Автор работы: Пользователь скрыл имя, 17 Апреля 2014 в 09:38, курсовая работа
Мета дослідження – виявити основні чинники, що впливають на сімейно-шлюбні відносини.
Завдання дослідження:
1. Теоретичний аналіз та узагальнення наукових підходів щодо дослідження сім’ї та готовності сучасної молоді до сімейно-шлюбних відносин.
2. Визначення комплексу методів дослідження.
3. Виявлення основних чинників, що впливають на сімейно-шлюбні відносини.
ВСТУП.........................................................................................................................3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ СІМЕЙНО-ШЛЮБНИХ ВІДНОСИН ...........................................5
Загальні уявлення про сім’ю та основні підходи щодо її вивчення .......5
Теоретичний аналіз досліджень готовності сучасної молоді до сімейного життя ........................................................................................10
Фактори, що впливають на успішність шлюбу ......................................13
РОЗДІЛ 2. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ ЧИННИКІВ СІМЕЙНО-ШЛЮБНИХ ВІДНОСИН ....................................................................16
2.1. Організація та об'єм емпіричного дослідження.........................................16
2.2. Характеристика комплексу методів дослідження....................................17
2.3. Аналіз результатів дослідження................................................................18
ВИСНОВКИ...............................................................................................................27
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.................................................................29
ДОДАТКИ
Дані показники, відбивають основні функції сім'ї та утворюють шкалу сімейних цінностей – ШСЦ); щоб дізнатися про бажаний розподіл ролей між чоловіком і дружиною при виконанні сімейних функцій (дані показники утворюють шкалу рольових очікувань і домагань – ШРОД). В ході реалізації даного завдання, подружжю пропонують самостійно ознайомитися з набором тверджень, що відповідають їхній статі (Додаток А). Потім йде обробка кожної відповіді респондентів і на основі цього формулюються остаточні висновки.
Щоб дослідити особливості задоволеності шлюбом подружніх пар, що беруть участь у нашому дослідженні нами був застосований опитувальник «Задоволеності шлюбом» розроблений В.Століним, Т.Романовим та Г.Бутенко (Додаток Б).
Даний опитувальник призначений для експрес-діагностики рівня задоволеності шлюбом, а також рівня узгодженості-неузгодженості задоволеності конкретної подружньої пари. Даний опитувальник може застосовуватись індивідуально в консультативній практиці та масово для з'ясування задоволеності шлюбом членів тієї чи іншої соціальної групи. Опитувальник є одновимірною шкалою, що складається з 24 тверджень, які належать до різних сфер: сприйняття себе і партнера, думки, оцінки, установки тощо. Кожному твердженню з опитувальника відповідають три варіанти відповіді. Якщо обраний варіант відповіді досліджуваного збігається з наведеним у ключі, йому нараховується 2 бали, якщо досліджуваний обрав проміжний варіант, то він отримує 1 бал, якщо відповідь не збігається з ключем - 0 балів. Після цього підраховується загальний бал, що отримали респонденти при виконанні даного завдання.
Високі бали свідчать про високу задоволеність шлюбом, при цьому за розподілом балів розрізняють такі сім'ї: 0-16 балів - абсолютно неблагополучні; 17-22 бали - неблагополучні; 23-26 бали - скоріше неблагополучні; 27-28 балів - перехідні; 29-32 бали - скоріше благополучні; 33-38 балів - благополучні; 39-48 балів - абсолютно благополучні.
І нарешті на третьому етапі нашого констатуючого експерименту нами була застосована анкета, за допомогою якої ми змогли вивчити наступне: рівень успішності в шлюбі; основні чинники, що впливають на успішність шлюбу (Додаток В). В ході реалізації даного завдання респондентам пропонувалось відповісти на ряд питань, які потім піддавались якісному аналізу і на основі цього робились остаточні висновки.
