Проблема лідера крізь призму філософських та соціально-психологічних досліджень

Перший з цих типів виступає як фактор згуртування учнів навколо спільних, соціально значущих цілей і цінностей, причому представники цього типу стають лідерами класу внаслідок того, що завдяки своїм достоїнствах здобувають популярність серед переважної частини класу.

Другий тип – це тип узурпатора влади, насильника й диктатора, який тримає багатьох дітей у стані постійного страху і надзвичайно згубно впливає на моральний розвиток дітей. (Правда, декого з дітей він може приваблювати своїми особистими якостями, насамперед фізичною силою й спритністю, зовнішньою привабливістю, а також сміливістю й рішучістю. Не виключаються й такі риси, як кмітливість, інтуїція стосовно психології ровесників тощо).

Що ж до третього типу, то звичайно в класі зустрічаються по 2-3 його представники. Вони, як правило, очолюють окремі угрупування і «проводять лінію» на їх збереження, активно протидіючи загально класному об’єднанню учнів в одному колективі.

Проте декілька фактичних лідерів (у тому числі й неформальних) можуть бути й у згуртованому класі. При цьому кожний з них виконує певну лідерську функцію. Так, у колективі класу може бути лідер-ініціатор. Він виступає ініціатором окремих заходів, визначає спільні позиції, перспективи, словом, домінує при цільовій орієнтації колективу. Бажано, щоб цю функцію виконував саме формальний лідер, скажімо, староста класу.

 

Безпосереднім помічником лідера-ініціатора в деяких учнівських колективах виступає так званий з’ясовував настроїв, бажань тощо, як загально класних, так і окремих членів колективу. Такий учень, звичайно, відіграє чималу роль не просто в з’ясуванні, а й у формуванні громадської думки класу.

Лідер-організатор відіграє головну роль у детальній організації діяльності колективу, спрямованої на досягнення спільної мети. Як правило, він виконує й функцію «енергізатора» - спонукає своїх товаришів – і словом, і власним прикладом – до енергійніших зусиль щодо виконання поставленого завдання. Лідер-ерудит висловлює авторитетні судження з приводу актуальних питань життя колективу, дає консультації й довідки з окремих питань, пов’язаних з життям колективу, зокрема інформує про стан справ з даного питання в аналогічних групах тощо. Нарешті, не можна не згадати й про таку суттєву для життя колективу неформальну роль, як улагоджував конфліктів і непорозумінь. Свою функцію він успішно виконує завдяки врівноваженості, терплячості, уважності до потреб та інтересів кожного учня, умінню закликати обидві конфліктуючі сторони до принциповості й благородства, до того, щоб позбутися дріб’язковості, більше дбати про спільні інтереси колективу тощо.

Як зазначалося вище, коли формальний лідер є водночас і фактичним лідером, він, як, як правило, виступає – в тій чи іншій формі – і як суб’єкт міжособистісних взаємин у класі. Звичайно, сфера таких взаємин не може охоплювати весь клас – здебільшого вона поширюється на якусь певну групу однокласників. Не виключається й така ситуація, кили формальний лідер зв’язаний з однокласниками лише діловими стосунками, а близьких приятелів, друзів не має за межами свого класу (а, можливо, й узагалі не має). При цьому той тип взаємин, який в учнів-нелідерів належить до категорій міжособистісних, у нього може виступати як своєрідний компонент ділових взаємовідносин.

Хоч лідери нерідко висуваються з відмінників, далеко не всі сильні учні мають шанси стати лідером – для цього, крім відмінної успішності, треба мати ще ряд особистісних якостей, який в окремих відмінників може й не бути. Нерідко в окремих угрупуваннях домінуючий вплив мають учні, які не відзначаються дуже доброю успішністю. Але загалом першорядну роль у процесах колективотворення відіграють саме відмінники.

Вплив і місце лідера залежить не тільки від загальних умов, в яких він діє, але і від його особистих якостей, від того, як він здійснює основні функції лідера. До основних функцій лідера можна віднести конструктивну, організаційну, координаційну та інтегративну.

Конструктивна функція полягає у вираженні інтересів групи в конкретних завданнях. Вона має бути зорієнтована на задоволення інтересів усіх чи принаймні більшості членів групи. Здійснення конструктивної функції – необхідна умова лідерства та його успіху.

Організаційна функція – формальний лідер здійснює підбір кадрів і вироблення системи управління групою. Лідер формує групу, розподіляє в ній обов’язки (соціальні ролі), створює умови для нормальної життєдіяльності групи, контролює та регулює відносини між членами колективу.

