Автор работы: Пользователь скрыл имя, 19 Ноября 2013 в 13:33, курсовая работа
Метою даної роботи є розробка та обґрунтування заходів з поліпшення організаційно-технічного рівня виробництва на ПрАТ «Харківський ювелірний завод».
Для досягнення мети було визначено такі задачі:
- визначення поняття «організаційно-технічний рівень виробництва» ;
- визначення необхідних показників для оцінки організаційно-технічного рівня виробництва;
- оцінка техніко-технологічного та організаційно-управлінського рівня виробництва на ПрАТ «Харківський ювелірний завод»;
- формування пропозицій щодо вдосконалення техніко-організаційного рівня виробництва на ПрАТ «Харківський ювелірний завод».
ВСТУП 3
1. Теоретичні аспекти управління організаційно-технічним рівнем виробництва 5
1.1 Сутність поняття «організаційно-технічний рівень виробництва 5
1.2 Характеристика факторів підвищення організаційно-технічного рівня виробництва 7
1.3 Сучасні тенденції підвищення організаційно-технічного рівня виробництва 8
2. Методика дослідження організаційно-технічного рівня виробництва 10
2.1 Визначення системи показників організаційно-технічного рівня виробництва 10
2.2 Методика розрахунку комплексного показника ТОРВ (метод Коломієць Р. О) 12
2.3 Методика розрахунку показників техніко-технологічного та організаційного рівня виробництва 13
3. Аналіз організаційно-технічного рівня виробництва на ПрАТ «Харківський ювелірний завод» 18
3.1 Коротка характеристика діяльності ПрАТ «Харківський ювелірний завод» 18
3.2 Технологія виробництва ювелірних виробів 19
3.3 Розрахунок основних показників організаційного та технічного рівня виробництва 20
3.3 Розрахунок комплексного показника техніко-організаційного рівня виробництва 28
3.4 Розробка та обґрунтування заходів з підвищення організаційно-технічного рівня виробництва 31
ВИСНОВКИ 34
Список використаної літератури 36
Додаток А 37
Х9 – механоозброєність праці;
Х10 – середній вік устаткування;
Х11 – коефіцієнт зносу;
Х12 – коефіцієнт оновлення;
Х13 – технічна озброєність праці;
Х14 – фондоозброєність;
Х15 – коефіцієнт автоматизації парку обладнання;
Х16– коефіцієнт тривалості ремонтного обслуговування;
Х17 – коефіцієнт спеціалізації;
Х18 – коефіцієнт кооперації;
Х19 – коефіцієнт використання інформації;
Х20 – коефіцієнт якості виконання управлінських функцій;
Х21 – коефіцієнт серійності;
Х22 – рівень спеціалізації;
Х23 – середнє число управлінського персоналу на 1го робітника.
Розрахуємо комплексний показник ТОРВ для ПрАТ «Харківський ювелірний завод» для 2011 і 2012 років та проаналізуємо зміну його рівня.
2011 рік:
Отже, у 2011 році комплексний показник техніко-організаційного рівня виробництва підприємстві «Харківський ювелірний завод» становив 0,761, який свідчить про ефективну діяльність підприємства. Для порівняння розраховуємо комплексний показник техніко-організаційного рівня виробництва у 2012 році.
2012 рік:
У 2012 році комплексний показник техніко-організаційного рівня виробництва підприємстві ПрАТ «Харківський ювелірний завод» становив 0,631, тобто у порівнянні з 2011 роком знизився на 7,4%.
Таке суттєве зниження техніко-організаційного рівня виробництва сталося в першу чергу за рахунок: зниження рівня механоозброєності, технічної озброєності, фондоозброєності, скороченням загального обсягу основних виробничих засобів (на це вплинув знос, також певна частка їх була продана, закуплено нових значно менше, ніж продано), технічної озброєності, загального зниження рівня виробництва. Знос обладнання теж чинить значний вплив.
Високий рівень розвитку технічної бази виробництва та раціональна його організація позитивний вплив на конкурентоспроможність підприємства в цілому, сприяють раціональному використанню всіх видів ресурсів.