З метою дослідження рольових очікувань й домагань у шлюбі ми застосували методику «Рольові очікування й домагання у шлюбі» розробленою О.Волковою та Г. Трапезніковою. За допомогою даної методики ми виявили, що характер шлюбних відносин багато в чому залежить від ступеню узгодженості сімейних цінностей дружини та чоловіка та рольового усвідомлення про те, хто і в якій кількості відповідає за реалізацію відповідної сімейної сфери.
По шкалі значимості сексуальних відносин в подружньому житті ми отримали такі результати: 100% жінок та 80.2% чоловіків набрало досить низькі бали, що свідчить про недооцінку сексуальних відносин у шлюбі. 19.8% чоловіків набрали високі бали, вони вважають, що сексуальна гармонія є важливою частиною подружнього щастя, а відношення до дружини залежить від оцінки її, як сексуального партнера.
Шкала на особистісну ідентифікацію з шлюбним партнером (очікування спільних інтересів, потреб, ціннісних орієнтацій) дозволила нам отримати такі дані: 13.3% жінок та 33.4% чоловіків набрали нижче 3 балів, що каже про те, що в них є установка на особисту автономію (незалежність). 86,7% жінок та 66.6% чоловіків набрали досить високі бали, що свідчить про те, що у них є установка на особистісну ідентифікацію з шлюбним партнером, тобто на очікування спільних інтересів, потреб, ціннісних орієнтацій.
Шкала, яка вимірює установку подружжя на реалізацію господарсько-побутової функції сім’ї, дозволила нам отримати дані про очікування від партнера активного виконання побутових функцій та про установки на особисту активну участь у ведені домашнього господарства.
Рольові «очікування»: 80% чоловіків та 46.6% жінок очікують від своїх партнерів більш активного виконання побутових робіт. 20% чоловіків та 53.4% жінок, більше вимог пред’являють до участі партнера в організації побуту, при цьому велике значення мають господарчо-побутові вміння та навички партнера.
Рольові «домагання»: 73.4% чоловіків та 60% жінок, не вважають за потрібне особисту активну участь у ведені домашнього господарства; 26.6% чоловіків та 40% жінок вважають, що без їх участі ведення домашнього господарства не можливо.
Шкала, яка дозволила нам судити про відношення дружини (чоловіка) до родинних обов’язків дозволила нам отримати такі дані: Шкала рольові «очікування» дозволила нам виявити установки чоловіка (дружини) на активну батьківську позицію шлюбного партнера. Рольові «домагання» дозволили нам виявити орієнтацію чоловіка (дружини) на особистісні обов’язки щодо виховання дітей. Загальна оцінка шкали розглядається як показник значимості для подружжя батьківських функцій. Тому за цим показником наші досліджувані віддали досить велике значення ролі батьківства, тим більше вони вважають батьківство – основною цінністю своєї сім ї.
Наступна шкала дозволила нам виявити установку подружжя на значимість зовнішньої соціальної активності (професійної, суспільної) для стабільності шлюбно-сімейних відносин. Так, наприклад підшкала «рольові очікування» вимірювала ступінь орієнтації подружжя на те, що шлюбний партнер повинен мати серйозні професійні інтереси та бути активним. А підшкала «рольові домагання» дозволила нам подивитись на виваженість особистих професійних потреб подружжя.
За цією шкалою наші респонденти набрали досить високі бали, що свідчить про, те що соціальна активність є показником значимості для подружжя поза сімейних інтересів, які є основними цінностями в процесі міжособистісної взаємодії подружжя.
За допомогою шкали, що відображає установку чоловіка (дружини) на значимість емоційно-психотерапевтичної функції шлюбу ми змогли отримати такі дані: підшкала «рольові очікування» дозволила нам виявити ступінь орієнтації чоловіка (дружини) на те, що шлюбний партнер візьме на себе роль емоційного лідера в сімейних питаннях. Підшкала «рольові домагання» дозволила нам виявити бажання чоловіка (дружини) бути «психотерапевтом сім’ї».
