Особливості міжособистісних відносин у групі однолітків молодшого шкільного віку

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 03 Декабря 2013 в 21:18, курсовая работа

Краткое описание

Метою нашого дослідження буде вивчення основних особливостей міжособистісних взаємодій у групі однолітків молодшого шкільного віку. Відповідно завданнями нашого дослідження є:
1. Здійснення теоретичного поняття «міжособистісні відносини».
2. Вивчення міжособистісних відносин як фактора особистісного розвитку молодшого школяра.
3. Виявлення соціометричного статусу молодших школярів.

Вложенные файлы: 1 файл

Курсова робота.doc

— 198.50 Кб (Скачать файл)

 

За даними соціометричної матриці до першої статусної групи  «зірок» (З1) ставляться: 1) Маргарита В.; 2) Алена Е.; 3) Ангеліна Е.; 4) Влад Кисіль; 5) Вероніка Я..

ДО «, що воліються»: 1) Влад Кульгун; 2) Вероніка Н.; 3) Паша Б..

ДО «пренебрегаемым»: 1) Паша А.; 2) Люда Р.; 3) Виталя П.; 4) Ілля Я..

ДО «ізольованих»: 1) Таня Е.; 2) Алена С.; 3) Сашко Ю..

Диференціація випробуваних по статусних групах дозволяє визначити діагностичні індивідуальні й групові показники міжособистісних відносин учнів III - го класу:

  1. Коефіцієнт благополуччя відносин.

КБО = (З1 + З2)/n,

де З1 – кількість  «зірок»,

З2 – кількість «, що воліються», а n – число учнів  у класі.

КБО = 5 + 3/15*100% = 50%

Коефіцієнт благополуччя взаємин (КБО = 0,5) досліджуваного класу визначається як високий.

  1. Коефіцієнт оптимальності відносин.

КОО = (З2+ З3)/n,

де З2 – кількість, що воліються в ці.

КОО = 3+3/15 = 0,4

  1. Коефіцієнт «звездности».

КЗ = З1/n = 5/15 = 0,3

  1. Коефіцієнт «ізольованості».

КИ = З4/n,

де З4 – кількість  «ізольованих» у групі.

КИ = 3/15 = 0,2

  1. Коефіцієнт взаємності виборів обчислюється відношенням суми взаємних виборів у групі до суми всіх зроблених випробуваними виборів.

КВ = SВВ/SВ.

У нашім дослідженні КВ = 20/43*100% = 50%

Коефіцієнт взаємності виборів учнів III класу характеризується як високий.

  1. Коефіцієнт усвідомленості.

ДО = R0/Rx*100%,

де R0 – число, що виправдалися очікуваних виборів,

а Rx – число очікуваних виборів.

У нашім дослідженні ДО = 20/45*100% = 44,4%, отже, коефіцієнт усвідомленості невисокий.

Результати взаємин можна представити графічно у вигляді социограммы (див. додаток А).

Аналіз статусної структури, отриманої за результатами соціометрії, показує, що вибори між учнями в класі розподіляються нерівномірно. У класі є діти всіх груп, тобто ті, хто одержав більше число виборів, - I група, і ті, хто має середню кількість виборів – II група, що й одержали 1 – 2 вибору – III група, і учні, що не одержали жодного вибору, - IV група. За даними соціометрії в досліджуваному III класі в першу групу входить 2 людини, що становить 13,3% від загальної кількості учнів у класі; друга група становить 40% від загальної кількості учнів; третя група 26,7%; четверта група 20%.

Найменше школярів перебувають у крайніх I і IV групах. Найбільш численні по кількості II і III групи.

У сприятливім положенні перебуває близько 53% учнів класу. У несприятливім положенні виявилися 46% учнів.

