Создание программного обеспечения

F_мес – місячний фонд часу роботи устаткування, год.

Непрямі витрати «3₃» визначаються за формулою:

 

З₃ = С₁ + С₂ + С₃     (3.12)

 

З₃ = 720 + 72 + 5896 = 6 688 грн.,

де С₁ – витрати на утримання приміщень, грн.;

С₂ – витрати на освітлення, опалення охорону і прибирання приміщень, грн.;

C₃ – інші витрати (вартість різних матеріалів, використовуваних при розробці проекту, послуги сторонніх організацій тощо).

Примітка: витрати на утримання приміщень складають 2 – 2,5% від вартості приміщення. Витрати  на освітлення, опалення охорону і  прибирання приміщень  складають 0,2 – 0,5% від вартості приміщення. Інші витрати (вартість різних матеріалів, використовуваних при розробці проекту, послуги сторонніх організацій тощо) складають 100 – 120% від вартості обчислювальної техніки.

 

 

 

2.2 Розрахунок річної економії поточних витрат

 

 

Розрахунок поточних витрат на розробку проекту.

Витрати на розробку проекту «В_р» обчислюються за формулою:

 

В_р =      (3.13)

 

В_р = 0,650·65,25·259 = 10 984,8 грн.,

де Т_р – трудомісткість i-го розрахунку, год.;

С_р – годинна собівартість i-го розрахунку, грн.;

N – число експериментів,  зроблених за рік, шт.

Розрахунок собівартості проектування.

Собівартість проектування «С_р» обчислюється за формулою:

 

С_р = С_р¹ + С_р²     (3.14)

 

С_р = 33,12 + 32,13 = 65,25 грн.,

де С_р¹ – витрати на оплату праці персоналу, грн.;

С_р² – непрямі витрати, грн.

Витрати на оплату праці персоналу «С_р¹» розраховуються за формулою:

 

С_р¹ = · k_зар    (3.15)

 

С_р¹ = 1·15,1·1,2 + 1·12,5·1,2 = 33,12 грн.,

де N_k – кількість працівників k-й професії, які беруть участь у розробці проекту;

R_k – годинна зарплата одного працівника k-й професії, грн.;

k_зар – коефіцієнт нарахувань на фонд зарплати;

k – кількість різних  професій.

Годинна зарплата працівника «R_k» розраховується наступним чином:

 

      (3.16)

 

R_k  = 2 300/184 = 12,5 грн.,

де M_k – місячний оклад обліковця, грн.;

F_k^m – місячний фонд часу роботи працівників, год.

Непрямі витрати «С_р²» визначаються за формулою:

 

С_р² = С₁ + С₂ + С₃     (3.17)

 

С_р² = 0,08 + 0,008 + 32,04 = 32,13 грн.,

де С₁ – витрати на утримання приміщень за місячний фонд часу роботи, грн.;

С₂ – витрати на освітлення, опалення охорону і прибирання приміщень за місячний фонд часу роботи, грн.;

C₃ – інші витрати (вартість різних матеріалів, використовуваних при розробці проекту, послуги сторонніх організацій тощо).

Примітка: витрати на утримання приміщень складають 2 – 2,5% від вартості приміщення. Витрати на освітлення, опалення охорону і прибирання приміщень складають 0,2 – 0,5% від вартості приміщення. Інші витрати (вартість різних матеріалів, використовуваних при розробці проекту, послуги сторонніх організацій тощо)  складають 100 – 120% від витрат на оплату праці персоналу.

Розрахунок річного  економічного ефекту.

У разі створення одного ПВ економічний ефект «Е_ф» визначається за формулою:

 

Е_ф = В_р – Е_н · K_Затр    (3.18)

 

Е_ф = 10 984,8 – 0,15·21 327,46 = 7 785,7 грн.,

де В_р – поточні витрати, грн.;

K_Затр – капітальні витрати на створення програмного виробу, грн.;

Е_н – нормативний коефіцієнт економічної ефективності капіталовкладень, 0,15 частки.

Розрахунок коефіцієнта  економічної ефективності та строку окупності капіталовкладень.

