Погляди В.О.Сухомлинского та А.С.Макаренко на естетичне виховання учнів

Зараз ми хочемо навести кілька прикладів.

Краще вміти робити щось одне, та добре, ніж усе, та погано.

Прийшла Оксанка до подруги, а та й хвалиться:

- Яка я молодчина, Оксанко, і  їсти вмію зварити, і спекти, і  випрати білизну, і прасувати…

Та й не договорила, бо каструля з борщем заклекотіла, вилився борщ на плиту. Запахло горілим - то пироги про себе нагадали з духовки. Забула і праску вимкнути - на білій кофтині з'явилася велика жовта пляма.

Оксана і каже подрузі:

– Краще вміти робити щось одне, та добре, ніж усе, та погано.

Ховається від роботи, немов собака від мух.

Ох, і цікава наша сусідка, тітка Уляна. Скільки знає прислів'їв та приказок… Мова її так і рясніє ними: «Краще добре роботи, ніж гарно говорити», «Легко говорити, та не легко зробити», «Без діла слабіє сила», «Почав діло - роби сміло».

Я б слухала її цілими днями.

І працює вона вправно. Та не вдалися в неї діти. Старшого Миколку заставити працювати дуже важко.

Ось одного разу вона кличе його з собою на город:

- Миколко, ходи допомогти пополоти  капусту.

А у відповідь чується:

- Сонце пече, я у холодку посиджу.

Почула тітка Уляна відповідь та й каже:

- Ховається від роботи, немов  собака від мух.

Миколка встав, узяв лопату та все ж пішов на город, буркнувши: «Бджола жалить жалом, а чоловік - словом!».

Не той друг, хто медом маже, а той, хто правду каже.

Якось вчителька Лариса Семенівна сказала:

- Ви мову свою любите, то й  стежте за культурою мовлення. Я шаную тих, хто правильно  висловлює думки.

А Марійка з Софійкою вже давно мають зошити, куди записують вислови відомих людей про мову, ще й нові рубрики завели.

Але, на жаль, знань бракувало.

Ось тому в самовпевненої Марійки були і такі записи: «хворий грипом», а треба «хворий на грип», «вхід по запрошеннях», а треба - «вхід за запрошеннями».

Софійка якось попросила показати нові записи. Дуже тихо, ніби соромлячись за подругу, вона сказала:

- Марійко, в тебе є помилки.

Марійка в крик:

- Друзі - це злодії часу. Віддай  зошит!

Наразі підійшла вчителька, вона все одразу зрозуміла і сказала:

- Не той друг, що маслом маже, а той, хто правду каже.

Ось деякі приклади оповідань, складених за прислів'ями.

Звичайно, дітям спочатку важкою є така робота, та після того, як вчитель пояснить, як слід робити таке завдання, прислів'я буде зрозуміле дітям, то вони легко зможуть виконати завдання. Такий вид роботи можна спочатку практикувати в класі, а потім можна давати додому, де дітям можуть допомогти батьки.

На наше думку, значення таких завдань є важливою умовою вироблення власних естетичних та моральних смаків. А також вчать дітей висловлюватися за любою темою.

Щоб виховати розвинену, естетично багато особистість, потрібно пройти не такий уже легкий шлях. Слід займатися раннім і прискореним розвитком інтелекту, виховувати любов до краси у серці та душі преш за все молодших школярів, бо саме в цей час формується майбутня особистість. Завдання вчителя молодших класів - створити такі умови, щоб діти вміли і хотіли бачити красу довкола себе! І не лише це! Треба створити такі умови. Щоб навчальна діяльність набула творчого характеру, однією з таких умов стала імажинативна гра на мовному матеріалі, яка активізує психічні процеси: сприймання. мислення, пам'ять, уяву, формує мовлення, має ще навчально-розвивальний характер, мовотворчий продукт, який відображає творчі та естетичні здібності дитини.

Система таких ігор-вправ є наскрізним структурним компонентом особливого за ідеєю народженням, характером та результатом діяльності нововведень.

Поставивши перед собою мету навчити молодших школярів мовної та писемної творчості через уяву керовану, можна чітко усвідомити наступні завдання: навчити дітей бачити все довкола, відчувати світ, навчити мріяти, фантазувати, залучити дітей до техніки творчості, вести дітей до створення власних творів. Ці завдання реалізуються вже на етапі імежативної гри, як форми розминки на уроці.

Теоретичними та методологічними джерелами пошуку впровадження таких ігор-вправ стали ідеї, наукова та творча спадщина видатних психологів, педагогів, митців України та світу: Жана Паже, Л.Виготського, Л.Шарахіної та інших. Саме вони відкрили нам психолого-педагогічні основи граматики фантазії шляхом до вміння людини керувати уявою, як пізнавальною здібністю.

