Українська народна іграшка як засіб виховання дітей дошкільного віку

Одним із завдань  морального виховання є виховання  громадянської й соціальної відповідальності. Граючись народною іграшкою, діти прилучаються до набутків творчої спадщини свого народу, їм відкриваються особливості його світосприйняття і характеру. Бережно відносячись до народних іграшок, створюючи їх своїми руками вони відчувають свою відповідальність за збереження і розвиток культури свого народу.

Засобом народної іграшки відбувається вивчення і  пропаганда культурних надбань свого  народу. Дітям дають знання про  культуру, обряди і традиції українського народу знайомлять з матеріалом, способом виготовлення, змістом і значенням  народної іграшки, формують знання про традиційний одяг, знайомлять з народними ремеслами, дають уявлення про історію створення народної іграшки.

Література, культура, мистецтво рідного краю - засоби патріотичного. виховання, формування творчих здібностей дітей. Тож знайомлячи дітей з регіонами території України, їх красою, формуються елементи почуття патріотизму.

Іграшка - духовний образ ідеального життя, ідеального світу, це архетип уявлень про  добро - справжнє чи уявне. Справжня іграшка  стверджує добро й визначає розрізнення добра й зла. Іграшка ставить перед собою шляхетне виховне завдання - учити добру й красі, мудрості й співпереживанню.

Іграшка впливає  на дитячу психіку й на розвиток особистості дитини. Адже для неї  вона жива й справжня. Захоплюючись грою з іграшкою, дитина найчастіше ототожнює себе з нею, її "звичками", зовнішністю, її прихованою суттю.

Одним із напрямків  у моральному вихованні дитини є  виховання культури поведінки. В  процесі ознайомлення дітей з  народною іграшкою, у різноманітних  іграх і спостереженнях необхідно формувати навички ввічливого відношення з близькими для дитини дорослими і однолітками, бережливого відношення до іграшок і речей, якими всі користуються.

Використання  народної іграшки у вихованні  сприяє прилученню дитини до духовного, естетичного, побутового досвіду народу.

Граючись дитина приєднується до етнонаціональної сфери образних уподобань, художніх особливостей, які водночас мовою свого змісту, розповідають про виробничо-господарську та святково-обрядову діяльність населення, тієї місцевості, того краю, який ця дитина згодом, коли стане дорослою людиною, усвідомить як рідний.

Гра з такою іграшкою, візуальне й сенсорно-контактне знайомство з нею є одним із засобів формування в дитини критеріїв причетності до своїх родових, етнонаціональних ціннісних основ. Засвоєння такої іграшки разом з мовою і творами фольклору (колисковими, казками, колядками, співаночками, приказками, загадками тощо) формує перші уявлення про навколишній світ, пробуджує відчуття рідного коріння.

Виготовляючи народну іграшку дитина відчуває задоволення від створення прекрасного. Бачучи красу проникається повагою до історії і культури народу, формуються моральні судження. Коли дитина отримує знання про народну іграшку, вона вчиться описувати її, розповідати про неї, порівнювати іграшки за видами, функціями. Формуються такі моральні якості, як повага до рідної землі, до народних майстрів та їх витворів, до мистецтва взагалі.

Певною моральною проблемою є використання дошкільниками військових іграшок - будь-яких ігрових предметів, що застосовуються для вирішення конфлікту, захоплення влади чи перемоги шляхом насильства і які можуть бути призначені для нанесення поранень чи вбивства. Вони впливають на формування жорстокості, мілітарних пристрастей, агресивності. Народна іграшка несе в собі моральні норми і культуру наших предків. Змістом народної іграшки є тварини, люди, знаряддя праці та побуту, тому і несе вона собою повагу до праці, любов до людей і тварин.

Отже, іграшка - це не лише предмет гри, вона дуже багато може розповісти про історію своєї країни, про звичаї і традиції народу, про традиційний одяг наших предків та їх спосіб життя. З іграшкою пов’язано багато легенд і казок, вона вчить дитину, як правильно поводити себе, і навпаки - як не варто себе вести. Використання народної іграшки в процесі виховання допомагає дитині виявити себе у творчій справі та підштовхує її до активного і самостійного пошуку, допомагає зберегти національні українські традиції, а через іграшки навчити цього і дитину.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

 

Отже, якщо розглядати дитинство як стан певного культуротворення, діяльнісна основа якого має рефлексивно-іграшковий характер, то в цьому разі роль іграшки  значно актуалізується. Показово, що багато дитячих ігор та іграшок залишаються  майже незмінними впродовж сотень (а може, й тисяч) років, і, як раніше: дитина творить гру - гра творить дитину.