У якості додаткового  методу дослідження була використана  методика «Що мені подобається в  школі» (див. Додаток Б). За результатами дослідження було виявлено, що 60% випробуваних на задане питання намалювали саму школу; 20% дітей намалювали спортивний зал; 13% дітей - себе й друзів; 7% - себе й школу. Із цього випливає, що тільки 13% дітей зі школою асоціюють не тільки навчання, але й спілкування. Одним із критеріїв аналізу дослідження є ігрова кімната. У цьому випадку ігровою кімнатою є спортивний зал. Цей критерій припускає якусь ігрову діяльність, у якій мають місце й міжособистісні відносини. Цей критерій був відзначено 20% дітей.

Таким чином, нами були виявлені:

- важливі діагностичні показники стану загальногрупових процесів (соціометричний статус кожної дитину в групі, сприятливість відносин, коефіцієнт «звездности», «ізольованості», коефіцієнт «взаємності»).

- важливість спілкування  й міжособистісних відносин дітей у школі ( за допомогою проективного методу).

 

Висновок

 

Таким чином, у ході нашого дослідження були виділені наступні висновки:

  • Міжособистісні відносини мають ряд форм, особливостей, які реалізуються в колективі, групі людей, групі однолітків у процесі спілкування залежно від різних факторів, що впливають на них.
  • Міжособистісні відносини однолітків молодшого шкільного віку залежать від багатьох факторів, таких як успішність у навчанні, взаємна симпатія, спільність інтересів, зовнішні життєві обставини, полові ознаки. Ці всі фактори впливають на вибір взаємин дитину з однолітками і їх значимість.
  • Існують три кола спілкування, які характеризують систему особистих відносин у класі (Я.Коломинский).
  • В основі розвитку взаємин у групі лежить потреба в спілкуванні, і ця потреба змінюється з віком. Вона задовольняється різними дітьми неоднаково.
  • Кожний член групи займає особливе положення й у системі особистих і в системі ділових відносин, на яких впливають успіхи дитини, його особисті переваги, його інтереси, мовна культура, а кінці III-IV класу й індивідуальні моральні якості.
  • Положення учня залежить від взаємних виборів, заснованих на симпатіях, якостей особистості й суспільної думки.
  • Колектив може впливати на індивідуальний розвиток особистості тільки тоді, коли положення дитину в системі міжособистісних відносин благополучно.
  • Діти займають різне положення в системі особистих взаємин, не в усіх є емоційне благополуччя.
  • Те або інше положення дитини в системі особистих взаємин не тільки залежить від певних якостей його особистості, але, у свою чергу, сприяє виробленню цих якостей.
  • Визначивши положення кожної дитини в групі і його соціометричний статус можна проаналізувати структуру міжособистісних відносин у цій групі.
  • За допомогою відповідних методів і проходження основним методологічним принципам ми підтвердили гіпотезу дослідження міжособистісних відносин у групі однолітків молодшого шкільного віку, про те, що положення в системі міжособистісних відносин або соціальний статус кожної дитини, що входить у групу однолітків, визначає особливості цих відносин.

 

Список використаної літератури

 

