Вплив розвиваючих ігор на розвиток пізнавальних здібностей дітей молодшого шкільного віку

Провідну роль у розвитку дітей молодшого шкільного віку відіграє вчення. В процесі навчання відбувається формування інтелектуальних і пізнавальних здібностей. Здібності дітей не обов'язково повинні бути сформованими до початку навчання в школі, особливо ті з них, які в процесі навчання продовжують ще активно розвиватися.

Здібності - це такі психологічні особливості людини, від яких залежить успішність придбання знань, умінь, навичок. Але які самі до наявності цих знань, навичок, умінь не зводяться. Інакше б відповідь біля дошки, вдало або невдало виконана контрольна робота дозволили б зробити остаточний висновок про здібності дитини. Здібності виявляються тільки в діяльності, яка не може здійснюватися без наявності цих здібностей. З позиції розгляду цієї проблеми О.В. Петровським [16, с.512], не можна говорити про здібності дитини до малюнка, якщо її не намагалися навчати малювати, якщо вона не набула ніяких навичок, необхідних для образотворчої діяльності. Серйозною психологічною помилкою педагога є поспішні, без серйозної перевірки твердження. Що дитина ще не оволодів необхідними вміннями і навичками, міцними знаннями, сформованими прийомами роботи. Здібності виявляються не в знаннях, уміннях і навичках, як таких, а в динаміці їх придбання, тобто в тім, наскільки за інших рівних умов швидко, глибоко, легко здійснюється процес оволодіння знаннями, уміннями, істотно важливими для даної діяльності. [16, с.510].

Розвиток пізнавальних здібностей пов'язано з тим, що кожна дитина проходить свій шлях розвитку, набуваючи на ньому різні типологічні особливості вищої нервової діяльності. Індивідуальний підхід створює найсприятливіші можливості для розвитку пізнавальних сил, активності, схильностей і здібностей кожного учня.

Таким чином, у молодших школярів при зміні змісту і умов навчання, а також введення нового виду діяльності на уроках (гра), можна сформувати досить високий рівень здібностей до узагальнень і абстракцій.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.2 Значення гри у розвитку пізнавальних здібностей молодших школярів

  Як відомо, гра, як провідний вид діяльності, виступає в дошкільному віці. Більшу частину свого часу діти цього віку проводять в іграх, причому за цей час ігри проходять досить значний шлях розвитку: від предметних і символічних до сюжетно-рольових з правилами.

   З моменту вступу дитини до школи, навчальна діяльність стає провідною, а гра відходить на другий план. При становленні у молодших школярів навчальної діяльності, в них формується і розвивається центральне новоутворення цього віку - основи теоретичної свідомості і мислення та основи пов'язаних з ними здібностей (рефлексія, аналіз, планування і. т.д.)

Засвоєння теоретичних знань за допомогою навчальної діяльності повноцінно відбувається тоді, коли вона поєднується з грою. Передумови потреби в навчальній діяльності у вигляді пізнавальних інтересів виникають у дитини молодшого шкільного віку у процесі розвитку сюжетної гри, всередині якої інтенсивно формуються уява і символічна функція. Сюжетно-рольова гра сприяє виникненню у дитини пізнавальних інтересів. Виконання дитиною досить складних ролей передбачає наявність у нього поряд з уявою і символічною функцією ще й різноманітних відомостей про навколишній світ, про дорослих людей, вміння орієнтуватися в цих відомостях відповідно до їхнього змісту. Необхідний елемент гри - уявна ситуація являє собою перетворення накопиченого дитиною запасу уявлень.[7,с.121]. . 
      Образ фантазії виступає як програма ігрової діяльності. Дають багату поживу уяві рольові ігри дозволяють дитині поглиблювати і закріплювати цінні якості особистості (сміливість, рішучість, організованість, спритність). Зіставляючи свою і чужу поведінку в уявній ситуації з поведінкою представляється реального персонажа. Дитина вчиться виробляти необхідні оцінки та порівняння.

У молодшому шкільному віці дитячі ігри поступово набувають більш досконалі форми, перетворюються в розвиваючі, їх зміст змінюється, збагачується за рахунок знову придбаного досвіду. Індивідуальні предметні ігри набувають конструктивний характер, в них широко використовуються нові знання, особливо в галузі природничих наук. А також ті знання, які придбані дітьми на заняттях працею в школі.

У цьому віці важливо, щоб молодший школяр був забезпечений достатньою кількістю розвиваючих ігор у школі і вдома і маючи час для занять ними. Ігри у цьому віці продовжує займати друге місце після навчальної діяльності як провідної і суттєво впливати на розвиток дітей.

"Гра є потреба  зростаючого дитячого організму. У грі розвиваються фізичні  сили дитини, твердіше робиться  рука, гнучкіше тіло, вірніше окомір, розвиваються кмітливість, винахідливість, ініціатива" [20, с.122].

