Періодизація психічного розвитку

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 23 Марта 2014 в 13:17, доклад

Краткое описание

Психічний розвиток дитини відзначається послідовною етапністю, тобто проходить ряд періодів, послідовна зміна яких необоротна і закономірна. Це означає, що процес психічного розвитку складається зі стабільних та перехідних періодів. Стабільні періоди довші за тривалістю, а перехідні, або критичні, виникають у кінці попереднього та на початку наступного періодів, тобто на їх межі. З періодами людського життя пов'язане поняття віку. Вік - це якісно своєрідна сходинка психічного розвитку людини, що залежить від конкретних історичних умов, а також - у другому своєму значенні - вік позначає весь життєвий шлях живої істоти. Розкриваючи питання періодизації психічного розвитку, ми переважно користуємось першим зі значень поняття віку.

Содержание

Поняття віку та характеристика його у психології
Проблема вікової періодизації психічного і особистісного розвитку
Характеристика вікових періодів психічного та особистісного розвитку дитини
Поняття кризи вікового розвитку. Періодизація криз вікового розвитку.

Вложенные файлы: 1 файл

Tema_3_Psikhosotsialny_rozvitok_Periodizatsia.doc

— 804.00 Кб (Скачать файл)

 • невизначена мотивація  вибору професії, недостатня психологічна  готовність до неї;

 • відсутність навичок самостійної  роботи, невміння конспектувати, працювати  з науковою літературою, словниками, каталогами тощо;

 • невміння здійснювати психологічну  саморегуляцію поведінки і діяльності, що посилюється відсутністю щоденного контролю з боку викладачів;

 • пошук оптимального режиму  праці та відпочинку в нових  умовах, налагодження побуту та  самообслуговування, особливо при  переході з домашніх умов до  гуртожитку.

 Як бачимо, зазначені труднощі  не є однаковими за своїм  походженням. Деякі з них мають  об'єктивний характер, а інші обумовлені  недоліками у довузівській підготовці, а також у вихованні в школі  та сім'ї. Отже слід розрізняти  дві складових адаптації студентів у вищому навчальному закладі:

 а) професійну адаптацію - пристосування  до характеру, змісту, умов та  організації навчального процесу, розвиток навичок самостійності  у навчальній та науковій роботі;

 б) соціально-психологічну адаптацію - пристосування студентів до академічної групи, налагодження взаємовідносин з одногрупниками, знаходження власного стилю поведінки.

 Адміністрація вищого навчального  закладу, викладачі, студенти старших  курсів мають сприяти включенню  першокурсників у нові для  них види діяльності та нове коло спілкування. Значну допомогу у вирішенні цих завдань можуть надати психологічні служби вищих навчальних закладів.

 Коло інтересів студентів  не обмежується тільки навчальним  матеріалом, а простягається у  галузі науково-дослідної, суспільно-політичної, трудової діяльності. Вони беруть активну участь в політичному житті країни, діяльності органів студентського самоврядування, виступають з доповідями на студентських наукових конференціях, працюють на підприємствах різних форм власності. Нові умови життя і навчання змінили причини і форми включення студентів у трудову діяльність. Дослідження, яке проводилося в НТУУ «КПІ» у 1998 році показало, що низька стипендія, функціональне безробіття батьків, неплатоспроможність організацій - спонсорів навчання студентів та інші фактори змушують студентів стаціонару шукати всіляких можливих підробітків. Як результат, близько половини з них (50,5 %) включені у ті чи інші види трудової діяльності: малий бізнес, посередництво, збирання інформації, репетиторство, роботу на виставках тощо. Перелік мотивів студентів, що актуалізуються в процесі їх підробітків, а також частоти вибору цих мотивів вказані у таблиці.

Мотиви трудової активності студентів

Що приваблює

Кількість працюючих студентів, %

Гроші 

90.1

Спілкування з людьми

75.2

Цікава робота

70.3

Вільний графік роботи

67.3

Незалежність від батьків

62.4

На роботі я розвиваюсь як особистість

60.4

Робота пов'язана з моїм майбутнім фахом

59.4

Зручний час роботи

50.5

Різноманітність роботи

47.5

Сталість

38.6

Недалеко від дому

30.7


Описані особливості та протиріччя розвитку особистості молодої людини у вищому навчальному закладі мають важливе значення для студентів, які прагнуть глибше зрозуміти свої психологічні властивості й враховувати їх при плануванні навчання та інших видів своєї діяльності.

 

Література:

  1. Дуткевич Т. В. Дитяча психологія. Навч. посіб / Т.В.Дуткевич. – К. : Центр учбової літератури, 2012. – 424 с.
  2. Вікова  та педагогічна психологія:   Навч.   посібник  /  О.   В.   Скрипченко, Л. В. Долинська, 3. В. Огороднійчук та ін.. - К. : Просвіта, 2001. – 416 с.
  3. Вьіготский Л. С. Детская психология // Собр. соч.: В 6 т. - М. : Педагогика, - 1984. - Т. 4. - 432 с.
  4. Павелків Р. В., Цигипало О. П. Дитяча психологія: Навч. посіб. - К.: Академ-видав, 2008. - 432 с.
  5. Шаграева О. А. Детская психология. Теоретический й практический курс. - М.: ВЛАДОС, 2001. - 368 с.
  6. Винославська О. В. Психологія : Навчальний посібник / О. В. Винославська. – К : ІНКОС, 2005.
  7. Вікова та педагогічна психологія: Навчальний посібник / О.В.Скрипченко, Л.В.Долинська, З.В.Огороднійчук та ін. - К.: Просвіта, 2001. – 416 с.
  8. Мухина В.С. Возрастная психология: феноменология развития, детство, отрочество. - М.: Академия, 2000. - 454 с.
  9. Савчин М.В., Василенко Л.П. Вікова психологія: Навчальний посібник. - К.: Академвидав, 2005. – 360 с.
  10. Обухова Л.Ф. Возрастная (детская) психология : Учебник. – М. : Российское педагогическое агенство, 1996. – 374 с.

 

 


Информация о работе Періодизація психічного розвитку