Розробка програмного забезпечення

• прямого світла – П;
• переважно прямого світла – Н;
• переважно відбитого світла – В.

При розміщенні ПК по периметру приміщення лінії світильників штучного освітлення повинні розміщуватися локально над робочими місцями.

Рівень освітленості на робочому столі користувача в зоні розташування документів має бути в межах 300-500лк. Якщо цей рівень освітленості неможливо забезпечити системою загального освітлення то допускається застосування світильників місцевого освітлення, але при цьому не повинно бути відблисків на поверхні екрану (яскравість відблисків не повинна перевищувати 40кд/м2) та перевищення його освітленості більше ніж 300лк.

Яскравість світильників загального освітлення, а також яскравість стелі при застосуванні системи відбитого освітлення не повинна перевищувати 200кд/м2.  Величина коефіцієнта пульсації освітленості не повинна перевищувати 5%, що забезпечується застосуванням газорозрядних ламп у світильниках загального і місцевого освітлення.

Що стосується розподілу яскравості в полі зору працюючих за дисплеями ПК, то відношення значень яскравості робочих поверхонь не повинно перевищувати 3:1, а робочих поверхонь і навколишніх предметів (стіни, обладнання) – 5:1.

 

4.3 Вимоги до мікроклімату, стану  та іонного складу повітря  на робочих місцях користувачів  ПК

 

Висока чи низька температура повітря в приміщенні з ПК негативно впливає на функціональний стан користувача. Недостатня вологість в приміщенні призводить до надмірного висихання слизових оболонок очей, носа, горла та до нагромадження зарядів статичної електрики, що утворюються в процесі роботи ПК.

Разом з тим недопустима вологість повітря більше 75%. На робочих місцях користувачів ПК параметри мікроклімату мають відповідати вимогам ДСН 3.3.6.042-99 “Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень”, ДСанПіН 3.3.2-007-98, ДНАОП 0.00-1.31-99.

В таблиці 4.3.1 приведені норми мікроклімату для приміщень з ВДТ ЕОМ та ПЕОМ (ПК)

Таблиця 4.3.1

Норми мікроклімату для приміщень з ВДТ ЕОМ та ПЕОМ (ПК)

Пора року*	Категорія робіт**	Температура повітря, 0С	Відносна вологість повітря, %	Швидкість руху повітря, м/с
Холодна	легка-1а	22-24	60-40	0,1
	легка-1б	21-23	60-40	0,1
Тепла	легка-1а	23-25	60-40	0,1
	легка-1б	22-24	60-40	0,2

 

1. Холодна пора року – період року, який характеризується середньодобовою температурою зовнішнього повітря, що дорівнює +100С і нижче.

Тепла пора року – період року, який характеризується середньодобовою температурою зовнішнього середовища вище +100С.

2. До категорії 1а належать роботи, що виконуються сидячи і не потребують фізичного напруження, при яких витрата енергії дорівнює 105-140Вт (90-120 ккал/год.).

До категорії 1б належать роботи, що виконуються сидячи, стоячи або пов’язані з ходінням та супроводжуються деяким фізичним напруженням, при яких витрата енергії дорівнює 141-175 Вт (121-150 ккал/год.).

Вимоги до іонного складу повітря при роботі з ВДТ ПК

Повітря яким ми дихаємо складається з позитивно та негативно заряджених часток-іонів. Давно відомо про цілющий вплив на людину негативних іонів. Вони підвищують рівень гаммаглобуліна в крові, що збільшує опір організму хвороботворним бактеріям, а також стимулює вироблення бетаендорфіна, інколи називаємого “гормоном щастя”, позитивно впливаючого на настрій, запобігаючого депресіям та підвищуючим працездатність.

При роботі ВДТ ПК іонний склад повітря на робочому місці користувача змінюється. Уже через 5 хвилин роботи кількість легких іонів знижується у 8 разів, а через 3 години є майже нульовою. Також зменшується концентрація середніх та важких негативно заряджених часток, а концентрація позитивних іонів зростає, що шкідливо впливає на здоров’я користувача комп’ютера.

Такий вплив проявляється в зниженні його працездатності (швидка втомлюваність, головний біль), в погіршенні короткочасової пам’яті, діяльності серцево-судинної системи, бронхо-легеневого апарату (збільшення частоти пульсу та дихання (із-за недостатнього поступлення кисню в кров).

