уміти:
- творчо
застосовувати набуті знання для оптимального
розв'язування педагогічних, навчально-виховних
та науково-методичних завдань із урахуванням
вікових та індивідуальних відмінностей
студентів, учнів, особливостей різних
соціально-педагогічних ситуацій;
- вести
результативну навчально-виховну роботу,
оперативно визначати ступінь і глибину
засвоєння студентами, учнями програмного
матеріалу, прищеплювати їм навички самостійного
поповнення знань і проведення експериментів
з метою виявлення їх природних здібностей;
- застосовувати
різноманітні форми і методи навчання,
володіти сучасними технологіями навчання
та прогресивними методами керівництва
навчальною, трудовою, суспільною та іншими
видами діяльності студентів, учнів;
- сприяти
формуванню в студентів, учнів уявлень
про сучасну мовознавчу науку, розвивати
в них інтерес до вивчення української
мови та літератури та суміжних наук, організовувати
індивідуальні заняття зі студентами,
учнями за ускладненими програмами;
- самостійно
працювати над здобуттям наукових знань
та проведенням психолого-педагогічних
досліджень, впроваджувати їх результати
в практику, володіти навичками роботи
з сучасними науковими технологіями обробки
та оформлення результатів наукових досліджень,
володіти сучасними науковими технологіями
обробки інформації;
- вивчати,
аналізувати, узагальнювати та поширювати
передовий педагогічний досвід, систематично
підвищувати свою професійну кваліфікацію,
враховуючи позитивний досвід минулого
і зарубіжних країн;
- володіти
основами професійної риторики;
- продовжувати
навчання та здійснювати професійну діяльність
в іншомовному середовищі;
- раціонально
використовувати сучасне навчальне обладнання,
технічні засоби навчання та обчислювальну
техніку.
- застосовувати
набуті знання і навички для вирішення
завдань лінгвістичних і літературознавчих
досліджень;
- володіти
прийомами і методами мовознавства та
літературознавства;
- використовувати
засвоєний науковий апарат у дослідженнях
у сфері сучасної української мови та
української літератури.
3. Науково-методичне забезпечення
навчального процесу у вищому
навчальному закладі під час
вивчення української мови
Положенням про організацію
навчального процесу у ВНЗ визначено основні компоненти
науково-методичного забезпечення навчального
процесу:
⎯ державні стандарти освіти;
− галузеві стандарти освіти;
⎯ навчальні плани;
⎯ навчальні програми з усіх нормативних
і вибіркових навчальних дисциплін;
⎯ програми всіх видів практики;
⎯ підручники та навчальні посібники;
⎯ інструктивно-методичні матеріали
до семінарських, практичних і лабораторних
занять;
⎯ індивідуальні семестрові завдання
для самостійної роботи студентів із навчальних
дисциплін;
⎯ матеріали поточного та підсумкового
контролю (контрольні завдання до семінарських,
практичних і лабораторних занять; контрольні
роботи для перевірки рівня засвоєння
студентами навчального матеріалу);
⎯ методичні матеріали: для самостійного
опрацювання студентами фахової літератури,
написання курсових, дипломних робіт/проектів.
Державний стандарт освіти − сукупність
норм, що визначають зміст вищої освіти,
обсяг навчального навантаження, засоби
діагностики якості освіти, а також нормативні
терміни навчання.
На підставі державного стандарту
розробляють галузеві стандарти для кожного рівня
підготовки.
Галузевий стандарт містить:
− освітньо-кваліфікаційну
характеристику;
− освітньо-професійну програму (перелік
усіх дисциплін, які вивчаються);
− засоби діагностики якості
вищої освіти.
3.1. Навчальний план спеціальності
8. 02030301 «Філологія. Українська мова
і література».
Навчальний план − документ, який
визначає перелік і обсяг нормативних
і вибіркових навчальних дисциплін, послідовність
їх вивчення та кількість годин (кредитів),
що відводяться на їх вивчення, графік
навчального процесу, форми і методи поточного
та індивідуального контролю навчальних
досягнень студентів. Навчальний план
відображає також обсяг часу, який відводиться
на самостійну роботу студентів.
Базовий навчальний план розробляється
на основі вимог Державного стандарту
підготовки фахівців зі спеціальності
на весь період реалізації відповідної освітньо-професійної програми
та затверджується керівником ВНЗ.
В Україні навчальний план складається
за курсовою системою.
Під час укладання навчальних планів
враховують такі принципи:
− усебічного, гармонійного розвитку
особистості;
− оптимального співвідношення фундаментальних
і спеціальних дисциплін;
− міжпредметних звʼязків;
− варіювання в підготовці фахівця залежно
від особливостей навчального закладу
й інтересів студентів;
− принцип узгодження обсягу навчальної
інформації із бюджетом часу студентів.
На основі навчального плану розробляється
робочий навчальний план на поточний навчальний
рік, який затверджується деканом відповідного
факультету.
3.2. Навчальні й робочі програми
з лінгвістичних і лінгводидактичних
дисциплін
Навчальна програма − основний науково-теоретичний
документ, що визначає місце і значення
навчальної дисципліни в реалізації освітньо-професійної
підготовки студента, її зміст, обсяг знань,
умінь і навичок, якими повинен володіти
фахівець, послідовність і організаційні
форми вивчення навчальної дисципліни.
