Автор работы: Пользователь скрыл имя, 02 Апреля 2014 в 21:37, лекция
„Аномальними— (від гр. аnomalos — неправильний) називають дітей, у яких порушено нормальний перебіг загального розвитку, що спричинено наявністю фізичного або психічного дефекту. Проте наявність дефекту призводить до аномального розвитку лише за певних умов.
Наприклад, у дитини, яка не чує на одне вухо, не виявляють ніяких відхилень у розвитку, тому що в цілому слухова функція дозволяє їй досить повноцінно сприймати звукові (зокрема й мовні) сигнали та оволодівати мовою без якихось вад. Оскільки в цьому випадку дефект не викликає серйозних порушень у загальному розвитку дитини (вона може так само, як і інші діти, спілкуватися з навколишніми, виховуватись у дитячому садку, навчатись у масовій школі), її не відносять до категорії аномальних
Розділ 5. Діти з іншими вадами розвитку
§ 1. Діти з порушеннями опорно-рухового апарата
§ 2. Реактивні стани та конфліктні переживання у дітей
§ 3. Діти з психопатичними формами поведінки
Розділ 6. Установи для аномальних дітей. Критерії відбору дітей до спеціальних навчально-виховних закладів
§ 1. Принципи організації системи спеціальних закладів для аномальних дітей
§ 2. Типи установ для аномальних дітей
§ 3. Принципи і організація комплектування спеціальних установ для аномальних дітей
Розділ 7. Педагог-дефектолог
§ 1. Роль педагога в навчанні, вихованні та корекції розвитку аномальних дітей
§ 2. Вимоги до особистості педагога-дефектолога
та його професійної
підготовки
§ 3. Система підготовки фахівців для практичної та наукової діяльності в галузі дефектології
1 Із досліджень М.І. Земцової. Цит. За кн..: Основы обучения и воспитания аномальных детей/ Под ред. А.И. Дьячкова.–М., 1965.–С.33.
2 Див.: Лубовский В.И. Развитие словесной регуляции действий у детей.–М., 1978.
3 Ярмаченко Н. Д. Проблема компенсации глухоты.— К., 1976.—С. 46
4 Дьячков А. Й. Воспитание й обучение глухонемнх детей.—М., 1957.—С. 191.
5 Р а у Ф. Ф., Н е й м а н Л. В., Бельтюков В. Й. Использование и развитие слухового восприятия у глухонемых и тугоухих учащихся.— М., 1961.
6 Нейман Л. В. Слуховая функция у тугоухих й глухонемых детей.—М., 1961.
7 Ярмаченко Н.Д. Проблема компенсации глухоты.–С.15
8 Основы обучения и воспитания аномальних детей.— М., 1965.— С. 45.
9 Див.: Выготский Л. С. Собр. соч.—М., 1983.—Т. 3.— С. 164
10 Див.: Лубовский В.И. Развитие словесной регуляции действий у детей. – М., 1978.
11 Див.: Основы теории и практики логопедии / Под. ред. Р. Е. Девиной.— М., 1967.
12 Див.: Власова Т. А., Певзнер М. С. О детях с отклонениями в развитии.— М., 1973.— С. 65—66.
13 Див.: Л а п ш й н В. А., П у з а н о в Б. П. Основы дефектологии.— М., 1990.— С. 66.
14 Певзнер М. С., Бертннь Г. П, Мареева Р. А. Комплексное изучение детей со сложннми сенсорными дефектами // Дефектодогия.— 1979.— № 4.— С. 3—11.
15 Лубовский В. И., Мещеряков А. И. Физиологические особенности аномальних детей // Основы обучения и воспитания аномальних детей.— М., 1965.— С. 96.
16 Див.: Мещеряков А. И. Опыт обучения детей, страдающих множественньми дефектами // Дефектология.— 1973.— № 3.
17 Сараєва Н. М. Характеристика волевой активности подростков с нарушениями опорно-двигательного аппарата по материалам зкстенсивннх методов// Дефектология.— 1979.— №6.— С. 26.
18 Катамнез (від грец. kata — після, mnemoinen — запам'ятовую) — в дефектології сукупність відомостей, які характеризують аномальну особу після певного періоду спостережень за нею; в даному випадку — після закінчення спеціальної школи.
19 Слід ураховувати, що наявність шизоїдних рис характеру ще не означає захворювання на справжню щизофренію
20
Б у я н о в М. Й. Беседы о детской психиатрии.—
М., 1986.—
С. 203.
21 Див.: Горожанкина Р. И. Некоторне вопросн восприятия и оценки личности учителя учащимися вспомогательной школи//Изучение личности аномального ребенка.—М., 1977.
22 Выготский Л. С. Развитие высших психических функций.—М., 1960.—С. 53.
Информация о работе Поняття «аномальна дитина». Види дитячих аномалій та причини їх