Дослідницька активність старших дошкільників як основа для розвитку дитячого експериментування

 

 «Дослідницька активність старших дошкільників як основа для розвитку дитячого експериментування».

 

Сучасне суспільство потребує активної особистості, здатної до пізнавально-діяльнісної самореалізації, до прояву дослідницької активності і творчості у вирішенні життєво важливих проблем. Першооснови такої особистості необхідно закласти вже в дошкільному дитинстві (Н.Гавриш, О. Гогоберідзе, Л.Зайцева. М.Поддьяков, Т. Поніманська, З. Михайлова, Л. Кларіна, І. Куликівська та інші). Дошкільна освіта покликана забезпечити саморозвиток і самореалізацію дитини, сприяти розвитку дослідницької активності та ініціативи дошкільника (М. Поддьяков, О. Поддьяков, О. Дибіна, О. Князєва та інші). Науковий пошук ефективних засобів розвитку дослідницької активності дошкільників - представляє актуальну проблему, що вимагає теоретичного і практичного вирішення.

Найбільш сприятливою основою для розвитку пошукової активності дитини слугує дослідно-експериментальна діяльність. Отже, дитяче експериментування має величезний розвиваючий потенціал. Учені стверджують (М. Денісова, М. Лисіна, Л. Божович, Н. Фігурін, Н. Щелонов та інші), що бажання отримати нові знання та враження є потужним стимулом, вони лежать в основі виникнення і розвитку невичерпної експериментальної діяльності, спрямованої на пізнання довколишнього світу.  Наукою доведено, що дитяче експериментування це особливий спосіб духовно-практичного освоєння дійсності, спрямований на створення таких умов, за яких предмети найбільш виявляють свою сутність. Таким чином, досліднницько-експериментальна  діяльність дітей є провідною у дошкільному віці (М. Поддьков) і розглядається як основа для розвитку пошукової активності. Дослідженням цієї проблеми займались І. Куліковська, О. Кірєєва, О. Дибіна, А. Іванова, М. Манасьєва, О. Савенков. М. Поддьяков та інші.

Ураховуючи актуальність проблеми, її теоретичну і практичну значущість ми обрали тему дослідження «Дослідницька активність старших дошкільників як основа для розвитку дитячого експериментування».

Мета - теоретично обґрунтувати, розробити та експериментально перевірити педагогічні умови для ефективного розвитку дитячого експериментування в процесі екологічного виховання дітей старшого дошкільного віку.

Об'єкт - процес дослідницько-експериментальної роботи дітей старшого дошкільного віку.

Предмет - педагогічні умови розвитку дослідницько-експериментальної діяльності дітей старшого дошкільного віку.

Завдання:

1. Здійснити аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідно-експериментальної діяльності дітей. Визначити сутність термінів «дитяче експериментування», «дослідницька активність», «пошукова активність».
2. Визначити рівень розвитку дослідницької активності у дітей старшого дошкільного віку.
3. Розробити та експериментально перевірити комплекс педагогічних умов щодо розвитку дитячого експериментування в умовах ДНЗ.

 

Гіпотеза: Підвищення рівня дослідницької активності у дітей старшого дошкільного віку можливо забезпечити за наступних педагогічних умов:

• наявність базового рівня дослідницької активності дітей старшого дошкільного віку;
• наявність підготовчо-розвивального середовища для дитячого експерименту в старших дошкільних групах;
• готовність вихователів та батьків до здійснення дослідно-експериментальної діяльності дітей.

Наше дослідження здійснюється у три етапи. На першому етапі проведення теоретичного аналізу психолого-педагогічних досліджень.

Так, аналіз наукової літератури з проблеми дослідноцько-експериментальної діяльності дітей, дозволив розглянути питання про суть поняття дитячої дослідницької активності, про особливості розвитку дитячого експериментування у дітей старшого дошкільного віку. Ми дійшли висновку, що всі особливості дослідницької активності обумовленні ефективним пізнанням дитини доступних їй предметів та явищ. Тому дитяче експериментування, як один з видів орієнтовно-дослідницької діяльності вченні називають провідним видом діяльності дітей старшого дошкільного віку. (Н.Н. Поддьков)

Другий етап пов'язаний з констатуючим експериментом.

На етапі констатуючого експерименту для вивчення педагогічних умов нами була обрана «діагностична програма вивчення педагогычних умов через здійснення експериментальної діяльності вихованців дошкільного закладу».

