Автор работы: Пользователь скрыл имя, 12 Апреля 2014 в 19:00, реферат
Серед сучасних педагогічних проблем однією з суспільно важливих є зниження віку початку неповнолітніми статевого життя, що супроводжується зростанням кількості штучного переривання вагітності, розширенням діапазону венеричних захворювань, появою серед школярок матерів-одиначок.
Ці явища свідчать про недостатню ефективність роботи, яка здійснюється педагогічними працівниками із школярами у напрямі статевого виховання, про недостатню теоретичну й методичну підготовку вчителів, про низький рівень педагогічної культури батьків. Як наслідок виникають суперечності між значним виховним потенціалом школи та сім’ї щодо статевого виховання та недостатнім його використанням у виховній практиці, а також організованим виховним процесом школи і стихійним впливом на учнів навколишнього соціального середовища (вуличні підліткові групи, шкідливі художні фільми тощо).
Вступ
1.Специфіка статевого виховання.
2 . Особливості статевого розвитку та здійснення статевого виховання на різних вікових етапах.
3. Особисті якості юнаків і дівчат, наділених здоровою сексуальністю.
Висновок.
Список використаної літератури.
Приблизно в 13-14 років – підлітковий період - у юнаків і дівчаток починає виявлятися потяг до особистостей протилежної статі. Прагнення це спочатку носить безглуздий характер, потім до періоду змужніння (18-35 років) досягає значної сили. Це половий потяг. Тривалість перехідного періоду життя людини – статевого дозрівання – складає звичайно 3-5 років. У цей час підсилюють свою діяльність залози внутрішньої секреції, що виробляють гормони – речовини, що надходять у кров і зухвалі визначені ефекти в окремих органах і тканинах. Діяльність цих залоз підлягає діяльності центральної нервової системи і складає з нею як би єдине ціле.
Статеве дозрівання дівчинок і хлопчиків протікає по-різному. В ньому можна виділити у дівчинок два періоди: перший – швидкий розвиток молочних залоз і полових органів з одночасним прискореним ростом тіла. Цей період закінчується початком менструації. Другий період містить у собі завершення перебудови жіночого організму, уповільнення росту тіла і початок формування умов для зачаття у внутрішніх полових органах. Змінюється характер – більш вираженими стають сором'язливість, кокетливість, улюбливість.
У хлопчиків виділяють три періоди статевого дозрівання, що закінчується до 16-18 років з появою кадика, огрубінням рис обличчя, мутацією голосу, збільшенням м'язової сили, характерною чоловічою статурою.
Період від дитинства до юнацтва відбувається порівняно швидко, і, тому у зовні дорослого юнака зустрічаються ще багато рис дитини, особливо в характері. Слід зазначити, що дозрівання полового апарата як у чоловіка так і жінки, починається значно раніш, ніж з'являються умови для створення родини.
Хоча потреба в половому спілкуванні у юнаків виявляється раніш, ніж у дівчаток, прагнення до духовної близькості - відсутнє. Ранній початок полового життя, до досягнення необхідної фізичної, психічної і фізіологічної зрілості небажано; це може зробити несприятливий вплив на організм. При цьому існує реальна небезпека зараження венеричними захворюваннями. Крім того, у дівчаток настання вагітності пред'являє незміцнілому ще організму надмірне навантаження.
Акселерація, що спостерігається в останній час, підлітків виражається в збільшенні маси і довжини тіла, прискоренні віково-статевій диференціації, більш раннім статевім дозріванні. Це явище викликане, мабуть, багатьма причинами: зміна укладу життя, включенням у харчування великої кількості повноцінних білків, урбанізацією. Визначне значення має і широке поширення шлюбів між обличчями різних національностей і народностей.
Прискорене фізичне і статеве дозрівання ставлять ряд складних проблем і задач, як перед вихователями, так і самими юнаками і дівчинками. Підліткам необхідно дати інформацію про статеве дозрівання, про його природу й особливості плину, про основні відносини в цьому процесі, і про неоднакові типи його у підлітків. Необхідно дати знання перед усім про те, що шкодить здоров'ю (алкоголізм, паління і т.д.).
При здійсненні статевого виховання молодших школярів (I-III кл.) варто враховувати такі моменти, як початок виховного впливу школи, процес адаптації дітей до навчального навантаження, до шкільного життя, формуванню класного колективу.
