Вікові можливості й послідовність оволодіння образотворчою діяльністю в ранньому віці

 

Міністерство  освіти науки молоді та спорту України

Прикарпатський  національний університет ім. В. Стефаника

Педагогічний  інститут

 

 

 

Кафедра дошкільної освіти

 

Курсова робота на тему:

«Вікові можливості й послідовність оволодіння образотворчою діяльністю в ранньому віці».

 

 

 

 

 

Виконала:

Студентка групи  ДВДЛ-42

Райківська Г. С.

Перевірив:

Кузенко П. Я.

 

 

 

 

 

 

 

Івано-Франківськ

2012

Зміст

Вступ…………………………………………………………………………………….3

Розділ 1. Види образотворчої діяльності в дошкільних закладах, та їх вплив на розвиток дитини………………………………………………………….7

1. Значення та завдання малювання…………………..............................7
2. Ліплення в дитячому садку………………………………………12
3. Аплікація та конструювання………………………………………14

 

Розділ 2. Методи і прийоми навчання дітей раннього віку різним видам образотворчої діяльності…………………………………………………………16

2.1. Методи навчання малювання………………………………………16

2.2. Методика навчання  ліплення……………………………………....20

2.3. Прийоми навчання  аплікації………………………………………23

Висновки …………………………………………………………………………28

Додатки

Список літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

Образотворча  діяльність є провідним засобом естетичного виховання й розвитку дітей ДОШКІЛЬНОГО віку. У художньому розвитку дошкільників центральною е здатність до сприйняття художнього твору й самостійного створення нового образу (у малюнку, ліпленні, аплікації), що відрізняється оригінальністю, варіативністю, гнучкістю, рухливістю, ники стосуються як кінцевого продукту, так і характеру процесу діяльності.

Образотворчу діяльність в освітньому процесі дошкільних навчальних закладів представлено малюванням, ліпленням, аплікацією та художнім конструюванням. Методика керівництва ними має спільні  та специфічні підходи відповідно до особливостей художніх технік і врахування вікових особливостей вихованців.

Для дітей раннього віку (другий і третій роки життя) доступними видами образотворчої діяльності є  малювання, ліплення та найпростіші  аплікації з готових форм.

У Базовій програмі розвитку дитини дошкільного віку «Я у світі» визначено основні завдання образотворчої діяльності дітей раннього віку. Це:

• формування естетичного ставлення до довкілля через емоційні відгуки на яскраві та приємні на дотик предмети;
• зацікавлення різноманітними видами образотворчої діяльності;
• стимулювання дітей до створення асоціативних образів у техніках малювання, ліплення й аплікації;
• навчання способів реалізації сюжетно-рольового задуму в образотворчій діяльності;
• формування основ технічних навичок роботи з різними художніми матеріалами, вмінь самостійно добирати папір та кольори фарб.

Заняття з образотворчої діяльності дітей раннього віку виконує такі завдання:

• Формувати способи зорового й тактильного дослідження різних предметів для збагачення й уточнення сприйняття їх властивостей їхньої форми, пропорцій, кольору, фактури.
• Знайомити дітей з народною іграшкою (косівською, опішнянською) для збагачення зорових вражень і показу умовно-узагальненого трактування художніх образів. Ставити міні-вистави за участі народних іграшок для створення в дітей святкового на

творами народни:

• Навчати дітей знаходити зв'язок між предметами та явищами навколишнього світу та їхніх зображень у малюнку, ліпленні, аплікації. Учити «входити в образ».
• Знайомити на прикладі творчості відомих майстрів дитячої книги — Ю. Васнецова, Т. Дубинчик, А. Елисеева, В. Конашевича, В. Лебедева, Г Є. У формуванні особистості дитини неоціниме значення мають різноманітні види художньо-мистецької діяльності: малювання, ліплення, вирізання з паперу фігурок і наклеювання їх, створення різних конструкцій з природних матеріалів і так далі. Такі заняття дарять дітям радість пізнання, творчості. Відчувши це відчуття одного разу, малюк прагнутиме в своїх малюнках, аплікаціях, виробах розповісти про те, що дізнався, побачив, пережив.

 Дитяча образотворча  творчість може успішно розвиватися  тільки за умови цілеспрямованого  керівництва з боку педагога. Таке керівництво можливе у  тому випадку, коли вихователь  знає, чому і як (програмний зміст і методика) учити дітей, має необхідну підготовку в області мистецтва, сам володіє образотворчими навиками і уміннями.

Образотворча діяльність дошкільників як вид художньої діяльності повинна носити емоційний, творчий  характер. І педагог створює для  цього всі умови: він перш за все забезпечує емоційно-образне сприйняття дійсності, формує естетичні відчуття і уявлення, розвиває образне мислення і уяву, учить дітей способам створення зображень, засобам їх виразного рішення.

