці судять не тільки за поданнями і ролям, які діти беруть на себе в іграх, але і на основі аналізу матеріальних продуктів їхньої творчості, зокрема малюнків, аплікацій тощо.
Особливо продуктивними у розвитку психічних процесів є образотворча діяльність дитини п’ятого року життя і конструювання. Цей вид діяльності розвиває такі психічні процесі як пам'ять, мислення, уяву, увагу, мову, спостереження.
Щоб оволодіти вмінням творити – малювати, ліпити, конструювати необхідно розвивати зорове сприйняття, спостереження і увагу. Адже для створення нового предмету – малюнку, фігури, поробки попередньо необхідно добре з ним познайомитися, запам'ятати форму, величину, конструкцію, розташування частин. У підсумку можна зробити висновок, що в результаті навчання дітей засобами образотворчого мистецтва розвиваються не тільки конструктивні вміння, які лежать в основі конструктивно-пластичного творчості, а й уява, як психічний процес.
В результаті у дітей формується самостійне творче начало, пов'язане з інтерпретацією, інтеграцією і трансформацією засвоєного досвіду. Все це призводить до розвитку у дітей умінь і навичок щодо створення нових оригінальних виробів, здібностей реалізовувати власні задуми, знаходити нестандартні рішення, здійснюючи суттєві зміни і вносячи різноманітне комбінування відомих операцій, часто призводять до вигадування дітьми нових способів дій. Це підтверджує можливість розвитку уяви на заняттях образотворчого мистецтва.
Список використаних джерел
Информация о работе Використання засобів образотворчого мистецтва для розвитку уяви