Розвиток творчих здібностей засобами хореографічного мистецтва

Кожен педагог, залежно від  рівня володіння тими чи інші методами, переважно використовує певний шлях на дітей. Найчастіше це метод переконання. Цей метод використовується немає від випадку випадку. Вона має бути цілеспрямованим, систематичним, і він стане дієвим. Метод переконання жадає від педагога величезного терпіння, освіченості і тактовного поведінки. Діти часом не відразу розуміють педагога. Це від невміння дитини слухати й слухати, чого від нього потрібно. Ця якість характеру виховується поступово у культурі спілкування дитини. Тому педагогові треба проявити максимум педагогічного майстерності й до дітям під час використання цього.

На підвищення морального потенціалу дитині, розвитку її активності, важливо постійно оновлювати і збагачувати  використовувані форми й фізичні  методи.Воспитательную функцію беруть лише органів самоврядування - лідери у групі, старости. Наявність в дітей віком у колективі єдиної,нравственно-привлекательной мети згуртовує колектив, налаштовує на єдиний творчий ритм, ставить на чільне місце загальний, реально здійсненний інтерес.

У початківців дітей який завжди вистачає терпіння займатися  тривалий час, якщо вони бачать результату своєї праці. Доцільно надходять педагоги, котрі з початковому етапі знають роботи застосовують елементарні знання дітей, роблячи їм невелику постановочну роботу в нескладних танцювальних елементах. Це вселяє стимул дітям в навчально-тренувальної роботі, привчає їх до сценічному поведінці, до відповідальності за своє виконання. Конкретні успіхи доставляють радість дітям. І, навпаки, відсутність радісною творчої праці робить її безсистемною, безперспективною. Не треба робити перед дітьми таких цілей, досягнення потребує великих можливостей, ніж, якими вони мають [7, з. 39].

Це потрібно, зазвичай, у тому, щоб відзначитися на огляді, фестивалі, конкурсі, отримати заохочення, виділитися. У зв'язку з цим з'являється підвищенапритязательность дітей, необгрунтовані плани, завдаючи збитки їх моральному розвитку. У разі діти або залишають колектив, або мовчазно з усім погоджуються, або виступають проти керівника. Найчастіше буває у прихованої формі: невиконанні його вимог, формуванні протиборчих груп. Усе це сприяє нездорової атмосфері у колективі. Тобто відсутність чи неправильне визначення творчих завдань у колективі можуть бути дуже серйозним гальмом вдосконаленняучебно-творческой і виховної діяльності педагога.

Кожне заняття, кожен крок у оволодінні дітей виконавчим майстерністю сприймається як поступальний ланка  у єдиній ланцюга виховання. Це полегшує працю педагога у п'ятому класі, робить її змістовним, осмисленим і радісним. В.Л. Сухомлинський писав: «Впливати на колектив вихованців - отже надихати його прагненнями, бажаннями. Колективне прагнення - благородний ідейний, моральне єдність. Там, де є колективне прагнення до чогось високому і шляхетного, виникає та велика, непереможна сила виховного впливу колективу на особистість, яку мріє вдумливий вихователь» [17, з. 49].

Одним із основних чинників, які забезпечують активність дітей  під час занять, ставляться суворі морально-етичні норми, які мають великий виховне вплив. Відкриті відносини між дітьми, педагогом і учнями, наявність здорового думки колективі і активної творчого процесу спонукає дітей співвідносити інтереси особисті з груповими, колективними. Але вони виховується почуття відповідальності за інших, дисциплінованість, якщо в кожного є певна обов'язок і вони знають, що її хто б виконає. Це приносить дітям велике задоволення і, природно, активна позиція у колективі стає виразнішими.

У колективі виникають  неформальні об'єднання дітей. З огляду на для певних обставин можуть розділитися на групи.

Якщо справа зрушила, зайве  намагатися роз'єднувати ці групи, протиставляти  їх одне одному. Потрібно вміло використовувати ці неформальні об'єднання підвищення художнього,нравственно-естетического виховання. Через групу можна впливати кожного дитини, формуючи його інтерес, смак, поведінка. Кожна група - це частина колективу, і зажадав від того, наскільки правильно складаються стосунки, залежить загальна моральна атмосфера.