Гра для дитини не тільки відпочинок і розваги, але й вид діяльності: без гри дитина не може нормально рости і розвиватися. В іграх дитина розвивається фізично і розумово, стикатися зі світом сучасної техніки. В грі виробляється працьовитість, наполегливість у досягненні мети, спостережливість, кмітливість. Необхідно постійно знаходити і застосовувати такі ігри, які сприяють розвитку дітей. Всі ігри в сукупності повинні обов'язково вести до певним педагогічним цілям і досягати їх. Починаючи організовувати ігри в дитячому колективі, необхідно спиратися на вже досягнутий рівень розвитку дітей, їх схильності, звички, здібності. А потім плавно змінювати і перебудовувати існуючі інтереси дітей на бажані, підвищуючи до них вимог, терпляче і наполегливо працюючи над їхнім духовним перетворенням.

Не можна ототожнювати гру з розвагою. Нехай деякі гри і є веселою розвагою, способом проведення часу. Але ступінь корисності більшості ігор, як засобу розвитку, залежить від методики і техніки їх організації, від стилю гри, а головне, від її характеру і цілей. Вся сутність дитини проявляється в іграх. І якщо ці ігри підбирати продумано, проводити правильно, то саме в іграх можна досягти багато чого, чого дуже важко домогтися шляхом бесід, зборів та інших методів і прийомів впливу на дитину, дуже стомлюють його. Спостерігаючи за дітьми під час гри, педагог може вчасно виправити дитину, допомогти йому. В іграх діти відкривають свої позитивні і негативні сторони, бачачи і зіставляючи які педагог отримує величезну можливість впливати належним чином на всіх разом і кожного окремо.

Таким чином, гра - це одна з складових засобів, методів і форм, що застосовуються в цілях розвитку. Гра викликає бадьорий і веселий настрій, приносить радість. Захоплені живою, емоційною грою, діти легше засвоюють і набувають різні навички, вміння і знання, які знадобляться їм у житті. Ось чому ігри повинні широко застосовуватися в роботі з дітьми.

Прийнято розрізняти два основних типи ігор:

- ігри з фіксованими, відкритими правилами;

- ігри з прихованими правилами.

   Прикладом ігор першого типу є більшість пізнавальних, дидактичних і рухливих ігор, а також розвиваючих (інтелектуальних, музичних, ігри-забави, атракціони).

   Вони визначаються завданням навчання і змістом гри і, у свою чергу, визначають характер та спосіб ігрових дій, організують і спрямовують поведінку дітей, взаємовідносини між ними і вихователем.

   Правила гри мають навчальний, організуючий і дисциплінарний характер. 
навчальні правила допомагають розкрити перед дітьми, що і як потрібно робити, вони співвідносяться з ігровими діями, посилюють їх роль, уточнюють спосіб виконання;організуючі - визначають порядок, послідовність та взаємини дітей у грі; 
дисциплінуючі - попереджають про те, чого і чому не можна робити. 
     Правила гри, що встановлюються вчителем, поступово засвоюються 
дітьми. Орієнтуючись на них, вони оцінюють правильність своїх дій і дії товаришів, взаєминивгрі. 
   Результат дидактичної гри - показник рівня досягнення дітей у засвоєнні знань, у розвиток розумової діяльності, взаємин, а не просто виграш, отриманий будь-яким шляхом.    Ігрові завдання, дії, правила, результат гри взаємопов'язані, і відсутність хоча б однієї з цих складових частин порушує її цілісність, знижує виховний і навчальний вплив.  До другого типу відносяться ігри, у яких на основі життєвих або художніх вражень вільно і самостійно відтворюються соціальні відносини або матеріальні об'єкти.

  У віці 6-7 років у дитини настає період зміни провідного типу діяльності - перехід від гри до спрямованого вченню (у Д.Б. Ельконіна - "криза 7 років"). Тому при організації режиму дня та навчальної діяльності молодших школярів необхідно створити умови, що сприяють гнучкому переходу від одного провідного типу діяльності до іншого. Вирішуючи цю проблему, можна вдатися до широкого використання гри у навчальному процесі (пізнавальні та дидактичні ігри) і під час відпочинку.Молодші школярі тільки що вийшли з періоду, коли рольова гра була провідним типом діяльності. Для віку 6-10 років характерні яскравість і безпосередність сприйняття, легкість входження в образи.

 Ігри в житті дітей молодшого шкільного віку продовжують займати значне місце. Якщо запитати молодших школярів, що вони роблять крім навчання, всі вони одностайно відповідь: "Граємо". Потреба в грі, підготовки до праці, як висловом творчості, як у тренуванні сил і здібностей, як, нарешті, в простому розвагу у школярів дуже велика.