Неформальний лідер формує навколо себе ядро, оточення, за допомогою якого організує виконання  прийнятих ним рішень.

Координаційна функція – узгодження дій окремих членів групи та напрямків їхньої діяльності для виконання завдань, що мають значення для групи.

Інтегративна функція – згуртування однодумців, оточення лідера для виконання головних завдань малої групи.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ  ІІ. ЕМПІРИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ЛІДЕРСТВА В УЧНІВСЬКОМУ КОЛЕКТИВІ

 

2.1. Процедура емпіричного  дослідження

Теоретичний аналіз досліджуваної проблеми показав, що вивчення впливу лідера на міжособистісні відносини в шкільному колективі є надзвичайно важливим чинником в розумінні життєдіяльності та мікроклімату всього класу, налагодженні співпраці з учнями, створенні оптимальних умов для їх навчання, виховання та розвитку.

Лідер – ключова фігура класного життя. Від характеру його впливу на колектив залежить формування колективної свідомості та світогляду кожного члена групи зокрема. Однак, існують різні типи впливу, як конструктивний, так і деструктивний, й різні типи лідерів. Для нормального функціонування шкільного колективу потрібно, щоб формальним і неформальним лідером групи була одна й та ж людина, в іншому випадку один із впливів нестиме деструктивний характер.

Мета нашого дослідження: дослідити вплив лідера на характер міжособистісних відносин в класі.

Гіпотеза: при проведенні дослідження ми виходили з такого припущення: психологічний клімат класу і характер діяльності лідера перебувають в прямо пропорційній залежності; конструктивний вплив формального лідера на характер внутрішньо групових відносин можливий і при наявності декількох неформальних лідерів, якщо вони виконують різнотипні лідерські функції.

Об’єкт дослідження: міжособистісні відносини в шкільному колективі.

Предмет дослідження: вплив лідера на міжособистісні стосунки в класі.

Відповідно до об’єкту і предмету дослідження нами були поставлені такі завдання:

1. Підібрати доцільний відповідно до мети дослідження методологічний інструментарій
2. Виявити особливості впливу лідера на характер міжособистісних відносин в шкільному колективі
3. Розробити методичні рекомендації щодо створення сприятливого мікроклімату в класному колективі, формування лідерських якостей в учнів

Дослідження проводилось на базі Краснопільської ЗОШ на початку 2013-2014 навчального року. В дослідженні взяли участь учні  6-го класу в загальній кількості 20 осіб (7 дівчат і 13 хлопців).

Дослідження проводилось в чотири етапи, три з яких включали проведення психологічних методик та анкет з метою виявлення мікроклімату класу, характеру міжособистісних стосунків між учнями, лідерів шкільного колективу та їх ролі в стосунках між членами групи, лідерських якостей учнів.

Четвертий етап полягав в здійсненні аналізу отриманих результатів, перевірці правильності висловленої гіпотези, узагальненні висновків та розробці методичних рекомендацій для учителів та учнів.

 

2.2. Обгрунтування методик дослідження

Одним із найкращих методів вивчення міжособистісних відносин в колективі є метод соціометрії. Тому, для діагностики місця кожного учня в класній ієрархії нами було проведено соціометричне дослідження, спрямоване на виявлення емоційного, ділового й комунікативного лідера класу. Анкета включала три запитання, кожне із яких передбачало послідовний вибір трьох однокласників: І – на виявлення емоційного лідера – «Кого з однокласників ти запросив би до себе на день народження», ІІ – ділового – «Якби твого улюбленого вчителя звільнили з посади, кого ти відправив би до директора, як адвоката-захисника?»; ІІІ – комунікативного – «З ким в класі тобі найлегше, найпростіше спілкуватись?».

З метою виявлення міжособистісних відносин в класі вцілому, та відношення групи до лідера і навпаки було проведено анкетування, перша частина запитань якого стосувалась психологічного клімату колективу, а друга – спрямована на виявлення ролі лідера в міжособистісній взаємодії. Текст опитувальника поданий в додатку Б.

В процесі міжособистісної взаємодії дуже важливим є дослідження індивідуальних особливостей кожного члена колективу. Для виявлення лідерських якостей кожного учня було проведено опитувальник, який передбачав два варіанти відповіді: так чи ні. Запитання стосувались ставлення дитини до окремих людей, явищ, фактів, проявів поведінки, та власних дій в певних ситуаціях.

 

 

 

2.3.  Аналіз та узагальнення результатів соціально-психологічної діагностики

Використовуючи метод соціометрії, ми виявили емоційних, комунікативних та ділових лідерів учнівського колективу.

