Автор работы: Пользователь скрыл имя, 12 Апреля 2014 в 19:00, реферат
Серед сучасних педагогічних проблем однією з суспільно важливих є зниження віку початку неповнолітніми статевого життя, що супроводжується зростанням кількості штучного переривання вагітності, розширенням діапазону венеричних захворювань, появою серед школярок матерів-одиначок.
Ці явища свідчать про недостатню ефективність роботи, яка здійснюється педагогічними працівниками із школярами у напрямі статевого виховання, про недостатню теоретичну й методичну підготовку вчителів, про низький рівень педагогічної культури батьків. Як наслідок виникають суперечності між значним виховним потенціалом школи та сім’ї щодо статевого виховання та недостатнім його використанням у виховній практиці, а також організованим виховним процесом школи і стихійним впливом на учнів навколишнього соціального середовища (вуличні підліткові групи, шкідливі художні фільми тощо).
Вступ
1.Специфіка статевого виховання.
2 . Особливості статевого розвитку та здійснення статевого виховання на різних вікових етапах.
3. Особисті якості юнаків і дівчат, наділених здоровою сексуальністю.
Висновок.
Список використаної літератури.
Питання про статеве виховання вважається одним із самих важких у педагогіці. І дійсно, ні в якім питанні не було стільки наплутане і стільки висловлено неправильних думок. А тим часом практично це питання зовсім не таке вже важке. Воно стає важким тільки тоді, коли його розглядають окремо і, коли йому додають занадто велике значення, виділяючи його з загальної маси інших питань.
В період полового дозрівання особливо важливо проводити в школі бесіди, у яких приймали би участь як педагоги, так і лікарі, і батьки, і самі діти. Між дітьми та батьками повинна бути атмосфера особливої довіри і делікатності.
Створення системи полового виховання має свої етапи. Потрібно серйозний підхід і заглиблені знання в цьому питанні, розробка нових засобів і методів. Але що не повинно лякати – прокладати дороги завжди важко. Про наявність системи полового виховання можна буде по-справжньому говорити лише тоді, коли дана система розчиниться в повсякденному житті і стане її невід'ємною частиною. Найважливішим фактором, що наближає цей час, є те, що вихователі самі в цьому зацікавлені. Вони повинні постійно шукати нові творчі підходи до рішення цієї задачі.
Список використаної літератури:
1. Говорун Т.В., Шарган О.М. «Батькам про статеве виховання дітей». – К..: Рад.шк., 1990.
2. Васил`єва В.Є. «Про фізичний розвиток дітей та підлітків». - М., 1969.
3. Ісаєв Р.І., Качан Д.С. « Статеве виховання учнів». – Л., 1979.
4. Хріпкова А.Г. «Замітки про статеве виховання». – К., 1970.
5. Качан В.С. «Вихователю про сексологію». - М., 1991.