Участь викладача в організації та проведенні самостійної роботи студентів

При плануванні самостійної роботи цього виду слід пам’ятати, що краще на самостійне опрацювання виносити ті питання та теми, відповіді на які можна знайти у підручниках, періодичних викладаннях, навчальних посібниках та з інших джерел інформації.

Самостійна робота творчого характеру організовується, як правило, по індивідуальним завданням для кожного студента, які видаються студентам в терміни, передбачені вищим навчальним закладом і можуть виконуватися при консультуванні викладачем. Допускаються випадки виконання комплексної тематики кількома студентами.

Курсові та дипломні проекти (роботи) виконуються з метою закріплення, поглиблення і узагальнення знань, одержаних студентами під час навчання та їх застосування до комплексного вирішення конкретного фахового завдання. Тематика робіт повинна відповідати завданням навчальної дисципліни і тісно пов’язуватися з потребами конкретного фаху.

Порядок затвердження курсових і дипломних проектів (робіт) визначається вищим навчальним закладом.

Контроль даного виду самостійної роботи здійснюється методом захисту проектів (робіт). Захист курсових проектів (робіт) проводиться перед комісією у складі 3 викладачів  за участю керівника проекту (роботи). Результати оцінюються за чотирибальною шкалою "відмінно", "добре", "задовільно", "незадовільно".

Порядок захисту дипломних проектів (робіт) здійснюється відповідно до 
Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах.

 

 

6   Контроль  за виконанням  самостійної роботи  студентів

 

Навчальний матеріал дисципліни, передбачений робочим навчальним планом для засвоєння студентом у процесі самостійної роботи, виноситься на підсумковий контроль поряд з навчальним матеріалом, який опрацьовувався при проведенні навчальних занять.

Існує багато форм та методів контролю за ходом виконання самостійної роботи студентів.

Одною із діючих форм контролю за ходом та виконанням самостійної роботи студентів є перевірка їх знань на практичних та семінарських заняттях. Перевірку самостійної роботи рекомендується проводити такими методами:

1 Індивідуальне опитування студентів.

2 Фронтальне опитування по вузловим  питанням з показом студентам  деяких виконаних робіт (конспекти, схеми, таблиці, тести, реферати).

3 Програмний контроль:

 тести – усне опитування;

 тестування з допомогою комп’ютера.

4 Обговорення доповідей, рефератів, повідомлення, інформування.

5 Рецензування (усне) відповідей студентами  при індивідуальному опитуванні (метод взаємного контролю).

6 Вибірковий  метод контролю (перевірка конспектів).

7 Рішення задач, ситуації.

8 Проведення контрольних робіт.

9 Виконання графічних робіт, курсових  та дипломних проектів.

 

 

7   Методичні  вказівки на допомогу студентам

 

Самостійна робота – основа навчальної діяльності студента. Вона є обов’язковою умовою свідомого засвоєння знань.

У залежності від спеціальності, особливостей організації діяльності студентів, їм доводиться займатися різноманітними видами самостійної робіт. Деякі з них (робота з підручниками, посібниками, першоджерелами, періодичними виданнями, довідниками тощо) є загальними.

Організація роботи студентів у залежності від виду самостійної діяльності також має свої особливості. Вона залежить від характеру діяльності самого студента, від предмета, який вивчається, джерел, над якими він працює, тому неможливо встановити єдину методику занять, яка підходить за будь-яких обставин.

Завдання цих вказівок – дати деякі відомості про організацію і проведення самостійної роботи (зокрема роботи з книжкою), які допоможуть студентам набути необхідні уміння і навички самостійної діяльності.

 

 

8   Роль  чіткої організації роботи студентів

 

Розумова праця – основний вид діяльності студента, тому правильна організація розумової праці, дотримання певних гігієнічних вимог в процесі її проведення відіграє вирішальну роль у підвищенні її ефективності.

Насамперед, розумова праця, як кожна інша, повинна бути підпорядкована певному режиму. Значення режиму особливо велике у самостійній роботі. Режим має передбачати всі види робіт, установлювати їх раціональну послідовність, внаслідок чого підвищується продуктивність праці.

По-друге, розумова праця повинна бути активною, тобто працювати необхідно з напруженням, перемагати труднощі, які виникають.

