Українська народна іграшка як засіб виховання дітей дошкільного віку

„Чому матрійка сумна? ”

Програмовий зміст. Продовжувати вчити використовувати  прийоми петриківського розпису  для прикрашання спідниці матрійки (малювати кільця, кружечки, крапки). Формувати вміння передавати характерні риси персонажа. Розвивати пам’ять, увагу, мовлення. Виховувати у дітей позитивне відношення до образу, інтерес до народної іграшки.

Матеріал. Два  зображення матрьошок з різним виразом  облич, фарби, пензлі.

Попередня робота. Розгляд петриківських іграшок. Ігри з матрьошками.

Методика проведення заняття. Вихователь робить два зображення матрійки: у однієї спідниця яскрава  з петриківським візерунком, у  іншої візерунку немає; вираз  обличчя у однієї веселий, у іншої сумний. У сумної матрійки наклеєна кишенька, в яку в кінці заняття треба вставити лист паперу з яскравим візерунком і кружечок з веселим виразом обличчя.

Діти розглядають  два зображення, говорять, чому одна матрійка весела, а інша сумна. Пояснюють, що треба прикрасити їй сарафан. Вихователь пропонує зробити яскравий малюнок тканини, з якого можна зшити матрійці сарафан. Діти малюють петриківський візерунок на квадратному листі паперу. В кінці аналізують роботи дітей і вибирають, який візерунок краще підійде матрійці. Вихователь по черзі вставляє в кишеньку різні варіанти візерунків, замінює кружечок з веселим виразом обличчя.

 

Ознайомлення  з витинанкою

 

Програмові  завдання: Сформувати знання в дітей  про те, що таке витинанка, про спосіб та матеріал виготовлення. Розвивати увагу, пам’ять, мислення. Виховувати повагу до українських традицій, до історії рідного краю.

 

Матеріал: витинанки  різних кольорів, візерунків.

 

Попередня робота: розгляд інтер’єрів хат, відвідування краєзнавчого музею.

 

Хід заняття. Вихователь: Діти, подивіться, як гарно в нашій світлиці. Може, знаєте, чому я сказала "світлиця"? Колись світлицею називали найгарнішу кімнату в хаті. Жінки-українки з давніх-давен любили чепурити свої хати. Було чисто і затишно скрізь. З тих часів дійшло до нас прислів'я: "У хаті, як у віночку, і сама сидить, як квіточка". А хто ця квіточка? - Господиня, яка чимало праці докладає, щоб було у хаті затишно і гарно. Давайте запам'ятаємо це прислів'я і намагатимемося, щоб у нашій груповій кімнаті був завжди порядок.

 

Ми вже з  вами розглядали інтер'єр хати на малюнках, бачили в краєзнавчому музеї давні  речі вжитку. Пригадайте, що таке інтер'єр? (Внутрішнє оздоблення, тобто убрання, приміщення) Що було в хаті? Які давні  речі, якими колись користувалися, ви знаєте? (Прядка, жорна, дерев'яні ночви та іи) Чим була прикрашена хата? (Образи, рушники, квіти, вазони; розмальовані квітами ніч, грубка, скриня та ін)

 

Сьогодні я  вам розповім, чим ще в давні  часи в нашому краю прикрашали хати. Це були витинанки. Так їх називали, бо вони витиналися, вирізалися із наперу. Витинанки використовували замість серветок у буфетах-сервантах, ними прикрашали образи під склом. Перед Новим роком і різдвяними святами між вікнами на стінах прибивали навхрест гілки ялини і прикрашали витинанками, ліхтариками, зірочками. Давайте розглянемо, якими витинанками прикрашена наша світлиця.

 

Діти розглядають  витинанки й описують їх.

 

Чому ці витинанки  різні?

 

Чому вони відрізняються  одна від одної?

 

Вихователь  показує, як робити витинанки (дві-три одного кольору, але з різним візерунком).

 

Від чого залежить візерунок на витинанках?

 

Якщо діти утруднюються відповісти, вихователь детально знайомить  їх із процесом виготовлення витинанок.

 

Папір квадратної форми і певного розміру складають учетверо або ввосьмеро і ножицями вирізають рослинні-орнаменти: зірочки, квіти, листки, хмелики, вінок; різні геометричні форми чи контурні зображення птахів або людей. Колись усі вирізані витинанки наклеювалися на папір певної довжини і використовувалися як орнамент на стінах.

 

Додаток 3

 

Легенда "Хто  найкращий майстер на землі".

 

Це було дуже давно. В одному українському селі дівчата  й жінки вирішили показати свою майстерність Домовилися, що в неділю прийдуть на сільський майдан і принесуть  усе найкраще, зроблене своїми руками: вишитий рушник, полотно, скатертину, одяг.

 

У призначений  день усі дівчата й жінки прийшли  на майдан. принесли безліч дивовижних речей. У старців, яким громада доручила назвати найкращих майстрів, очі  розбіглися: так багато було талановитих жінок і дівчат. Дружини і дочки багатіїв принесли вишиті золотом і сріблом шовкові покривала, тонкі мережані занавіски, на яких були вив’язані дивні птахи.

Але переможцем стала дуже бідна Мар'яна. Вона не принесла ні вишитого рушника, ні мережива, хоч усе це вміла чудово робити. Вона привела п'ятирічного сина Петруся. Петрусь приніс жайворонка, якого сам вирізав з дерева. Приклав хлопчик жайворонка до губів - заспівала, защебетала пташка, як жива. Усі стояли на майдані мов заворожені, і раптом у блакитному небі заспівав справжній, живий жайворонок, якого привабив спів на землі.

Старі прийшли до такого висновку: "Найкращим майстром є  той, хто творить розумну і  добру людину".