  1. Чеховських, М.І. Психологія: учеб. посібник / М.І. Чеховських. - М.: Нове знання, 2003. - 380 с.
  2. Маркс, Энгельс Ф. Соч. - 2-е изд. - Т.3 – 360 с.
  3. Венгер, Л.А., Мухіна, В.С. Психологія: учеб. посібник для учнів пед. училищ по спеціальностях «Дошк. Виховання» і «Виховання в дошк. установах» / Л.А. Венгер, В.С. Мухіна. - М.: Освіта, 1988 – 336 с.
  4. Коломинский, Я.Л. Соціальна психологія шкільного класу: науково-метод. Посібник для педагогів і психологів / Я.Л. Коломинский. - Мінськ: ТОВ «ФУА информ», 2003 – 312 с.
  5. Немов, Р.С. Психологія: учеб. посібник для студентів вищих пед. учеб. закладів : В 3 кн. – 4-е изд. / Р.С. Немов.- М.: Гуманітарний видавничий центр ВЛАДОС, 2001. - Кн.1. Загальні основи психології – 688 с.
  6. Столяренко, Л.Д. Основи психології: учеб. посібник для студентів высш. пед. закладів. / Л.Д. Столяренко. - Ростов н/Д. Видавництво «Фенікс», 1997 – 736 с.
  7. Грейс Крайг. Психологія розвитку / Грейс Крайг. - Серія «Майстра психології», 2002. - 992 с.
  8. Дубровина, І.В., Данилова, Е.Е., Парафіян, А.М. Психологія./ Під ред. І. В. Дубровиной. - М.: Освіта, 1999. - 464 с.
  9. Вікова й педагогічна психологія: навчальний посібник для студентів пед. інститутів по спец. №2121 «Педагогіка й методика початкового навчання» / М.В. Матюхина, Т.С. Михальчик, Н.Ф. Прокина [і ін.], під загальної ред.М.В. Гамезо. - М.: Освіта, 1984. - 256 с.
  10. Раттер М. Допомога важким дітям. / Раттер Р. –М.: Освіта, 1987.- 325 с.
  11. Психологія розвитку: підручник для студентів высш. пед. і психол. учеб. закладів / Г.М. Марютина, Т.Г. Стефаненко, К.Н. Поливанова [і ін.], під ред. Т.Д. Марцинковской. - М.: Видавничий центр «Академія», 2001. - 352 с.
  12. Сапагова, Е.Е. Психологія розвитку людину: навчальний посібник / Е.Е. Сапагова. - М.: Аспект прес, 2001. - 460 с.
  13. Реан, А.А., Коломинский, Я.Л. Соціально-педагогічна психологія / А.А. Реан, Я.Л. Коломинский. - Серія «Майстра психології» – Пітер, З – Птб, 2000. - 212 с.
  14. Вовків, Б.С., Волкова Вікова психологія. В 2-х частинах. Ч.2: Від молодшого шкільного віку до юнацтва: навчальний посібник для студентів вузів, що навчаються по пед. спеціальностям / Б.С. Волков, Н.В. Волкова, під ред. Б.С.Волкова. - М.: Гуманітарний видавничий центр ВЛАДОС, 2005. - 343 с.
  15. Психологія людини від народження до смерті / Під ред. А.А. Реана. - Спб: Пітер, 2002. - 544 с.
  16. Мухіна, В.С. Вікова психологія: феноменологія розвитку, дитинство, отроцтво: підручник для студентів вузів: 4-е изд., стереотип / В.С. Мухіна. - М.: Видавничий центр «Академія», 1999. - 456 с.
  17. Киричук, А.В. Проблеми спілкування й виховання / А.В. Киричук. - ч. 2 – Тарту, 1974. - 375 с.
  18. Крутецкий, В.А. Психологія: підручник для учнів пед. училищ / В.А. Крутецкий. - 2-е изд., перераб. і доп. - М.: Освіта, 1986. - 336 с.
  19. Божович, Л.І. Особистість і її формування в дитячому віці / Л.І. Божович. - М.: Педагогіка, 1968. - 296 с.
  20. Амельков, А.А. Психологічна діагностика міжособистісної взаємодії / А.А. Амельков. - Мозир: Сприяння, 2006. - 108 с.

 

Додаток Б

 

Проективна  методика

 

«Що мені подобається  в школі»

(Н.Г. Лусканова)

Призначення: методика виявляє  міжособистісні відносини дітей у групі однолітків молодшого шкільного віку.

Інструкція: «Діти, намалюйте  те, що вам більше подобається в  школі. Малювати можна все, що прагнете. Малюйте, як зможете, оцінки за малюнки ставитися не будуть».

Інтерпретація:

  1. невідповідність зазначеній темі;
  2. перевага інших мотивів, наприклад навчання;
  3. дитя<span

Информация о работе Особливості міжособистісних відносин у групі однолітків молодшого шкільного віку