Систематизація та конструювання орнаментальних структур (на прикладі корейських національних орнаментів)

Специфіка застосування орнаменталістки, за допомогою якої вирішуються різнохарактерні завдання посилення образності при проектуванні споруд, елементів інтер'єру, створенні предметів побуту, одягу тощо, визначає основні аспекти (точки зору) дослідження, що є фундаментальними для орнаментального мистецтва в цілому і національної орнаменталістики зокрема. До таких відносяться:  

? мистецтвознавчі  аспекти, що визначають національні  і художні особливості орнаментальних  композицій, приналежність орнаментів  до визначеного історичного періоду, території тощо;  

? формально-графічні  аспекти, тобто дослідження закономірностей,  що встановлюють закони композиційного  розміщення, поліхромії, структурування  й інші правила формоутворення  орнаментальних композицій;  

? математичні, зокрема,  геометричні задачі, до числа яких можна віднести виявлення основних геометричних фігур модульного характеру, складову основу орнаменту, вирішення завдань розміщення орнаментів на носії з урахуванням спотворень і особливостей зорового сприйняття. Тут проробляються, зокрема, такі питання як: формоутворення на основі комбінаторних властивостей орнаменту і його перетворення, створення класифікації за геометричними параметрами, виявлення базових формально-графічних принципів побудови геометричних примітивів і орнаментальних композицій у цілому;  

? комп'ютерні-технологічні  аспекти розгляду визначаються  широким^ проникненням сучасних  інформаційних технологій в область  проектування, у тому числі й  у забезпечення творчого процесу  художнього формоутворення.  

Вищевказані аспекти аналізу є самоцінними як напрямки досліджень, в кожному з них отримані суттєві теоретичні й прикладні результати, однак ці результати системно співставляються досить рідко.  

Далі охарактеризовано специфіку корейської орнаменталистики (її зародження, розвиток, приведено приклади найбільш знакових об'єктів і т.п.). Підкреслюється, що за самобутністю, геометричною структурою, кольористичним різноманіттям, змістовим наповненням корейські орнаменти можна розглядати як один із найбільш складних, загальних випадків в орнаменталістиці (приклад орнаменту – рис. 1). Виявлено основні чинники, що впливали на історичний розвиток корейського національного орнаменту.  

Другий розділ присвячений  історико-культурологічному аналізу  корейської орнаменталістики і встановленню етапів її генезису.  

Проведено комплексний  огляд розвитку корейського орнаменту, який вказує на багату культурну спадщину корейського народу. Аналіз літературних джерел дає підстави стверджувати, що корейські орнаменти характеризуються дуже складною геометричною структурою і множиною різноманітних стилістичних напрямків, де чарунки орнаментів утворюються набором примітивів, що знаходяться в різних композиційних сполученнях, причому чарунки і орнаменти в цілому можуть бути моно і поліхромними.  

Встановлено, що в розвитку корейської орнаменталістики можна досить об'єктивно виділити три основні історичні періоди і зазначити характерні стилістичні напрямки, що співвідносяться з кожним історичним періодом. Блок-схеми, що ілюструють умови формування орнаменталістики на кожному історичному відрізку (рис. 2 – 4) наочно показують еволюцію корейських орнаментів, починаючи з простих геометричних орнаментів періоду “трицарства” (до VII ст. н.е., рис. 2), рослинних орнаментів періоду впливу і розквіту буддизму (УП – Х1У ст., рис. 3) і закінчуючи тематичними сюжетними композиціями періоду правління династії Лі і посилення впливу конфуціанства (Х1У – Х1Х ст., рис. 4).  

Під впливом історично  обумовленої системи чинників сформувалися своєрідні правила змістовного  наповнення орнаментів. Тому, наприкінці розділу подано узагальнену характеристику ролі і місця символізму як одного з формотворчих чинників в орнаментальному мистецтві і проілюстровано особливості використання елементів символізму в орнаментах різних народів світу.  

Стосовно до корейської орнаменталістики деталізовано і докладно описано складові елементи символізму як своєрідного формоутворюючего комплексу (див. рис. 5). Встановлено, що даний комплекс утворюють такі складові, як: символіка  кольору, символіка стихій, символіка чисел, символіка геометричних форм і символіка образів природи.  

