Розвиток національної свідомості учнів на уроках та позаурочний час

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 23 Января 2014 в 08:06, курсовая работа

Краткое описание

Мета дослідження – обґрунтувати на теоретичному та емпіричному рівнях систему педагогічного забезпечення розвитку елементів національної свідомості учнів початкових класів на уроках української мови та народознавства.
Досягнення поставленої мети здійснюється шляхом розв’язання таких завдань: проаналізувавши філософську, психолого-педагогічну літературу з теми дослідження, узагальнити основні теоретичні положення щодо розвитку національної свідомості особистості, умов, методів та засобів її формування;
обґрунтувати модель процесу свідомого оволодіння учнем початкових класів національними цінностями на уроках;
з’ясувати відношення молодших школярів до національних цінностей і характер мотивів оволодіння ними;

Содержание

Вступ.
1 .Національне виховання – джерело особистісного розвитку дитини……..3
1.1.Використання краєзнавчого матеріалу в процесі розвитку
національної свідомості учнів;…………………………………………………6
1.2.Проблема національно – патріотичного виховання в школі;
2 .Формування громадянина;…………………………………………………..11
2.1. Із досвіду роботи……………………………………………………11
2.2.Значення вивчення фольклору українців………………………….12
3.Висновки……………………………………………………………………. 16
4.Список використаної літератури ………………………………………….17

Вложенные файлы: 1 файл

курсова.docx

— 56.00 Кб (Скачать файл)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

На основі власного досвіду з впровадження елементів  національного виховання в школі , хочу відмітити ,що матеріали , які  лягли в основу дослідження потребують глибшого пізнання. Тема ,над якою я  працюю в школі, а саме «Розвиток  національної свідомості учнів на уроках та позаурочний час», має невичерпне джерело .Я прийшла до висновку , що школа має великі можливості у  цьому процесі .Вона може відродити  споконвічні якості національного  характеру українців. Саме  тому  я намагаюся  впроваджувати  в  своїй роботі елементи національного  виховання, які допоможуть підростаючому  поколінню бути гідними носити звання громадянина України.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

Характеристика джерела

Джерело

Багатотомні видання 

Грабовський П.А. Невідомі твори // Вибр. тв.: В 2 т. - К., 1985. -71 с.

 

Вишневський Омелян. Сучасне українське виховання. - Львів, 1996.-

 

Вишневський О. Основні засади концепції  українського виховання / Матер. наук. - практ. конф. "Національне виховання молоді в навчальних закладах. - Львів, 1994. - С. 9-13.

 

Ігнатенко П.Р. Національна система  виховання // Рад. школа. -1991.- №7.- С 47-52.

 

Куєвда В.Т. Традиційність як спосіб буття людини. — К.: Знання, 1998.— 23 с.

 

Стельмахович М.Т. Українська родинна педагогіка. — К.: ІСДО, 1996.-223 с.

Збірники

наукових праць

Воропай О. Звичаї нашого народу: Етнографічний збірник. - К.: Оберіг, 1991. -Т.І. - 456 с.

Стаття в журналі

Ступарик Б.М. Про мету національного виховання в Україні // Педагогіка і психологія. - 1996. - №2. - С 87-95.

Складові частини книги ,

Лебідь Н.П. Народознавча основа вивчення рідної мови // Слово в аспекті  функціонування: Збірник наук. Праць  ПДШ ім. В. Г. Короленка. -Полтава, 1996. - с34-41.

журналу

Любар Н. Народна педагогіка про виховання дітей у сім'ї /У Початкова школа. - 1988.-№10. - С.68-70.


 

 

 

ДОДАТОК

Люби  та знай свій рідний  край.

Тема:    Вправи і  задачі на засвоєння таблиці множення числа 8.Розвязування задач на зведення до одиниці, складання задач на множення та ділення.

Мета:     Закріплювати знання табличних випадків множення та ділення ; ознайомити учнів із задачами на зведення до одиниці; вдосконалювати вміння складати задачі на додавання  та множення , віднімання та ділення , розвивати  просторову уяву, виконуючи геометричні  завдання , розвивати інтерес до історії рідного краю , виховувати патріотичні почуття.

Обладнання:   Портрети родини Харитоненків, малюнки , кольорова мозаїка, портрет Кучугури – Кучеренка, цегла з маєтку, тестові завдання , фотографії.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

І.  Організація класу.

  Любі діти ,  подивіться  мені в очі , погляньте один  на одного , на наших гостей. Усміхніться.  Із цих промінчиків добра , що заіскрилися  на ваших  обличчях , ми і розпочнемо урок.

ІІ.  Оголошення теми і  мети уроку.

 Сьогодні , діти , ми знову  вирушаємо у заочну подорож   рідним краєм.