Для молодших школярів характерні також особливості недостатності до високопродуктивних темпів роботи, нездатність до концентрації уваги, швидка стомлюваність і т.д. Однак молодші школярі, у першу чергу дівчинки, дуже сприйнятливі до виховних процесів: авторитет учителя для них дуже високий. У цьому віці чітко виявляється характер відносин до однолітків іншої статі. Дівчинки скоріше і легше, як правило, адаптуються до нових умов, чому в істотній мері сприяє і той факт, що за рівнем «біологічної» зрілості вони помітно (на 1-1,5 року) випереджають хлопчиків.
Зміст статевого виховання в молодших класах включає такі питання, як поняття родини, місце родини в суспільстві, права й обов'язки членів родини, сімейні традиції, статеві розходження в природі й у людському суспільстві. Необхідно розглянути питання про поділ професії в суспільстві на чоловічі і жіночі, підкресливши, що такий розподіл заснований на схильностях чоловіків і жінок до визначеного роду діяльності і найкращої їхньої здатності виконувати визначену роботу, а також на тім, що однією з важливих задач суспільства є збереження здоров'я жінок, їхньої здатності бути матерями і виховувати дітей. З цього випливає, що найбільш небезпечні професії для здоров'я жінок – професії чоловічі.
При розгляді питання про статеві розходження варто враховувати, що в питаннях статей молодші школярі виявляють чисто пізнавальний інтерес. Задаючи питання і вислухуючи відповідь на нього, дівчинка з'ясовує для себе лише якусь обставину. Іноді вона хоче довідатися значення почутого десь слова, і запитує, не маючи уявлення про те, що це слово означає. Сам факт звертання до дорослого за роз'ясненням почутого, є доказом, що нічого поганого в цьому слові для дитини ні, інакше вона не звернулася б до дорослого. Діти дуже тонко почувають неправду і не хочуть залишатися «у дурнях». У випадку ж, якщо дитина одержала правдиву і для його рівня сприйняття вичерпну інформацію від близької йому людини (батька, учителя), то почувши в дворі цинічний вимисел, вона легко спростує його і доведе істину, тим самим затвердить себе в очах однолітків: одночасно зміцниться довірчий зв'язок між дитиною і дорослим.
Педагог повинний враховувати, що в цьому віці дівчинки, як правило, майже не мають досвіду спільної діяльності з хлопчиками. Тому необхідно намагатися організувати спільну діяльність хлопчиків і дівчинок у класі, сформувати в них здатність до поділу обов'язків в інтересах загального позитивного результату.
При здійсненні статевого виховання молодших підлітків (IV-VI кл.) варто враховувати, що в цей період школярі вже адаптовані до навчального процесу. Продовжує розвиватися класний колектив, що робить великий виховний вплив на учнів. У цьому періоді на особливостях стану і самопочуття, на відношенні до навчання і один до одного значною мірою позначається процес статевого дозрівання, що особливо інтенсивно відбувається в V-VI класах.
У цей час спостерігається нестійкість діяльності центральної і вегетативний нервових систем. Поряд з моментами підвищеної активності і працездатності школярі нерідко впадають у стан загальмованості і навіть деякої пригніченості. Часто спостерігається вегетативне порушення, сонливість, порушення терморегуляції, пітливість. В умовах посиленого росту, що відбуває в цей період, організм випробує велика напруга; з ним зв'язаний і дефіцит різних речовин; відносно часті і схильні до затягування деякі захворювання (ОРЗ, запальні процеси і т.д.).
Основні складності виховного характеру, з якими зустрічаються педагоги в цей період, зв'язані з різними проявами негативізму підлітків. Вони нерідко вступають у конфлікти між собою і з дорослими. Нерідко спостерігаються вчинки, що нічим не мотивовані.
У дівчинок статеве дозрівання на півтора-два роки починається раніш, ніж у хлопчиків, і саме в цьому періоді педагог фактично має перед собою дві різновікові групи дітей. Це є однією з причин тимчасового відчуження між хлопчиками і дівчинками.
Основною задачею статевого виховання в цьому віці є подолання відчуження і негативних реакцій дівчинок і хлопчиків, розвиток у них потреби в спільній діяльності і здатності взаємно враховувати і поважати їхні статеві особливості. Важливо саме в цьому періоді організовувати спільні заходи (походи, екскурсії, спільні роботи в школі і т.д.), що давали би можливість підліткам переконуватися у наявності позитивних якостей в кожного школяра і необхідності рівних дружніх відносин між хлопчиками і дівчинками.