Навчальні програми нормативних дисциплін
належать до документів державного стандарту,
розробляються і затверджуються як його
складові. Навчальні програми вибіркових
дисциплін розробляються на 3-5 років кафедрами
вищих навчальних закладів і затверджуються
вченою радою ВНЗ.
Основними принципами побудови навчальної
програми є:
− відповідність змісту освіти
сучасним досягненням науки, техніки і
культури;
− відповідність соціальним
цілям підготовки фахівців;
− наступність у вивченні
навчальних дисциплін;
− генералізація навчального
матеріалу довкола провідних ідей і наукових
теорій;
− розвантаження програм від
другорядного матеріалу;
− забезпечення взаємозвʼязку
науки і практики;
− забезпечення взаємозвʼязку
між навчальними дисциплінами, тощо.
− модульність, сутність якого
базується на основній ідеї модульного
навчання − використання в процесі навчання
модулів як основного засобу засвоєння
студентами дози навчальної інформації;
− структурування змісту,
що означає поділ навчального матеріалу
в межах модуля на структурні елементи,
перед кожним із яких висувається конкретна
дидактична мета, а зміст навчання надається
в обсязі, який забезпечує її досягнення.
Кожен навчальний елемент повинен логічно
співвідноситися з конкретним елементом
професійної діяльності.
На основі нормативної навчальної
програми розробляється робоча навчальна програма, яка є
нормативним документом вищого закладу
освіти і розробляється для кожної навчальної
дисципліни відповідно до навчального
плану. У робочій навчальній програмі
відображаються конкретний зміст навчальної
дисципліни, тематичний план, послідовність
та організаційно-методичні форми її вивчення,
обсяг часу на різні види навчальної роботи
за відповідними модулями, засоби і форми
поточного і підсумкового контролю, пакет
документів для його здійснення, перелік
рекомендованої літератури.
Структура робочої програми:
1. Титульна сторінка.
2. Пояснювальна записка, де
визначена мета та завдання предмету,
особливості вивчення та значення дисципліни.
3. Структура та зміст предмету
(розділи, теми, підтеми, питання курсу).
3.1. Тематичний план лекцій.
3.2. Тематичний план практичних
(семінарських, лабораторних) занять
із визначенням кількості годин із кожної
теми.
3.3. Теми занять, запропонованих
кафедрою для самостійної позааудиторної
роботи студентів.
4. Матеріали для проведення
контролю.
4.1. Перелік питань для
проведення підсумкового контролю.
4.2. Перелік питань для
кінцевого контролю знань та
умінь.
4.3. Перелік практичних
навичок, якими повинен оволодіти
студент.
4.4. Перелік обовʼязкових
теоретичних питань і практичних навичок,
без оволодіння якими студент не зможе
одержати позитивну оцінку.
4.5. Критерії оцінки знань
з дисципліни під час іспиту
(заліку).
5. Література (основна і
додаткова).
3.3. Підручник, навчально-методичний посібник,
монографія
Підручник − книга, у якій викладається
система знань із конкретної навчальної
дисципліни на рівні сучасних наукових
досягнень у відповідності з цілями навчання,
визначеними навчальною програмою і психолого-педагогічними
вимогами. Він повинен відповідати сучасному
рівню розвитку науки і практики, бути
написаним доступно, красивою літературною
мовою з чітко сформульованими визначеннями,
правилами, законами, ідеями, містити за
необхідністю ілюстрації, схеми, малюнки.
Суттєве значення має художнє та естетичне
оформлення підручника.
Навчальний посібник − книга, матеріал
якої висвітлює окремі розділи навчальної
програми, розширює межі підручника, містить
додаткові, найновіші та довідкові відомості.
У навчальному процесі вищої
школи використовуються монографії (від грец. моно − один, графо −
пишу) − книги, у яких відображено одноосібну
або колективну наукову працю з висвітлення
однієї проблеми. Для монографій характерна
наявність розгорнутої концепції, велика
кількість фактичного матеріалу.
Туркот Т. І. подає таку загальну структуру
навчальної книги:
Методичні рекомендації (вказівки)
− це навчальні видання,
метою яких є розʼяснення з певної теми,
розділу або групи питань навчальної дисципліни,
поради студентам щодо організації навчальної
діяльності по їх засвоєнню.
Методичні рекомендації повинні
відповідати таким науково-методичним
вимогам:
- забезпечувати
на високому науковому і методичному рівнях
розкриття змісту програми навчальної
дисципліни з урахуванням останніх досягнень
науки, техніки і технології;
- бути
доступними для успішного засвоєння студентами,
формувати знання, уміння та навички, необхідні
для майбутньої діяльності фахівця, сприяти
посиленню мотивації навчання, бути придатними
для самоосвіти і самоконтролю; відповідати
навчальній програмі; бути професійно
спрямованими та зручними у користуванні.
У звʼязку
з упровадженням технології дистанційної
освіти все більшого поширення набувають
електронні посібники (ЕП) − навчально-методичні
засоби, що призначені для допомоги студентам
у самостійній роботі щодо засвоєння навчальної
дисципліни або окремих її розділів із
використанням компʼютерних технологій.