Особливості взаємовідносин і спілкування підлітків з батьками

1.Чи є для тебе батьки прикладом для наслідування?

А) так;

Б) ні;

В) частково.

 

2. Хто саме з батьків є прикладом  для наслідування?

А) батько;

Б) матір;

В) обоє батьків.

 

3.Як часто у вашій сім’ї виникають гострі конфліктні ситуації?

А) часто;

Б) інколи;

В) ніколи.

 

4. Хто найчастіше виступає ініціатором  сімейного конфлікту?

А) батько;

Б) мати;

В) брат (сестра);

Г) я сам(а).

 

5. Що саме, на твою думку, є  основною причиною конфліктів  у вашій сім’ї ?

А) побутова невлаштованість (наприклад , відсутність житла);

Б) моя поведінка;

В) важке матеріальне становище сім’ї;

Г) моя погана успішність;

Д) безробіття одного або усіх дорослих членів сім’ї;

Е) емоційне напруження у відносинах між батьками;

Є) відсутність взаєморозуміння між батьками і дітьми;

Ж) інше (вкажіть).

 

6. Які з нижчеперерахованих проблем є предметом вашого обговорення з батьками?

А) навчання;

Б) відносини з друзями;

В) прочитані книги;

Г) переглянуті фільми ,телепередачі;

Д) заняття у вільний час;

Е) статеві відносини;

Є) плани на майбутнє;

Ж) особливості мого характеру чи поведінки.

 

7. З ким із батьків найбільше  збігаються твої погляди?

А) з батьком;

Б) з матір’ю;

В) ні з ким;

Г) з обома батьками.

 

8.Чи зміг би ти довірити  свої потаємні думки, мрії батькам?

А) так;

Б) за певних обставин;

В) ні.

 

9.Чи радишся ти з батьками  під час :

А) купівлі речей, одягу (часто, інколи, ніколи);

Б) підготовки домашніх завдань (часто, інколи, ніколи);

В) вибору друзів (часто, інколи, ніколи);

Г) обговорення особистих проблем (часто, інколи, ніколи);

Д) вибору форми дозвілля (часто, інколи, ніколи).

 

10. Які форми проведення спільного  вільного часу найбільш характерні  для твоєї сім’ї?

А) прогулянки містом;

Б) виїзд на природу;

В) відвідування виставок, концертів;

Г) перегляд телепередач;

Д) прийом і відвідини гостей;

Е) спілкування з друзями;

Є) інше (вкажіть).

 

11. Які засоби впливу на тебе застосовують твої батьки з метою виховання?

А) вимоги;

Б) позбавлення розваг з обґрунтуванням причин;

В) фізичні покарання;

Г) різні заохочення;

Д) заборони без пояснень;

Е) поради з позицій власного досвіду;

Є) довірливе спілкування на різні теми;

Ж) контроль за діяльністю та поведінкою;

З) інше (вкажіть).

 

12. Чи задоволений(а) ти своїм  становищем у сім’ї?

А) так;

Б) ні;

В) не зовсім.

 

13. Якщо «ні», «не зовсім», то чому?

А) висока вимогливість, суворість із боку батьків;

Б) байдужість рідних;

В) алкоголізм, пияцтво рідних людей;

Г) відсутність спільних інтересів;

Д) несправедливий розподіл домашніх обов’язків;

Е) часті конфлікти між батьками;

Є) інше (вкажіть).

 

14. Яка проблема особистого характеру найбільше хвилює тебе у даний час?

А) труднощі у спілкуванні з ровесниками;

Б) відсутність взаєморозуміння з батьками;

В) невпевненість у собі;

Г) погані взаємини з учителями;

Д) проблеми із здоров’ям;

Е) низьке матеріальне становище сім’ї;

Є) незадоволеність собою;

Ж) моя успішність у школі;

З) інше (вкажіть ).

 

Загальна кількість респондентів склала 207 осіб.

Як свідчать отримані дані, для 70% учнів батьки є прикладом для наслідування. 27% опитуваних обрали відповідь «частково» і лише 3% підлітків вважають, що батьки не є для них прикладом для наслідування. Можливо, це діти із дисгармонійних або деструктивних сімей.

Про різні позиції батька і матері в очах підлітків засвідчили відповіді на запитання «Хто саме з батьків є прикладом для наслідування?» Вказали батько – 13%, матір - 25%, обоє батьків – 62%.

Покоління сучасних підлітків формується в атмосфері катастрофічної втрати авторитету батька, адже вихованням дітей у родині переважно займається мати. Проте, багато сучасних чоловіків сьогодні прагнуть приймати активну участь у вихованні дітей. Безумовно, що для нормального розвитку будь-якої людини і материнська, і батьківська любов є однаково необхідною, певне відхилення у якийсь бік призводить до викривлення світовідчуття та порушення поведінки.

