Аналіз різних підходів до дослідження агресивності

 

 

ЗМІСТ

 

 

ВСТУП

Ні для кого не є секретом той факт, що починаючи з кінця минулого сторіччя комп’ютерні ігри перетворилися на важливу та невід’ємну частину індустрії розваг, що вже доволі таки давно захопила велику кількість людей, також цілком передбачливим є той факт, що переважна більшість із них є дітьми та підлітками. Дане захоплення отримало подвійну оцінку: з одного боку, воно сполучено з замилуванням суспільства з приводу можливостей комп’ютера, а от з іншого боку, у засобах масової інформації безперестанно поширюється велика кількість відомостей, що застерігають нас про небезпечний вплив комп’ютера в цілому і комп’ютерних ігор зокрема на психіку підлітків. У своїх статтях купа авторів висловлює думку, що певною мірою заняття з комп’ютером – це свого роду залежність, яка виражається в таких психопатологічних симптомах, як нездатність підлітків переключатися на інші розваги, почуття мнимої переваги над навколишніми. Відмічається і така проблема, як збідніння емоційної сфери підлітка, оскільки гравець, якщо він реально горить бажанням перемогти, повинний постійно придушувати свої почуття і залишатися холоднокровним. Певні комп’ютерні ігри провокують, на думку так званих фахівців, агресивне поводження, звеличування воєн і насильства, а також екстремізму.

Згідно висновків з спеціалізованих досліджень було доведено те, що у випробуваних, які грали у віртуальні ігри, виявлено значно більш сильне фізіологічне порушення, а також більша кількість агресивних думок у порівнянні власне з контрольною групою.

Вивчення ступеню впливу комп’ютерних ігор на рівень агресивності користувачів у цілому і підлітків зокрема є, таким чином, як на мене, надзвичайно актуальним, тому що привносить істотний вклад у розуміння природи агресивного поводження людини.

Проблемі агресивності було присвячено велику кількість робіт. На заході у представників психологічної професії тема агресії й агресивності увесь час знаходиться в пильно полі зору науковців. Створено чимале число теоретичних концепцій, проводилися численні спеціалізовані, експериментальні дослідження.

Серед концепцій, що пояснюють природу, структуру і функції агресивності, агресивного поводження людини, особливе значення мають концепції З. Фройда і К. Лоренца – представників інстинктивізму, концепція представника біхевіоризму – Б.Ф. Скиннера, концепція Э. Фромма, що розглядає доброякісну агресію і деструктивність. [22, с. 47]

Всі зазначені вище автори досліджували природу агресивності людини і розуміли під агресією заподіяння (чи намір заподіяти) шкоду іншій людині, тварині чи предмету. На думку З. Фройда, природа людської агресивності інстинктивна. Э. Фромм допускає, що власне пояснення жорстокості і деструктивності людини варто шукати в тих факторах, що відрізняють людину від її тваринних предків, у соціальних умовах існування людини.

З розвитком науково-технічного прогресу світової спільноти з’являються нові соціальні умови існування особистості. Поява комп’ютерних ігор, як нового виду розважальної індустрії вимагає проведення нових досліджень особистості та її власне особливостей.

Ціль роботи – досліджувати ступінь впливу комп’ютерних ігор на рівень агресивності підлітків.

Гіпотеза: підлітки 13-14-ого віку, що захоплюються комп’ютерними іграми та часто проводять багато часу за ними мають більш високий рівень агресивності в порівнянні з їхніми ровесниками, які не захоплюються даним видом розваг.

Предмет дослідження – агресивність підлітків.

Об’єкт дослідження – підлітки 13-14-ого віку з різним ступенем захопленості комп’ютерними іграми. База експерименту – Радомишльська ЗОШ №3 (учні 8-9-х класів).

Задачі:

1. Проаналізувати різні підходи до вивчення агресивності людини;
2. Проаналізувати різні підходи до вивчення впливу комп’ютерних ігор на підлітків;
3. Сформулювати гіпотезу щодо рівня агресивності підлітків з різним ступенем захопленості комп’ютерними іграми;
4. Провести дослідження агресивності підлітків 13-14-ти років з різним ступенем захопленості комп’ютерними іграми.

Методи дослідження:

1. Опитувальник визначаючий рівень захопленості комп’ютерними іграми, (авторський).
2. Методика «Басса – Дарки», що допомагає визначити агресію.

