Благополучні та деструктивні подружні стосунки

Ми погоджуємось з думкою Андрєєвої Т. В. про існування третього виду подружжя. Вона говорить: збільшується кількість сімей, які є настільки зруйнованими, а члени цих сімей настільки десоціалізованими, що їх стан можна охарактеризувати як цілком узгоджене по типу «не можу і не треба» (або ”ну і нехай”) У ряді випадків навіть буває не зовсім зрозуміло, чи хочуть свідомо деякі люди «жити добре». У цьому прикладі сім’я, явно не є функціональною, але і дисфункційною, за вищенаведеними критеріями, також назвати не можна (немає неузгодженості) [2, 122].

С.Лев-Старович (1990) вважає, що для вдалих (функціональних) та невдалих (дисфункціональних) шлюбів характерні насамперед наступні риси [7, 84]:

 

Таблиця 2

 

 

	Вдалі (функціональні) шлюби	Невдалі (дисфункціональні) шлюби
1	Особистість партнерів психічна й емоційна зрілість; всебічний розвиток особистості; розважливість, наполегливість, терпимість, почуття гумору; дружелюбність; уміння не доводити до конфліктів і напруженості у стосунках; інтерес до людей, готовність до самопожертви, доброзичливість; правильна ціннісна орієнтація; вимогливість до себе й партнера.;	Особистість партнерів психічна й емоційна незрілість, відсутність почуття відповідальності; егоцентризм, байдужість до людей, заглибленість у власні справи; обмеженість емоційного світу; відсутність чуйності, вразливості; відсутність честолюбних планів, установка на досягнення швидкоплинних цілей; агресивність поведінки; невротичний склад характеру негативне відношення до дітей, відсутність батьківських почуттів.
2	Чоловіче  і жіноче начало взаємна привабливість; яскраво виражені жіночі й чоловічі якості партнерів, що дають почуття взаємодоповнюваності психіки; у жінок: кмітливість, практичність, самоконтроль, уміння господарювати, доглянутість (зовнішній вигляд, одяг), кокетливість, зачарування, дбайливість; у чоловіків: розважливість, сталість, дружелюбність, незалежність, сердечність, наявність хобі, сила волі, міцність переконань;	Чоловіче  і жіноче начало відсутність взаєморозуміння, відчуженість; непривабливість партнера як чоловіка (жінки) у жінок: властолюбство, схильність до суперництва, холодність і черствість; у чоловіків: відсутність наполегливості, зайва збудливість, підозрілість,  пересічність особистості, відношення до жінки тільки як до об'єкта сексуального потягу або як до домогосподарки;
3	Секс подібні темпераменти, вдалі сексуальні стосунки; окрема квартира; активний спільний відпочинок у вільний час; розмаїтість у житті, відсутність нудьги й рутини; добровільний розподіл ролей і обов'язків;	Секс різні сексуальні темпераменти, потреби, очікування й смаки, що не збігаються; сексуальна несумісність, сексуальні розлади; примітивні пещення, нудьга й укорінені звички; відсутність культури в сексуальному житті зосередженість винятково на власних потребах;
4	Дім партнерів благополучні родини, щасливі шлюби в батьків; прояв щирого інтересу, розуміння, доброзичливості до дітей, але  й дисципліна, вимогливість; просвіта дітей в області сексу;	Дім партнерів матері: владні, що втручаються в усі справи, зайво турботливі, що розраховують на подяку, які пишаються своєю самопожертвою; батьки: постійно відсутні будинки, недостатньо мужні або, навпроти, агресивні, караючі за будь-яку дрібницю; відсутність дисципліни або обстановка страху, погроза покарання;
5		Повсякденне життя незадовільні життєві й фінансові умови; постійне суперництво з партнером, боротьба, претензії, обвинувачення; нудьга, монотонність, сірість життя; алкоголізм;

 

На нашу думку, слід звернути увагу на клінічні спостереження проведені R. Hemfelt, F. Minirth, P. Meier та на критерії визначення психологічно здорової сімї:

•  Врівноваженість батьків, відсутність депресії й психічного захворювання, відсутність крайніх фрустрацій через своє життя взагалі або в окремих її елементах. Якщо депресія була частиною їхнього минулого, то конструктивно з нею впоралися.
• Відсутність залежностей у батьків  - не лише алкоголізму чи вживання наркотичних засобів, а й маніакальних насильницьких дій, таких як трудоголізм, патологічної агресія, компульсивної витрати грошей, споживання їжі.
• Зрілість батьків - самодостатність, здатність справлятися зі своїм життям.
• Батьки, що задоволені Я-образом.
• Батьки, які мають здорові відносини з Богом. У найкращому сценарії: Бог - центр сімейної структури.
• Батьки присвячені підтримуванню щасливого шлюбу [8, 29-30].