Серед засобів впливу, що застосовуються батьками з метою виховання, 29% опитуваних назвали поради дорослих з позицій власного досвіду, 27% учнів – позбавлення розваг з обґрунтуванням причин, 17% вказали на вимоги батьків, а 14% - на довірливе спілкування на різні теми.

Слід зазначити, що в сім’ях 73% респондентів гострі конфліктні ситуації виникають лише інколи., у 22% опитуваних таких ситуацій взагалі не виникає, проте 5 % учнів відповіли, що в їхніх сім’ях гострі конфлікти трапляються часто.

Ініціатором сімейного конфлікту, на думку 30% підлітків, найчастіше виступають вони самі. Однак 28% опитуваних назвали брата чи сестру, 25% - батька, решта вказали на матір.

Інколи стосунки підлітків з дорослими супроводжуються конфліктами. Серед причин розбіжностей у поглядах між батьками і підлітками найбільш важливими виступають :

• різниця у досвіді дорослих і підлітків;
• відсутність чітких етапів переходу від дитячої залежності до дорослої незалежності;
• відсутність певних правил , які структурують послаблення батьківської влади у фазі переходу від дитинства до підлітковості ;
• соціальні відмінності, що пов’язані із зіткненням контролюючої ролі дорослих з потребами підлітків у автономії.

Конфлікти, як правило, пов’язані із прагненням дитини до самостійності й потреби бути рівноправним партнером дорослих у спілкуванні, що не сприймається і не підтримується батьками. Цікаво, що винним у конфлікті майже завжди визнається підліток. До речі, так вважають і самі підлітки (у нашому дослідженні 30%). Подібну самозвинувачувальну позицію називають  «психологічним примиренням», пов’язуючи її з прийняттям формальних відносин «слухняності».

Бути значущим і потрібним дитині  означає розуміти її тривоги і сумніви, підтримати її, стати другом. Тим дорослим, який за будь-яких обставин готовий бути поряд з підлітком, сприймати його таким, який він є , виявляється матір. У нашому дослідженні саме вона має найменший відсоток як ініціатор сімейного конфлікту. Отже, саме матір виконує неоціненну роль у створенні сприятливого психологічного клімату в родині, а також в адаптації підлітка до нової соціальної ролі.

Основними причинами конфліктів у сім’ях 40% опитуваних називають власну поведінку, 19% - навчальну успішність, 23% - відсутність взаєморозуміння між батьками і дітьми, а решта вказали різні інші причини.

Слід зазначити, що говорячи про конфлікти, багато хто із підлітків тлумачить їх занадто широко: називають конфліктами дрібні непорозуміння. Відсутність взаєморозуміння між батьками і підлітками стосується , в першу чергу, невідповідності поглядів на життя, вибору друзів. Щодо поглядів на життя, то у 15% респондентів вони збігаються найбільше із батьком, у 32% -  з матір’ю, 34% - з обома батьками, а 19% учнів відповіли, що ні з ким із батьків їх погляди не збігаються.

Підлітки відзначають досить широкий аспект тем, на які вони можуть поспілкуватися з  батьками. Якщо відкинути таку тему, як навчання і уроки, то найчастіше підлітки говорять із батьками про своє майбутнє (39%), своїх друзів (29%), особливості характеру чи поведінки (22%). Саме ці проблеми найбільше хвилюють опитаних  у даний час.

Не так часто предметом розмов є прочитані книги , заняття у вільний час, взаємовідносини між хлопцями та дівчатами, статева зрілість.  Можливо, це відбувається через недостатність часу у дорослих, їх неготовність та некомпетентність у спілкуванні з підлітками на окремі теми, а також втрату довіри до дорослих з боку дітей.

Підліток прагне довіряти батькам. Результати нашого дослідження показали, що 26% опитуваних змогли б довірити батькам свої потаємні думки, бажання, 50% - лише за певних обставин і 24% учнів – не змогли б цього зробити.

Коли підліток відчуває, що не може довіряти близьким своїх думок, сподівань, сумнівів, то звертається за визнанням до однолітків. Саме серед них він шукає розуміння, підтримки, психологічної захищеності, самоствердження, які не одержав у сім’ї. Батьки мають створити почуття «Ми», яке підтримає підлітка, зміцнить його внутрішню позицію дорослості. Близькість дорослих до підлітків дасть можливість знати, чим вони живуть, які їхні інтереси. Адже відсутність довіри не лише ображає, а й завдає значної шкоди морально-духовному розвитку дитини.