 Процес навчання повинен бути направлений на розвиток дитячої образотворчої творчості, на творче віддзеркалення вражень від навколишнього життя, творів літератури і мистецтва.

 Ціль кожного заняття – розвивати їх творчі потенціальні можливості.

Важливе значення на етапі  входження дитини раннього віку у  світ прекрасного має ознайомлення з народною іграшкою та стимулювання її емоційного сприйняття усього багатства  високохудожніх творів народного мистецтва. Значний естетико-виховний потенціал має ознайомлення малюків із зразками українського декоративно-ужиткового мистецтва, зокрема керамічною Іграшкою, вишивкою, писанками, витинанками, плетеними виробами із соломи, рогози, лози.

Під час обстеження творів народного мистецтва рекомендується звертати увагу вихованців на їх колорит, підсилюючи сприйняття дітей мелодикою української пісні та читанням потішок.

Організація життєдіяльності  дитини раннього віку з метою її художньо-естетичного розвитку, згідного Базової програми, передбачає: створення дорослим оптимально сприятливих умов для формування художнього смаку вихованців; розвиток предметно-пластичного аспекту її сенсомоторної та художньої діяльності. Задля досягнення окресленої мети педагог пропонує вихованцям самостійно добирати кольорову гам\, стимулює творчу активність у образотворчій діяльності, знайомить дітей із властивостями будівельних конструкторів та правилами роботи з ними.

Важливим чинником стимулювання інтересу дошкільників до образотворчої діяльності є урізноманітнення змісту і засобів виразності шляхом інтегрування її різних видів. У Базовій програмі розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» зазначається, що оптимальний результат інтегрування видів образотворчої діяльності досягається шляхом створення конкретного образу. Приміром, глиняна лялька доповнюється кольоровою хустиною чи поясом. Проте, наголошується, що доречною є інтегрування різних видів образотворчої діяльності лише після проведення окремих занять із малювання, ліплення, аплікації, конструювання.

Ураховуючи, що дитина раннього віку ще не вміє створювати зображення предметів, то основним завданням занять із образотворчої діяльності на цьому віковому етапі розвитку дошкільників, є, передусім, збудження інтересу до роботи з олівцями, фломастерами, пензликом, фарбами, глиною та формування уявлень про їхнє прикладне значення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 1. Види образотворчої діяльності в дошкільних закладах, та їх вплив на розвиток дитини

 

1. ЗНАЧЕННЯ ТА ЗАВДАННЯ МАЛЮВАННЯ

 

Незалежно від того , чи будете виховувати дитину вдома або віддасте в ясла, дитячий сад, розвивати в неї смак, любов до природи, інтерес до навколишнього світу, займатися естетичним і духовним вихованням треба з раннього дитинства. І робити це треба постійно, тому що не можна сформувати гармонійну особистість,приділяючи цьому важливому процесу 1-2 год на тиждень. Пелюстки квітів, кору дерев, поверхню каменю, хутро кішки або собаки, пташине пір'я. Навіть домашні іграшки можуть стати прекрасним посібником у вихованні емоційного сприйняття навколишнього світу.

Купіть дитині хутряну  іграшку й разом «познайомтеся» з нею, придумайте ім'я, характер, історію про те, як ця іграшка потрапила до вас у будинок. Разом із дитиною погладьте її, розгляньте, розберіться, який в іграшки погляд, вираз, який у неї може бути характер.

Іграшки треба вибирати виразні, гарні, причому це не має ніякого відношення до ціни покупки. Головне — цілісний і яскраво виражений образ. Дитина буде сприймати цей образ, охоче відгукуючись і передаючи ставлення до нього поводженням, мімікою, жестами, словами. М'яка іграшка сподобається маляті ще й приємною фактурою, пластмасові й дерев'яні іграшки краще вибирати такі, які «уміють» щось робити: сідати, міняти позу, положення кінцівок. Щоб одержати сильну емоційну реакцію на іграшку, треба спочатку створити установку на її сприйняття, запитавши в маляти: «Як ти думаєш, хто це такий? Що це таке? Як це називається? Як його (її) кличуть?» І неодмінно потрібна емоційна реакція з вашого боку (« Який розумний пес! Яка мила ласкава кішка! Який веселий птах!»).