У третьому розділі  подано формальне визначення структури  орнаментальної композиції, як взаємозалежного  набору структурних компонентів, які  забезпечують генеалогічну єдність  композиції на етапах її конструювання, перенесення на поверхню реального об’єкта і сприйняття.  

Виконано зустрічний аналіз чинників історико-культурологічного  аналізу з чинниками розробленої  геометричної класифікації. На основі такого співставлення виявлено гармонійні (зовнішні і внутрішні) закономірності корейської орнаменталістики. Характер цих закономірностей виявляється у вигляді змістовної, графо-стилістичної і колірної відповідностей. На малюнку 6 наведено приклад графо-стилістичної відповідності тематичної сюжетної композиції, де центральне місце композиції займає фантастичний білий птах, а оздоблення (бордюр) виконане у вигляді рослинного орнаменту. Опорною кривою, загальною для ядра й оздоблення композиції, в даному випадку є спіраль, яку містять як складові елементи птаха (хвіст, крила, голова), так і стилізоване рослинне обрамлення.  

На основі кількісного  аналізу і реалізації внутрішніх відповідностей визначені основні  види гармонійної єдності геометричних, рослинних і тематично-сюжетних композицій. На малюнку 7 наведено приклади гармонійних закономірностей (підпорядкованість елементів, структурні, композиційні, колірні закономірності) перерахованих вище орнаментальних композицій із виявленням робочого поля орнаменту і його композиційних зон.  

Далі з формальних позицій розглянуто комплекс символьних закономірностей і виконано його кількісну і якісну оцінку. Проаналізовано основні символи корейської орнаменталистики, що включають символіку кольору, стихій, геометричних форм, чисел, символіку образів живої природи. Виявлено вплив перерахованих вище символів на внутрішню формально-графічну структуру орнаментальних композицій.  

Зокрема встановлено, що характерні кольори “п’ятисезоння” (рис. 8, таблиця) утворюють базисний спектр пріоритетних колірних сполучень, характерних для проаналізованої автором представницької вибірки, тоді як стихії, що протиборствують (відповідні змішання фарб), утворюють історично обумовлений додатковий набір пріоритетних кольорів.  

За аналогічною  схемою систематизовано символьні значення чисел і геометричних форм.  

Таблица  

БАЗОВІ КОЛЬОРИ  

КОНФЛІКТНІ СТИХІЇ СИМВОЛ  

ПРОТИБОРСТВА ПОХІДНИЙ  

КОЛІР  

ЗЕЛЕНИ  

ДЕРЕВО ЖОВТИЙ  

ЗЕМЛЯ ДЕРЕВО  

ПРОБИВАЄ ЗЕМЛЮ  САЛАТНИЙ  

ЖОВТИЙ  

ЗЕМЛЯ ЧОРНИЙ  

ВОДА ЗЕМЛЯ ВБИРАЄ  

В СЕБЕ ВОДУ СІРО-ЗЕЛЕНИЙ  

ЧОРНИЙ  

ВОДА ЧЕРВОНИЙ  

ВОГОНЬ ВОДА ГАСИТЬ  

ВОГОНЬ КОРИЧНЕВИЙ  

ЧЕРВОНИЙ  

ВОГОНЬ БІЛИЙ  

МЕТАЛ ВОГОНЬ РОЗПЛАВЛЯЄ  

МЕТАЛ РОЖЕВИЙ  

БІЛИЙ  

МЕТАЛ ЗЕЛЕНИ  

ДЕРЕВО МЕТАЛЕВА ЗБРОЯ  

РУБАЄ ДЕРЕВО БІРЮЗОВИЙ  

Четвертий розділ присвячено конструктивно-технологічним питанням аналізу і синтезу національних орнаментів.  

Процес конструювання  національних орнаментів подано як послідовне застосування множини системоутворюючих  чинників, які об’єднано в історико-культурологічні, символьні і формально-графічні інформаційні блоки (рис. 9).  

На основі результатів, поданих вище, цей процес забезпечується за допомогою привнесення формалізовано  поданих традиційно-народних основ  у модель що конструюється, таким  чином, у зконструйованому орнаменті  може бути забезпечено як приналежність необхідному історичному періоду, так і відповідне символічне наповнення, витримано умови кольористичних пріорітетів, пропорціонування , співпідпорядкованості тощо.  