Народна іграшка  як витвір мистецтва, як явище культури і як засіб виховання дітей  здавна цікавить вчених. Українській  народній іграшці відведено важливе місце у виховному процесі сучасних дошкільних закладів, бо вона має велике значення у всебічному вихованні дітей дошкільного віку.

Народна іграшка  є специфічним витвором. Вона має  пізнавальну цінність для дитини, відображає явища реального світу  в доступних їй формах. Народна іграшка несе в собі інформацію, є естетичною і втілює оригінальну ідею. Використання її у дитячому садку, сім'ї збагачує, урізноманітнює ігрову діяльність дітей, розширює сферу пізнання світу і свого народу, розвиває традиційні для національної культури навички. Дитина сприймає народну іграшку і як витвір мистецтва, що сприяє її духовному збагаченню.

Народна іграшка  посідає важливе місце у системі  засобів формування творчої активності дітей. Вона унікальним чином інтегрує у собі побутові, мистецькі, педагогічні традиції і якнайкраще підтверджує нерозривність становлення окремої людини і людства.

Народна іграшка - важливий фактор психічного розвитку. Вона впливає на розвиток пізнавальної, емоційної сфер особистості, її творчих  здібностей, сприяє активізації творчо-продуктивної діяльності, сприяє формуванню самостійності дітей.

Іграшка - це засіб  виховання дитини, зрештою, ідеологія. Без неї патріотів не виростити. Не буде патріотів - не буде Держави.

Отже, народна  іграшка дає дитині те, чого не може дати сучасна іграшка. Існуючи поряд, вони доповнюють одна одну.

 

Список використаних джерел

 

1.   Базовий  компонент дошкільної освіти  в Україні. - К., 1999.

 

2.   Коментар  до Базового компонента дошкільної  освіти в Україні / Наук, ред. О.Л. Кононко. - К., 2003.

 

3.   Концепція  безперервної системи національного  виховання. - К., 1994.

 

4.   Про  дошкільну освіту: Закон України  - К., 2001.

 

5.   Про  освіту: Закон України // Освіта. - 1991. - 25 червня.

 

6.   Малятко:  Програма виховання дітей дошкільного віку. - К., 1999.

 

7.   Програма  „Дитина”. Орієнтовний зміст виховання  і навчання дітей 3-7 років у  дитячих закладах. - Суми МКВВП  „Мрія”, 1992.

 

8.   Методичні  рекомендації до програма виховання  дітей дошкільного віку „Малятко”. - К.: СП „Свенас”, 1993.

 

9.   Абраменкова  В. „Батькам про ігри й іграшки”  журнал „Берегиня роду” 2007

 

10. Богуш А.М., Лисенко Н.В. Українське народознавство в дошкільному закладі. - К., 2002. - 407 с.

 

11.      Богуш А.М., Лисенко Н.В. Українське  народознавство в дошкільному закладі: Практикум: Навч. Посіб. - К.: Вища шк., 2003. - 206 с.

 

12.      Лозован Михайло „Генна пам’ять  народної іграшки” Журнал „Поштовий  вісник” № 07 (29.02. 2008).

 

13.      Найден О.С. Українська народна  іграшка: Історія. Семантика. Образна своєрідність. Функціональні особливості. - К.: АртЕк, 1999. - 256 с: іл.

 

14.      Найден О.С. Українська народна  іграшка. Смислові та обрядові  основи // ОМ - 1991 - №3 - с.27-30

 

15.      Поніманська Т.І. Дошкільна педагогіка: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. - К.: „Академвидав”, 2006. - 456 с. (Альма-матер)

 

16.      Русова С. Вибрані педагогічні  твори. - К.: Освіта, 1996. - 304 с. 

 

17.      Терентьєва Наталя „Лялька знайомить  зі світом” Журнал „Дошкільне  виховання” №10 2007.

 

 

Додаток 1

 

Методичні рекомендації для вихователів дошкільних навчальних закладів щодо використання народної іграшки у виховній роботі з дітьми.

 

Українська  народна іграшка є насамперед явищем культури. З’явилася вона приблизно 25 років тому і мала обрядове значення. Є такі види української народної іграшки: Яворівська, Косівська, Опішнянська, Київська, Закарпатська. Українська народна іграшка є засобом виховання дітей.

 

Можна скласти  цикл освітньо-виховної роботи з використанням  народної іграшки, який передбачає:

 

Заняття з мовленнєвого спілкування:

 

Розповідь вихователя „Історія Київської народної іграшки”.