Ось деякі ігри-вправи на шляху до керованої уяви.

«Три слова» (розвиває логічне мислення, творчу уяву, активізує словник). Діти або вчитель називають слова з різних сфер життя: 2 іменники і 1 прикметник чи в іншій комбінації. Завдання: за одиницю часу придумати фрази-речення, куди б були внесені одночасно три слова.

«Нове використання» (стимулює загальний розвиток і фантазію). Діти мають придумати нове незвичне використання звичних предметів.

«Вінегрет» (розвиває відчуття мови, літературні здібності, нестандартне мислення, естетичні погляди). Із заголовків газет скласти сенсаційну інформацію.

«Визначення» (формує чутливість та структурність мислення, вміння бачити суттєві ознаки). Дати пояснення-визначення до непредметних понять. Наприклад, що таке дірка, темрява, гарно тощо.

«Гарно-погано» (вміння аналізувати, розвиває інтуїцію, вчить помічати красу) . Визначити що поганого і що гарного в ситуаціях: пішов дощ, учень отримав погану оцінку, людина захворіла. Вправа може проводитися і як змагання.

«Образ букви» (розвиток емоційного ставлення). На що схожа подана буква, розкажи про її характер, що вона любить, чим цікавиться, якого вона могла би бути кольору.

«Образ звуку» (спричинення індивідуального сприймання, уявлень та асоціацій). Обирається комбінований звук: «апчхи», «хрю», «хі-хі». Завдання- опредметнити звук, описавши його життя, смаки, дії, намалювати колір.

«Звукова межа» (розвиток мовленнєвої чутливості, долання стереотипів). Вимовляється звукова нісенітниця. За звукоритмом і сприйняттям діти намагаються описати почуте: хто це або що це.

«Єдиний початок» (активізує словник, розвиває оригінальність і естетику). Скласти речення з 4-5 слів, які б починалися на одну з букв: П, К чи І.

Ми подали декілька ігор-вправ, і всі вони дібрані за специфікою впливу на дитину так, щоб активізувати мислительські процеси, вміти висловлювати гарно і чітко. Це одна з передумов розвитку естетичного мовлення.

Учні, які тривалий час виконували завдання таких і схожих вправ, складають дуже гарні, естетично багаті твори.

Будинок-Текст

У будинку-тексті були квартири - Речення, в них жили слова. Одні квартири були густо населені, а інші стояли майже порожні. Якось до них прийшла господиня Тема. Вона повідомила, що з часом до них завітає тато - Заголовок.

Перед зустріччю вона розфарбувала речення прикметниками, дібрала яскраві іменники, влучні дієслова. Тема дуже ретельно готувалася до зустрічі: напекла пирогів із крапок, ком, зродила льодяники - знаки оклику. А заголовок подарував Темі нову сукню з апострофів… (учень Марина, 3 клас)

Дракони Хто і Що.

У горах жили дракони, яких всі боялися. Одного звали Хто, а іншого - Що. Щодня вони полювали на птахів-слів. Хто з полювання приносив тварин, диких та свійських, міг принести діток, які заблукали. А Що розпалював вогнище з неживих предметів. (Гапоненко Андрій, 2 клас)

Історія світлофора

Жили собі три брати: Червоний, Жовтий і Зелений. І в кожного з них було одне око. Якось Червоний запропонував: «Нумо, зробимо піраміду і оселимося в ній усі разом».

Так і зробили. Червоний колір був ледачим, і завжди всі говорили: «Стій!». Тому він оселився вище за всіх, щоб його могли побачити. Зелений був роботящий завжди бігав з місця на місце, тому всім дозволяв: «Іди, іди!» Він зайняв нижню квартиру, ближче до землі. Жовтий був ні те, ні се. Перед тим, як щось робити, він собі наказував: «Приготуйся!» Отак троє братів живуть у трикімнатному світло-будиночку разом. Всі дивляться на них і виконують їх кольорові накази. (Шейфер Неля, 3 клас)

Фантазії першокласників за мотивами казки «Рукавичка».