Отож, визначення функціональної і дисфункційної сім’ї не є достатньо ємними, щоб охопити весь спектр реально існуючих сімей. 

Шнейдер Л. Б. говорить, що в дисгармонійних сім'ях позитивних актів взаємодії між членами сім'ї менше, ніж негативних. Причому, позитивних актів до сторонніх осіб зберігається більше, ніж до членів своєї родини. У дисгармонійних і благополучних сім'ях виникають одні і ті ж проблеми, але за наявності зрілих сімейних відносин взаємно позитивну поведінку в ситуаціях, які потребують вирішення проблем, переважає. Хороший фермер - не той, у якого на фермі не росте бур'янів. Це такий фермер, який збирає великий урожай [6, 97]

Швидше за все, до числа таких сімей можна віднести ті, які хочуть і можуть звертатися за допомогою до психотерапевта з приводу своїх проблем.

Н. Пезешкіан говорить, що неузгодженість між партнерами, існує на рівні людських цінностей, поведінкових реакцій. Наприклад один з партнерів у сім’ї може цінувати більше прямоту, тобто висловлюватиметься просто «правда в очі», інший натомість ввічливість, тобто буде у комунікативному контакті стриманий, обережний. [6, 27-30]

Поняття функціональних та дисфункційних стосунків у парі.

Сатір В. вважає, що проблема не у існуванні труднощів, критичних життєвих ситуацій, проблемах міжособистісного характеру, а у способі їх вирішення і ставлення до них, а саме у особистісній взаємодії, у відповідному, конструктивному способі вирішення. [9, 30-31]

Андреева Т.В. підкреслює, що багато в чому таке розуміння успішності перегукується з розумінням функціональних стосунків в парі у Сатир В. (тому що при дисфункційному спілкуванні в парі не може бути ні задоволеності відносинами, ні гармонійного розвитку подружжя), а також з розумінням функціональної сім'ї у Варги А. (перехід на наступні стадії сімейного циклу неможливий без виконання сім'єю основних функцій) [2, 123].

Узагальнюючи хочемо сказати, що основі порушення функцій сім’ї можуть лежати найбільш різноманітні фактори: дисгармонія в інтимних стосунках, психологічна несумісність партнерів, відсутність навичок та низька культура спілкування, незадовільні умови життя та ін. Наприклад, причиною порушення виховної функції може стати відсутність у батьків відповідних знань і навичок і, як наслідок, їх батьківська невпевненість або конфлікти між батьками, які призводять до суперечливого виховання дитини. Не менш вагомим є фактор втручання в виховання інших членів родини (бабусь і дідусів та ін.) У спробах самостійно впоратися із проблемами звичайно використовуються наступні сімейні захисти: знаходження "козла відпущення”; формування внутрішньосімейної коаліції; емоційні втечі; спроби відновити баланс за допомогою авторитетної особистості; зниження значимості партнера за рахунок установлення позашлюбного зв'язку; розрядка фрустрованої потреби в емпатії шляхом агресивної поведінки; відмова від задоволення своїх емоційних і сексуальних потреб; легковажне ставлення до сімейних міфів, легенд, сценаріїв. створення сімейних міфів - у тому числі про сексуальну або психічну хворобу чоловіка [8, 13-18].

Також потрібно додати, що у дисфункціональних шлюбах сучасної України та Росії розповсюджений такий механізм подружнього захисту, як розщеплення, що зустрічається у двох формах (Г. С. Кочарян і А. С. Кочарян, 1994). В одному випадку дружини мають особистісні проблеми проектуючи на інших, що мають подібні проблеми, тобто переносять поза рамки сім’ї. П. Жане перший французький дослідник даного феномену називає даний тип людей психастеніками пояснюючи: «Психостенік пам’ятає про неприємне пережиття, але говорить, що воно сталося з кимось іншим»[13]. Наприклад, чоловіки із сексофобією створюють міф «Ми чисті, інші брудні». При другому варіанті, високоморальна дружина алкоголіка з подавленими гедоністичними, егоїстичними й садистичними потребами, у цьому випадку відбувається патологічне взаємне доповнення несхожих між собою людей, при якому вони задовольняють невротичні потреби один одного, називають комплементарністю [14, 331].

Задоволеність у шлюбі набагато більше обумовлена відсутністю взаємної фрустрації, ніж  обсягом  задоволень, які доставляються  один одному. Виділено ряд причин, що обумовлюють подружню дисгармонію:

1. партнери одержують у шлюбі мало підкріплень;
2. у шлюбі задовольняється занадто мало потреб;
3. підкріплення в шлюбі не приносить задоволення;
4. нове поводження не одержує підкріплення, один з подружжя дає більше підкріплень, ніж одержує;
5. позашлюбні джерела задоволення конкурують зі шлюбними;
6. замість позитивного підкріплення використовується аверсивний контроль (критика, погрози, вимоги, бойкот і т.п.) [11, 94].

