Розрахункова частина

Розрахункова частина

Завдання 1. Сутнісна характеристика потенціалу підприємства. Графоаналітична модель оцінки потенціалу підприємств.

За допомогою існуючого алгоритму  графоаналітичного методу оцінки потенціалу підприємства «Квадрат потенціалу»  дати оцінку потенціалу підприємства на якому ми проходили виробничу  практику, зробити та порівняти з  галузевою специфікою форми квадрату потенціалу підприємства.

Рішення

 

1. Вихідні дані подаємо у вигляді матриці (а_ij), тобто у таблиці, де в рядках записані номери показників (і = 1,2,3 … n), а в стовбцях назва підприємств, що розглядаються (j = 1,2,3 … n).

 

№	Показник			Коефіцієнт чутливості, кч			1			2		3		4		5
Виробництво, розподіл і збут продукції
1	Потужність підприємства, тис.т			1,4			14 000			11000		10000		8000		10190
2	Якість продукції, % Fe			1,3			65			62,4		63		61,7		65,5
3	Фондовіддача, грн.			1,15			1,9			2,01		1,83		1,69		2,15
4	Витрати на 1 грн. продукції			1,1			0,8			0,78		0,94		0,89		0,79
5	Екологія виробництва (штрафи, тис.грн.)			1,15			118			90		178		256		150
6	Прибуток, тис.грн.			1,1			13120			1972		9320		6583		21036
7	Рентабельність виробництва, %			1,2			5			5,3		4,1		2,7		6,18
				8,4
Організаційна структура і менеджмент
1	Ділові якості менеджерів, балів				1,15			245		247		232		198		248
2	Ефективність організаційної структури  управління, балів				1,2			20		19		16		14		17
3	Вік персоналу, % до 45 років				1,2			65		70,5		57,4		45,9		68,8
4	Рівень освіти, % з вищою освітою				1,1			7		10,1		6,8		4,3		9,9
5	Продуктивність роботи, грн.				1,15			39800		45200		38720		36980		48778
6	Середньомісячна оплата, грн.				1,3			720		809		710		702		840
					7,1
Маркетинг
1	Обсяги постачань на внутрішній ринок, тис.т					1,2			10903		5430		7890	6080		8646
2	Місце в експорті, тис.т.					1,2			1350		6320		1305	840		1544
3	Фінансування рекламної діяльності, % до загальних ви трат підприємства					1,1			0,12		0,02		0,08	0,02		0,132
4	Фірмовий стиль (розвинуті напрямки), од.					1,2			4		6		3	2		5
5	Ціна за одиницю продукції, грн.					1,15			36,2		33,08		35,4	36,8		34,66
6	Витрати на інноваційну діяльність, тис.грн.					1,15			175		370		295	135		232
						7
Фінанси
			Кч
1		Коефіцієнт поточної оцінки	1,15			2-3			2,99		2,3		2,36		2,67	2,98
2		Коефіцієнт критичної оцінки	1,2			2-3			2,87		2,71		2,17		2,53	2,86
3		Оборот матеріально – товарних запасів	1,1			1-5			4,91		4,35		4,36		4,33	4,87
4		Термін погашення дебіторської заборгованості	1,25			До 60 днів			1,07		1,4		4		1,19	1,5
5		Рентабельність продажу	1,05			>10%			4,5		9,7		10,1		3,7	6,2
6		Рентабельність активів	1,2			>20%			24,1		19,7		21,1		19,2	23,9
7		Рентабельність власного капіталу	1,1			100%			110,86		75,41		67,52		78,72	107,55
8		Оборотність активів, обертів	1,2			3-7			0,19		0,42		0,47		0,19	0,25
9		Прибуток на одного працюючого, тис.грн.	1,1			1,54			1,7		1,4		1,2		1,5	1,6
10		Виторг на одного працюючого, тис.грн.	1,1			40,5			54		29		33		38	52
11		Коефіцієнт заборгованості	1,25			до 0,7			0,04		0,19		0,62		0,31	0,11
12		Коефіцієнт капіталізації	1,15			до 0,15			4,6		4,2		3,2		4,1	4,5
			13,75

 

2. Знайдемо суму місць:

