Художнє оформлення дошкільного закладу як засіб естетичного виховання дітей

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І  НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ М.П.ДРАГОМАНОВА

ІНСТИТУТ КОРЕКЦІЙНОЇ ПЕДАГОГІКИ ТА ПСИХОЛОГІЇ

 

КАФЕДРА ЛОГОПЕДІЇ

 

Курсова робота

 

Художнє  оформлення дошкільного  закладу як засіб естетичного  виховання дітей

 

                                                         

 

                                                                  Студентки 4 курсу 

                                                                  групи  сцлз 1

                                                                  заочної форми навчання

    Інституту корекційної педагогіки і психології

                                                                 Бойко Оксани Василівни

                                                                  Науковий керівник:

 

 

 

м. Київ

2013р.

Зміст

 

Вступ. Поняття естетичного виховання.

 

1.Шляхи  естетичного виховання:

   1.1. Джерела  естетичного виховання.

   1.2. Засоби  та методи естетичного виховання.

2.  Художнє оформлення дошкільного закладу як засіб естетичного виховання дітей.

   2.1. Основи естетичного оформлення дошкільного навчального закладу.

   2.2. Проблема організації естетичного розвиваючого середовища в дошкільному навчальному закладі.

   2.3. Зміст і специфіка художнього оформлення дошкільного закладу.

   2.4. Інтер’єр  ДНЗ.

 

Висновок.

Список  використаної літератури.

Додатки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ.

Поняття естетичного виховання

 

 

    Важливою складовою всебічного гармонійного розвитку дитини є естетичне виховання.

     Естетичне виховання – складова частина виховного процесу, безпосередньо спрямована на формування здатності сприймати і перетворювати дійсність за законами краси в усіх сферах діяльності людини.

    Методологічною засадою  естетичного виховання є етика – наука про загальні закономірності художнього освоєння дійсності людиною, про сутність і форми відображення дійсності й перетворення життя за законами краси, про роль мистецтва в розвитку суспільства.

     У процесі естетичного виховання формуються естетична свідомість і поведінка дошкільника.

     Естетична свідомість – форма суспільної свідомості, що являє собою художньо-емоційне освоєння дійсності через естетичні почуття, переживання, оцінки, смаки, ідеали тощо і концентровано виражається в мистецькій творчості та естетичних поглядах.

    Естетичні почуття – особливі почуття насолоди, які відчуває людина, сприймаючи прекрасне в дійсності й у творах мистецтва.

    Естетичний смак  – здатність людини правильно оцінювати прекрасне, відокремлювати справді прекрасне від неестетичного.

    Естетичний ідеал – уявлення людини про прекрасне, до чого вона прагне, на що рівняється.

    Естетична поведінка – риси прекрасного у вчинках і діях людини, у ставленні до праці й до суспільства, в манерах і зовнішньому вигляді, у формах спілкування з людьми.

     У процесі естетичного виховання важливо навчити дітей розуміти й сприймати красу. Спостерігаючи прекрасне, людина не може залишитися байдужою, вона переживає, відчуваючи любов або ненависть до спостережуваного. Тому треба, щоб діти вміли розрізняти справді красиве і потворне.

     Під час естетичного сприймання виникають різні емоції. Завдання виховання – створення умов, які б сприяли формуванню емоційної сфери дітей. Багатство емоційної сфери людини свідчить про її духовне багатство.

     Складною є проблема формування сприймання мистецтва.

     Щоб сприймати художній чи музичний твір, треба мати елементарну теоретичну підготовку. Краще сприймається те, що зрозуміле, про що є певні знання. Цей принциповий підхід слід узяти за основу при використанні в естетичному вихованні музики, образотворчого мистецтва, скульптури.

     Сформовані естетичні смаки та естетичний ідеал і розвинена здатність оцінювати прекрасне дають людині змогу зрозуміти суть прекрасного.

     Сприймаючи прекрасне, аналізуючи побачене, порівнюючи з відомим і баченим раніше, вона дає йому повну оцінку. Рівень такого естетичного мислення залежить від розумового виховання, вміння здійснювати мислительні операції.

     Поряд із розвитком естетичного сприймання, прищепленням естетичних смаків у процесі естетичного виховання  в дітей формується естетичне ставлення до навколишньої дійсності. Людина повинна не лише милуватися красою природи чи пам’ятками культури, а й берегти і захищати їх.