  • Що для вас означає рідний край ?
  • А чи знаєте ви про видатних людей нашої країни , нашого села?
  • Дійсно, Україна багата своєю історією, прославлена багатьма поколіннями. І сьогодні мені б хотілося познайомити вас із родиною Харитоненків , яка вкоренилася на Мурафській землі столітніми дубами , заводами , маєтками  і красою духовного життя
  • Ми повторимо табличне множення та ділення . Будемо розв’язувати приклади і задачі, використовуючи ці знання .

 

ІІІ. Актуалізація опорних  знань.

 

       У ті  далекі часи Слобідська Україна  , де ми живемо , славилася чумацтвом.

- Хто такі чумаки, пам’ятаєте?

        Запряжені  волами мажари щовесни рухалися  на Південь. Чумаки їхали по  сіль та сушену рибу.

Якщо один такий віл  за добу з’їдає 8 кг сіна, то 2, 5, 7, 9 волів скільки з’їдять ?(Повторення таблиці множення)

  Зараз ви почуєте  розповідь про наших з вами  земляків , які займалися чумацтвом.  І не просто послухайте , а й  запишіть всі числа , які почуєте.

Математичний  диктант

Траплялося , Мурафські чумаки   привозили додому 50 – 60 тонн солі , 40 кг сушеної риби . Окремі багатії , такі як Каліберда, наймали 80 возів для поїздки в Крим . Звичайно, їхати самому було важко і господар брав до 20 наймитів . Такий наймит за півроку заробляв до 10 карбованців сріблом. Це була значна сума . За ці гроші можна було купити 3 пари волів.

-Давайте перевіримо ваші записи . Які числа ви записали?

(50, 60, 40, 80, 20, 10, 3)

- Чи всі числа відповідають  певній закономірності?

- Що треба зробити , щоб і число 3 стало таким  же?

- Яке число отримали?

-Саме 30 років було Герасиму Харитоненку ,коли він найнявся чумакувати . Його повернення з Криму , як Бога , чекали напівголодні батько,  мати і сестра. Пропоную вам відкрити  математичну мозаїку і подивитися в яких же умовах жили Харитоненки  та більшість українських селян того часу.

Починаємо усний  рахунок.

( На дошці малюнок оселі Харитоненків  закритий кольоровою мозаїкою . На кожному пазлі написаний приклад).

-Підійдіть до дошки і зніміть приклад , який хочете розв’язати . Розв’яжіть його.

-(Таким чином , повністю звільнивши малюнок від пазлів, побачимо оселю Харитоненків).

-Похила оселя , невеликий хлівець та порожня клуня – ось і все їх господарство

  Заробивши трохи грошенят , Герасим Харитоненко оженився на шинкарці Оксані , що з Коломака. Згодом у них народився син Іван . І малому відразу купили 5 десятин орної землі .

  • Погляньте , як пишеться це слово.(На картці слово «десятина» )

Це давньоруська міра площі . Означає вона трохи більше 1 га.

-Поралися на землі від зорі до зорі . Сусіди не заздрили Харитоненкам , а тільки говорили : «І де в них та сила береться цілоденно горбитися ?»

  • То скільки ж десятин землі купили спочатку ?
  • Запишемо цю цифру собі в зошит каліграфічно , бо у нас

хвилинка  каліграфії.

-1 ряд –запише 4 цифри,

-2 ряд –запише у 3 рази більше,

-3 ряд –у 2 рази менше , ніж 2 ряд.

Робота над  задачею.

 Коли хлопчик підріс , мати стала привчати його  до торгівлі в крамниці. А згодом  і сам Іван взявся до комерції . Його поважали купці і з  задоволенням мали з ним справу .

    Комерційний хист  підказав молодому купцю , що  крім торгівлі цукром , не менш  вигідно займатися  і його  виробництвом .

  • А що є сировиною для виробництва цукру ?
  • Давайте розв’яжемо задачу, в якій дізнаємося скільки треба цукрових буряків для виготовлення цукру.

Задача

Для виготовлення 8 кг цукру  потрібно 48 кг буряків. Скільки потрібно буряків для виготовлення 9 кг.цукру?

-Чи можемо відразу відповісти на запитання задачі?

  • Якого типу ця задача?
  • Про що  ми дізнаємося спочатку?
  • Чи зможемо тепер відповісти на основне запитання задачі?

Коментоване письмо цієї задачі.

           У 1884 році в селі Мурафа , де ми живемо , теж з’являється цукровий завод. Харитоненко купує тут землі , відкриває економію і називає її Оленівською, на честь старшої онуки . Тваринницькі приміщення і донині служать мурахівцям  ,бо тут не використали жодної цеглини , яка не пройшла тест на міцність .

             Подивіться на одну із цеглин , взяту з маєтку Харитоненків , потримайте її. Як ви думаєте , чи важча вона за сучасну цеглу?