За обраною програмою діагностики, дослідження проводилось на базі ДНЗ. В дослідженні приймали участь діти старшого дошкільного віку, кількістю 15 чоловік, а також 15 батьків та вихователі даної групи.

Програма діагностики складається з 3 етапів:

На І етапі ми вивчали місце дитячого експериментування в уподобаннях дітей і особливості даної діяльності у старших дошкільників. Для цього було обрано методику «Вибір діяльності» Л.Н.Прохорової, вона спрямована на вивчення мотивації дитячого експериментування та метод експериментальних оцінок вихователів, спираючись на критерії виділені Т.И. Чирковою. За підсумками результатів, можна визначити місце дитячого експериментування в структурі дитячих уподобань. Дитяче експериментування, як один із 6 видів діяльності знаходиться на 2 місці. Це засвічує, що ця діяльність дуже подобається дітям. Також на цьому етапі були отриманні результати методики експериментальних оцінок даної діяльності. Результати показали, що всіх дітей можна розділити на 3 групи за рівнем сформованості дитячого експериментування.

1 група - 34% (5 дітей)   Пізнавальне відношення до експериментальної діяльності стійке. Дитина проявляє ініціативу у вирішенні творчих задач.

2 група - 46%  (7 дітей). Дитина проявляє пізнавальний інтерес до експериментальної діяльності. Бачить проблему з невеликою підказкою дорослого.

3 група - 20% (3 дітей). Рідко проявляють пізнавальний інтерес до експериментальної діяльності. Вирішує проблеми з допомогою дорослих.

Таким чином, з'ясувалось, що найбільші відмінності між групами пов'язані з оцінкою наступних параметрів:

- пізнавальна активність;

• бачити проблему та висунути гіпотезу;
• оцінка результатів.

 

На ІІ етапі нами були вивченні умови організації дитячого експерименту в старших дошкільних групах. Для цього ми скористалися методикою Г.П.Тугушевої, А.Є.Чистякової, дана методика досліджує сферу інтересів у експериментальній діяльності в уподобаннях дітей. За підсумками дослідження можна виявити сферу інтересів дітей. Всі інтереси у процесі здійснення експериментальної діяльності виявилися пов'язаним з вибором того чи іншого матеріалу для здійснення діяльності експериментування і способів дії з ними. У зв'язку з цим було виділено 3 категорії матеріалів експериментальної діяльності по ступеню прояву до інтересів пізнавальної діяльності вихованців і активності експериментування з ними:

1 група матеріалів: природний матеріал, барвники: харчові та нехарчові. Виявилось, що діти відають перевагу експерименту з природним матеріалом (глина, пісок, камені та ін.).

2 група матеріалів: пристрої-помічники, технічні матеріали тощо.

3 група матеріалів: утилізований матеріал, різні види паперу.

На ІІІ етапі досліджували педагогічну компетентність батьків та вихователів в області діагностики и розвитку дитячого експериментування. Проводилося анкетування батьків та вихователів. Анкета для вихователів включала в себе 8 запитань, для батьків анкета складалась з 5 питань. Метою даних анкет було: виявити ставлення батьків до експериментальної діяльності дітей, вивчити стан організації дитячого експериментування у практиці роботи ДНЗ, виявити роль вихователя  у розвитку дитячого експериментування. З результатів анкетування помітно, що батьків зацікавила дана проблема, тому що вони з задоволенням заповнювали анкету, запитували. Аналіз відповідей анкети показав, що батьки позитивно ставляться до інтересу дітей займатися експериментуванням  та розуміють, що роль дитячого експериментування займає не останнє місце у розвитку дитини. Вивчення особливостей педагогічної компетентності вихователів, показало; що у групі створюються умови для дитячого експериментування, що інтерес дітей підтримується різними методами та прийомами, таки як: прояв зацікавленості, співпраці, залучення до нових об'єктів.

Таким чином, діагностика показала, що робота з розвитку експериментальної діяльності ведеться, але не на достатньому рівні. У батьків не вистачає часу для дослідницько-експериментальної діяльності з дитиною,  а не достатньо сформоване розвивальне середовище, не дає дітям повноцінно займатися експериментальною діяльністю.

 

Результати проведеної діагностики виявили труднощі та проблемні питання щодо організації дослідницько-експериментальної діяльності дітей.

Подальша наша робота буде спрямована на створення експериментальної моделі дослідницько-експериментальної роботи дітей старшого дошкільного віку котра буде запроваджена у навчальному процесі ДНЗ в період проходження педагогічної практики.

Доповідь завершена. Дякую  за увагу.