У той же час не треба перевтомлюватися, цьому допомагає чергування праці і відпочинку. Перевагу краще надавати активному відпочинку. Щоб переборювати перевтому, необхідно також дотримуватись певного режиму сну. Тривалість його повинна дорівнювати не менше 7-8 годин на добу. Сон має бути безперервним, необхідно дотримуватись гігієнічних вимог.

Підвищенню ефективності розумової праці сприяє рівномірність її виконання. Звідси вимоги щодо підготовки до екзаменів, заліків з самого початку занять. Вивчений матеріал треба закріплювати відразу, пам’ятаючи про закономірність забування – темп забування зменшується з часом.

Продуктивності розумової праці сприяє правильна організація робочого місця, освітлення, тиша, наявність необхідних приладів. Джерело світла має бути зліва. Не рекомендується читати лежачи – це не лише шкідливо для зору, але і послаблює мускулатуру і змінює кровообіг, знижує розумову активність.

За столом треба сидіти прямо, не спираючись на нього грудьми. Для нормалізації кровообігу і дихання слід періодично енергійно розправляти спину, витягувати ноги, відводити назад голову, випрямляти плечі.

Через кожні 1-1,5 годин слід робити перерву на 5-10 хвилин, використовуючи її для фізичних вправ, прогулянок, провітрювання приміщення, температура якого повинна бути 16-18 градусів.

Важливою умовою підвищення культури розумової праці є її чітке планування.

План мобілізує працюючого, сприяє раціональному розподілу часу. "Хто не знає, в яку гавань він пливе, для того немає попутного вітру" (Сенека).

Особливо важливі перші дні семестру, коли студент повинен включатись в роботу, встановити рівномірний ритм на весь семестр. Перший час для установлення такого ритму потрібно буде напружити волю, потім, коли людина втягнеться в роботу, напруга знижується, виникає звичка.

Однією з основних вимог ефективності розумової праці є виховання у студентів потреби відповідального відношення до праці. Треба перебороти побоювання розумової праці. Праця повинна приносити радість. При цьому все ж таки треба справедливо оцінювати свої здібності – не переоцінити їх, але й вірити в свої сили.

Для успішного засвоєння програми студентам необхідно кожного дня, крім вихідних, працювати в середньому по 4-5 годин. Працювати слід над одним-двома предметами в день, бо при більшій кількості їх багато часу іде на переключення.

Однією з найважливіших вимог до організації самостійної роботи студентів є вимога тісного зв’язку самостійної роботи з загальним ходом навчального процесу – лекціями, семінарами, лабораторними і практичними заняттями та іншими методами навчання. Лекція – провідний метод навчання у вищій школі, в якій, як правило, з’ясовуються основні поняття дисциплін, які вивчаються, розкриваються найважливіші і принципові теоретичні проблеми, рекомендується література і вказуються способи її опрацювання.

Семінарські, практичні та інші заняття органічно зв’язані з самостійною роботою студентів, будучи такою її організаційною формою, яка сприяє закріпленню і поглибленню результатів.

 

9   Матеріали  для самостійної роботи студентів  з навчальних дисциплін

 

9.1 Матеріали  для самостійної практичної роботи студентів з дисципліни "Нарисна геометрія та інженерна графіка"

Тема: Взаємний перетин поверхонь геометричних тіл.

Мета: Закріпити знання з проекцювання геометричних тіл, придбати навички у побудові ліній перетину геометричних тіл.

Список літератури:

Боголюбов С.К. Черчение. – М.: Машиностроение, 1999.

Завдання: На аркуші формату А3 виконати комплексне креслення і аксонометричну проекцію геометричних тіл, що перетинаються, з побудовою ліній перетину.

Завдання виконується олівцем. Масштаб креслення, товщина ліній вибирається студентами відповідно до ДСТУ 2.302-68 і ДСТУ 2.203-68. Основний напис форми 1 (185х55) за ДСТУ 2.104-68.

Більшість деталей машин являють собою конструкції геометричних тіл, що перетинаються. Загальна лінія тіл, що перетинаються, називається лінією перетину. Побудова ліній перетину поверхонь під час креслень трубопроводів, вентиляційних пристроїв, кожухів машин потребує точності. Метод побудови ліній перетину поверхонь лежить у проведенні допоміжних секучих площин і знаходженні окремих точок ліній перетину даних поверхонь в цих площинах.