 

РОЗДІЛ 1. АНАЛІЗ ТЕОРЕТИЧНИХ ПІДХОДІВ ДО ПРОБЛЕМИ КОМП’ЮТЕРНИХ ІГОР ЯК ФАКТОРА ВПЛИВУ НА АГРЕСИВНЕ ПОВОДЖЕННЯ ПІДЛІТКІВ

1.1. Аналіз різних підходів до  дослідження агресивності

«Агресія – це будь-яка форма поводження, націленого на образу чи заподіяння шкоди іншій живій істоті, не бажаючого подібного звертання» [15, с. 14]. Це визначення дає нам зрозуміти, що агресію варто розглядати як певну модель поводження, а не як власне емоцію, мотив чи установку.

Більшість людей доволі часто робить небезпечні агресивні дії. Питання полягає в тому, власне чому вони починають втілювати у життя подібні дії. При безмірній різноманітності теоретичних обґрунтувань, що зазначалися, більшість із них, на думку Р. Берона і Д. Річардсона [8, c. 35], потрапляє під одну з чотирьох наступних категорій. Агресія відноситься першою чергою до:

1. Вроджених спонукань чи задатків;
2. Потреб, які активізуються зовнішніми стимулами;
3. Пізнавальним і емоційним процесів;
4. Актуальних соціальних і емоційних умов у сполученні з попереднім навичками.

Говорячи власне про раннє і найвідоміше теоретичне положення, що має відношення до поняття агресії, – це положення, відповідно до якого належне поводження за своєю природою є інстинктивним. Відповідно до цього підходу, агресія виникає через, що люди генетично «запрограмовані» на такі дії.

Психоаналітичний підхід, створений З. Фройдом, затверджує, що все людське поводження відбувається, прямо чи побічно з Еросу, чия енергія (лібідо) спрямована на збереження і відтворення життя. У результаті агресія розглядається як реакція на блокування чи руйнування лібідозних імпульсів. [11 с. 133]

Трохи згодом З. Фрейд припускав існування другого основного інстинкту – Танатоса (інстинкту потягу до смерті, спрямованості енергії на припинення життя). З. Фройд зазначав про те, що людське поводження є результатом взаємодії цього інстинкту з Еросом, і що між ними існує постійна напруга, тобто конфлікт між збереженням життя (Еросом) і її руйнуванням (Танатосом). Інші механізми націлені направляти енергію Танатоса в усі напрямки від «Я».

Так би мовити, Танатос власне сприяє тому, що агресія виводиться назовні і направляється на інші (див. мал.1.1).

Схема механізму виникнення агресії, спрямованої на оточення

 

Мал. 1.1

 

Лоренц притримувався еволюційного підходу до агресії, демонструючи таким чином подібність з позицією З. Фройда. Згідно поглядів вченого, агресія бере початок з уродженого інстинкту боротьби за виживання. Ним зазначається те, що інстинкт розвився в ході тривалої еволюції. Лоренц говорить, що агресивна енергія (яка має за своє джерело власне інстинкт боротьби) виробляється в організмі безупинно, у постійному, тривалому темпі, накопичуючись з певним часом. У результаті, походження агресивних дій є спільною функцією кількості накопиченої агресивної енергії і наявності сили полегшуючих розрядку агресії стимулів у навколишнім середовищі. Тобто, чим більше мається агресивної енергії, тим менший стимул потрібний для того, щоб агресія вийшла зовні. Загалом, якщо з моменту останнього агресивного прояву пройшла достатня кількість часу, агресивне поводження може розгорнутися спонтанно, при абсолютній відсутності стимулу, що вивільняється. [7, c. 33]

Існує також, так звана, «мисливська» гіпотеза Ардрі, близька до теорії Лоренца, де Ардри стверджує, що в результаті природного добору з’явився новий вид – мисливці. Це мисливська «природа» складає основу людської агресивності.

Представники послідуючого напрямку, соціологи, пропонують нам розглянути своє пояснення феномена агресії: агресивність – це засіб, за допомогою якого індивідууми пробують одержати свою частку ресурсів, що забезпечує успіх (на генетичному рівні) у природному доборі.

Звіряючись з даними теоріями, агресія в тій чи іншій формі завжди буде присутня в людині, тому що є невід’ємною часткою її єства.

Теорії пробудження роблять припущення стосовно того, що джерелом агресії є викликуваний зовнішніми причинами стриміння заподіяти шкоду іншим. Найбільшим впливом серед теорій цього напрямку використовується теорія фрустрації – агресії, запропонованою Доллардом та його іменитими колегами.

Існують два центральні припущення в теорії Долларада:

1. Фрустрація в будь-який момент призводить до агресії в якій-небудь формі.
2. Агресія весь час є результатом фрустрації.

