Создание программного обеспечения

• модуль введення вихідних даних, здійснює введення даних для реєстрації студентів;
• модуль обробки результату, містить процедури і функції, що дозволяють визначити кількість правильних відповідей і оцінити знання студентів;
• модуль видачі результату тестування.

Структура програмного комплексу навчаючої програми представлена на рисунку В.1 додатка В.

З рисунка В.1 видно, що модуль інтерфейсу користувача призначений для навчання та організації і проведення тестування. По закінченню тестування користувачеві видаються результати тестування.

 

 

2.2 Структура і функціональне  призначення модулів навчаючої програми

 

 

Під модулем при описі  структури проекту може матися на увазі не тільки окрема підпрограма, але й окремі процедури або групи процедур, об'єднані загальним функціональним призначенням. Найбільший інтерес представляють наступні функціональні модулі:

• модуль введення даних;
• модуль обробки і відображення результату.

 

 

2.2.1 Модуль введення  даних

 

 

Цей модуль призначений для введення даних про студента і його групу.

Структура модуля наведена на рисунку 2.1.

 

 

 

 

 

Рисунок 2.1 – Структура модуля введення даних

 

Процедура procedure TForm1.Button2Click запам’ятовує та виводить дані про користувача в результаті. Програмний код процедури зображений на рисунку 2.2.

 

 

Рисунок 2.2 – Програмний код процедури TForm1.Button2Click

 

 

2.2.2 Модуль обробки і відображення результату

 

 

Структура модуля обробки і відображення результату показана на рисунку 2.3.

 

 

 

Рисунок 2.3 – Структура модуля обробки і відображення результату

 

Процедура TForm1.btn86Click відображає результат тестування. За допомогою  цієї процедури виконується наступне:

• аналізуються кількість правильних і неправильних відповідей, в ході чого система, за заданими критеріями оцінювання, проводить оцінку знань студентів;
• відображає дані про студента;
• відображає кількість правильних відповідей та оцінку.

Програмний код процедури TForm1.btn86Click відображений на рисунку 2.4.

 

Рисунок 2.4 – Програмний код процедури TForm1.btn86Click

 

 

2.3 Елементи інтерфейсу  навчаючої програми

 

 

При завантаженні програми Obuchalka.exe на екрані з'являється головне вікно  програми. Дане вікно призначене для  реєстрації користувача. Зовнішній вигляд головного вікна програми представлений на рисунку 2.5.

 

 

Рисунок 2.5 – Зовнішній вигляд головного вікна

Після того, як користувач ввів всі дані і натиснув на кнопку «Ок» з'явиться вікно вибору розділу, зовнішній вигляд якого відображено на рисунку 2.6.

 

 

Рисунок 2.6 – Зовнішній вигляд вікна вибору розділу

 

Після вибіру розділу з’являється вікно з теорією. Дане вікно відображене на рисунку 2.7.

 

 

Рисунок 2.7 – Вікно з теорією

 

Після того, як користувач вибрав один з роздилів зі списку, і натиснув на один із них з'явиться вікно з лекціями, зовнішній вигляд якого відображено на малюнку 2.8.

 

 

Рисунок 2.8 – Вікно, у якому відображена теорія

 

Коли користувач (студент) вивчив всі лекції у данному розділі та натиснув на кнопку «Тест», з’являється вікно проходження тесту,яке представлене на рисунку 2.9.

 

 

Рисунок 2.9 – Вікно проходження тесту

 

 

Після закінчення тестування з'явиться вікно з результатом. Дане вікно показано на рисунку 2.10

 

 

Рисунок 2.10 – Вікно результату

 

 

2.4 Інструкція користувача навчаючої програми

2.4.1 Інструкція користування програмою

 

 

1 Перед початком  вивчення теорії і тестування необхідно запустити програму Obuchalka.exe.

2 У програмі Obuchalka.exe ввести свої дані  та натиснути на кнопку «Ок», яка запам’ятає ваші дані. Програму не вимикайте до повного проходження тестування. На рисунку 2.11 показане діалогове вікно введення даних.

 

 

Рисунок 2.11 – Діалогове вікно введення даних

3 Далі обрати один з розділів «Практика» чи «Теорія» натиснувши лівою кнопкою миші на ці назви. Діалогове вікно показано на рисунку 2.12.

 

 

Рисунок 2.13 – Діалогове вікно вибір розділу

 

4 У розділі «Теорія» з'явиться вікно, в якому потрібно вибрати представлені теми. Після чого необхідно вивчити лекцію користуючись при цьому прокруткою. По закінченню лекції натиснути на кнопку «Наступна Лекція». На рисунку 2.14 показано діалогове вікно вивчення лекції.

 

 

Рисунок 2.14 – Діалогове вікно вивчення лекції

 

5 Після того як вивчили всі лекції, які були, потрібно натиснути на кнопку «Тест», що б перейти до тестування знань отриманих з лекцій. На питання потрібно відповідати по одній відповіді з усіх представлених.

Діалогове вікно проходження  тесту показано на рисунку 2.15.

 

 

Рисунок 2.15 – Діалогове вікно проходження тесту

 

6 По закінченні тесту з'являється діалогове вікно з результатом тестування. На рисунку 2.16 результат проходження тесту.

 

 

Рисунок 2.16 – Результат проходження тесту

 

3 Економічний розділ

3.1 Розрахунок капітальних витрат на створення програмного виробу

 

 

Капітальні витрати  «К» на створення програмного  виробу (ПВ) мають одноразовий характері  розраховуються за формулою:

 

К = К₁ + К₂ + К₃            (3.1)

 

К = 5 954,96 + 1 750 + 13 622,5 = 21 327,46 грн.,

де К₁ – витрати на обладнання з урахуванням транспортно-заготівельних витрат, грн.;

К₂ – витрати на ліцензійні програмні продукти, грн.;

К₃ – витрати на створення програмного продукту, грн.;

Примітка: Транспортно-заготівельні витрати прийняти 1 – 5% від вартості обладнання.