     Важливе значення має виховання у дошкільників естетики поведінки – акуратності в одязі, красивої постави і манер, уміння триматися невимушено, природно, культурно й естетично виявляти свої емоції. Ці якості тісно пов’язані з моральністю особистості дитини.

Естетичне виховання – це розвиток здатності  сприймати, відчувати, розуміти прекрасне  в житті і в мистецтві, це виховання  прагнення самому брати участь в  перетворенні оточуючого світу за законами краси, це залучення до художньої  діяльності і розвиток творчих здібностей.

Особлива  роль в естетичному вихованні  відводиться мистецтву. Хвилюючи і  радуючи, воно розкриває перед дітьми соціальний сенс життєвих явищ, примушує їх пильніше вдивлятися в оточуючий  світ, спонукає до співпереживання, до засудження зла. В.А. Сухомлинський  говорив: „Чуйність, сприйнятливість до краси в дитячі роки незрівнянно глибші, ніж у більш пізні періоди розвитку особистості. Потреба у прекрасному затверджує моральну красу, породжуючи непримиренність до всього вульгарного та потворного”.

Актуальними питаннями сьогодення є питання  естетичного виховання і розвитку естетичної культури підростаючого  покоління. Особистісна орієнтація сучасної освіти передбачає прилучення молодої людини до естетичного досвіду  людства, до творчої діяльності, що є основою естетичного розвитку особистості. У зв`язку з цим важливого  значення набуває осмислення конкретних питань естетичного виховання і  естетичної діяльності та базових теоретичних  засад формування естетичної культури особистості.

Сприйняття  і розуміння прекрасного починається  у дитинстві. «Все прекрасне, що існує  в навколишньому світі і створене людиною для інших людей, повинно  доторкнутися до серця дитини і облагородити його», - стверджував В. Сухомлинський.

Перші кроки  у безмежному,складному і загадковому  світі дитина робить у дошкільному  віці. За словами Януша Корчака, вона прагне створити у ньому свій світ дитинства, добра і краси, своєрідний мікроскоп реального світу. Дорослий допомагає їй знайти, відчути і зрозуміти красу поезії, музики, живопису, а через мистецтво глибше усвідомити все, що її оточує: природу, предмети, працю людини і її духовні надбання. Краса нерозривна з добротою, вона облагороджує життя, надихає людину на добрі справи. Введення дитини в світ краси і гармонії є важливим завданням естетичного виховання.

  Працюючи  над курсовою роботою, мною  визначено актуальність даної проблеми: ця тема є досить актуальна на етапі підготовки майбутніх спеціалістів до педагогічної практики і роботи в дошкільному закладі.

    Мною також визначено:

Об’єкт дослідження: художнє оформлення дошкільного навчального закладу.

Предмет дослідження: художнє оформлення дошкільного навчального закладу як естетичне виховання.

Мета  дослідження:

 –     розкрити поняття естетичного виховання та шляхи його формування;

– розкрити засоби та методи естетичного виховання  дошкільників;

 – розкрити  зміст і специфіку художнього оформлення дошкільного навчального закладу.

Методи  дослідження: аналіз, синтез, проблемно-пошуковий метод, дослідницький метод.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Шляхи естетичного виховання.

1. Джерела естетичного виховання.

   В естетичному вихованні  дошкільників використовують різні джерела:

а) твори образотворчого мистецтва. Під час спостереження картини або скульптури, яка відображає життя людини чи природи, в дитини розвивається не лише сприйняття, а й фантазія: вона мислить, уявляє, «домальовує» зображене, бачить за картиною події, образи, характери;

б) музику, яка, відражаючи дійсність за допомогою мелодій, інтонацій, тембру, впливає на емоційно-чуттєву сферу людини, на її поведінку;

в) художню літературу. Головним виразником в літературі є слово. На думку К. Ушинського, слово як засіб вираження в літературному творі набуває подвійної художньої сили. Словесний образ має ще й понятійну основу і сприймається насамперед розумом. Тому література – важливий засіб розвитку інтелекту учнів;