Свідченням того, що батьки є надзвичайно важливим та впливовим джерелом формування особистості дитини, є те, що 73% учнів прислухаються до батьківських порад. Це стосується, в першу чергу, купівлі речей та одягу, підготовки домашніх завдань, обговорення особистих проблем, вибору форми дозвілля.  Проте 27% респондентів не роблять цього, особливо, якщо йдеться про вибір друзів.

Важливе значення для підлітків має спільна діяльність із дорослими, організована на основі єдності інтересів, захоплень. Зміст такої співпраці буває різним. Підліток може допомагати батькам по господарству або проводити разом вільний від роботи час. Така спільна діяльність породжує спільність переживань, почуттів, настроїв, полегшує контакт з підлітком, зумовлює емоційну та духовну близькість. У ній дитина пізнає складний внутрішній світ дорослих, глибину думок і переживань, вчиться турботливому ставленню до людей. Як свідчать отримані дані, найбільш характерними формами проведення спільного з батьками вільного часу для 44% опитуваних є виїзд  на природу, для 37% учнів – перегляд фільмів та телепередач; 23% респондентів надають перевагу разом з батьками приймати та відвідувати гостей, а ще 18% учнів – здійснювати прогулянки містом.

Отже, діти-підлітки шукають спілкування з батьками, розраховуючи на їх щирість, витримку, порозуміння. Слід зауважити, що 81% опитуваних задоволені своїм становищем у сім’ї.

Таким чином, від того , як батьки сприймають і розуміють підлітка, його потреби, інтереси, психологічні стани та переживання і взаємодіють з ним, залежить сприймання і оцінка підлітка себе, формування позитивного чи негативного образу ” Я”, прийняття чи неприйняття своєї особистості.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                   

ВИСНОВКИ

 

Середовищем первинної соціалізації дитини, джерелом матеріальної й емоційної підтримки, засобом формування потреб, інтересів, поглядів, ідеалів є сім’я.

Стабільна, добре функціонуюча сім’я дає змогу кожній особі, яка її складає, задовольнити такі потреби, як любов, розуміння, повага й визнання. Тут людина формує свої цінності, основні інтелектуальні та життєві вміння.

Для нормального розвитку дитина потребує любові, захисту, розуміння зі сторони обох батьків. Саме вони для 70 % опитаних учнів є прикладом для наслідування. У більшості підлітків взаємини із матір’ю значно кращі, ніж із батьком.

Запропоновані у роботі діагностичні методики допомагають виявити особливості впливу сім’ї на формування особистості підлітка, дозволять краще зрозуміти його внутрішній світ й проблеми. Це дає можливість більш грамотно організувати роботу щодо розвитку особистості дитини.

Діти – підлітки шукають спілкування з батьками, розраховуючи на їх щирість, витримку й порозуміння. Результати проведеного дослідження свідчать про те, що 81 % учнів задоволені своїм становищем в сім’ї. Саме в сім’ї вони мають умови для самореалізації, самоствердження та збагачення своєї особистості.

 

 

 

 

 

 

 

 

                 

СПИСОК    ВИКОРИСТАНИХ  ДЖЕРЕЛ

 

1. Бондарчук  М.І.     Психологія сім’ї : курс лекцій. – К.: МАУП, 2001

                  

2. Бабенко К.             У якій сім’ї ми живемо // Психолог. – 2004. - № 31

 

3. Гурлєва Т.              Дівчинка – підліток у дорослому світі // Шкільний

                                      світ. – 2003.- № 1

 

4. Дзюбко Л.              Усвідомлене та відповідальне батьківство як   

                                 передумова  повноцінного сімейного

         виховання // Психолог.-2005.-№28

 

5. Донской Д.И.,         Общая психотерапия. – Минск.: Выш .шк., 1997 г.,                                               

    Кондрашенко В.Т.   

 

6. Дубровина  И.В.       Рабочая книга школьного психолога / Под ред... – М.:       

                                        Просвещение 1991    

 

7. Зайченко А.              Батьки і діти, або Подорож у світ дитинства і сім’ї //

                                    Шкільний світ. – 2003. - №34

 

8. Карелина А.А.         Психологические тесты / Под ред.: В 2 т. – М.: ВЛАДОС,

                                       2003.-Т.2

 

9. Клименко  В.Ю.         Психічний розвиток дитини: Родинне виховання. 1994

 

10. Кравченко  Т.           Особливості виховання та соціалізації дитини в    

                                        сучасній сім’ї // Шкільний світ. – 2003. - №12

 

11. Ліхачова О.,           Життєвий шлях особистості // Психолог. – 2004.

      Макеєва Л. - № 18

                    

12. Мушинський В.       Неблагополучна сім’я як фактор дисгармонійного

                                    розвитку дитини // Психолог. – 2005. - № 10

 

13. Панок В, Титаренко.Т.   Основи практичної психології

      Чепелєва Н.                     Підручник. – К.: Либідь,  2001