Підліткам необхідно дати зведення про статеве дозрівання, про його природу й особливості плину, про основні відхилення в цьому процесі і про неоднакові темпи його розвитку в різних підлітків, а також зведення про менструації і про їхнє фізіологічне значення, основні зведення про гігієну дівчинок, підлітка.
При здійсненні статевого виховання старших підлітків (VII-VIII кл.) варто враховувати, що основною особливістю періоду є їхня активна діяльність на основі формування стійких мотивів поводження. Завершення статевого дозрівання сприяє тому, що в крові постійно циркулює значна кількість полових гормонів. Їхнім впливом порозумівається поновлення і посилення взаємного інтересу між хлопчиками і дівчинками. Вся інформація сексуального характеру стає актуальною.
На підставі наростаючого інтересу до іншої статі спостерігається вираження її вибірковості, переваги одного когось іншим. Одночасно відбувається поширення сфери спілкування підлітків за рамки школи і поширення їхніх інтересів, які більше не обмежуються інтересами навчання. Пошук свого місця серед інших людей одночасно з тягою до спілкування й інтересом до іншої статі приводять до того, що старші підлітки можуть виявитися в різних компаніях, що часом значно відрізняються між собою.
Діяльна активність і яскрава мотивація поводження старших підлітків дають гарну можливість для формування особистості. Однак у випадку нерозуміння дорослими внутрішньої логіки їхніх інтересів і поводження можуть бути упущені. Найбільш типовими несприятливими для цього віку є моменти, зв'язані з неправильними формами спілкування (у першу чергу дурні компанії), що приводить до запозичення шкідливих звичок, до раннього полового життя.
При здійсненні статевого виховання старших школярів (IX-XI кл.) варто враховувати, що саме в цьому віці приходить завершення у формуванні особистості, становлення життєвої позиції. Саме в старших класах найчастіше виявляються дефекти колишніх років у вихованні і становленні особистості. Педагог має можливість і зобов'язаний допомогти дівчинкам і юнакам знайти собі гідне місце в суспільстві.
У цей період статеве виховання повинне бути в першу чергу спрямовано на адаптацію школярів до статевих соціальних умов, що полягають у визнанні навколишніми їх дорослими, в усе більшій волі їхнього поводження і спілкування з іншою статтю, що формує їхнє дозвілля. Раніше отримані гігієнічні зведення необхідно доповнити поняттям про гігієнічні захворювання й ознайомити їх із призначенням медико-генетичних консультацій, зведеннями про фізіологію пологів, вагітності, про методи попередження вагітності. Великої уваги варто приділити фізіологічним аспектам народження дітей, питанням уходу за дитиною.
3. Особисті якості юнаків і дівчат, наділених здоровою сексуальністю.
Позитивне фізичне самовідчуття: розуміння змін, пов’язаних зі статевим дозріванням; природне сприйняття цих змін; профілактика і здоровий спосіб життя: утримання від алкоголю, наркотиків і регулярне відвідування лікаря.
Відповідальність за свою
поведінку: формування власної системи
цінностей; здатність виробити свої
принципи і діяти відповідно
до них; врахування можливих наслідків
своїх дій; розуміння того, що
пов’язані зі сексуальністю та
сексуальними стосунками
Інформованість про
Діапазон поведінки хлопчиків
і дівчаток збагачується
Висновок.
Союз чоловіка і жінки, об'єднаних почуттям любові і дружби, взаємної поваги, що ведуть при цьому загальне господарство й оказують один одному моральну і матеріальну підтримку називається родиною. Найважливішою задачею родини є виховання дітей, розвиток їх фізичних і духовних сил в органічному зв'язку із суспільним вихованням.
Родина – це форма співжиття людей чоловічої і жіночої статей, яка виробилася за багато століть в інтересах створення нормальних умов для їхньої повсякденної життєдіяльності, збереження здоров'я, народження і виховання дітей, передачі життєвого досвіду. Родину треба всіляко зміцнювати.
Питання про статеве виховання може бути правильно вирішено тільки тоді, коли батьки і педагоги добре собі представляють мету, що вони повинні переслідувати в половому вихованні своїх дітей. Якщо ця мета буде ясна, то ясними стануть і шляху її досягнення. Говорячи про виховання майбутнього полового почуття дитини, про виховання її як майбутнього сім`янина,треба також говорити і про її майбутню любов.