Виховний процес і активність дітей збагачуються присутністю  традицій у колективі - посвяти в  хореографи, святкування дні народження, проведення вихідних днів, оформлення стінгазет, проведення вечорів 8 березня і 23 лютого, новорічних ранків і вечорів, випускного вечора старших учнів у вигляді капусника чи випуску балетного спектаклю, проведення урочистих концертів на вшанування колективу, урочистого переходу із молодшої групи в старшу, передачі кращих номерів програми в наступному поколінні. Ці традиції роблять перспективної життя колективу, допомагають згуртувати дітей. Кожен дитини з'являється відчуття причетності до важливою діяльності, яка заохочується оточуючими. Організація, розвиток виробництва і здійснення традицій - справапедагога-руководителя, всіх дітей і активу у колективі. Якщо вони самі підтримуються і передаються з покоління до покоління, проводяться систематично - це дозволяє оцінити соціальну значимість даної діяльності колективу, важливість тієї ролі, яку грає у місті, районі або області.

Щоб надати стабільності, загальної  значимості колективу потрібна її включення  до широке коло спілкування коїться  з іншими колективами, звернення  до інших жанрам і напрямів мистецтво. Це дітям в творчому і людському  спілкуванні. Але вони зміцнюється  свідомість суспільної ролі своєї творчості, свого авторитету,осознаннее стають мотиви поведінки. Цьому допоможе встановлення постійних і міцних творчих перетинів поміж педагогами як всередині установи, а й у місті.

Кожен викладача свій стиль роботи, своя методику та система вимог. Від його характеру, послідовності та змісту залежить розвиток колективу, його моральних підвалин. Практика показує, що вищий і більш виправдано вимоги викладача, тим більша організація його роботи, моральний настрій дітей. І, навпаки, що нижчий рівень вимог, тим нижче показники у колективі. Але за будь-якого разі, якщо педагог правильно формує свої і вони відповідають певним умовам, він має пам'ятати, що повинно бути: послідовні, зрозумілі, виправдані, посильні до виконання [7, з. 39].

Серед перших вимог викладача  є дотримання дисципліни. Дисципліна - це радше чинник якості організації  художнього та навчально-виховного  процесу. Наскільки вміло керівник використовує сув'язь своїх професійних  і педагогічних знань, настільки  залежить організація всієї виховної роботи з дітьми, їх активність під час занять та інших заходах. У колективі може бути порядок, якому підпорядковуються діти. Відсутність дисципліни, порушує розвиток колективу, - завжди перешкода до творення. «...Існує один спосіб - залізна дисципліна. Вона необхідна при усякому колективному творчості» - писавК.С. Станіславський [16, з. 345]. Там, у якому навчання поставлено на професійну основу, дисципліна приносить користь в моральному і моральному вихованні.Педагогу треба виявити граничну строгість перед самим собою, зі своєю дисциплінованості, зі своєю зовнішності, до свого душевного стану напередодні зустрічі з дітьми у класі.

Для хорошою організації  занять педагог веде журнал відвідуваності. Це інший бік виховання, яка дисциплінує  і дуже добре впливає дітей  психологічно. При можливих непорозуміння  з батьками, до речі, відповіддю буде журнал відвідування й успішності дітей. Журнал допоможе педагогові щось забути і розв'язати конфліктні ситуації, виникаючі через перепусток занять і оцінок учнів. Існують індивідуальні  карти дітей, у яких щорічно оцінюється успішність, дається характеристика професійних успіхів дитини, розвиток його психофізичних можливостей. Це трудомістка робота викладача, та її результати згодом цікаві. При аналізі записів можна простежити успіхи і недоліки дітей під час занять. Може бути, що лінощі і інертність учня при початковому етапі знають навчання переростає в професійний інтерес, що відбувається активний розвиток професійних даних, зміна у характері дитини на своїй. Ретельний аналіз цих записів допоможе викладачеві удосконалювати методи своєї роботи, надати цілеспрямованості та певну перспективу педагогічному виховного процесу у колективі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

До ефективних педагогічних умов розвитку творчих здібностей учасників  хореографічних колективів засобами хореографічної діяльності належать:

- моделювання педагогічного процесу із врахуванням вікових та індивідуальних особливостей учасників;

- інтеграція різних видів діяльності учасників;

- розвиток у учасників(дітей)спостережливості, збагачення словника, навчання різних технік танцю;

- ознайомлення дітей з етапами творчого пошуку;

-забезпечення всіма необхідними матеріалами для самостійної хореографічної діяльності дітей;

Ознайомлення дітей з  хореографічним мистецтвом має відбуватися  паралельно зі сприйманням навколишньої дійсності та власною творчістю.

З упевненістю можна сказати, що кожна дитина народжується з природними творчими задатками, але творчими людьми виростають лише ті, умови виховання  яких дозволили розвинути ці здібності  своєчасно. Багато залежать від того, хто опиниться поруч з дітьми, коли вини робитимуть перші кроки  у складний і багатогранний світ мистецтва.

