Організаційно-технічний рівень виробництва як важлива характеристика ефективності функціонування підприємства

Оцінювання організаційно-технічного рівня виробництва, його підвищення після реалізації плану ОТР з  урахуванням впливу на параметри  діяльності підприємства в цілому ведуть за системою показників, які можна  поділити на такі групи:

Показники, що визначають техніко-технологічний рівень виробництва [8]:

1. рівень механізації (автоматизації ) виробництва;
2. коефіцієнт механізації (автоматизації ) праці;
3. коефіцієнт електрифікації виробництва;
4. коефіцієнт електромісткості продукції;
5. питома вага ручних робіт на підприємстві;
6. технічна озброєність праці;
7. середній вік технологічного устаткування;
8. коефіцієнт автоматизації парку обладнання;
9. коефіцієнт тривалості ремонтного обслуговування;
10. фондоозброєність праці;
11. механоозброєність праці;
12. коефіцієнт оновлення ОЗ;
13. коефіцієнт зносу ОЗ.

Показники, що визначають організаційний рівень виробництва (організаційно-управлінський):

1. коефіцієнт спеціалізації;
2. коефіцієнт серійності;
3. рівень спеціалізації підприємства (цеху, дільниці);
4. витрати на утримання одного робітника управління;
5. коефіцієнт кооперації виробництва;
6. коефіцієнт використання інформації (коефіцієнт інформаційної стійкості)
7. коефіцієнт якості виконання управлінських функцій;
8. середнє число управлінського персоналу в розрахунку на одного робітника.

Обрані показники мають  зв'язок з продуктивністю праці, одним  із критеріїв ефективності діяльності підприємства. Розрахувавши ці частинні показники, ми зможемо розрахувати комплексний показник ТОРВ за методикою Р. О. Коломієць

2.2 Методика розрахунку комплексного показника ТОРВ (метод Коломієць Р. О)

За допомогою системи  окремих показників неможливо дати однозначну відповідь про реальну  величину ТОРВ, порівняти його зі значеннями ТОРВ інших підприємств. Тому характеристика ТОРВ може проводитися як за допомогою  системи показників, так і шляхом однозначної оцінки. При цьому  однозначна оцінка може ґрунтуватися на використанні комплексного показника, що агрегує в собі окремі показники, які входять до системи.

Метод розрахунку комплексного показника  ТОРВ («метод           Коломієць Р.О.»):

,

де K_j – комплексний показник ТОРВ підприємства (цеха); x_ij – фактичне значення i-го окремого показника ТОРВ на j-му підприємстві (цесі); - еталонне значення  i-го окремого показника ТОРВ для групи однорідних підприємств (цехів); β_{i –} коефіцієнти значущості окремих показників ТОРВ (визначаються з рівняння регресії в стандартизованому вигляді, яке виражає залежність показника - критерію ефективності діяльності підприємства від окремих показників); i = 1, 2, …, m – кількість окремих показників ТОРВ, які впливають на показник – критерій ефективності діяльності підприємства (дивись вище процедуру формування системи показників). [1]

0<K_j<1. При ідеальному ТОРВ K_j = 1

 

 

 

2.3 Методика розрахунку показників техніко-технологічного та організаційного рівня виробництва

 

Коефіцієнт механізації (автоматизації) виробництва (K_в) - відношення обсягу продукції, що вироблена з допомогою машин (чи, відповідно, автоматів) П_м  до загального обсягу продукції (в натуральному чи  вартісному виразі):

                                              (2.1)

де П_р - обсяг продукції, виробленої  без  допомоги  механізмів (ручним способом), у  відповідних  одиницях  виміру.

Коефіцієнт  механізації  (автоматизації)  праці (К_т) - відношення  кількості робітників, зайнятих  на  механізованих (автоматизованих) роботах Р_м   до загальної  чисельності  робітників:

                                (2.2)

Де  Р_р - кількість робітників, що  виконують ручні операції, осіб.

Коефіцієнт електрифікації  виробництва (К_е) визначається  відношенням  кількості  електроенергії,  спожитої  електродвигунами, електроапаратами  і  технологічними  установками  Е, до  загальної кількості  всіх  видів  енергії,  що  використовується  з  виробничою метою (теплова, механічна, електрична)  (в тис кВт - год):

                             (2.3)

     Коефіцієнт  електромісткості  продукції (Е_м)  визначається відношенням  вартості  спожитої  у  виробництві  електроенергії  С_е до вартості  продукції  підприємства,  виробленої  за  даний  період, О:

                                             (2.4)

Механоозброєність  праці (М_о)  визначається  відношенням середньорічної  вартості  машин  і  устаткування  до  чисельності робітників,  зайнятих  у  найбільшій  зміні:

                                            (2.5)

де: - середньорічна  вартість  основних  виробничих  засобів, тис. грн.;

Д - питома  вага  устаткування,  машин і механізмів  у загальній вартості  основних  виробничих  засобів, %;

Р - число робітників, зайнятих у найбільшій зміні, осіб.

Середній вік  устаткування (Т_y) визначається діленням на 100% добутку середини вікового інтервалу на питому вагу кожної вікової групи устаткування.

                                           (2.6)

де:  К - середина  вікового  інтервалу (віку устаткування);

п_ві - питома вага кожної вікової групи $;

                                   або:                                                    (2.7)

де: n_i -   кількість одиниць устаткування кожної вікової групи;

і - кількість вікових груп.

  Питома  вага  ручних робіт  на  підприємстві  (в цеху, дільниці, бригаді)  визначається  як  відношення  трудомісткості  робіт, виконаних вручну,  до загальної трудомісткості  всіх  робіт (%).

Коефіцієнт зносу  основних засобів характеризує рівень фізичного і морального зносу основних фондів:

                                                           (2.8)

де:  - знос основних засобів;

  - первинна вартість  основних засобів.