 

Складання описової розповіді „Косівська лялька”.

 

Складання загадки  про солом’яного коника.

 

Складання розповіді  про іграшку по пам’яті.

 

Морально-етична бесіда на тему: „Чого нас вчить  народна іграшка”.

 

Заняття з зображувальної діяльності.

 

Малювання на готових  паперових формах візерунків Опішнянської іграшки.

 

Малювання на готових  паперових формах візерунків Косівської іграшки.

 

Обривання і  нарізування геометричних елементів  і форм орнаменту Яворівської  іграшки.

 

Ліплення декоративної пташки з цілого шматка глини.

 

Ліплення декоративних кухликів з наступним розфарбовуванням.

 

„Прикрасимо сарафани матрійкам”

 

„Чому матрійка сумна? ”.

 

Розпис птаха  за мотивами петриківської іграшки.

 

Колективна  аплікація на тему„Гілочка верби”.

 

Малювання Петриківської  іграшки за задумом.

 

Заняття з музичного  виховання.

 

Розповідь вихователя на тему „Сопілка заспіває про минуле”.

 

Музикування на сопілці.

 

Заняття з розділу  дитина і навколишній світ.

 

Ознайомлення  з глиняними іграшками Київських  майстрів.

 

Ознайомлення  з способами виготовлення Київської  ляльки.

 

Ознайомлення  з витинанкою.

 

Читання та вивчення творів художньої літератури.

 

Читання легенди  „Хто найкращий майстер на землі”

 

Читання оповідання О. Волосюка „Обереги”.

 

Ігри.

 

Дидактична  гра „Попрасуємо одяг”, використовуючи рубель і качалу.

 

Дидактична  гра „Де ця іграшка народилася”.

 

Сюжетно-рольова  гра „Ярмарок” з використанням іграшкового посуду та народних іграшок.

 

Сюжетно-рольова  гра „Іграшковий майстер”.

 

Театралізована  гра „Солом’яний бичок”.

 

Свята і розваги.

 

Свято весни  з використанням народних іграшок  з тіста.

 

Вечір загадок  „Про що розкаже народна іграшка”.

 

Додаток 2

 

Конспекти занять по ознайомленню з українською народною іграшкою для дітей старшого дошкільного  віку.

 

„Прикрасимо сарафани матрійкам”

 

Програмовий зміст. Вчити самостійно прикрашати силует сарафана, розташовувати візерунок  по всьому силуету або внизу по краю. Розвивати у дітей відчуття кольору. Виховувати уважність, самостійність.

 

Матеріал. Матрійка, викрійки сарафанчиків з кольорового  паперу, фарби різних кольорів, пензлі.

 

Попередня робота. Розповідь про історію створення  матрійки (звернути увагу на кольори та орнамент на сарафані матрійки), з якого вона регіону. Розгляд візерунків на одязі матрійки, альбомів для розфарбовування.

 

Методика проведення заняття. Звернути увагу дітей на красу одягу (візерунок на платтях  у дівчаток, нарядні сарафани на матрійках), розглянути їх. На прохання вихователя діти знаходять в групі предмети, які прикрашені візерунком. Після цього вони малюють візерунки на сарафанчиках матрійок, розглядають, які вийшли візерунки, вибирають ті, які їм більше сподобалися, обгрунтовують свої відповіді.

 

Розпис птаха  за мотивами петриківської іграшки

 

Програмовий зміст. Продовжувати знайомити з особливостями  петриківської іграшки. Розвивати  у дітей естетичне сприйняття,

відчуття кольору, уміти кінцем кисті наносити крапки, всім пензлем малювати кружечки, дуги, кільця, смужки. Виховувати повагу до національної культури.

Матеріал. Побілені фігурки птахів, петриківська іграшка, фарби, кисті, вирізані з білого паперу силуети фігурок птахів.

Попередня робота. Розгляд іграшок, ілюстрацій. Малювання поза заняттями.

Методика проведення заняття. Вихователь просить дітей  знайти своїх птахів, питає, для чого їх пофарбували білою фарбою. Уточнює  відповіді: "На білому фоні яскраві  фарби виглядатимуть найсвятковіше". Потім діти розглядають узор на петриківській іграшці. На окремому листі проводять лінію, малюють круг, ставлять крапку. Вихователь показує прийоми малювання на мольберті. Тим, кому важко прикрашати узором форму, можна дати вирізаний з паперу силует птаха. Розфарбовувати об'ємну форму можуть діти, які краще володіють прийомами декоративного малювання.