Коефіцієнт економічної  ефективності капіталовкладень «Е_Р» показує величину річного приросту прибутку або зниження собівартості в результаті використання програмного виробу на одну гривню одноразових витрат (капіталовкладень), розраховується за формулою:

 

      (3.19)

 

Е_Р = 10 984,8/21 327,46 = 0,52 грн.,

де В_р – поточні витрати, грн.;

K_Затр – капітальні витрати на створення програмного виробу, грн.;

Примітка: Проект вважається ефективним, якщо виконується нерівність.

 

E_p > Е_н

 

0,52 > 0,15

 

Термін окупності капіталовкладень «Т_Р» - період часу, протягом якого окупаються витрати на ПВ:

     (3.20)

 

Т_Р = 1/0,52 = 1,9.

Примітка: При ефективному  використанні капіталовкладень розрахунковий  термін окупності повинен бути менше  нормативного Т_н = 2,4 року.

Цей економічний розрахунок показує, що розробка та використання навчаючої програми є економічно виправданим і доцільним. Про це свідчать наступні цифри:

Орієнтовна річна економія поточних витрат: 10 984,8 гривень.

Передбачуваний термін окупності: 1,9 року.

Економічний ефект складає 7 785,7 грн.

Економічна ефективність розробленої навчаючої програми полягає в зниженні витрат на оцінку персоналу.

Економічний ефект від  впровадження навчаючої програми очікується за рахунок:

• скорочення витрат на тестування;
• скорочення термінів тестування.

 

 

4 Розділ з охорони праці

4.1 Теоретична частина

4.1.1 Вимоги до освітлення

 

 

Для створення сприятливих  умов зорової роботи, які б виключали  швидку втомлюваність очей, виникнення професійних захворювань, нещасних випадків і сприяли підвищенню продуктивності праці та якості продукції, виробниче освітлення повинно відповідати наступним вимогам:

• створювати на робочій поверхні освітленість, що відповідає характеру зорової роботи і не є нижчою за встановлені норми;
• не повинно чинити засліплюючої дії як від самих джерел освітлення, так і від інших предметів, що знаходяться в полі зору;
• забезпечити достатню рівномірність та постійність рівня освітленості у виробничих приміщеннях, щоб уникнути частої переадаптації органів зору;
• не створювати на робочій поверхні різких та глибоких тіней (особливо рухомих);
• повинен бути достатній для розрізнення деталей контраст поверхонь, що освітлюються;
• не створювати небезпечних та шкідливих виробничих факторів (шум, теплові випромінювання, небезпечне ураження струмом, пожежо- та вибухонебезпека світильників);
• повинно бути надійним і простим в експлуатації, економічним та естетичним.

 

 

4.1.2 Вимоги до магнітних випромінювань

 

 

Допустимі рівні ЕМП  на робочих місцях при роботі з  джерелами електромагнітних випромінювань (ЕМВ) установлюються відповідно до вимог ГОСТу 12.1.006-84 ССБТ «Электромагнитные поля радиочастот. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля на рабочих местах», що поширюється на діапазони частот 60 кГц - 300 ГГц.

У ближній зоні, яка має фізичне значення при частотах до 300 МГц, нормуються напруженості електричної і магнітної складових полів.

У дальній зоні в діапазоні  частот 300 МГц - 300 ГГц, у якому, як правило, і перебуває персонал, що обслуговує джерела ЕМВ із довжиною хвилі менше метра, нормується густина потоку енергії та енергетичне навантаження.

Найчастіше людині доводиться працювати з джерелами ЕМП  промислової частоти 50 Гц. У цьому  випадку обслуговуючий персонал перебуває у ближній зоні, а  основним параметром, що характеризує біологічну дію ЕМВ, є електрична напруженість. Магнітна ж складова помітного впливу на організм не чинить, бо напруженість магнітного поля в діючих установках і навколо високовольтних ліній напругою до 750 кВ включно не перевищує 25 А/м. Згідно з ДНАОПом 0.03-3.13-85 (СН 3206-85) «Гранично допустимі рівні магнітних полів частотою 50 Гц» їх шкідлива біологічна дія виявляється при напруженості 1,4 кА/м.