Вимоги щодо рівня іонізації повітря на робочих місцях користувачів ВДТ ПК встановлені “Санитарно-гигиеническими нормами допустимых уровней ионизации воздуха производственных и общественных зданий” №2152-80, ДСанПіН 3.3.2.007-98, ДНАОП 0.00-1.31-99 і представлені в таблиці 4.3.2.

Таблиця 4.3.2

Рівні іонізації повітря на робочих місцях користувачів ЕОМ

Рівні іонізації повітря	Кількість іонів в 1 см3 повітря, шт.
	n+	n-
Мінімально необхідні	400	600
Оптимальні	1500-3000	3000-5000
Максимально допустимі	50000	50000

 

У приміщеннях з комп’ютерами має бути забезпечений 3-кратний обмін повітря за годину. Адже під час розумової праці мозок людини споживає в 9-10 разів більше кисню, а ПК його забирає, виникає кисневе голодування.

Для забезпечення нормованого мікроклімату та рівня іонізації повітря на робочих місцях користувачів рекомендується застосовувати припливно-витяжну вентиляцію чи систему кондиціонування повітря, прилади зволоження та/або установки генерації негативних іонів (аероіонізатори).

Знизити деіонізацію повітря в зоні дихання користувача ПК дозволяє також встановлений на монітор захисний заземлений екран.

На сьогоднішній день деякі компанії починають випускати монітори із влаштованими іонізаторами повітря. Так, наприклад, компанія SamsungElectronics заявила, що почала продавати РК-монітори із вмонтованими іонізаторами повітря. При включенні іонізатора він починає випромінювати негативно заряджені іони, які перешкоджають електризації пилу та скупченню бактерій біля робочого місця користувача (повітря стає живлюще, як в горах чи на морі).

Сучасні модифіковані аероіонізатори дозволяють одночасно очищувати і іонізувати повітря негативними іонами.

В великих приміщеннях можна використовувати аероіонізатори типу люстри Чижевського.

Вимоги до вмісту шкідливих речовин у повітрі робочої зони, відповідно до ГОСТ 12.1.005-88, наступні:

• концентрація озону – не більше 0,1 мг/м3;
• вміст оксидів азоту – не більше 5 мг/м3;
• вміст пилу – не більше 4 мг/м3.

 

4.4. Вимоги до організації робочих місць користувачів комп’ютерів

 

Організація робочого місця користувача ПК має відповідати ергономічним вимогам ГОСТ 12.2.032. ССБТ. “Рабочееместо при выполненииработсидя. Общиеэргономическиетребования”, ДНАОП 0.00-1.31-99, ДСанПіН 3.3.2.007-98, характеру та особливостям трудової діяльності.

Площа одного робочого місця користувача ПК повинна складати не менше 6 м2, а об’єм – не менше 20 м3.Конструкція робочого місця користувача ПК повинна відповідати сучасним вимогам ергономіки, характеру виконуваної роботи і забезпечити оптимальне розміщення на робочій поверхні документів, рухомого пюпітра (тримача документів) та обладнання ПК (монітора, системного блоку, клавіатури, пристрою “миша”, принтера та інших периферійних пристроїв з урахуванням їх кількості та конструктивних особливостей (мал.6).

Монітор на робочому місці встановлюється так, щоб верхній край екрана знаходився на рівні очей.

Розташування монітора ПК має забезпечувати:

1. безпечність роботи в цілому;
2. зручність та ефективність зорової роботи з екраном в вертикальній площині під кутом 300 від лінії зору, площина екрана при цьому має бути перпендикулярною нормальній лінії зору користувача.

 

Рис. 4.4.1. Оптимальна робоча поза користувача ПК

Клавіатура розміщується на поверхні столу або висувній полиці на відстані 100-300мм від краю, ближчого до користувача. Кут нахилу клавіатури має бути в межах 5-150. Поверхня клавіатури повинна бути матовою з коефіцієнтом відбиття 0,4. клавіші клавіатури мають бути зручними в роботі і м’якими при натисканні (хід всіх клавіш має бути одинаковим з мінімальним опором натискання 0,25Н та максимальним – не більше 1,5Н).