«Рольові очікування»: 86.6% чоловіків та 26.6% жінок вважають, що шлюбний партнер візьме на себе роль емоційного лідера в сімейних питаннях: корекція психологічного клімату, надання емоційної та моральної підтримки. 13.3% чоловіків та 73.4% жінок вважають навпаки – не візьме роль емоційного партнера.
«Рольові домагання»: 53.4% чоловіків та 66.6%жінок не хочуть бути сімейним «психотерапевтом»; 46.6%чоловіків та 33.7% жінок залюбки.
Отже, за цією шкалою наші молоді подружжя набрали досить високі бали, що свідчить про, те що для них важлива взаємна моральна та емоційна підтримка членів сім’ї, тобто орієнтація на сім’ю для психологічної розрядки й стабілізації.
Наступна шкала дозволила нам вивчити установку подружжя на значимість зовнішнього образу, його відповідність стандартам сучасній моді.
Тому, підшкала «рольові очікування» була направлена на вивчення бажання подружжя мати зовнішню привабливість партнера, а підшкала «рольові домагання» дозволила нам виявити установку на особисту привабливість, тобто хто з подружжя любить модно та красиво одягатися.
В результаті обробки результатів по даній шкалі ми почили, що досліджувані подружжя набрали досить високі бали, що свідчить про, те що вони мають орієнтації на сучасні образи зовнішнього вигляду.
По показникам, які ми отримали після порівняльного аналізу уявлень про сімейні цінності та рольові установки чоловіка та дружини (Додаток В), ми змогли зробити висновок, щодо узгодженості сімейних цінностей подружжя.
По шкалі інтимно-сексуальних цінностей, всі сімейні пари, котрі приймали участь у дослідженні, не мають ніяких конфліктів. Подружжя задовольняє положення, яке вони займають у сімейному середовищі, тим більша узгодженість їх сімейних цінностей.
За результатами проведеного дослідження можна зробити такий узагальнюючий висновок: 1. 3,1% мають деякі розбіжності в особистісній ідентифікації з шлюбним партнером: очікування спільних інтересів, потреб, ціннісних орієнтацій. 2. 30,9% подружніх пар мають високий ступінь конфліктності на реалізацію господарсько-побутової функції сім’ї. В цих сім’ях існує не рівноправне ведення господарства. 3. 14,2% не згодні з тим, що чоловік (дружина) повині самі займатися батьківськими обов’язками. 4. 19% подружжя мають високий ступінь конфліктності у значимості зовнішньої соціальної активності (професійної, суспільної) для стабільності шлюбно-сімейних відносин. 5. 11,9% сімейних пар мають високий рівень конфліктності, що свідчить про неузгодженість емоційно-психотерапевтичної функції шлюбу. 6. 17,4% подружжя мають високий рівень конфліктності. Що свідчить про неузгодженість значимості зовнішнього образу, його відповідність стандартам сучасній моді. 7. 3,1% сімейних пар мають більш узгоджене уявлення про найбільш значимі середовища життєдіяльності сім ї.
Отже, найбільший ступінь конфліктності ми спостерігаємо у подружніх парах де є неузгодженість на реалізацію господарсько-побутової функції сім’ї. Тому, результати нашого дослідження виявили вплив узгодженості сімейних цінностей в сфері соціальної активності на задоволеність шлюбом обох шлюбних партнерів, а також виявили вплив узгодженості сімейних цінностей в господарсько-побутовій сфері на задоволеність шлюбом чоловіка. Крім того, виявлено вплив значущості для дружини емоційно-терапевтичної сфери на задоволеність шлюбом подружжя, а також вплив значущості для чоловіка батьківсько-виховної сфери на задоволеність шлюбом дружини.
