Основні напрямки державної молодіжної політики та системи центрів соціальних служб для молоді України

надання молодіжним організаціям па вигідних засадах різноманітних видів кредитів і субсидій;

         створення молодіжним організаціям умов для здійснення обмінів, широкого співробітництва з молодіжними організаціями інших країн і територій.

Система центрів соціальних служб для молоді України

Зусиллями держави у липні 1992 р. був створений Український національний комітет молодіжних і дитячих організацій (УНКМО) як об'єднання всеукраїнських громадських молодіжних, дитячих організацій (АР Крим, міст Києва і Севастополя) та обласних комітетів молодіжних організацій з метою: координації діяльності громадських молодіжних і дитячих організацій України; представництва інтересів молодіжного руху України у відносинах з органами вищої державної влади України; репрезентації молодіжного руху України на міжнародному рівні. УНКМО з 1995 р. є членом Ради європейських національних молодіжних комітетів (СЕИУС) і представляє цю організацію в Україні. У складі УНКМО самою масовою студентською організацією є Асоціація профспілкових організацій студентів в Україні. Для надання оперативної та достовірної інформації про події в молодіжному середовищі діє Інформаційне агентство УНКМО "Спалах".

Якщо у 1992 р. до складу УНКМО входило всього 14 всеукраїнських громадських об'єднань молоді, то вже у 2001 р. — 59 всеукраїнських організацій, 2054 громадські молодіжні і дитячі організації. За 10 років існування кількість програм, що реалізуються за підтримки УНКМО, зросла втричі.

За даними Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, на початку нового тисячоліття успішно були реалізовані соціально значимі молодіжні програми, а саме:

— Державна програма підтримки молодіжного підприємництва на 2002—2005 рр.;

— Програма роботи з обдарованою молоддю на 2001— 2005 рр.;

— Комплексна програма підготовки державних службовців;

— Національна програма професійної реабілітації та зайнятості осіб з обмеженими фізичними можливостями на 2001— 2005 рр.;

— Державна програма зайнятості населення на 2001— 2004 рр.;

— Програма "Сільська молодь";

— Програма профілактики ВІЛ-інфекції / СЩДу на 2001— 2003 рр.;

— Програма сприяння соціальному становленню та адаптації кримськотатарської молоді на 2002—2005 рр.;

— Програма адаптації кримських татар, депортованих в українське суспільство, а також осіб інших національностей, відродження і розвиток їхньої культури та освіти.

Для реалізації розглянутих напрямів державою створюється система центрів соціальних служб для молоді (ССМ), які уповноважені брати участь у реалізації молодіжної політики та надавати соціальні послуги і соціальну допомогу молодим верствам населення. Вони діють на обласному, міському і районному рівнях з метою практичного здійснення підтримки соціального становлення та розвитку молоді. Юридично систему ССМ було затверджено у "Декларації про загальні засади державної молодіжної політики в Україні" і Законі "Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні", а також постановою Кабінету Міністрів України "Про Типове положення про соціальні служби для молоді".

Метою Інституту соціальних служб для молоді як координатора є поєднання всіх соціалізуючих процесів у суспільстві та виконання функції посередника у взаємодії особистості зі сферою життєдіяльності. Відповідно до Концепції діяльності центрів ССМ у структуру моделі системи входять такі функції: координаційна, посередницька, організаторська, комунікативна, прогностична, діагностична, охоронно-захисна, превентивно-профілактична, корекційно-реабілітаційна.

Основні види діяльності центрів ССМ охоплюють такі сфери: практичну, спрямовану на забезпечення реалізації соціальних програм; організаційну, сутність якої полягає у встановленні взаємовідносин і взаємодії служб з іншими суспільними та державними інституціями; ресурсну, спроможну поновити та використати ресурси, необхідні для реалізації програм будь-якого рівня; аналітичну, спрямовану на оцінку досягнутих результатів та збір і моніторинг інформації про діяльність центрів ССМ.

При центрах ССМ України діє понад 1250 спеціалізованих формувань, конкретні завдання яких стосуються певних категорій клієнтів. Особливою увагою користуються: консультативні служби для клієнтів, які беруть шлюб і потребують певної підготовки до сімейного життя; молодіжні біржі праці та агентства зайнятості, що займаються працевлаштуванням; служби юридичного консультування, що вирішують проблеми інформаційного забезпечення молоді нормативно-правовою базою.

