Методи навчання в початкових класах

Діти успішно впораються з роботою, якщо будуть знати порядок її виконання. Їм треба не тільки розповісти, але і показати, як краще виконати роботу. 

Велике значення має і організація учнів при виконанні роботи. Введення елементів поділу праці між учнями або ланками, бригадами, організація змагання на краще виконання роботи значно підвищать її виховне значення. У такій роботі виростають і зріють паростки колективізму. Кожна практична робота завершується підведенням підсумків і її оцінкою. 

Творчі роботи учнів. Завдання школи в засвоєнні знань не може бути зведена до тренування учнів. Важливо розвивати і їхні творчі здібності. З цією метою застосовуються різні види робіт творчого характеру, пов'язані з узагальненням наявних в тій чи іншій галузі знань і створенням на їх основі нових оригінальних виробів, проектів і т. д. 

Залежно від характеру кожного предмета творчі роботи можуть бути різними: викладу, твори, складання і рішення задач, конструювання, опитніческая робота. У перші роки навчання велика увага приділяється оволодінню навчальним матеріалом, але і в цьому процесі значне місце займає творчий підхід учнів. Заохочуйте прагнення дітей вирішити задачу іншим способом, придумати свою назву статті, по-своєму викласти матеріал, внести елемент самостійності в малюнок, ліплення, виготовлення тих чи інших виробів - усе це значно посилить вплив навчання на розвиток творчих здібностей дітей. Хотілося б особливо підкреслити роль творчого начала в навчанні молодших школярів, так як саме в цьому віці відбувається формування деяких здібностей. Тому в міру зростання учнів різноманітні роботи творчого характеру повинні займати все більш важливе місце в навчальному процесі. 

ПОШУК ШЛЯХІВ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ 

Дати закінчену середню освіту всьому підростаючому поколінню - таке завдання вирішують в даний час всі типи середніх навчальних закладів. Сама постановка цього питання є новаторською, революційною. Вона спростовує сформовану століттями й продовжують побутувала переконання в тому, що не всі учні можуть отримати освіту у встановлені терміни. 

Оптимістичний підхід нашої педагогіки до дитини доведений багаторічним досвідом радянської школи. Забезпечити утворення та розвиток всьому підростаючому поколінню можна за рахунок постійного підвищення ефективності навчання. 

Підвищити ефективність - це значить з меншими витратами сил досягти великих результатів. У визначенні поняття ефективність навчання необхідно виходити з прийнятого в радянській дидактиці розуміння сутності навчання. 

Навчання в радянській школі спрямовано на озброєння учнів системою знань, умінь і навичок, формування їх свідомості і поведінки, розвиток пізнавальних здібностей учнів. У всьому цьому радянська дидактика надає великого значення власної активності навчаємих. 

Виходячи з такого розуміння навчання, можна стверджувати, що ефективне навчання передбачає таку організацію і методику навчального процесу, яка забезпечує залучення всіх учнів в активну пізнавальну діяльність. У ході цієї діяльності досягається максимальний результат в оволодінні знаннями, у всебічному розвитку і вихованні учнів. 

Алгоритмізація і програмоване навчання. Теорія передбачає розчленування процесу засвоєння знань на окремі елементи і однозначне припис учневі суворо певних дій, які необхідно виробляти для отримання необхідного результату. Елементи алгоритмізації завжди використовувалися в навчальному процесі, але вони не розглядалися в якості самостійної системи навчання. 

Кожній людині відомі, наприклад, алгоритми віднімання, множення і ділення цілих чисел в арифметиці з десятковою системою числення. Учневі дається завдання перемножити 42 на 18 і наказує ряд послідовних дій. 

Перший крок. Множення 8 на 2 = 16. Записуємо 6 під рисою, а 1 запам'ятовуємо. 

Другий крок. Множення 8 на 4, до отриманого числа додаємо 1, а отриманий підсумок 33 записуємо ліворуч від 6. 

Третій крок. Множення 42 на одиницю і т. д. 

Алгоритмізація як різновид навчання приваблює дідактов та методистів можливістю управління пізнавальною діяльністю учнів, але вона разом з тим суворо регламентує їх дії і позбавляє можливості творчого підходу до вирішення завдань. 

У наведеному прикладі видно, як регламентовані дії учня при перемножування двох чисел. Такий спосіб дій учнів зазвичай використовується вчителями на початку оволодіння новим дією, до тих пір поки школярі не оволодівають навичкою множення, а потім творчо працює вчитель спонукає учнів до оволодіння іншими, більш короткими і економними способами множення, минаючи різні проміжні дії. Це показує, що алгоритмізація не може стати домінуючою системою навчання, вона використовується там, де необхідно суворе управління навчальною діяльністю школярів. 