Моя Рукавичка така, що поганих людей перетворить на калюжі, а хороших гріє… (Северіна Єлизавета)

Це Рукавичка, зв'язана з фруктів, у неї подруга Овочева Рукавичка, бо формою і кольором вона схожа на буряк (Сич Олексій)

Казкова Фея захотіла мати Веселкову Рукавичку, тому зв'язала її з кольорів. (Кимчук Мар'яна)

Це Рукавичка пішла до лікарні. Зробила, щоб їй зробили ротика. Вона дуже хотіла спілкуватися з іншими рукавичками (Куяр Антон)

Кілька робіт другокласників на тему: «Ательє для Сніжинок»

Замовили собі Сніжинки в ательє штанці з льоду. Роботу виконував сучасний модельєр Бурулька. Вона взяла білоножиці, сніготканину, електромолоток, диво-окуляри і зшила зручні речі. Новий одяг вони одягли на прогулянку до Хмаропарку. (Левін Андрій)

Якось сніжинки побачили по телевізору передачу про моду. Вони вирішили і собі замовити модний одяг. Модельєром обрали Зиму. Вона взяла морозиво, порізала його на шматочки і пошила з них маскарадні костюми. В них Сніжинки пішли на сніжний бал. (Машин Влад)

Ці фантазії такі смішні, оригінальні, непередбачувані. А ви звернули увагу, які вони естетично багаті! Скільки треба було працювати вчителю, щоб у такому юному віці виховати можна сказати естетично зрілі особистості!

Вправи, згадані вище, можна використовувати не лише на уроках розвитку мовлення, а й на любих інших уроках рідної мови, а також в позаурочний час. Вчитель будь-якої школи може навчити своїх учнів взаємодіяти з навколишнім світом за законами творчості, а саме цей досвід пробуджує душу і серце людини, яка бажає вдосконалювати себе і навколишній світ.

Таким чином,ми побачили,що  особливе значення в естетичному виховання молодших школярів займають уроки читання - як за відведеним на них часом, так і за впливом на загальний розвиток дітей. Образотворче мистецтво відіграє не менш значущу роль в естетичному розвитку дітей молодшого шкільного віку. Воно дозволяє не тільки знайомити школярів зі специфічним видом мистецтва, яке має свої засоби, свою мову, розширюючи тим самим знання і уявлення про мистецтво, але й включати учнів у художню діяльність з урахуванням віку дітей і особливостей розвитку їх особистості.

2.2  Позакласна робота  як шлях естетичного виховання  молодших школярів

  Важлива роль у  вихованні учнів, розширенні й  поглибленні їхніх знань, розвиткові  творчих здібностей належить  спеціально організованій виховній  роботі у позанавчальний час. Таку роботу називають позакласною  та позашкільною.

  Позакласна робота — різноманітна освітня і виховна робота, спрямована на задоволення інтересів і запитів дітей, організована в позаурочний час педагогічним колективом школи.

  Позашкільна робота  — освітньо-виховна діяльність  позашкільних закладів для дітей  та юнацтва.

  Обидва види роботи  мають спільні завдання і передбачають  застосування переважно однакових  засобів, форм і методів виховання.

  Завдання позакласної  та позашкільної роботи — закріплення, збагачення та поглиблення знань, набутих у процесі навчання, застосування  їх на практиці; розширення загальноосвітнього  кругозору учнів, формування в  них наукового світогляду, вироблення  вмінь і навичок самоосвіти; формування  інтересів до різних галузей  науки, техніки, мистецтва, спорту, виявлення  і розвиток індивідуальних творчих  здібностей та нахилів; організація  дозвілля школярів, культурного  відпочинку та розумних розваг; поширення виховного впливу на  учнів у різних напрямах виховання.

  Її зміст визначається  загальним змістом виховання  учнівської молоді, який передбачає  розумове, моральне, трудове, естетичне  і фізичне виховання.

  Позакласна та позашкільна  робота будується на розглянутих  раніше принципах виховання, проте  вона має і свої специфічні  принципи:

  Добровільний характер  участі в ній. Сприяє тому, що  учні можуть обирати профіль  занять за інтересами. Педагоги  за таких умов повинні ретельно  продумувати зміст занять, використовуючи  нові, ще не відомі учням факти, форми і методи, які б посилювали  їх інтерес.

  Суспільна спрямованість  діяльності учнів. Цей принцип  вимагає, щоб зміст роботи гуртків, клубів та інших форм діяльності, відповідав потребам розбудови  української держави, відображав  досягнення сучасної науки, техніки, культури і мистецтва.

 -Розвиток ініціативи і самодіяльності учнів. У позакласній і позашкільній діяльності слід ураховувати бажання школярів, їх пропозиції, щоб кожен із них виконував цікаву для себе роботу.

- Розвиток винахідливості, дитячої технічної, юннатської та художньої творчості. Під час занять перед учнями слід ставити завдання пошукового характеру: створення нових приладів, удосконалення наявних; приділення особливої уваги творчому підходу до справи тощо.

- Зв'язок з навчальною роботою. Позакласна та позашкільна робота повинна бути логічним продовженням навчально-виховної роботи, яка здійснюється на уроках. Використання ігрових форм, цікавість, емоційність. Реалізація цього принципу потребує широкого використання пізнавальних ігор, ігор з комп'ютерами, демонстрування цікавих дослідів та ін.