Нині на державному рівні функціонує Український державний центр соціальних служб для молоді (УДЦССМ), створений відповідним вищим органом державної виконавчої влади. На регіональному рівні діють 27 регіональних ЦССМ (відповідно до територіально-адміністративного поділу України), а саме: Республіканський центр соціальних служб для молоді (АР Крим), 24 обласні, Київський і Севастопольський міські ЦССМ. Названі центри створюються відповідно за рішенням ради міністрів АР Крим та обласних державних адміністрацій і належать до сфери їх управління. Районні, міські та районні у містах центри ССМ на місцевому рівні діють у кожному регіоні України.

ПОЛОЖЕННЯ ПРО УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЦЕНТР СОЦІАЛЬНИХ СЛУЖБ ДЛЯ МОЛОДІ

I. Загальні  положення

1.1. Український державний центр  соціальних служб для молоді (далі - Центр) є заклад, метою діяльності якого є створення системи соціального обслуговування та соціальної допомоги молоді в Україні, сприяння діяльності соціальних служб для молоді на місцях.

1.2. Центр підпорядкований Міністерству  України у справах молоді і спорту і створюється за його рішенням. Міністерство затверджує Положення про Центр, його кошторис витрат, структуру, граничну чисельність працівників.

1.3. Центр користується правами  юридичної особи, має самостійний  баланс, печатку із зображенням Державного герба України і своїм найменуванням, а також рахунки в банках.

1.4. Український державний центр  соціальних служб для молоді  як учасник зовнішньоекономічних  зв'язків має право в установленому  порядку відкривати інвалютний  рахунок в установах банку.

1.5. Центр утримується за рахунок  державного бюджету, внесків державних  молодіжних фондів та інших  джерел.

1.6. Центр діє у відповідності  з Конституцією та законодавством  України, іншими нормативними актами, наказами Міністерства України  у справах молоді і спорту та цим Положенням.

1.7. Виконуючи свої обов'язки, Центр  взаємодіє з державними установами  та громадськими об'єднаннями, організаціями  соціальної сфери, підприємствами  незалежно від підпорядкування  та форм власності.

1.8. У своїй діяльності Центр спирається на досягнення науки, національні традиції, враховує регіональні особливості та міжнародний досвід, керується принципами гуманізму, соціальної справедливості, благодійності та милосердя.

II. Основні  завдання центру

2.1. Основними завданнями Центру є:

2.1.1. Реалізація державної політики  щодо соціального обслуговування  та соціальної допомоги молоді;

2.1.2. Організаційно-методичне та  наукове забезпечення діяльності  соціальних служб для молоді;

2.1.3. Інформаційне забезпечення  діяльності соціальних служб для молоді;

2.1.4. Організація підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації та атестації  керівних працівників і спеціалістів  соціальних служб для молоді;

2.1.5. Вивчення і поширення передового, вітчизняного та зарубіжного  досвіду з питань соціального обслуговування і соціальної допомоги молоді, інтеграція у міжнародну систему соціальних служб для молоді;

2.1.6. Пропаганда діяльності соціальних  служб для молоді в засобах  масової інформації.

III. Основні  функції Центру

Відповідно до основних завдань Центр здійснює такі функції:

3.1. У питаннях реалізації державної  політики щодо соціального обслуговування  та соціальної допомоги молоді:

3.1.1. Готує пропозиції Міністерству  з питань вирішення актуальних  проблем діяльності соціальних  служб для молоді, фінансового та матеріального забезпечення загальнодержавних заходів розвитку соціального обслуговування та соціальної допомоги молоді;

3.1.2. Бере участь у розробці  та реалізації державних програм  розвитку соціальних служб для  молоді;

3.1.3. Інформує Міністерство з питань реалізації державних заходів, програм соціального обслуговування та соціальної допомоги молоді;

3.1.4. Узгоджує положення про республіканський (Республіки Крим), обласні, Київський  та Севастопольський міські центри  соціальних служб для молоді, а також їх структуру та граничну чисельність працівників;

3.1.5. Узгоджує призначення директора  Республіканського (Республіки Крим), обласних, Київського та Севастопольського  міських центрів соціальних служб  для молоді;

3.1.6. Створює громадську раду сприяння діяльності соціальних служб для молоді.

