Емпіричне дослідження самооцінки, агресивності, конфліктності особистості та вибір медіа продукції

Провівши опитування виявили який з видів медіапродукції обирали досліджувані. Дані подані у діаграмі (рис. 2.2)

Рис. 2.2

Рис. 2.2. Показники вибору медіапродукції досліджуваними (%, кількість осіб)

 

Розглянувши діаграму можна побачити, що більшість опитуваних обирають комедії (63,4%) або аналітично – інформаційні передачі (46,7%). Таким чином можна сказати, що більшість опитуваних зацікавлені у пізнанні нового, завдяки інформаційно аналітичним передачам та намагаються сприймати навколишній світ з долею іронії, завдяки вибору комедій.

Тому, перегляд фільмів з позитивним сюжетом може позитивно впливати на психіку людини, покращувати емоційний стані допомагати в подоланні стресу. Але не можна сказати теж само про фільми жахів, трилери та інші види медіапродукції, що мають у своєму сюжеті сцени насильства або жорстокості.

Тож, особи, які обираюсь сюжетні лінії з негативними сценами, більше піддаються стресам та різним психологічно-складним ситуаціям на відміну від осіб, що обирають позитивні сюжети.

Головним завданням дослідження було проаналізувати зв’язок вибору медіа продукції з агресивністю, конфліктністю та самооцінки особистості. Дані представлені у додатках А, Б та В та таблицях 2.2, 2.3 та 2.4.

Звернувши увагу на додаток А та А1, можна побачити порівняння та розрахунки кількості осіб, які обирають певний вид медіапродукціі та рівень конфліктності. У додатку Б та Б1, також надаються результати щодо вибору медіапродукції та агресивності. А у додатку В та В1 – медіапродкція та самооцінка.

Таблиця 2.2

Вибір медіапродукції та рівень конфліктності (кількість осіб)

мп\конфліктність	Низький	Середній (норма)	Високий
Телесеріали	2	6	2
Ток\реаліті-шоу	2	4	2
Жахи	1	4	2
Мелодрами	2	9	2
Комедії	3	11	6
Драми	1	7	3
Детективи	2	4	3
Бойовики	1	5	2
Трилери	1	3	2
Фантастика	1	7	3
І-а передачі	2	9	3

 

Розглянувши таблицю 2.2 можна сказати, що більшість досліджуваних з низьким, середнім та високим рівнем конфліктності обирають комедії. Такий результат достатньо цікавий. Обираючи комедії особистість реагує на конфліктні ситуації не надто конфліктною, може контролювати себе.

 

Таблиця 2.3

Вибір медіапродукції та рівень агресивності (кількість осіб)

мп\агресивність	Низький	Середній (норма)	Високий
Телесеріали	4	3	3
Ток\реаліті-шоу	2	3	3
Жахи	2	2	4
Мелодрами	7	3	2
Комедії	12	8	3
Драми	6	2	2
Детективи	3	4	3
Бойовики	4	3	1
Трилери	2	3	3
Фантастика	3	9	2
І-а передачі	6	4	3

 

Щодо таблиці 2.3, то видно, що з низьким рівне агресивності особистості обирають комедії. Такий вибір говорить сам за себе. З середнім рівнем агресивності особистості обирають фантастику, а з високим – жахи. Таким чином агресивність особистості деяким чином пов’язана з вибором медіапродукції.

 

Таблиця 2.4

Вибір медіапродукції та рівень самооцінки (кількість осіб)

мп\самооценка	Занижена	Адекватна (нормальна)	Завищена
Телесеріали	2	3	3
Ток\реаліті-шоу	1	2	5
Жахи	1	5	1
Мелодрами	3	4	2
Комедії	3	9	8
Драми	2	2	4
Детективи	2	3	5
Бойовики	3	1	2
Трилери	2	1	2
Фантастика	6	6	2
І-а передачі	4	7	7

 

Маючи адекватну (нормальну) та завищену самооцінку, особистості обирають комедії та інформаційно-аналітичні передачі. А з заниженою самооцінкою – фантастику. Що ж, такий вибір може бути не випадковим, адже фантастичний сюжет змушує людину почуватись далеко не ідеальним зрівнюючи з образами головних героїв.