Педагогічна наука та шкільна практика приділяють останнім часом велика увага програмно-керованого (програмованого) навчання. Воно являє собою особливий вид самостійної роботи учнів над спеціально відібраним і побудованим в певному порядку навчальним матеріалом. 

Відомі два способи побудови навчального матеріалу і його подачі в посібниках: лінійний та розгалужений. Вони визначають і характер роботи учнів з посібниками. У навчальному посібнику, побудованому за лінійної системі, весь матеріал, що підлягає засвоєнню (нова інформація, різноманітні тренувальні вправи) підрозділи на невеликі порції або дози. Вивчивши кожну порцію матеріалу, учень одночасно виконує включені до неї перевірочні завдання. Перевіривши правильність роботи, учень приступає до виконання наступного завдання. Так крок за кроком школяр самостійно опановує навчальним матеріалом. 

Розгалужена система програмування також припускає підрозділ матеріалу на смислові кадри, але за кожним з них слід кілька варіантів вирішення запропонованого питання. Якщо учень вибрав невірна відповідь, він повертається знову до вихідного матеріалу і шукає інший спосіб дій, поки не знайде вірного рішення. 

Програмоване навчання дозволило широко використовувати різноманітні машини (репетитори, екзаменатори та ін). У сучасному навчальному процесі використовується як машинне, так і безмашінне програмування. 

Вивчення можливостей програмованого навчання, проведені численні експерименти дозволили чіткіше визначити його сутність і місце в навчальному процесі. 

Програмоване навчання в найбільш загальному вигляді визначається як система, що припускає розумне поєднання всіх методів навчання при переважаючою і визначальної ролі самостійної роботи учнів. У вузькому значенні під програмованим навчанням розуміють керовану систему самостійної роботи. Оскільки основне завдання цього навчання - підвищити керованість процесом засвоєння знань учнями, то, очевидно, управління особливо необхідно в тих випадках, коли учні самостійно здобувають знання. 

Експерименти показали можливість використання програмованого навчання в початковому ланці та особливо в малокомплектних школах, де обсяг самостійної роботи учнів є значним. 

Для організації самостійної роботи учнів цих шкіл використовуються друкарські програмовані завдання, програмовані звукозапису, друковані картки для вправ і контролю, а також перфокарти із завданнями, які передбачають вибір правильної відповіді з декількох варіантів, пред'явлених учня. 

Робота з друкованими завданнями проводиться з використанням примітивних пристроїв, призначення яких полягає в тому, щоб пред'явити учням певну порцію інформації, завдання та матеріал для їх підкріплення. 

Друковані програмовані завдання використовуються переважно на уроках російської мови і математики: одні - для підготовки учнів до сприйняття нового матеріалу, інші - для самостійного його вивчення, а також для вправ, закріплення і повторення пройденого. Завдання будуються в основному за лінійним принципом. Розгалужений принцип складний для учнів молодшого шкільного віку. 

Прийнята наступна структура завдань: а) інформація і завдання для її переробки; б) вказівка на характер розумових операцій і практичних дій; в) підкріплення; г) практичне завдання для перевірки результатів переробки інформації або виконання іншого завдання. 

Слід вказати і ще на одну особливість цих завдань: вони не вимагають від учнів лише простого заповнення пропусків, як це прийнято у розгалуженій системі програмованого навчання, а побудовані так, що в результаті їхнього виконання в учнів накопичується логічно закінчена запис вправ, рішення задач і т. д. Завдяки цьому записи в зошитах, виконані учнем самостійно, не відрізняються від тих, які зроблені при виконанні завдань під керівництвом вчителя. 

Крім друкованих матеріалів, для самостійної роботи можуть використовуватися також програмовані звукозапису. Вони відтворюють бесіду вчителя з учнями, аналіз умов завдання, розбір пропозиції та ін Для роботи зі звукозаписами необхідно лінгафонного обладнання: магнітофон з відключеним динаміком, приставка-підсилювач, від якого звук за допомогою проводки подається на кожне робоче місце і відтворюється через навушники. 

У загальній системі програмованого навчання можуть використовуватися також картки для вправ і контролю. Вони вводяться, як правило, після роботи над програмованою записом або друкованим програмованим завданням, тобто в тих випадках, коли учні активно просуваються у вивченні матеріалу. 