Складність і розмаїтість  задач, що відносяться до орнаменталістики, а також поліваріантність вибору методів їх моделювання приводить до необхідності застосування системного підходу. Таким чином, у єдиній системі можливе ієрархічне об’єднання всього кола питань (традиційно розв'язуваних в орнаменталістиці роздільно), починаючи з побудови плоского орнаменту на основі набору примітивів, автоматизованого конструювання складного орнаментального поля за допомогою композиції перетворень у площині розміщення орнаментального поля на криволінійних поверхнях з урахуванням спотворень що виникають при цьому, з подальшою оцінкою сприйняття. Кожний етап такої “наскрізної” технології співвідноситься з комплексним історико-культурологічним і формально-графічним аналізом одержуваних рішень.  

У рамках реалізації фрагментів зазначеної технології запропонована ієрархічну типологічну класифікація структурних елементів орнаментів із поділом на категорії й ознаки. На основі введених класифікаційних ознак побудовано матриці сполучень категорій, які характеризують їх логічну і змістовну сумісність. Визначено основні принципи формування бібліотек орнаментальних структур і їх компонентів.  

Процес моделювання  орнаментальних структур незалежно  від класу орнаменту зводиться  до двох основних завдань: декомпозиції орнаменту з наступним формуванням  або поповненням відповідної бібліотеки і синтезу орнаментальної композиції (рис. 10):  

,  

де Or – вихідна  система даних (орнамент), D – декомпозиція системи даних; S – можливі варіанти синтезу; Or – система видозмінених даних (орнаментів). Запропонований комплексний підхід дозволяє відновлювати втрачені фрагменти орнаментальних композицій або конструювати оригінальні орнаментальні композиції, стилізуючи їх під певну історичну епоху. Слід зазначити, що вирішення задачі моделювання фрагментарно втраченого орнаменту є в загальному випадку поліваріантним, а кількість кінцевих несуперечливих варіантів залежить від повноти інформації у вихідній системі Ог.  
 

Висновки.  

Дисертаційна робота присвячена дослідженню закономірностей  між історико-культурологічними, формально-графічними (гармонійними) і геометричними параметрами, що визначають структуру корейських національних орнаментів.  

У результаті проведених у дисертаційній роботі досліджень отримані такі результати:  

1. Виконано комплексний  історико-культурологічний аналіз творів корейської національної орнаменталістики; встановлена періодизацію в розвитку корейського орнаментального мистецтва; виявлено геометричні формотворюючі принципи і закономірності, характерні для її розвитку на кожному історичному етапі.  

2. Виявлено типові елементи символізму як основи формоутворення орнаментальних композицій, досліджено вплив символізму на структуру і зміст корейських орнаментів.  

3. Встановлено значення (зміст) формотворюючих елементів  з позицій типології символізму. Досліджено гармонійні відповідності в корейських орнаментальних структурах, виявлено формально-графічні особливості цілісних утворень, що характерні для різних типів орнаментальних композицій.  

4. Розроблено геометричну  класифікацію формотворюючих елементів  орнаментів; встановлено правила співпідпорядкованості і виявлена сумісність формотворчих елементів орнаментів за встановленими класифікаційними категоріями.  

5. На основі уявлення  процесу художнього і геометричного  проектування орнаментів як складної  системи виявлено базисні етапи технології формоутворення орнаментальних структур.  

6. Реалізовано окремі  етапи технології конструювання  орнаментів із заданими формальними  й історико-культурологічними властивостями,  а також варіантного відновлення  орнаменту за заданим фрагментом. Запропоновано алгоритм поетапної відозміни орнаменту певного типу з віднесенням його до іншого класу і типу орнаменту.  

7. Результати досліджень  апробовані шляхом реалізації  окремих етапів технології проектування. Запропоновано ряд нових варіантів орнаментальних композицій на основі формоутворення і геометричної комбінаторики. Виконано впровадження проведених досліджень.  

Основні положення  дисертації опобліковані в таких  працях.  

1. Запривода В.І., Цой М.П. Системний аналіз об’єктів  як етап розробки їх геометричних моделей // М-ли Міжнар. Науково-практ. Конф. “ Інженерна графіка та геометричне моделювання із застосуванням комп’ютерної технології”.- Рівне, 1997.- С.47.