Тому у даній роботі ми звернулись до методів математичної обробки статистичних даних, щоб знайти залежність від вибору медіапродукції та особистісних якостей особистості. Зокрема, використовувався критерій узгодженості Пірсона ( Пірсона), який розраховується за формулою:

На першому етапі проводилось дослідження агресивності та конфліктності  за допомогою методики «Особистісна агресивність та конфліктність» (Е.П. Ільїн, П.А. Ковальов). Отримані результати обраховані за допомогою ключів підрахунку і зведені у таблиці 2.1 та додатках А, А1 та Б, Б1.

Щодо конфліктності, то спочатку знаходимо значення критерію хі-квадрат Пірсона, котрий =3,92.Число ступенів свободи df= (11-1)*(3-1) = 20.

Знаходимо по таблиці критичне значення критерію хі-квадрат Пірсона, який при рівні значимості p=0.05 і числі ступенів свободи 20 становить 31,41043. Порівнюємо отримане значення критерію хі-квадрат з критичним: 3,92<31,41043, отже залежність конфліктності та вибору медіапродукції – статистично не значуща. Рівень значимості даної взаємозв'язку відповідає p>0.1.

Розраховуючи залежність агресивності та вибору медіапродукції, за знайомою формулою, також знаходимо = 16,61. Число ступенів свободи      df = (11-1)*(3-1) = 20.

Знаходимо, так само, як і конфліктність, по таблиці, критичне значення критерію хі-квадрат Пірсона, який при рівні значимості p=0.05 і числі ступенів свободи 20 становить 31,41043. Порівнюємо отримане значення критерію хі-квадрат з критичним: 16,61<31,41043, отже залежність конфліктності та вибору медіапродукції – також статистичноне значуща. Рівень значимості даної взаємозв'язку відповідає p>0.1.

Другий етап являє собою виявлення самооцінки досліджуваних. Для дослідження використовували тест на визначення самооцінки (методика Будассі – Гасааса). Отримані результати приведені на малюнку 2.1, також були розраховані та внесені до додатку В та В1.

Залежність самооцінки та вибору медіапродукції, також знаходимо за  формулою, яку використовували у попередніх розрахунках, тоді = 16,056. Число ступенів свободи df = (11-1)*(3-1) = 20.

Знаходимо по таблиці критичне значення критерію хі-квадрат Пірсона, який при рівні значимості p=0.05 і числі ступенів свободи 20 становить 31,41043. Порівнюємо отримане значення критерію хі-квадрат з критичним: 16,056<31,41043, отже залежність самооцінки та вибору медіапродукції – також залишається статистично не значущою. Рівень значимості даної взаємозв'язку відповідає p>0.1.

Узагальнюючи отримані дані можна зробити висновок, що не зважаючи на попередження та застереження психологів, щодо впливу медіапродукції на особистісні характеристики людини, емпіричне дослідження показало зворотній результат. Тобто, медіапродукція ніяким чином не впливає на агресивність, конфліктність, та на самооцінку людини.

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ ДО 2 РОЗДІЛУ

 

У дослідженні прийняли участь як студенти так і курсанти Національного університету цивільного захисту України у кількості 40 осіб.

Для вибору адекватного інструментарію, ми ознайомились з існуючими техніками і методиками, які спрямовані на діагностику агресивності та конфліктності, а також для виявлення рівня самооцінки особистості. Досить відомою та не важкою у роботі, але достатньо достовірною є методика «Особистісна агресивність та конфліктність» (Е.П. Ільїн, П.А. Ковальов). Щодо визначення рівня самооцінки, використали методику Будассі – Гасааса, яка вважається однією з методик, яка оцінюються повністю суб’єктивно досліджуваним. Для підрахунків використовували критерій - Пірсона.

Одним із завдань дослідження було визначення рівня агресивності, конфліктності та самооцінки. Більшість досліджуваних має середній рівень позитивної агресивності (46,7%), такі показники говорять про помірну агресивність та адекватну реакцію на різні негативно емоційні ситуації. Вміння постояти за себе – це важлива якість, але не треба забувати про самоконтроль та відповідальність. Так, низький рівень негативної агресивності (53,4%) забезпечує цей контроль, що є відмінною рисою особистості.