Крім цього, існують додаткові аспекти. У відношенні спонукання до агресії велике значення мають три фактори:

• По-перше, ступінь очікуваного задоволення від майбутнього досягнення мети;
• По-друге, сила перешкод на шляху досягнення мети;
• По-третє, кількість послідовних фрустрацій.

Пізніше Доллард звернувся до дослідження факторів, що сповільнюють агресію. Ступінь уповільнення в будь-якому акті агресії варіюється в прямій відповідності з пропонованою вагою покарання, що може піти за цією дією. Цю теорію уточнив Берковець, затверджуючи, що фрустрація приводить тільки до готовності діяти агресивно. Щоб з’явилося агресивне поводження, повинні бути присутнім посилання до агресії, тобто стимули з середовища, зв’язані з актуальними факторами, що провокують агресію в цілому (див. мал. 1.2).

Схема появи агресивного поводження (Берковець)

 

Мал. 1.2

Розглянуті теорії трактують агресію як інстинктивну потребу, що послаблюється за допомогою агресивного поводження. Зильманн думав, що буде більш правильно вважати, що агресія обумовлена порушенням, тобто тим, що можна спостерігати і вимірювати. Загалом, мається на увазі дія невичерпного джерела агресивних імпульсів.

Когнітивні моделі агресії поміщають у центр емоційні і когнітивні процеси, що лежать в основі цього типу поводження.

Берковець у своїх пізніх роботах переглянув колишні праці і переніс акцент із посилань до агресії на емоційні і позитивні процеси. Він затверджував, що перешкоди провокують агресію лише того ступеня, у який вони створюють негативний ефект. Зильманн же довів, що “пізнання і порушення” найтіснішим образом взаємозалежні; вони впливають один на одного на протязі процесу переживання, яке приносить страждання досвіду і поводження.

Ще один теоретичний напрямок розглядає агресію як явище соціальне, а точніше як форму поводження, засвоювану в процесі соціального навчання. З погляду цієї теорії агресію потрібно розглядати, з огляду на наступні фактори:

1. Яким шляхом була засвоєна агресивна модель;
2. Фактори, що провокують її прояв;
3. Які умови, що сприяють закріпленню даної моделі.

Агресивні реакції засвоюються і підтримуються шляхом особистої участі в ситуаціях прояву агресії, а також у результаті пасивного спостереження проявів агресії.

 

Взаємозв’язок когнітивних процесів і агресії (Берковець)

Мал. 1.3

Таким чином, агресія, як би вона не виявлялася, являє собою поводження, спрямоване на заподіяння шкоди чи збитку іншим живим організмам.

Становлення агресивного поводження – складний процес, у якому беруть участь багато факторів. Агресивне поводження визначається впливом родини, однолітків, а також масової інформації. Діти учаться агресивному поводженню, як за допомогою прямих підкріплень, так і шляхом спостереження агресивних дій, намагаючись припинити негативні відносини між своїми дітьми, батьки можуть ненавмисно заохочувати те саме поводження, від якого хочуть позбутися. Батьки, що застосовують крайні суворі покарання і не контролюючі заняття дітей, можуть знайти, що їхні діти агресивні і неслухняні.

Діти одержують зведення про агресію також зі спілкування з однолітками. Вони учаться поводитися агресивно, спостерігаючи за поводженням інших дітей (наприклад, однокласників). Однак ті, хто дуже агресивний, швидше за все, виявляться знедоленими більшістю в класі. З іншого боку, ці агресивні діти можуть знайти друзів серед інших агресивних однолітків.

Паттерсон і його колеги розробили модель сімейних взаємин, що веде до поводження, що відхиляється, (див. мал.1.4).

 

Мал.. 1.4.

У цілому ж агресивність як у формі наполегливості, упертості (не деструктивна), так і у формі ворожості і ненависті (деструктивна) впливає на емоційний розвиток, на формування особистості, на психічне здоров’я. Здатність справлятися з агресією визначає розвиток індивідуальних і соціальних якостей.

Безпосередні дослідження різними вченими поводження здорових дітей показали, що агресивність виявляється в різних формах у будь-якої дитини. Усі форми агресивності мають одну загальну рису: вони викликані спробами контролювати ситуацію, впливати на неї з метою, удосконалювання або себе, або свого оточення, включаючи близьких людей. Реакція у виді агресивного поводження, імовірно, приводиться в дію деякої внутрішньої мотивуючий силою.

М. Паренс виділяв дві головні форми агресії. Перша – не деструктивна агресія (конструктивна), тобто наполегливе невороже самозахисне поводження, спрямоване на досягнення мети і тренування. [13, c. 115]