Досягнення підприємством
Процедура лиття заготовок є однією з найбільш важливих операцій при виробництві ювелірного виробу. Відомо, що на виробництві задіяно 2 електричних дугових печі та одна індукційна (остання придбана 3 роки тому). Раціонально було б закупити або замінити електричну піч на індукційну. Вона швидше створює сплав необхідної проби (приблизно маємо 25-32% економії робочого часу) і є більш безпечною для працівників, уберігаючи їх від опіків. Тому даний крок також був би раціональним і ефективним для загального підвищення техніко-організаційного рівня виробництва.
Також модернізація можлива на етапі пайки виробів. При виробництві ювелірних виробів використовується газова пайка, при чому як при механічній, так і при ручній обробці виробів. Доцільно було б використовувати лазерну пайку, яка є більш ефективною у виробництві і безпечною для працівників. У випадку закупівлі нового обладнання окупити витрати можна за рахунок роботи на основі «давальницької сировини» (мається на увазі виробництво із сировини клієнта (зазвичай, це невеликі майстерні) напівфабрикатів, готових до оздоблення і полірування). Такий підхід використовують більшість великих ювелірних підприємств України для отримання додаткового доходу і дозавантаження вільних виробничих потужностей, адже саме процес плавлення та лиття є найменш трудомістким, але подібні печі і устаткування для цих процедур може собі дозволити саме велике підприємство (через можливості окупності)
Один із найважливіших напрямків підвищення організаційно-технічного рівня виробництва є заходи щодо зниження електромісткості продукції, що суттєво зменшить собівартість та підвищить рентабельність. Заходи щодо економії сировини, матеріалів, палива, електроенергії досягаються як у результаті освоєння нових, менш матеріаломістких видів продукції, так і в результаті впровадження прогресивної технології виробництва. Для підвищення технічного рівня виробництва ефективними будуть заходи: модернізація і заміна застарілого енергетичного устаткування; удосконалювання і раціоналізація технологічних процесів; впровадження прогресивних технологічних режимів і методів роботи устаткування.
Важливим кроком у підвищенні організаційно-технічного рівня може стати вдосконалення поділу праці. Тому необхідно переглянути норми обслуговування обладнання, завантаження робочих місць і можливим результатом може стати скорочення чисельності персоналу або ж перерозподіл обов’язків робітників. Важливим кроком може стати скорочення управлінського персоналу, що також дасть можливість скоротити собівартість продукції шляхом скорочення адміністративних витрат.
Узагальнюючи вище сказане щодо підвищення організаційно-технічного рівня виробництва, можна вказати такі заходи:
Організаційно-технічний рівень – це саме той показник, який визначає ефективність виробничої діяльності підприємства в цілому, характеризує раціональність використання ресурсів, продуктивність праці зокрема.
У даній роботі досліджувалося підприємство ПрАТ «Харківський ювелірний завод». Аналіз основних техніко-економічних показників показав, що організаційно-технічний рівень виробництва на ньому є середнім.
Завод є лідером галузі за обсягом випущених ювелірних виробів зі срібла.
На сьогоднішній день ЗАТ "Харківський ювелірний завод" - підприємство з повним циклом виробництва - від розробки ескізу до виходу готового виробу і його реалізації, що володіє правом самостійно таврувати свою продукцію Державним пробірним клеймом.
В ході аналізу техніко-технологічного рівня було виявлено:
У порівнянні з 2011 роком рівень механізації знизився на 0,5% і становить 56,3%, рівень автоматизації зріс на 3% за рахунок введення в дію нової машини, що дозволяє автоматизувати процес моделювання заготовок, а отже виробництво автоматизовано на 24,2%, питома вага ручних робіт становить 19,5%, на цей показник вплинуло також зниження кількості замовлень на вироби ручної роботи.
Частка робітників,що задіяні в механізованих процесах суттєво не змінилася і становить 58,6%. Рівень автоматизації зріс на 2%, і складає 17,3%, ручна праця складає 24,1%. Зміни спричинені зростання кількості працюючих (+7 чоловік) та введенням нового автоматизованого обладнання.