Уже в два роки можна  знайомити дитину зі зразками образотворчого мистецтва. Як правило, першими творами образотворчого мистецтва, які бачить й учиться сприймати дитина, є книжкові ілюстрації. Дворічному маляті вже можна читати дитячі книжки, вибираючи ті, які видані на цупкому білому папері, великого формату, з яскравими високоякісними ілюстраціями й виконані великим чітким шрифтом. Читаючи текст, неодмінно звертайте увагу дитини на картинки. Вона повинна вчитися тому, що слово й зображення можуть доповнювати, пояснювати, коментувати одне одного. Зміст книжкових ілюстрацій повинен бути й зрозумілим, і цікавим маляті. Неодмінно почніть зі знайомства з текстом твору. Добре, якщо це будуть казки або дитячі вірші, які ви вже розповідали дитині. Тоді на малюнку й у тексті вона зустріне вже знайомих персонажів. Для маляти дуже важливі виразність і визначеність у передачі настрою й характерів героїв. Пам’ятайте, що тонкощі й півтони дитині поки недоступні й не потрібні. Знайомте її з базовими емоціями й тим, як вони можуть проявлятися й передаватися. Звертайте увагу на загальний настрій малюнка — веселий, смутний; на характери героїв, намагаючись разом визначити, який персонаж зображений на конкретному малюнку — добрий, злий, чесний або нечесний.

    Коли ви розглядаєте з дитиною картинки в книзі, не чекайте того, що дитина   відразу почне виражати словами своє ставлення до побаченого. Намагайтеся не пропустити й підкріпити будь-яку емоційну реакцію — жест, посмішку, міміку, те, як дитина зображення одного героя прагне погладити, а інше може відіпхнути, закрити рукою, навіть закреслити олівцем або ручкою.

 Для успішного опанування технікою малюнка діти мають навчитися правильним діям руки з олівцем. Малювання олівцями потребує засвоєння дитиною низки технічних навичок: навчитися брати олівець трьома пальцями, тримати його великим і середнім, притримуючи зверху вказівним; утримувати олівець у пальцях, не стискаючи занадто сильно і правильно ним діяти.

Робота дитини з олівцем готує її до малювання фарбами. Фахівці рекомендують приступати до опанування технікою малюнка фарбами після 3-4 занять, на яких діти малюють олівцями.

У результаті педагогічного  супроводу образотворчою діяльністю діти раннього віку також мають опанувати  прийомами зображення за допомогою  плями, лінії та форми, звертаючи  увагу на різноманітні контури форм предметів. На основі здобутих знань і умінь, вихованці цієї вікової категорії поступово самостійно обиратимуть прийоми зображення предметів та явищ.

Під час занять із малювання з дітьми другого і третього року життя вихователь має вчити малюків дбайливо ставитися до матеріалів, правильно їх використовувати Після закінчення роботи класти їх на місце, пензлик попередньо добре помити у воді.

 У процесі  малювання діти пізнають навколишній світ. Приділяючи велику увагу малюванню, видатний радянський педагог В. О. Сухомлинський писав: «...дитячий малюнок, процес малювання — це частка духовного життя дитини. Діти не просто переносять на папір щось з навколишнього світу, а живуть у цьому світі, входять у нього як творці краси, дістаючи насолоду від неї» ¹

Щоб виконати малюнок  на якусь тему, діти повинні втілити в нього знання, нагромаджені під час цілеспрямованих екскурсій в природу і спостережень у повсякденному житті. Дошкільник, як і художник,

у процесі малювання  на теми іде від задуму, який опирається на його досвід. Отже, першим етапом у творчості дитини є виникнення задуму — теми на основі сприймання навколишньої дійсності. Щоб здійснити творчий задум, дитині треба вибрати епізод для малювання, уявити образи і зобразити їх на папері. Усе це потребує від неї мислительних процесів, уміння застосовувати знання, нагромаджені під час спостережень.

Під керівництвом вихователя діти вчаться аналізувати і зображувати предмети, розміщувати їх на аркуші паперу так, щоб було зрозуміло, яку подію чи пору року зображено на малюнку.

Процес зображення знайомих предметів дає можливість дітям глибше вивчити, проаналізувати, зрозуміти різноманітність їх будови, форми, величини, пропорцій, кольору.

Під час малювання на конкретну тему розв’язуються два взаємопов’язані завдання: розвивається зорове сприймання в дитини і виробляється уміння осмислювати бачене. Під розвитком сприймання ми розуміємо формування у дошкільників уміння цілеспрямовано спостерігати і порівнювати між собою предмети і явища, класифікувати предмети за формою і фактурою.

Знання, уміння і  навички, здобуті на заняттях із сюжетного малювання, сприяють розвитку розумових здібностей дітей, уміння правильно сприймати оточуючу дійсність.

У сюжетному малюнку  дитина творчо відображає  те, що справило на неї враження, збудило якісь  почуття Враження виникають у  процесі безпосередніх контактів  і навколишньою дійсністю, під час прослуховування розповідей, казок, віршів, розглядання художніх картин тощо. Ці враження створюють сприятливі умови для формування особи дитини відповідно до завдань  виховання.