Тому, спираючись на отримані дані можна констатувати, що деякі пари співпадають по багатьох пунктах сімейних цінностей. А саме: в інтимно-сексуальній сфері, в господарсько-побутовій сфері, в батьківсько-виховній сфері, в сфері соціальної активності. Стосовно установки чоловіка (дружини) на особистісну ідентифікацію зі шлюбним партнером, то тут можна зазначити, що партнери більше націлені на установку щодо особистої автономії. Спостерігається невідповідність в установках чоловіка (дружини) на значущість емоційно-психотерапевтичної функції шлюбу, тобто тут спостерігаються низькі показники значущості для чоловіка (дружини) взаємної моральної та емоційної підтримки членів сім'ї, орієнтації на шлюб як середовище, що не сприяє психологічному розрядженню і стабілізації. Але слід також зазначити, що подружні пари під номерами 3-9 виявили стабільні результати, що відповідають сприятливому психологічному клімату у сім'ї, також спостерігається відповідність, а в деяких випадках позитивна кореляція оцінок рольових очікувань і домагань у шлюбі, тобто, навіть, велика різниця у показниках чоловіка та дружини свідчить не про відмінності і негативні риси, а про взаємодоповнення їх очікувань та рольових функції у сім'ї. Пара під номером 2 показала найвищий результат подружньої сумісності, відповідно до отриманих даних.
Таким чином, співставивши результати двох етапів дослідження ми виявили, що низький рівень сумісності стосовно сімейних цінностей має пара 13 і 9. Даний показник впливає на загальний психологічний клімат у сім'ї, що виявилося у низькому рівні задоволеності шлюбом. Подружня пара під номером 2 виявила взаємозв'язок між високим рівнем задоволеності шлюбом та високим рівнем подружньої сумісності відповідно до рольових очікувань та домагань у сім'ї.
Тому, після проведеного психодіагностичного дослідження можна констатувати, що подружня сумісність визначається взаємодоповнюючими поглядами партнерів на сімейні цінності, рольові очікування та домагання, а також рівнем задоволеності у шлюбі.
Другим завданням констатуючого дослідження було вивчення ступеня задоволеності шлюбом, а також ступеня узгодженості-неузгодженості задоволеності шлюбом. Для цього ми застосували опитувальник «Задоволеність шлюбом» розроблений В. Століним, Т.Романовим та Г. Бутенко. Нагадаємо, що дане дослідження проведено на 15 молодих сімей. В результаті проведення другого завдання констатуючого дослідження ми виявили, що чоловіки та їхні дружини мають різний рівень задоволеності шлюбом, а саме:
З відповідей чоловіків ми бачимо, що: 53,5% - мають практично повну задоволеність шлюбом; 33,3%- мають значну задоволеність шлюбом; 6,6%- більш задоволені шлюбом, ніж не задоволенні; 6,6%- мають часткову задоволеність.
З відповідей жінок: 40%- мають практично повну задоволеність шлюбом; 53,4% - мають значну задоволеність шлюбом; 6,6% - більш задоволені шлюбом, ніж не задоволенні;
В результаті проведення нашого дослідження щодо задоволеності шлюбом ми отримали такий висновок: 40% - сімей мають повну задоволеність шлюбом; 20% - мають значну задоволеність шлюбом; 40% - мають змішану задоволеність.
Значним фактором для задоволення шлюбом є психологічний клімат в сім’ї, в якому виховувався кожен із подружжя. Несприятливий психологічний клімат сім’ї підвищує вірогідність незадоволеності в шлюбі. У цілому задоволеність шлюбом залежить від створення у сім’ї ціннісно-орієнтаційної єдності, а також емоційної спільності, прагнення і вміння подружжя зрозуміти один одного. Отже, можемо зробити висновок, що більша частина сімейних пар мають практично повну задоволеність шлюбом (40%), з яких чоловіки більш задоволені, ніж жінки, але (6,6%) чоловіків мають часткову задоволеність шлюбом.
Третім нашим завданням було вивчити «успішність» у шлюбі. у цьому нам допомогла анкета «Вивчення успішності у шлюбі». Даний опитувальник направлений на виявлення рівня успішності у шлюбі, та чинників, що на нього впливають.
Информация о работе Емпіричне дослідження психологічних чинників сімейно-шлюбних відносин