Конструкція робочого місця користувача ПК має забезпечувати підтримання оптимальної робочої пози (рис. 4.4.1).

Оптимальна робоча поза:

• ступні ніг – на підлозі або на підставці для ніг (застосування підставки є обов’язковим для тих, у кого ноги не дістають до підлоги, коли робоче сидіння знаходиться на висоті, потрібній для забезпечення оптимальної робочої пози);
• стегна – в горизонтальній площині;
• передпліччя – вертикально;
• лікті – під кутом 70-900 до вертикальної площини;
• зап’ястя зігнуті під кутом не більше 200 відносно горизонтальної площини;
• нахил голови – 15-200 відносно вертикальної площини. 

Робочий стіл, крісло і інші елементи обладнання робочого місця повинні бути зручними для вас. Так, наприклад, незручне крісло в якому ви сидите багато годин на день, може призвести до розвитку самих різних захворювань.Висота поверхні сидіння робочого крісла має регулюватися в межах 400-500 мм, а кут нахилу поверхні – від 150 вперед і до 50 назад.

При виконанні великого обсягу роботи кращим варіантом (для хребта) буде, якщо сидіння буде трошки нахилене вперед.

Кут нахилу спинки крісла повинен регулюватися в межах 0-300 відносно вертикального положення. Відстань від спинки до переднього краю сидіння повинна регулюватися в межах 260-400 мм.

Для зниження статичного напруження м’язів рук доцільно застосовувати стаціонарні або знімні  підлокітники, що регулюються по висоті над сидінням в межах 230 30 мм та по відстані між підлокітниками в межах 350-500 мм.

Поверхня сидіння і спинки робочого крісла має бути напівм’якою з нековзким та повітронепроникним покриттям, що неелектризується та добре чиститься.

Підставка для ніг має бути регульованою по висоті в межах 150 мм, з кутом нахилу опорної поверхні в межах 200. Її розміри: ширина – не менше 300мм, глибина – не менше 400 мм. Підставка повинна мати не слизьку поверхню та бортик на передньому краї заввишки 10 мм.

Робоче місце користувача ПК необхідно розташовувати відносно світлових прорізів (вікон) так, щоб природне світло падало збоку, переважно зліва.

При розміщенні робочих місць з ПК слід дотримуватися вимог, зазначених в ДНАОП 0.00-1.31-99:

• робочі місця розміщуються на відстані не менше 1м від стін з світловими прорізями;
• відстань між бічними поверхнями моніторів ПК має бути не менше 1,2м;
• відстань між тильною поверхнею монітора одного ПК та екраном монітора іншого ПК має бути не меншою 2,5м.

Вимоги двох останніх пунктів враховуються також при розміщенні робочих місць з ПК в суміжних приміщеннях з урахуванням конструктивних особливостей стін та перегородок (схема 4.4.1).

Схема 4.4.1.Розміщення робочих місць з ПК в приміщеннях

 

 

ВИСНОВКИ

У рамках дипломної роботи була створена програмна реалізація розпізнавального алгоритму методу Хеммінга, яка включає в себе майже повноцінну реалізацю  алгоритму  розпізнавання  та зберігання отриманих результатів у вигляді текстових файлів. Основний метод  що викорисовувався у програмі – попіксельного порівняння, тобто завантажене зображення обробляється і порівнюється з еталонним зображеням у масиві програми.

Був сформульований перелік основних організаційних і практичних завдань, що вимагають рішення в процесі досягнення цілей дипломної роботи: програмна реалізація алгоритму розпізнавання  і способів  його застосування ; проектування інтерфейсу користувача; розробка сценаріїв застосування системи.

Система розроблялася в середовищі розробки Delphi 7. Розроблена система може бути використана для практичного вирішення завдань розпізнавання даних, а також застосована як навчальний матеріал в курсах захисту iнформацiї, що вивчають  алгоритми Хемінга.

Серед можливих напрямкiв продовження розробки можна розглядати розширення функціональності системи в частині засобів аналізу алгоритму, що включають розширення можливостей програми та збільшення ії ефективності.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. О. В. Чеснокова. «Учимся программировать на Delphi 2007.» / О. В. Чеснокова – СПб.: НТ Пресс, 2008.– 368 с.
2. Блейхут Р. «Теория и практика кодов, контролирующих ошибки»