На 1 грн виробленої продукції припадає 0,14 грн енергозатрат. Розраховано, що 26,87 тис грн. вартості машин і устаткування припадає на одного робітника у 2011 році. У 2012 – 25,09 тис грн. Зменшення механоозброєності спричинене зростанням чисельності працівників та зниженням вартості основних виробничих фондів.
Середній вік устаткування складає 11 років.
Озброєність праці активними
основними фондами складає: 5,16 тис
грн. на одного працівника – у 2011 році,
3,74 тис грн. - у 2012 році. Це негативна
динаміка, її причиною є зниження кількості
основного виробничого
Ремонтне обслуговування проходить у відповідності з планом, відхилення незначні.
На даному підприємстві кількість управлінського персоналу оптимальна. На даному підприємстві коефіцієнт використання інформації становить 0,94, що свідчить про високий рівень корисного використання інформації, яка надходить на підприємство.
Для підвищення організаційно-технічного рівня виробництва, можна провести такі заходи:
http://www.science-bsea.bgita.
http://www.
http://library.if.ua/book/8/
Вихідні дані для розрахунку показників організаційно-технічного рівня виробництва
№ |
Вихідні дані |
Од. виміру |
2011 |
2012 | |
1 |
Обсяг продукції, виробленої з допомогою машин |
тис. грн |
7370,5 |
3761,18 | |
2 |
Обсяг продукції, виробленої з допомогою автоматів |
тис. грн |
3450 |
1620,0 | |
3 |
Обсяг продукції, виробленої ручним способом |
тис. грн |
2854,5 |
1303,52 | |
4 |
Обсяг виробленої продукції |
тис. грн |
12975 |
6684,7 | |
5 |
Кількість робітників, зайнятих на механізованих роботах |
чол |
92 |
95 | |
6 |
Кількість робітників, зайнятих на автоматизованих роботах |
чол |
24 |
28 | |
7 |
Кількість робітників, що виконують роботу вручну |
чол |
39 |
39 | |
8 |
Кількість електроенергії, спожитої електродвигунами, електроапаратами, технологічними установками |
тис кВт-год |
1425,32 |
1202,41 | |
9 |
Загальна кількість всіх видів енергії, що використовуються |
тис кВт-год |
2107,42 |
1842,3 | |
10 |
Енергія на технологічні цілі |
тис кВт-год |
930,44 |
828,22 | |
11 |
Вартість спожитої у виробництві електроенергії |
тис. грн |
1823,66 |
935,23 | |
12 |
Середньорічна вартість основних виробничих засобів |
тис. грн |
2393,3 |
2337,2 | |
13 |
Питома вага устаткування, машин, механізмів у загальній вартості виробничих засобів |
% |
73 |
73 | |
14 |
Число робітників, зайнятих у найбільшій зміні |
чол |
65 |
68 | |
15 |
Кількість одиниць устаткування |
шт |
43 |
45 | |
16 |
Знос ОЗ |
Початок року |
тис. грн |
5306 |
- |
Кінець року |
5545 | ||||
17 |
Первинна вартість ОЗ |
Початок року |
тис. грн |
7701 |
- |
Кінець року |
7451 | ||||
18 |
Загальна середньорічна вартість основного виробничого обладнання + інструменти, пристосування, оснастка |
тис. грн |
799,1 |
605,1 | |
19 |
Середньорічна чисельність робітників |
чол |
155 |
162 | |
20 |
Кількість одиниць автоматичного обладнання |
шт |
3 |
4 | |
21 |
Кількість одиниць напівавтоматичного обладнання |
шт |
3 |
3 | |
22 |
Планова тривалість ремонту:
|
днів |
37 58 | ||
23 |
Фактична тривалість ремонту:
|
днів |
38 58 | ||
25 |
Вартість покупних комплектуючих виробів і напівфабрикатів |
тис. грн |
105 |
422 | |
26 |
Собівартість продукції |
тис. грн |
6620 |
4677 | |
27 |
Загальна сума витрат на утримання апарату управління |
тис. грн |
1324 |
1307 | |
28 |
Середньоспискова чисельність робітників управління |
чол |
12 |
11 |