Коефіцієнт оновлення основних засобів характеризує рівень фізичного і морального оновлення основних фондів:

                                           (2.9)

де:  - збільшення за звітний період первинної вартості основних засобів.

Технічна  озброєність  праці (Т₀) визначається  відношенням  загальної середньорічної  вартості  основного  виробничого  обладнання, інструменту,  пристосувань,  оснастки    до  середньорічної чисельності  робітників  :

                                                   (2.10)

У  ряді  випадків   замість   середньорічної   чисельності   в  розрахунок    приймається   число  робітників, зайнятих  у  найбільшій  зміні.

Фондоозброєність  праці (Ф_n)  визначається  діленням  середньорічної вартості  основних  засобів  основного  виду  діяльності  на                середньоспискову   чисельність  промислово-виробничого  персоналу 

                                               (2.11)

    Коефіцієнт  автоматизації  парку  обладнання (К_а)  застосовується  для оцінки  рівня  автоматизації  дільниць,  цехів  і  підприємства  в  цілому:

                                                   (2.12)

де: Н_а - кількість одиниць автоматичного і напівавтоматичного обладнання, шт.;

Н -  загальна кількість одиниць обладнання на даній дільниці, в цеху, на підприємстві, шт.

       Коефіцієнт тривалості  ремонтного обслуговування (K_тр) визначається  за  формулою:

                                           (2.13)

де:  -  планова  і  фактична  тривалість  і-го  ремонту (модернізації) об'єкта  в  календарних  днях;

n  - число  видів  ремонтного  обслуговування  даного  об’єкта [10].

Оцінка та аналіз організаційно-управлінського рівня  виробництва

 Коефіцієнт  спеціалізації  (К_с)   розраховується  як  відношення обсягу продукції,  яка  відповідає  профілю підприємства, (ОП_п)  до  загального обсягу  випуску  продукції (ОП).

                                               (2.14)

Рівень  спеціалізації  підприємства  (цеху, дільниці) характеризують  наступні  основні  показники: широта номенклатури (асортименту), тобто число  найменувань продукції, яка  випускається  даним  підприємством. При інших  рівних  умовах, чим  менше  найменувань (типів, видів)  продукції випускається, тим  вищий  рівень  спеціалізації;  питома вага  продукції, яка відповідає профілю.

Рівень спеціалізації  робочих місць характеризується:

• числом  найменувань  різноманітних  операцій,  які  використовуються на одному  місці (коефіцієнт серійності);
• питомою  вагою  трудомісткості  основної (профілюючої) продукції в загальній  трудомісткості  продукції,  яка  виготовляється  на даному робочому місці.

Коефіцієнт  кооперації  виробництва (Ц_к) визначається відношенням  вартості  покупних  комплектуючих  виробів  і напівфабрикатів  П_к  до  собівартості  продукції С:

                                                 (2.15)

Коефіцієнт  використання  інформації  (коефіцієнт інформаційної  місткості)      характеризує  рівень  корисного використання  інформації,  яка  надходить  на  підприємства, відділ, службу:

                                                _(2.16)

де:    -  кількість  активно  використаних  (впроваджених  і підготовлених  до  впровадження)  інформаційних  повідомлень  за певний  період (місяць, рік);

  -  загальна  кількість інформаційних повідомлень,  які надійшли  на  підприємство (відділ, службу)  за  аналогічний період.

  -  загальна  кількість інформаційних повідомлень,  які надійшли  на  підприємство (відділ, службу)  за  аналогічний період.

Коефіцієнт  якості  виконання  управлінських  функцій (К_уя) відображає  якість  роботи  працівників  управління  і  його  окремих  підрозділів  по  забезпеченню матеріально-технічного постачання, технічній  підготовці  виробництва і т.д.  Визначається по  кожному відділу, службі  або  по  підприємству в  цілому:

                                               (2.17)

де:   - загальна сума втрат робочого часу в різних виробничих  підрозділах   за  певний  період,  викликаних  несвоєчасним  і  неякісним виконанням  і-ї функції апаратом  управління (хвилини, години);

  -  загальний  змінний  фонд  робочого  часу  j-го  виробничого підрозділу (години, хвилини);

1,2,..,т – число  j-х підрозділів;

1,2,..,п - число i-х функцій управління.

 

Середнє  число  управлінського  персоналу в  розрахунку на одного  робітника () розраховується за формулою:

                                                    (2.18)

де: Чу  - чисельність  робітників  управління на даному  підприємстві,осіб;

Ч р   - середньоспискова  чисельність робітників, осіб [11].

 

 

 

3. Аналіз  організаційно-технічного рівня виробництва на  ПрАТ «Харківський ювелірний завод»

3.1 Коротка характеристика діяльності ПрАТ «Харківський ювелірний завод»

 

ЗАТ «Харківський ювелірний  завод» 80 років працює на ювелірному ринку і спеціалізується на випуску  ювелірних виробів зі срібла 925 проби.

Основні види діяльності:

• виробництво ювелірних і подібних виробів;
• оптова торгівля годинниками і ювелірними виробами; 
  ремонт годинників і ювелірних виробів.

Виручка вiд реалiзацii готової  продукцii в 2012 року склала 6388 тис.грн. тому числi ПДВ - 948 тис.грн.

Собiвартiсть реалiзованої  продукцiї склала 4677 тис.грн, у тому числi:

- собiвартiсть реалiзованої  продукцiї - 2729 тис.грн; 

- собiвартiсть реалiзованоого  товара - 242 тис.грн; 

- собiвартiсть реалiзованих  работ та послуг - 1703 тис.грн.

 Середньооблікова чисельність  працюючих у 2012 році склала 162 чол.