Вплив тривожності підлітка на статусне положення в групі

      бажанні взаємодіяти та співпрацювати дитини з психологом;

      таких умовах, які б забезпечували розвиток здатності підлітка до релаксації;

      вмінні школярів правильно визначати свій власний емоційний
стан та стан інших;

      самоаналізі якостей людини, самовихованні;

      актуалізації здорового способу життя;

      засадах розвитку всіх психічних процесів людини.

Наведений приклад коректувальної програми тривожності підлітків був сформований з урахуванням основних тенденцій програми корекції шкільної тривожності в підлітків психолога М.Сисуна.

У даній коректувальній програмі М. Сисун радить застосовувати такі вправи.

I.       Діагностичний етап корекції

Даний етап припускає індивідуальні заняття з підлітками для того, щоб іще більше не підвищувати рівень тривожності й дати можливість школяреві звикнути до спілкування з психологом.

Вправа "Не подобається -- подобається"

Психолог просить підлітка поділити чистий аркуш паперу на дві половини й записати відповіді на запитання:

      що мені не подобається у школі;

      що мені не подобається вдома;

      що мені не подобається взагалі в житті.

Відповіді на ці запитання учень записує в лівій частині аркуша. Після цього пропонують серію позитивних запитань, відповіді на які записуються в правій частині аркуша:

      що мені подобається у школі;

      що мені подобається вдома;

      що мені подобається взагалі в житті.

Підлітки розповідають спочатку про те, що їм не подобається, потім – про те, що їм подобається у школі, вдома й у житті. Важливо дотримуватися послідовності відповідей: спочатку негативні, потім позитивні, показавши, що не так уже й погано все в житті.

Далі школяреві пропонують тест виявлення типу темпераменту (Айзенк).

II.                                                                   Настановний етап корекції

Настановний етап припускає зняття стресу, напруженості та скутості в підлітка шляхом розслаблення, тобто опанування учнем методів релаксації. Цей етап важливий також тим, що повинен установити повну й абсолютну довіру школяра до психолога, закріпити віру в те, що позитивні зміни в житті можливі й до них потрібно прагнути.

Вправа "Подаруй усмішку"

Мета: навчитися знімати скутість обличчя за допомогою усмішки, підтримувати усмішкою, бажати добра навколишнім; створити і підтримувати позитивний емоційний фон; усувати страхи.

Психологу варто пояснити підліткам значення усмішки у житті та самопочутті людини. Напруження м'язів не тільки відображає, а й формує поганий настрій, утому, негативні емоції. Мають бути напруженими тільки ті м'язи, що необхідні, всі інші повинні бути розслабленими. Цілком розслаблена людина стирає всі негативні емоції. Усміхайтеся! За серйозного виразу обличчя напружені 17 м'язів, в усмішці – 7. Фізіологічний сміх – це вібрація й масаж, що знімають напруження. Усмішка покращить настрій вам і навколишнім, для усмішки шукайте приводу, провокуйте усмішку.

Усі учасники групи беруться за руки і дарують один одному усмішки: кожен підліток повертається до свого сусіда праворуч або ліворуч і, побажавши йому чогось гарного, усміхається. Той у свою чергу посміхається наступному сусідові і т.д.

Керівник групи цікавиться враженнями школярів від заняття, дякує групі за роботу й запрошує на наступну зустріч.

III.                                                                                                                       Корекційний етап

Гра " Їстівне -- неїстівне"

Мета: створення позитивного емоційного тла; зняття напруження й утоми; перевірка уваги.

Усі учасники групи стають у ряд обличчям до ведучого на певній відстані від нього. Ведучий кожному учасникові по черзі називає предмет і кидає невеликий м'яч або м'яку іграшку. Якщо названий предмет їстівний – учасник повинен упіймати м'яч, якщо неїстівний – відбити. За кожну правильну дію учасник пересувається на один крок до ведучого. Виграє той, хто швидше за всіх дійде до ведучого, він і проводить наступну гру.

Вправа "Примірювання ролей"

Мета: вироблення стилю поведінки й інтонацій упевненої в собі людини.

Кожен учасник групи примірює по дві ролі невпевненої й упевненої в собі людини в одній із пропонованих ситуацій, що задають учасникам:

      друг продовжує з вами розмовляти, а ви хочете піти. Ви кажете...

      продавець розмовляє з приятелькою, а вам потрібно зробити покупку. Ви кажете...

      ваше замовлення виконане з дефектами. Ви звертаєтеся до майстра...

      ви хочете виправити погану оцінку. Ви звертаєтеся до вчителя...

      ваш сусід забруднив чорнилом (крейдою) ваше сидіння. Ви підходите й кажете...

      ваш товариш поставив вас у незручне становище перед чужими людьми. Ви заявляєте йому...

      люди, що сидять позаду вас у кінотеатрі, заважають вам голосною розмовою. Ви звертаєтеся до них...

IV. Етап оцінки ефективності корекційного впливу

Проведення діагностики рівня шкільної тривожності, самооцінки, міжособистісних відносин, емоційного стану підлітків.

Потім учасники групи сідають у коло й діляться своїми враженнями та думками про минулі заняття. Обговорюються позитивні й негативні сторони занять, які зміни вони внесли в життя кожного учасника групи, у поведінку, погляди підлітків, які враження й відчуття після себе залишили. Вислуховують і обговорюють можливі пропозиції школярів щодо зміни чи доповнення коректувальної програми. Керівник групи й учасники дякують один одному.

24