Щодо конфліктності, то середній рівень конфліктності (56,6%) переважає у більшої кількості осіб, котрі проходили методику, що також говорить про контроль, адекватність та розумну емоційність досліджуваних.

Тож, можна сказати, що у не передбачуваній ситуації більша кількість досліджуваних може повести себе не надто агресивно та конфліктно. Тобто, забезпечуючи "необхідний самозахист" (і психологічний і фізичний), протидії маніпуляціям, тиску, а також здатності до досягнення поставлених цілей, подолання перешкод, самостійність суджень і вміння їх відстоювати, соціальна сміливість, відповідальність і т. д.

Вивчаючи самооцінку, більшість досліджуваних має нормальну (адекватну) самооцінку – 40%. Але, не можна не звернути увагу на те, що на завищену та на занижену самооцінку припадає також великий відсоток: 33% та 27%. З чого можна зробити висновки, що у даній вибірці рівень самооцінки досліджуваних має не велике відхилення від середньої норми.

Такі показники можна пояснити тим, що в наш час, де кожного оцінюють за його відношення до себе та життя, просто необхідно оцінювати себе за своїми можливостями, тобто адекватно. Особистостей з заниженою або завищеною самооцінкою, доволі часто не приймають та не визнають у колективі.

Таким чином, самооцінка відіграє велику роль у житті людини та її соціалізації. Самооцінка пов'язана з потребою в самоствердженні, прагненням людини знайти себе в цьому житті. Вона залежить від рівня розвитку здібностей і домагань.

За загальними отриманими даними, проведеними методом математичної обробки статистичних даних, що до залежность вибору медіапродукції та особистісних якостей особистості. можна зробити висновок, що вибір окремих видів медіапродукції особистістю не пов’язана з її особистісні якості (агресивність, конфліктність, самооцінка).

 

Висновки

 

Таким чином, теорія соціального навчання стверджує, що агресивність з'являється тільки у відповідних соціальних умовах, тобто, на відміну від інших теоретичних напрямів, теорія цього напрямку набагато більш оптимістично ставиться до можливості запобігання агресії/агресивності або взяття її під контроль.

З вищесказаного можна зробити висновки, що сама по собі конфліктність є природним механізмом, що говорить про ії відносну нешкідливість для людини. Проте в певних випадках конфліктність може завдати шкоди психіці людини, її матеріального і духовного світу. Агресивна поведінки може виражатися в різноманітних формах: від грубого фізичного насильства до глузливих й уїдливих слів.

Несвідоме впливає на свідомий рівень, при цьому людина не керує цим процесом, так як він відбувається несвідомо. Тобто несвідоме диктує людині вибирати фільми, книги відповідного жанру, які відображають його внутрішню установку. Уникнути цього можна шляхом свідомого вибору фільмів, книг, вчинків, суджень і так далі. До тих пір, поки людина не робить усвідомлено вибір у бік позитивного мислення, поки йде на поводу у внутрішнього закону агресії, заперечення, ворожості, у її житті можуть мати місце такі події, які сприятимуть зміцненню негативної установки. Велику роль у становленні особистості людини відіграє самооцінка, яка має на увазі оцінку себе, своєї діяльності, свого становища в групі і відносини до інших членів групи. Самооцінка залежить від багатьох факторів зазвичай від соціального оточення.

Людині властиво часто демонструвати саме ті риси поведінки, які мають підживлення з зовнішнього світу, наприклад: сердитість, агресія, неприйняття сторонньої думки, конфліктність та протилежні переліченим емоції. Для того, щоб цей ресурс мав активність йому необхідне підживлення. Несвідоме впливає на свідомий рівень, при цьому людина не керує цим процесом. Тобто несвідоме диктує людині вибирати фільми, книги відповідного жанру, які відображають його внутрішню установку. Уникнути цього можна шляхом свідомого вибору фільмів, книг, вчинків, суджень і так далі. До тих пір, поки людина не робить усвідомлено вибір у бік позитивного мислення, поки йде на поводу у внутрішнього закону агресії, заперечення, ворожості, у її житті можуть мати місце такі події, які сприятимуть зміцненню негативної установки.