Побудову ліній перетину поверхонь тіл починають з находження очевидних точок. Такими точками являються точки А і Б. Потім встановлюють характерні точки, розташовані, наприклад, на очеркових утворюючих поверхонь оберту на крайніх ребрах, що відділяють видиму частину лінії перетину від невидимої. Всі інші точки ліній перетину називаються проміжними (наприклад, В, С, Д). Звичайно їх  встановлюють за допомогою допоміжних секучих площин.

У якості допоміжних площин вибирають такі площини, які перетинають обидві задані поверхні по простих лініях, прямих або колах, причому кола повинні розташовуватись в площинах, паралельно площинам проекцій.

Розглянемо побудову лінії перетину поверхонь трикутної призми з поверхнею прямого кругового циліндру. Бокові грані призми перпендикулярні площині У, тому фронтальна проекція ліній перетину поверхонь цих тіл співпадає з фронтальною проекцією основи призми. Горизонтальною проекцією є циліндр.

Профільні проекції точок А і Е знаходимо по горизонтальних проекціях за допомогою ліній зв’язку. Для побудови проекцій проміжних точок В, С, Д використовуємо допоміжні секучі площини PV, PV1, PV2 за допомогою яких знаходимо фронтальні проекції b, c, d точок В, С, Д.

Для більш наочного зображення будуємо аксонометричну проекцію. Після побудови ізометричної проекції циліндра, використовуючи розміри m і n будуємо ізометричну проекцію  основи призми, на якій знаходимо точки 1, 2, 3, 4, 5. Від цих точок відкладаємо відстань 1"е", 2"d" тощо, взяті з профільної проекції комплексного креслення і знаходимо точки А, В, С, D, Е.

 

9.2  Матеріали для самостійної практичної роботи студентів з дисципліни "Бухгалтерський облік"

Тема: Бухгалтерський баланс

Мета: Навчитися на підставі даних залишків за статтями складати бухгалтерський баланс

 

Список використаних джерел:

1 Чатскіс С.Д., Лисюк А.Н.  Бухгалтерський  облік. Основи теорії і практики.

–Донецьк: Сталкер, 1999.

2 Кір’янов Е.В. Теорія бухгалтерського  обліку. – М.: Фінанси і статистика, 1994.

3 Рудецька Н.А. Основи бухгалтерського  обліку. – Луганськ: 1995.

4 Ткаченко Н.М. Бухгалтеський облік  на підприємствах з різними  формами власності. –К.: А.С.К., 1998.

 

Вправи на закріплення матеріалу.

 

Вправа 1. На підставі даних скласти бухгалтерський баланс за формою 

                 двосторонньої таблиці:

1 Статутний фонд    1329140 грн.

2 Основні засоби     662400 грн.

3 Матеріали     240150 грн.

4 Прибуток        155600 грн.

5 Розрахунки по оплаті праці   35400 грн.

6 Основне виробництво      220120 грн.

7 Розрахунки з замовниками   160750 грн.

8 Короткострокова позика банку  30500 грн.

9 Розрахунки з постачальниками  41620 грн.

10 Каса      100 грн.

11 Розрахунковий рахунок   310180 грн.

12 Інші кредитори    3600 грн.

13 Інші дебітори     2160 грн.

 

Вправа 2. Скласти бухгалтерський баланс:

  1 Баштові крани          405940 грн.

  2 Статутний фонд              1360581 грн.

  3 Виробничі будови           194200 грн.

  4 Матеріали     201550 грн.

  5 МШП      56840 грн.

  6 Витрати основного виробництва    314142 грн.

  7 Прибуток     26000 грн.

  8 Заборгованість по зарплаті     39024 грн.

  9 Замовники по рахункам   326880 грн.

10 Замовники по отриманим коштам 

                авансом              124000 грн.

11 Короткострокові позики банку   28000 грн.

12 Постачальники за акцептованими

                рахунками              32160 грн.

13 Фінансові органи по податкам  950 грн.

14 Інші кредитори    2135 грн.

15 Гроші в касі     110 грн.

16 Грошові кошти на розрахунковому