 г) театр, кіно, телебачення, естраду, цирк. Цінність їх утому, що, крім змістової частини, вони об’єднують у собі елементи багатьох видів мистецтв ( літератури, музики, образотворчого мистецтва, танцю); г) поведінку і діяльність школярів. Достойні вчинки учнів, успіхи в навчанні, праці, спортивній, громадській, художній діяльності повинні стати предметом обговорення з естетичних позицій;

 д) природу: її красу в розмаїтті та гармонії барв, звуків, форм, закономірній зміні явищ, які мають місце в живій і неживій природі;

е) факти, події суспільного життя. Героїчні вчинки людей, краса їх взаємин, духовне багатство, моральна чистота й фізична досконалість повинні бути предметом обговорення з учнями;

є) оформлення побуту ( залучення дітей до створення естетичної обстановки в школі, класі, квартирі).

 

 

 

2. Засоби та методи естетичного виховання.

Основою процесу естетичного виховання  є спільна діяльність педагога і  дитини, спрямована на розвиток у неї  здібностей до сприймання прекрасного, мистецьких цінностей і продуктивної діяльності. До загальних умов естетичного  виховання належать: відповідно організоване середовище, в якому росте і  виховується дитина; використання в  оформленні приміщення дошкільного  закладу творів мистецтва (репродукцій  картин, естампів, скульптур та ін.); залучення дітей до художньої діяльності; врахування інтересів, нахилів.

Засобами естетичного виховання є відібрані педагогом і спеціально організовані для виховання дітей предмети і явища навколишньої дійсності. До них належать:

1. Естетика побуту. Покликана навчити дитину відчувати і розуміти красу життя, виховати в неї прагнення створювати і берегти її. Художнє оформлення дошкільного закладу обумовлюється змістом виховної роботи, вимогами щодо охорони життя і зміцнення здоров'я дитини, її художнього розвитку. Чистота і порядок є не лише гігієнічними, а й естетичними вимогами до інтер'єру дитячого садка. Важливо, щоб його оформлення було стильово витриманим. В оформленні приміщень можна використовувати малюнки дітей, батьків, вихователів. Відповідним гігієнічним та естетичним вимогам має відповідати й оформлення майданчика дитячого садка.

2. Твори мистецтва,  їх використовують в оформленні  побуту, під час навчання, самостійної  діяльності. З цією метою підбирають твори побутового і казкового живопису (портрети, натюрморти, пейзажі), графіки (естампи, гравюри, офорти, книжкові ілюстрації), малі форми скульптури (вироби з фаянсу, гіпсу, дерева), твори декоративно-ужиткового мистецтва (кераміка, художнє скло, народні декоративні вироби та ін). Різноманітні заходи у дитячому садку обов'язково супроводжуються музикою (ранкова гімнастика, дозвілля тощо).

3. Природа. Виростаючи серед природи, дитина вчиться бачити гармонійність, красу, багатство барв кожної пори року, відтворювати свої враження в усній розповіді, малюнках та ін. Усе це супроводжується розповідями педагога про те, що природа є наймогутнішим і найдосконалішим творцем прекрасного, у ній черпають натхнення живописці, композитори, письменники  (наприклад, «Пори року»                 П. Чайковського, репродукції картин С. Васильківського, І. Шишкіна та ін.).

Ефективними є екскурсії в природу, адже пережиті дитиною у дошкільному  віці враження залишають слід на все  життя. В. Сухомлинський радив використовувати  природу для виховання у дітей  поваги до всього живого, з якої починається  повага до людини, інтерес до її життя, гуманізм. Для педагога важливо підібрати  такі слова для супроводу спостереження, які відповідали б завданням  естетичного виховання.

4. Спеціальне навчання. Формуванню уявлень про прекрасне, навичок художньо-творчої діяльності, розвитку естетичних оцінок, переживань і смаків сприяє спеціальне навчання дошкільнят у дитячому садку. Для цього використовують різні види занять, художньо-дидактичні ігри, свята, ранки, екскурсії, прогулянки, перегляди кіно і телепередач, спектаклів тощо.

5. Самостійна художня  діяльність дітей. Вона є важливим засобом естетичного виховання дошкільників. У процесі художньої діяльності вони реалізують свої творчі задуми, задатки, які згодом можуть розвинутися у здібності до художньої творчості.