У подібних шлюбах спостерігається  три типи патологічного взаємного доповнення подружжя: 1) суперництво - з боротьбою за лідерство, відкритою конфронтацією, взаємними обвинуваченнями, бійками; 2) псевдоспівробітництво - з ігноруванням проблем у взаєминах, відсутністю справжнього взаєморозуміння; 3) ізоляція - інерція взаємин з інкапсуляцією почуття любові, що придушується витиснутими негативними емоціями. [8, 27]

Одним з підходів до даної  проблематики  є теорія А.Хорні, яка  виділила три трансферних тенденції, що лежать в основі суперництва подружжя.

1. Я боюся залежати від чоловіка, як залежала від батьків. Тому я буду уникати 
   прихильності до тебе й подарую свою любов іншому чоловікові.
2. Я краще зроблю тебе залежним від мене. Тому я буду піклуватися про тебе, але 
   фліртувати з іншими, щоб збудити твої ревнощі.
3. Ти ревнуєш мене й хочеш позбавити мене шанувальників і моєї привабливості. Тому я буду фліртувати тобі на зло [7, 84].

Приводом  для подружніх конфліктів і звернення до психотерапевта звичайно служать: незавершені відносини з батьківською родиною, втрата ілюзій, переживання розгубленості, подружня зрада й загроза розлучення, проблеми цивільного шлюбу. Згадані ситуації виявляють компенсовані до цього порушення взаєморозуміння, егоцентризм, конфліктність [7, 85-87].

Якщо говорити про динаміку функціональної сім’ї, або краще сказати у сім’ї, де панують функціональні стосунки, їх члени:

Відверто  спілкуються між собою та слухають один одного, підтримують один одного, навчають поважати інших, розвивають довіру до людей, мають почуття гумору і не відмовляються від гри та розваг, мають поняття про розподіл обов’язків, навчають дітей поняттю добра і зла, цінують приналежність до сім’ї та її традиції, поважають особистісну потребу усамітнення та індивідуальні межі, цінують служіння один одному («баланс брати і давати»), цінують спільний стіл, люблять спільне проводження дозвілля. Вміють розпізнати свої проблеми і звернутися за допомогою. А також, вміють висловлювати як приємні почуття так і негативні, а саме : злість,  прикрість, ненависть. Вміло оперують або вчаться оперувати власною відповідальністю. Вміють вести розмови безпосередньо, а не через третю особу, співчувають і вміють дистанціюватися.[8, 94]

Узагальнено за допомогою порівняльної таблиці, яку наводить В.Д. Москаленко можна подивитися на різницю між функціональними і дисфункційними стосунками. [11, 96]:

 

Таблиця

 

Характеристики стосунків	Функціональні. стосунки	Дисфункціональні. стосунки
Влада	Демократія	Автократія
Час	Час для кожного	Мало часу для кожного
Планування	Баланс між працею та грою	Або надмірне завантаження, або повна  незайнятість. Хаос у плані життя.
Якісний час для кожного члена сім’ї	Кожному члену сім’ї  приділяється якісний час	Немає поняття якості
Почуття	Визнають, цінують, сприймають та проявляють	Або не схвалюються, не винагороджуються, або знаходяться під забороною
Гнів	Не довго, дозволяють виражати	Перенасичення, але висловлювати заборонено
Чесність	Ділення думками та почуттями, подіями	Брехня припустима, скритість
Обговорення	Розмовляють про інтимне	Сором, про це не говориться
Співпраця	Команда	Фокус на одному або двох членах
Особистісний ріст	Дбають про ріст, є на це простір	Перешкоджають, відбивають охоту, заважають духовному росту.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

Досліджуючи наукову  літературу, щодо благополучності або не благополучності подружньо-сімейних стосунків ми прийшли до висновку, що у літературі по сімейним проблемам існує певна розмитість у термінології.

Щоб зрозуміти проблему благополучних і неблагополучних  стосунків у сім’ях дивимось крізь  такі критерії та використовуємо поняття:

Стабільності-збереження подружніх відносин, що виключає розлучення або відхід одного з подружжя з родини. Причому дійсність конфлікту або будь якої кризи є можливістю для подружньої пари стати більш гнучкою, як структура, а взаємовідносини у парі більш глибокі. У даному понятті важливим критерієм є щастя - задоволеності від подружніх стосунків. Важливим елементом для подальшої стабільності є соціально-психологічна готовність. Ключовим фактором є баланс між позитивним та негативним стилями у вирішені сімейних конфліктів подружньої взаємодії.