  У молодшому шкільному віці велике місце продовжують займати рольові ігри. Вони характеризуються тим, що, граючи, школяр, бере на себе певну роль і виконує дії в уявній ситуації, відтворюючи вчинки конкретної людини.

Граючи, діти прагнуть оволодіти тими якостями особистості, які їх залучають у реальному житті. Тому дітям подобаються такі ролі, які пов'язані з проявом хоробрості, шляхетності. У рольовій грі вони починають зображувати і самих себе, прагнучи при цьому до позиції, яка не вдається до дійсності.

Так рольова гра виступає як засіб самовиховання дитини. В процесі спільної діяльності під час рольової гри діти виробляють способи взаємин один з одним. В порівнянні з дошкільнятами молодші школярі більше часу витрачають на обговорення сюжету і розподіл ролей, більш цілеспрямовано вибирають їх. Особливу увагу слід звертати на організацію ігор, спрямованих на формування умінь спілкуватися один з одним і з іншими людьми. [19, с.215].

При цьому педагогові необхідно використовувати індивідуально-особистісний підхід до дитини. Характерно, що дуже сором'язливі діти, які самі не можуть грати в сценах із-за своєї сором'язливості, досить легко розігрують імпровізовані сюжети на ляльках.Виховне значення сюжетних ігор у молодших школярів закріплюється в тому, що вони служать засобом пізнання дійсності, створення колективу, виховують допитливість і формує вольові почуття особистості. Молодші школярі розуміють умовність гри і тому допускають в іграх певну поблажливість у відношенні до себе і до своїх товаришів. У цьому віці поширені рухливі ігри. Діти з задоволенням грають з м'ячем, бігають, ходять, тобто ті ігри, в яких вимагається швидкість реакції, сила, спритність. У таких іграх зазвичай присутні елементи змагання, що дуже приваблює дітей.

У дітей цього віку спостерігається інтерес до настільних ігор, а також дидактичних і пізнавальних. У них є наступні елементи діяльності: ігрова задача, ігрові мотиви, навчальні вирішення завдань. Таким чином, беручи до уваги позитивне значення гри для всебічного розвитку молодшого школяра, слід при виробленні його режиму дня залишати достатньо часу для ігрової діяльності, що дає так багато радості дитині. Педагогічно грамотно організована гра мобілізує розумові можливості дітей, розвиває організаторські здібності, прищеплює навички самодисципліни, доставляє радість від спільних дій. Розвиток інтелектуальних здібностей має безпосередній зв'язок з усіма основними предметами початкового навчання. Так, наприклад, інтенсивний розвиток мислення учнів допомагає краще аналізувати і глибше розуміти читаються тексти. А активне впровадження в навчальний процес інтелектуальних ігор є одним з найважливіших завдань вчителя. 
Розвиток пізнавальних здібностей молодших школярів

1. Для проведения тренировочных  занятий по улучшению показателей  скорости и точности восприятия можно использовать 100-клеточную таблицу с графическими изображениями:

 

Завдання:

а) Скільки разів зустрічається знак «плюс» (+)?

б) Скільки разів зустрічається знак «мінус» (-)?

в) Скільки разів зустрічається така риса (/)?

г) Скільки разів зустрічається точка (.)?

д) Скільки разів зустрічається знак ділення (:)? е) Скільки разів зустрічається знак «дорівнює» (==)? ж) Скільки разів зустрічається знак множення (х)? з) Скільки разів зустрічається така коса риска (/)?

 На розвиток сприйняття форми і мислення спрямоване наступне вправа: «спільне між геометричними фігурами?»

 

 

 

Гра «що в пакунку». 
      Для участі в грі всі діти розбиваються на дві команди. До гри команди повинні заздалегідь підготуватися. Члени обох команд повинні принести з дому 5-6 предметів незвичайної форми, загорнуті в папір, щоб важко було здогадатися, що в згортку. 
Обмацують кожен предмет всі члени команди. 
За правильно названий неразвернутый предмет кожній команді дається 10 балів. 
Гра «завись в руках». 
    Для проведення цієї гри знадобляться 10 предметів, які заздалегідь зважуються. 
Учасники гри знову розбиваються на дві команди. 
Ведучий приносить заздалегідь гирьки вагою 50, 20 і 5 грамів. 
Команди отримують для зважування в руках 5 різних предметів. Наприклад, 2 ручки, олівець, гумка, зошит. 
Кожен член команди повинен зважити всі ці предмети на долоні і порівняти з вагою гир, потім команда визначає, який же вага предметів, і про отримані результати повідомляє ведучому. 
Та команда, яка більш точ-але визначила вага предметів, виграє. За кожен правильно названий вага предмета команда отримує 10 балів.