Розрахунок витрат на створення ПВ - К₃:

 

К₃ = З₁ + З₂ + З₃           (3.2)

 

К₃ = 6 251,4 + 683,1 + 6 688 = 13 622,5грн.,

де З₁ – витрати праці програмістів-розробників, грн.;

З₂ – витрати комп'ютерного часу, грн.;

3₃ – непрямі (накладні) витрати, грн.

Витрати праці програмістів-розробників  «З₁» розраховуються за формулою:

 

    (3.3)

 

З₁ = 1·15,1·345·1,2 = 6 251,4 грн.,

де N_k – кількість розробників k-й професії, чол.;

r_k – годинна зарплата розробника k-й професії, грн.;

T_k – трудомісткість розробки для k-го розробника (кількість витраченого розробником часу), годин;

К_зар – коефіцієнт нарахувань на фонд заробітної плати, (1,2 – 1,45).

Годинна зарплата розробника «r_k» визначається за формулою:

 

     (3.4)

 

r_k = 2780/184 = 15,1 грн.,

де М_k – місячна зарплата k-го розробника, грн.;

F_kміс. – місячний фонд часу його роботи, год.

Трудомісткість розробки включає час виконання робіт, представлених в таблиці 3.1.

 

Таблиця 3.1 – Трудомісткість робіт

 

Етапи робіт	Зміст робіт
1. Технічне завдання	Коротка характеристика програми; у проекті реалізувати  можливість гнучкого коригування даних  і створення звітів по заданим  запитам; розроблюваний продукт  повинен  призначатися тільки для поточного контролю за постачанням  та продажем товарів; стадії та етапи розробки програми в предметній області (ПО).
2. Ескізний проект	Попередня розробка структури  вхідних даних (дані про клієнта, дані про вигляді товару) і вихідних даних (фільтрація даних і модифікація); уточнення методу вирішення задачі; розробка та опис загального алгоритму рішення; розробка техніко-економічного обґрунтування і пояснювальної записки (зменшення часу, що витрачається на ручне заповнення накладних, рахунків, автоматичний контроль обмежень).
3.Технічний проект	Уточнення структури вхідних і вихідних даних про клієнтів, кількість товару, адресних даних; визначення форми їх подання; розробка детального алгоритму; розробка структури програми обліку товарів і друк довідкової документації; остаточне визначення конфігурації технічних засобів; розробка заходів по впровадженню програми.
4. Робочий проект	Опис програми; налагодження; розробка методики випробувань; проведення попередніх випробувань (тестування); коректування програми; розробка програмної документації.
5. Впрова-дження	Підготовка і передача програми для подальшого розвитку та вирішення проблеми автоматизації  обліку роботи системи контролю виробленої продукції, і її поставок; внесення коректив у програму і документацію.

 

Розрахунок трудомісткість розробки «T_k» для кожного розробника здійснюється за формулою:

 

T_k = t_1k + t_2k + t_3k + t_4k + t_5k     (3.5)

 

T_k = 39 + 79 + 69 + 109 + 49 = 345 год.,

де t_1k, t_2k, t_3k, t_4k, t_5k – час, витрачений на кожному етапі розробки k-м розробником, год.

 

Трудомісткість розробки включає час виконання робіт, представлених в таблиці 3.2

 

Таблиця 3.2 – Трудомісткість виконання робіт

 

Етапи робіт	Трудомісткість, годин
Технічне завдання	39
Ескізний проект	79
Технічний проект	69
Робочий проект	109
Впровадження	49
Разом:	345

 

Витрати комп'ютерного часу «З₂» розраховуються за формулою:

 

З₂ = С_к ·F₀     (3.6)

 

З₂ = 1,98·345 = 683,1 грн.,

де С_k – собівартість комп'ютерної години, грн.;

F₀ – витрати комп'ютерного часу на розробку програми, год.

Собівартість комп'ютерного години «С_k» розраховується за формулою:

 

С_k = С_А + С_Э + С_ТО    (3.7)

 

С_k = 1,34 + 0,39 + 0,25 = 1,98 грн.,

де С_А – амортизаційні відрахування, грн.;

С_Е – енерговитрати, грн.;

С_ТО – витрати на техобслуговування, грн.

Амортизаційні відрахування «С_А» розраховуються за формулою:

 

С_А = = С_i N_Аi / F_годi    (3.8)

 

С_А = 5896·0,5/2208 = 1,34 грн.,

де С_і – балансова вартість i-го обладнання, яке використовується для створення ПК, грн.;

N_А – річна норма амортизації i-го устаткування, частки;

F_год – річний фонд часу роботи i-го устаткування, год.

Енерговитрати «С_Е» розраховуються за формулою:

 

С_Э = Р_Е С_кВт      (3.9)

 

С_Э = 0,36·1,075 = 0,39 грн.,

де Р_Е – витрати електроенергії, споживаної комп'ютером

С_кВт – вартість 1 кВт/ч електроенергії, грн.

Витрати на технічне обслуговування «С_ТО» розраховуються за формулою:

 

С_ТО = r_ТО·l      (3.10)

 

С_ТО = 12,5·0,02 = 0,25 грн.,

де г_ТО – годинна зарплата працівника обслуговуючого устаткування;

λ – періодичність  обслуговування.

Періодичність обслуговування «λ» розраховується за формулою:

 

     (3.11)

 

λ = 3/184 = 0,02

де N_to – кількість разів обслуговування обладнання в місяць;