Р_j = ∑a_ij*k_ч

Р_j1 = 2*1,4 + 4*1,3 + 2*1,15 + 1*1,1 + 1*1,15 + 5*1,1 + 2*1,2 = 25,05

Р_j2 = 2*1,15 + 2*1,2 + 1*1,2 + 1*1,1 + 2*1,15 + 2*1,3 = 11,9

Р_j3 = 5*1,2 + 1*1,2 + 4*1,1 + 1*1,2 + 1*1,15 + 1*1,15 = 15,1

Р_j4 = 5*1,15 + 3*1,2 + 4*1,1 + 3*1,25 + 2*1,05 + 4*1,2 + 4*1,1 + 2*1,2 + 4*1 + 5*1,1 + 3*1,25 + 3*1,15 = 47,9

3. Знаходимо довжину вектора, що створює квадрат потенціал:

 

 

 

 

 

 

 

4. Будуємо графік квадрат потенціалу. (Графік 1)

 

 

Висновок: Як видно із форми  квадрату у підприємства найбільше  розвинутий вектор менеджменту і  трішки уступає цьому вектор збуту, але низький фінансовий і на середньому рівні маркетинг. Тому підприємству необхідно підвищити потенціал  фінансовий за рахунок:

• збільшення рентабельності продаж;
• зниження термінів погашення дебіторської заборгованості;
• збільшення оборотності активів.

Завдання 2

Фірма виходить на ринок з новим товаром –  електрочайником «Люкс». Проаналізувавши  ситуацію, встановлено, що на даному регіональному  ринку «Люкс» буде конкурувати з  двома моделями – конкурентами: «Комфорт» та «Ідеал». Характеристики даних моделей наведені в таблиці 1.

Результати  досліджень дозволили сформулювати вимоги до ідеального електрочайника. Передусім, ідеальний електрочайник  має швидко кип’ятити воду, бути зручним та безпечним у користуванні, екологічним, з оригінальним модним дизайном, бути недорогим, середньої  потужності, легким, невеликих розмірів, з низьким рівнем шуму. Ціна виробу не має перевищувати 100 грн.

Необхідно оцінити конкурентоспроможність моделі «Люкс» порівняно з товарами-конкурентами та еталоном за допомогою інтегрального  показника конкурентоспроможності та розробити відповідні рекомендації щодо підвищення рівня показника  конкурентоспроможності даної моделі.

Розв’язання :

Таблиця 1 «Характеристики даних моделей»

Моделі	Швидкість кипіння, с	Номінальна потужність, кВт	Маса, кг	Ємність, л	Рівень шуму, дБ	Ціна, грн
М1	40	1,8	1	1,3	64	80
М2	55	2,1	1,3	1	60	90
М3	70	2	1,1	1,3	65	118

1. Визначення переліку параметрів, за допомогою яких оцінюється конкурентоспроможність товару.

Виділяють такі групи параметрів:

• нормативні,
• технічні,
• економічні.

До нормативних і технічних відносять: швидкість кипіння, номінальна потужність, маса, ємність, рівень шуму.

До економічних відносять ціну.

2. Визначення відносної важливості кожного з параметрів:

• швидкість кипіння – 0,25;
• номінальна потужність -0,3;
• маса – 0,1;
• ємність – 0,2;
• рівень шуму-0,15.

3. Розрахунок одиничних параметричних індексів конкурентоспро- можності

Якщо зростання значення параметра  приводить до підвищення конкурентоспроможності товару, то користуємося формулою:

q = Пi / Пбаз

Якщо  зростання значення параметра приводить  до зниження конкурентоспроможності товару, то користуємося формулою:

q =  Пбаз /Пi,

де  q – одиничний параметричний індекс, розрахований за і-м     параметром,

Пi - значення і-го параметра виробу,

Пбаз – аналогічний параметр базового виробу, з яким проводиться порівняння.

До зростання значення параметра, що приводить до підвищення конкурентоспроможності товару належать:  швидкість кипіння, ємність, ціна.

До зниження значення параметра, що приводить до зниження конкурентоспроможності товару належать:

номінальна  потужність, маса, рівень шуму

Таблиця 2 « Розрахунок одиничних параметричних індексів конкурентоспроможності»

Моделі	Швидкість кипіння, с	Номінальна потужність, кВт	Маса, кг	Ємність, л	Рівень шуму, дБ
Порівняння моделей М1 і М2	40/55=0,73	1,8/2,1=0,86	1/1,3=0,77	1,3/1=1,3	64/60=1,07
Порівняння моделей М1 і М3	40/70=0,57	1,8/2=0,9	1/1,1=0,91	1,3/1,3=1	64/65=0,98

4. Визначаємо груповий показник конкурентоспроможності за технічними параметрами.