Шляхи розвитку в учнів творчого підходу до навчальної діяльності. Глибокі зміни в житті соціалістичного суспільства - прискорюється процес зменшення відмінностей між розумовою і фізичною працею, збільшення вільного часу, підвищення освіченості і культури всього населення нашої країни та пов'язаний із цим ріст духовних потреб радянських людей мають величезний вплив на всю роботу радянської школи. 

Школа покликана виховувати молоде покоління, здатне самостійно мислити і діяти. Саме тому дідакти і передові вчителі з особливою наполегливістю ведуть пошуки шляхів розвитку в учнів творчого підходу до навчальної діяльності. Ці пошуки є продовженням і розвитком загального процесу створення нової системи виховання людини комуністичного суспільства. Тому їх не слід відокремлювати від загального шляху розвитку і вдосконалення радянської школи, а тим більше протиставляти минулого. Розглянемо деякі з цих шляхів. 

Проблемне виклад (від грецького problema - завдання, завдання) є своєрідною підготовкою учнів до проблемного навчання, тобто такому навчанню, коли перед учнями ставляться пізнавальні завдання і вони самостійно або за допомогою вчителя шукають шляхи їх вирішення. Проблемне виклад навчального матеріалу будується так, що вчитель сам ставить проблему, сам її вирішує, показуючи учням приклад її рішення. Різними прийомами му активізує їхнє мислення, і учні стежать за ходом вирішення проблеми. Найбільший ефект приносить така постановка проблемного викладу, коли вчителю вдається зробити школяра співучасником рішення. При цьому вчителя Ноли такими засобами активізації мислення, як демонстрація дослідів, діафільмів та кінофільмів, постановка питань і висловлювання учнями різних припущень до початку досвіду. Таким чином вдається викликати неослабну увагу учнів до досвіду, включити їх в розумову діяльність, в узагальнення даних досвіду, формулювання висновків. 

Але учні не зможуть опанувати методами наукового мислення, якщо вони будуть тільки спостерігати, як йде до вирішення проблеми вчитель. Цій меті служить поступове включення самих школярів в пошукову діяльність. 

Частково-пошуковий, або евристичний, метод. Цей метод передбачає включення учнів у пошукову діяльність на різних її етапах: знаходження проблеми, формування гіпотези, знаходження способів доказів, формулювання висновків. Іншим способом часткового включення школярів у пошукову діяльність може бути розчленування загальної задачі на ряд підзадач та рішення школярами окремих з них. 

Частково-пошуковий метод - це своєрідний місток від проблемного викладу до проблемного навчання, до самостійної постановки задач та самостійного їх вирішення. 

Проблемне навчання. Воно покликане вирішувати найважливіші завдання будівництва комунізму - підготовку творчої особистості, що володіє твердими переконаннями і здатна до постійного самоосвіті. Використання проблемного навчання в певній системі буде сприяти вирішенню зазначених завдань. 

Радянська психологія і дидактика виходять з того, що початковим моментом розумового процесу зазвичай є проблемна ситуація. Мислити людина починає, коли в неї з'являється потреба щось зрозуміти. 

Проблемна ситуація - це стан, викликаний певним ускладненням, шлях подолання якого повинен бути знайдений. Проблемна ситуація не виникає, коли завдання є легко дозволеної або, навпаки, недоступною для вирішення. 

Проведені експерименти показали велику ефективність проблемного навчання. Проте слід мати на увазі, що проблемне навчання має включатися в навчальний процес поступово, шляхом підготовки учнів у процесі проблемного викладу та використання частково-пошукової діяльності. Не слід також думати, що весь навчальний матеріал може вивчатися проблемним шляхом. Багато чого з навчального матеріалу вивчалося і буде надалі вивчатися і за допомогою звичайного пояснення вчителя, самостійного вивчення школярами матеріалу за підручником та іншими відомими способами. 

Отже, радянська дидактика має в своєму розпорядженні багатий арсенал методів навчання. У навчальному процесі всі вони використовуються в єдності. Розповідь, бесіда, пояснення поєднуються з демонстраціями, практичними роботами, вивченням підручника, книги. Іншими словами, в навчальному процесі перераховані методи виступають у найрізноманітніших поєднаннях. 

УМОВИ ВИБОРУ МЕТОДУ НАВЧАННЯ 

Різноманіття методів навчання, їх поступове вдосконалювання ставить перед учителем складне питання: які методи використовувати на даному конкретному уроці?