             А якість цеглини перевіряли  так : з двометрової висоти  цеглу кидали на гранітну плиту.  Якщо з тисячі цеглин одна  розбивалася , то всю партію  бракували.

            Ми також проведемо тест на  міцність знань з математики.

Тестові завдання на картках

 

  1. Яка геометрична фігура не має кутів?

А)ромб         Б) квадрат               В)овал                Г) трикутник

2.Що не є геометричною  фігурою?

А) коло           Б)лінія           В) ламана                 Г) кулька

3.Якого кута не буває?

А) гострого           Б) квадратного        В) прямого           Г) тупого

4. Якої відповіді немає  в таблиці множення на 8 ?

А) 18              Б) 24                  В) 32                    Г) 36

5. Яку арифметичну дію  виконуємо при знаходженні частки?

А):                 Б)*               В) +                    Г) –

6.Який знак треба поставити  між числами при збільшенні  у кілька разів ?

А)+              Б) -                    В) *                     Г) :

Перевірка тестових завдань

              В той час на будівництві  маєтку Харитоненка працював батько нашого відомого земляка – бандуриста Івана Іовича Кучугури – Кучеренка. А сам хлопчик тоді був за підпасича , допомагав старшому братові Миколі  пасти худобу.

 Коли Іванкові було  три роки , він , граючись з однолітками  у піжмурки , наштрикнувся на кущ  шипшини і виколов собі праве  око  та пошкодив ліве . Так  на все життя він залишився  майже сліпим .

           Тому , граючись  з однолітками  , думайте про своє здоров’я . Будьте обережними .

              Така серйозна вада здоров’я  не  зашкодила  Івану Іовичу в майбутньому отримати звання  Народного Артиста України.

             Оскільки він був майже незрячим , то мав собі поводиря з  яким ходив від села до села , виконуючи і сумні і веселі  чумацькі пісні. 

(Показую малюнок).

ІV.Фізкультхвилинка.

Інсценізація чумацької  пісні «Іде чумак Слободою»

V.Закріплення та осмислення знань.

       У нашому  шкільному краєзнавчому музеї   є портрет Івана Іовича  Кучугури – Кучеренка , виконаний нашим земляком М.Поповим. Погляньте на цю людину , що прославила наше село на всю Україну.

       Тоді  ж на піщаних берегах річки  Мерчик було закладено парк , виросли маєтки. Садибу ту назвали на честь молодшої онуки Наталки – Наталівка .

         Послухайте вірш із збірки  нашого земляка М. Кисіля

«Наталівський парк»

Стоять у парку три  смереки

      Сам Харитоненко колись їх посадив.

Пережили мороз і спеки ,

І товщі років , тижні злив.

Ось ці з Америки й Кавказу .

А третя – зблизька , із Карпат.

Звичайно ,прижились не зразу ,

В природі свій порядок , лад.

Та проминуть ще сотні  років ,

Прийде незвідане ,далеке …

Що скажуть ці зеленоокі

Про нас, теперішніх  , смереки.

  • А ось так виглядав  маєток Харитоненків , що був у Наталівці.

(Показ малюнка).

  • Порівняйте той будинок , в якому жив колись  батько Івана Герасимовича і його власний.
  • Що допомогло сім'ї Харитоненків стати найзаможнішою родиною Слобожанщини?
  • Саме з такою наполегливістю ми і виконаємо приклади № 360.

Робота з  підручником

  •           Спішить Іван Герасимович , бо відчуває , що небагато часу відміряно йому долею . І дійсно , 5 грудня 1891 року він помер . Все своє майно він заповів синові Павлу . В народі говорять «Яблуко від яблуні недалеко падає», і у випадку із Харитоненками це справдилося.
  •          Новий господар дуже любив природу і зробив дуже багато , щоб Мурафські піски стали квітучими оазисами . Займався він і будівництвом  на території маєтку.
  • Що ж там побудовано?

(Учні розповідають  і показують малюнки).

  • Вежа , котра виконана , як фрагмент західноєвропейського замку , не що інше , як водонапірна вежа , яка працює і донині.
  • Центром садиби був двоповерховий , обвитий зеленню , просторий будинок. Навколо нього розташовані численні служби. На жаль , будинок згорів під час війни.
  • Серед вікових дубів виріс , немов з- під землі, Свято – Преображенський храм , який був спроектований архітектором Щусєвим.
  • У садибі було дві конюшні . В кожній з яких було по 48 коней, а в центрі – манеж.
  • Будівля з трьома великими вікнами – колишній зимовий сад. Тут росли різні екзотичні рослини.
  • А трохи вище розміщений Наталчин дім , на головному вході якого дві пари мармурових левів охороняли її  спокій і вдень і вночі.
  • У маєтку були побудовані фазанячий розплідник та вольєри для

Информация о работе Розвиток національної свідомості учнів на уроках та позаурочний час