На напруженість електричного поля промислової частоти і характер його розподілу впливає напруга електроустановок і високовольтних ліній. Спеціальні спостереження і дослідження, проведені у багатьох країнах, дали змогу з'ясувати, що помітні зміни в здоров'ї обслуговуючого персоналу виникають у випадку напруги понад 400 кВ. Допустимі рівні напруженості електричного поля частотою 50 Гц залежно від тривалості його впливу на людину передбачені ГОСТом 12.1.002-84 ССБТ «Электрические поля промышленной частоты. Допустимые уровни напряженности и требования к проведению контроля на рабочих местах».

Оцінку постійних магнітних полів здійснюють згідно з ДНАОПом 0.03-3.04-77 (СН 1742-74) «Гранично допустимі рівні впливу постійних магнітних полів при роботі з магнітними пристроями і магнітними матеріалами». Напруженість постійних магнітних полів не повинна перевищувати 8 кА/м.

 

 

4.1.3 Організація робочого простору

 

 

Робоче місце —  це закріплена за окремим працівником  просторова зона, оснащена засобами праці, необхідними для виконання певної роботи.

Організація робочого місця  повинна сприяти максимальній ефективності процесу праці й бути гідною людини. Вона визначає продуктивність праці працівника та її якість.

Організація робочого місця  — це система заходів щодо його спеціалізації, оснащення необхідними  засобами і предметами праці, їхнього  розміщення на робочому місці, його зовнішнього оформлення і створення належних умов праці. Конкретний зміст цих заходів визначається характером і спеціалізацією робочого місця, його видом і значенням у виробничому процесі.

Основними напрямами  в організації робочих місць  вважають:

• ефективне розміщення устаткування, оснащення, предметів праці;
• раціональну спеціалізацію;
• освітлення робочої площі;
• обслуговування;
• умови безпечної й високопродуктивної праці.

 

 

 

4.1.4 Вимоги до електробезпеки

 

 

Згідно ДНАОП 0.00-1.31-99 при проектуванні систем електропостачання, монтажі силового електроустаткування і електричного освітлення в будівлях і приміщеннях для ЕОМ необхідно дотримуватися вимог нормативно - технічній документація. Комплекс необхідних заходів з техніки безпеки визначається, виходячи з видів електроустановки, її номінальної напруги, умов середи, типа приміщення і доступності електроустаткування.

ЕОМ є однофазним споживачем електроенергії, що живиться від змінного струму 220В від мережі із заземленою нейтраллю. IBM РС відноситься до електроустановок до 1000В закритого виконання, всі струмопровідні частини знаходяться в кожухах. За способом захисту людини від ураження електричним струмом, ЕОМ і периферійна техніка повинні відповідати 1 класу захисту.

ПУЭ -87 передбачені такі заходи електробезпеки: конструктивні, схемо - конструктивні, експлуатаційні.

1 Конструктивні заходи забезпечують захист від випадкового дотику до струмопровідних частин за допомогою захисних оболонок і ізоляції

струмоведучих  частин. Ступінь захисту оболонки повинен відповідати класу пожежонебезпечної зони приміщення П – IIа. Для ступеня захисту оболонкиIP-44.

2 Схемо - конструктивні заходи призначені для забезпечення захисту від ураження електричним струмом при дотику до металевих оболонок, які можуть опинитися під напругою в результаті аварії. У даному приміщенні в   комп'ютерах застосовується занулення. Біля монітора передбачена подвійна ізоляція.

 

 

4.1.5 Вимоги до пожежної безпеки

 

 

Пожежна безпека об'єкта повинна забезпечуватися системами  запобігання пожежі та протипожежного захисту, у тому числі організаційно - технічними заходами.

Згідно з вимогою ГОСТ 12.1.004-91 пожежна безпека забезпечується наступними заходами:

• системою запобігання пожежам;
• системою пожежного захисту;
• організаційними заходами щодо пожежної безпеки.
• Запобігання пожежі досягається наступними заходами:
• запобігання утворенню горючого середовища;
• запобігання наявності в горючій середі джерел запалення.

Для зменшення небезпеки  займання в горючому середовищі передбачено:

1 використання устаткування, відповідного класу пожежонебезпечної зони П-IIа: ступінь захисту електроапаратури має бути не менше IP - 44, ступінь захисту світильників IP-23;