3.2. У питаннях організаційно-методичного  та наукового забезпечення діяльності  соціальних служб для молоді:

3.2.1. Розробляє проекти нормативних  актів з питань діяльності  соціальних служб для молоді;

3.2.2. Розробляє типові положення  про основні структурні підрозділи  соціальних служб для молоді;

3.2.3. Створює тимчасові наукові  колективи, здійснює замовлення  щодо проведення наукових досліджень  з метою забезпечення та розвитку  науково-теоретичних та методичних основ соціальних служб для молоді;

3.2.4. Розробляє типові методики  та програми відповідно до  напрямків роботи соціальних  служб для молоді;

3.2.5. Організує апробацію та рецензування  нових методичних матеріалів, видає  рекомендації щодо їх практичного застосування;

3.2.6. Забезпечує республіканський (Республіки Крим), обласні, Київський  та Севастопольський міські центри  соціальних служб для молоді  методичними, нормативними та інструктивними  матеріалами.

3.3. У питаннях інформаційного  забезпечення діяльності соціальних служб для молоді:

3.3.1. - розробляє концепцію та  технічний проект інформаційної  системи, нормативні акти, інструктивні  документи та методичні матеріали  з питань її функціонування;

3.3.2. - здійснює комплексне забезпечення  системи технічними та програмними засобами;

3.3.3. - створює інформаційний банк  даних з питань, які відповідають  основним завданням та напрямкам  діяльності соціальних служб  для молоді;

 

3.3.4. - забезпечує розвиток інформаційної  системи, її інтеграцію у загальнодержавну інформаційну систему, а також міжнародні інформаційні системи соціальної допомоги молоді;

3.3.5. - створює умови для безперешкодного  користування наявним інформаційним  банком даних органами державного  управління у справах молоді, республіканським (Республіки Крим), обласними, Київським та Севастопольським міськими центрами соціальних служб для молоді.

3.4. У питаннях організації підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації  та атестації керівних працівників  і спеціалістів соціальних служб  для молоді:

3.4.1. - вивчає потреби місцевих  служб для молоді в кадрах  спеціалістів відповідно до напрямків  їх роботи;

3.4.2. - разом з відповідними міністерствами  та відомствами, НДІ ПМ розробляє  програми підготовки та перепідготовки  спеціалістів соціальних служб  для молоді;

3.4.3. - розробляє положення про  порядок підвищення кваліфікації, атестацію керівних працівників  та спеціалістів соціальних служб  для молоді;

3.4.4. - організує стажування працівників  та спеціалістів соціальних служб  для молоді за кордоном.

3.5. У питаннях вивчення та поширення передового вітчизняного та зарубіжного досвіду з проблем діяльності соціальних служб для молоді:

3.5.1. - аналізує вітчизняні та  зарубіжні інформаційні матеріали  з питань соціального обслуговування  та соціальної допомоги молоді;

3.5.2. - проводить науково-практичні конференції та семінари, наради з проблем соціального обслуговування та соціальної допомоги молоді;

3.5.3. - видає та розповсюджує інформаційні  матеріали з питань передового  досвіду соціальної роботи з  молоддю;

3.5.4. - здійснює ділові зв'язки з зарубіжними та міжнародними організаціями соціальних служб для молоді.

3.6. У питаннях пропаганди діяльності  соціальних служб для молоді  в засобах масової інформації:

3.6.1. - проводить прес-конференції, брифінги, презентації з питань діяльності соціальних служб для молоді в засобах масової інформації.

3.6.2. Разом з іншими міністерствами  та відомствами готує передачі  для молоді на Українському  радіо та телебаченні.

3.6.3. Готує інформацію з актуальних  соціальних проблем молоді, про  роботу соціальних служб для молоді для газет та інформаційних агентств.

 

 

Використана література:

 

1. ст. 6 Закону України "Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні"
2. Капська А. Й. Соціальна педагогіка
3. Закон України „Про громадянство  України” від 8 жовтня 1991 р., №1636 (витяг) // Збірник міжнародних правових документів, законодавчих актів і нормативних документів України з питань соціально-правового захисту дітей. – К., 1998.
4. Збірник міжнародних правових документів, законодавчих актів і нормативних документів України з питань соціально-правового захисту дітей. – К., 1998.
5. Закон України „Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні” від 5 лютого 1993 р. // Законодавство України про шлюб, сім'ю та молодь. – К., 1997.
6. Про становище молоді в Україні: [доп. Кабінету Міністрів України, Верховної Ради України] // Поточ. арх. М-ва України у справах сім'ї та молоді. – К., 1995.
7. Социальная защита молодёжи : вопросы теории и практики / [под ред. Т. В. Лисовского]. – М. : Проспект, 1994. – 370 с.