Він розраховується з урахуванням відносної важливості кожного параметра:

І_тп = ∑ qi * wi,

де  Ітп – груповий параметричний індекс за технічними показниками,

 wi – вагомість і-го параметричного індексу,

n – кількість технічних параметрів, за якими здійснюється оцінка конкурентоспроможності

Таблиця « Розрахунок одиничних параметричних індексів конкурентоспроможності з урахуванням коефіцієнта важливості»

Моделі	Швидкість кипіння, с	Номінальна потужність, кВт	Маса, кг	Ємність, л	Рівень шуму, дБ
K важливості параметрів	0,25	0,3	0,1	0,2	0,15
Порівняння моделей М1 і М2	0,73	0,86	0,77	1,3	1,07
Порівняння моделей М1 і М3	0,57	0,9	0,91	1	0,98
Порівняння моделей М1 і М2 з урахуванням К важливості	0,73*0,25=0,183	0,258	0,077	0,26	0,161
Порівняння моделей М1 і М3 з урахуванням К важливості	0,143	0,27	0,091	0,2	0,147

I_тп (М1 і М2) = 0,183+0,258+0,077+0,26+0,161 = 0,939

I_тп (М1 і М3) = 0,143+0,27+0,091+0,2+0,147 = 0,851

5. Визначаємо груповий показник конкурентоспроможності за нормативними параметрами:

І_нп = ∏ qi

Таблиця 4 «Оцінка параметрів в балах»

Моделі	Швидкість кипіння, с	Бали	Номінальна потужність, кВт	Бали	Маса, кг	Бали	Ємність, л	Бали	Рівень шуму, дБ	Бали	Ціна, грн	Бали
М1	40	3	1,8	3	1	3	1,3	1	64	2	80	3
М2	55	2	2,1	1	1,3	1	1,1	3	60	3	90	2
М3	70	1	2	2	1,1	2	1,3	2	65	1	118	1

 

Розраховуємо  груповий показник за нормативними параметрами:

М1 = 3*3*3*1*2*3 = 162 балів

М2 = 2*1*1*3*3*2 = 36 балів

М3 = 1*2*2*2*1*1= 8 бала

М mах =3*3*3*3*3*3 = 729 балів

Наше  підприємство має 162 балів, серед конкурентів це найбільший результат. Відстань конкурента від нашого підприємства  дуже велика (162-36 = 126 балів). А в порівнянні з максимальним результатом різниця становить 729 – 162 = 567 балів.

6. Визначаємо груповий показник конкурентоспроможності за економічними параметрами:

I_ен = ∑weki * qj

I_ен (М1 і М2) = 1*90/85 = 1,06

I_eн (М1 і М3) = 1*118/85 = 1,39

7. Визначаємо інтегральний коефіцієнт  конкурентоспроможності:

К_iнт = І_тп/І_ен

К_інт (М1 і М2) = 0,939/1,06 = 0,89

К_інт (М1 і М3) = 0,851/1,39 = 0,61

Висновок: так як К_інт в першому та у другому випадку < 1 в обох порівняннях, то виріб підприємства «Люкс» вважається не конкурентоспроможнім. Тому прийняття рішення щодо виведення товару на ринок не доцільно, а визначення прогнозованої оцінки конкурентоспроможності товару зовсім не перспективне.

Завдання 3

Таблиця 1 «Вихідні дані»

Підприємства	Обсяг продукції, тис. грн	Частка продукції,%	Частка умовно-постійних витрат в  с/с	Загальні витрати, тис. грн
А	1050	30	0,35	312
Б		20	0,59	217
В		12,5	0,44	131
Г		17,5	0,47	179
Д		20	0,67	225

При спільній діяльності підприємства виникає можливість зменшення умовно-постійних витрат на підприємствах. При об’єднанні перших двох підприємства, наприклад, А+Б і Г+Д, постійні витрати зменшуються на 5%, при наступних об’єднаннях ще на 3%. Розрахувати результати діяльності підприємств як окремо функціонуючих, так і при їх спільній діяльності, наприклад, у такій послідовності:

1) А+Б; Г+Д

2).А+Б+В+Г+Д

Проаналізувати  отримані результати.