Обробка результатів проходила в декілька етапів. За результатами аналізу учнівських відповідей складалась таблиця – соціоматриця. Результати кожного опитуваного учня фіксувались у таблиці таким чином: наприклад, Березовський назвав послідовно прізвища Сімака, Гончарик, Ульків (відповідь на перше питання); обраний першим  отримує три бали, другим – два бали, третім – один бал. Відповідно в таблиці результати відповідей учнів позначаються: на перше запитання – синім кольором, друге – червоним, третє − чорним кольором. Таким чином вносяться в таблицю дані всіх опитуваних. Отримані учнями бали сумуються, визначаються якості-домінанти(Додаток А).

Аналіз результатів соціометрії показав, що офіційний староста класу є абсолютним лідером по загальній кількості балів, учні вибрали його найактивнішим емоційним й активним діловим лідером, однак в комунікативному плані Сімак Олександр відноситься до пасиву, його не вибрав жоден член колективу.

До активу в діловому плані відносяться Микуляк Анна, Сімак Олександр, Цебрій Віктор. Неофіційним діловим лідером в групі є Ульків Інна. Ділових якостей на думку класу не мають Фокс А., Харук М., Шило І., Широченко М., Щипка С.

Емоційним лідером є Сімак О., до активу (популярності) належить Гончарик М. й Микуляк А.; до непопулярних –Ткачук М.. Харук В., а також «діловий» – Цебрій В. Серед учнів класу є один ізольований – Фокс А. З аналізу матеріалів соціометрії можна помітити, що ділові лідери не завжди користуються симпатіями своїх однокласників.

Комунікативним лідером класу є Харук Віталій, який є непопулярним чомусь серед емоційних лідерів, однак, він – людина, яка вміє слухати. До активу відносяться Миронюк Т., Вівчарук Н., Цебрій В., Качур Н., у шести учнів однокласники не помічають комунікативних якостей  (Березовський, Ткачук, Шило. Серед них офіційний і неофіційний лідери – Сімак та Ульків). Всі інші належать до пасиву.

 

 

Таблиця 2.3.1               Лідери та актив 6-го класу

ЛІДЕРИ
Емоційні		Ділові			Комунікативні
Сімак Олександр		Ульків Інна			Харук Віталій
А К Т И В	Гончарик М.,  Микуляк А.		Микуляк А., Сімак О., Цебрій В.			Миронюк Т., Вівчарук Н., Цебрій В., Качур Н.

 

 

Проведене соціометричне дослідження показало, що клас не поділяється на мікрогрупи за статевими ознаками (багато взаємовиборів між хлопцями і дівчатами) та за рівнем розвитку лідерських якостей («популярні» часто вибирають пасивних). Результати аналізу засвідчили провідну роль в груповій діяльності та міжособистісних стосунках класу офіційного лідера – старости – Сімака Олександра.

Аналіз результатів тесту на виявлення соціально-психологічного клімату в класі та ролі лідера в його регуляції показав, що більшість учнів(96 %) вважають психологічну атмосферу свого класу сприятливою для виконання будь-яких видів діяльності, психологічний клімат свого шкільного колективу характеризують як виключно позитивний. Відповіді на питання засвідчують, що в учнівському колективі міжособистісні стосунки ґрунтуються на взаємоповазі, підтримці, допомозі, взаєморозумінні. Ключову роль в підтриманні сприятливого емоційного фону свого класу учні відводять офіційному лідерові – старості, хоча не заперечують існування й інших лідерів, вплив яких не є деструктивним.

 

Діаграма 2.3.1 Психологічний клімат шостого класу Краснопільської ЗОШ

Проведена  методика на визначення схильності до лідерства (Додаток В), дала можливість зробити висновок, що не всі учні схильні бути лідерами. Відповідну кількість балів набрало тільки   9 осіб, решта, за результатами дослідження такої схильності не мають. Офіційним лідером класу є Сімак Олександр, який за результатами методики увійшов у число тих, хто набрав найбільшу кількість балів.

Аналіз всіх проведених етапів дослідження засвідчив, що психологічний клімат класного колективу, особливості взаємостосунків між учнями тісно пов’язані з впливом лідера на колектив, залежать від характеру цього впливу. Чим конструктивнішим і гуманнішим є вплив лідера, тим позитивнішими стають взаємовідносини між членами групи. Лідер – регулятор психологічного, емоційного, морального фону колективу, тому його вплив стає визначальним в процесі міжособистісної взаємодії.