Підбиваючи  підсумки про проведеному дослідженні особливостей дітей мистецтвом хореографії, відповідно до віковими і індивідуальними особливостями дітей потрібно зробити такі висновки:

- починаючи заняття з дітьми,педагог-хореограф,  передусім, прагнути зацікавити  дітей, навчити їх почати любити  дітей і розуміти мистецтво  танцю, який розширює сферу  їхніх інтересів, збагачує їхній  кругозір новими враженнями. Придбання  правильних і точних танцювальних  навичок, що у виконанні танців, творче ставлення до створення  них образу, розмови педагога з дітьми - усе це розвиває естетичне сприймання, виховує емоційне ставлення творів мистецтва, вчить правильним судженням у сфері хореографії.

- з багаторічного практичний  досвід роботи з дітьми, можна  дійти невтішного висновку у  тому, що і важливо дати дітям  грамотну і систематичну підготовку в хореографічному класі. Оволодівши необхідними знаннями, навичками і вміннями, навчившись розуміти й осмислювати зміст досліджуваного хореографічного матеріалу, виразно його виконувати, діти по-новому, активніше і свідомо починають ставитися до занять. Через війну активного емоційного знайомства з хореографією формується художній смак дітей, вони починають помічати і сприймати прекрасне у мистецтві, а й у життя.

Також можна дійти висновку, що заняття в хореографічному класі яких багато важать для фізичного розвитку дітей. Вони набувають струнку поставу, починають легко, і граціозно рухатися, позбуваються таких фізичні вади, як сутулість, «клишоногість», зайва вага т.д. Але вони поліпшується координація рухів. На заняттях в хореографічних класах корисні навики набуваються природно. Діти починають відчувати естетику поведінки у побуті; підтягнутість і ввічливість стають нормою поведінки. Вони опікуються зовні, за чистотою, акуратністю, добірністю свого костюму й зачіски.

Важливо зазначити, що теперішній успіх  дітей у хореографічному колективі  залежить від викладача, який має  фахових знань й уміло застосовує в навчально-тренувальної роботі, або  припускається помилок, які негативно впливають на дітей. Викладачам хореографії важливо знати особливості методики роботи з дітьми різного віку, розумітися на причинах найпоширеніших помилок, можна зустріти на практиці.

Слід сказати у тому, що важливою рисою педагога вчених активності дітей є вміння аналізувати й уміти враховувати педагогічну ситуацію, шляхи й можливості виправлення допущених помилок. Важливо мати психологічну інтуїцію, вміння відчувати обстановку. Ця здатністьпедагога-руководителя має значення від використання сприятливих ситуацій в виховних цілях, до створення стійкою позитивної атмосфери у п'ятому класі.

Кожен прожитий день, кожне заняття, репетиція чи концерт змінюють інтереси і дітей. Не можна не рахуватися навіть найнезначніші характерні риси, які  у процесі навчання. Активність дітей  під час занять в хореографічному колективі залежить від творчої ініціативи педагога, прагнення вести своїх учнів до вдосконалення виконавчої майстерності і здоровій духовному розвитку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Вікова і педагогічна психологія: Дитинство, отроцтво, юність –  М.: Академія, - 2000 р. –624с.

2. КудрявцевВ.Т. Розвиток дитинства  розвиваюче освіту – Ч. 1. /В.Т.  Кудрявцев – Дубно, 1997 р. –206с. 

3. НємовР.С. Психологія. Підручник для студентіввисш.учебн. закладів.Т.1. Загальні основи психології. – М.: Просвітництво:Владос, 1994. – 576 з.

4. Михайлова М.А.,Горбина Є.В.Поем, граємо, танцюємо вдома й у саду. Ярославль: Академія розвитку, 1997.

5.Пинт А. Про. Високе покликання. М, 1973.

6.ПрибилоеГ.Н. Методичні рекомендації  і яскрава програма за класичним  танцю для самодіяльних хореографічних  колективів. М., 1984.

7.Пуляева Л.Є. Деякі аспекти  методики роботи з дітьми у хореографічному колективі: Навчальний посібник. Тамбов: Вид-воТГУ їм.Г.Р. Державіна, 2001. - 80 з.

8.ПуртуроваТ.В., Бєлікова О.Н.,Кветная О.В. Учіть дітей танцювати: Навчальний посібник для студентів установ середнього професійної освіти. - М.:Владос. - 2003. - 256 з.: мул.

9. Психологія дитинства:Практикум. / Під ред. А.А.Реана – М.:ОЛМА – ПРЕС, 20047. –224с.

10. РубінштейнС.Л. Основи загальної  психології /С.Л. Рубінштейн –  М.:Учпедгиз,1946г. –704с.