Проблеми подружнього благополуччя

 

 

 

 

 

 

 

 

Курсова робота

 На тему: Проблеми  подружнього благополуччя 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміст

 

Вступ ......................................................................................................................3

Розділ І. Загальна характеристика феномену подружнього  благополуччя.....5

1.1. Особливості  та чинники  подружнього благополуччя в концепціях вітчизняних та зарубіжних вчених ......................................................................5

1.2. Роль подружньої сумісності у відчутті благополуччя подружжям..........10

1.3. Вплив сімейного розподілу  ролей на подружнє благополуччя  ...............16

Розділ II Характеристики сімейного неблагополуччя......................................19

2.1. Основні причини конфліктів між подружжям...........................................19

2.2. Особливості кризових періодів у житті кожного подружжя....................24

Висновки...............................................................................................................31

Література ............................................................................................................33

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Не лише у нашій  країні, але і у всьому світі  стоїть  поблема подружнього благополуччя і вивчення його чинників, оскільки останнім часом в інституті сім'ї сталося посилення деструктивних тенденцій.

Слід зауважити, що за даними науково-дослідного центру Інституту молоді,  сім'я зараз  знаходиться в стані кризи. Упродовж останніх років існує стійка тенденція до:

■ погіршенню матеріального становища сім'ї;

■ зростанню числа неповних сімей;

■ зниженню інтересу до народження дітей;

■ зростанню відчуженості дітей від сім'ї;

■ падінню авторитету батьків в порівнянні з авторитетом

          однолітка, що влаштувався в житті;

■ підвищенню рівня підліткової девиантности.

У зв'язку з  цим потрібна програма сімейної соціалізації і виховання життєздатної особи  в сучасних умовах. Таким чином, значення дослідження сімейної проблематики в сучасних умовах не зменшується, а,скоріше, усе більш зростає.[9]

Проблемами подружнього  благополуччя займалися: Альошина Ю.Є.,

Андрієва Т. В., Ковалев С., Мариновська І. Д., Обозов Н.Н., Оліфірович Н.І., Сисенко В. А., Шнейдер Л.Б., Вітек К.,  Ходаков Н.М., Сіляєва Є. Г.,

Олейник Ю.Н., Навайтіс Г., Мацковський М. С., Кратохвіл С., Велента  Ф.

Богданович Л.А., Сатир  В., Берещенко А.В., Арутюнян М. Ю., Репинськая М.

Цвєтков В. Л., Гришин А. А., В. І. Зацепін.

Мета: визначити феномен  подружнього благополуччя і які  чинники цьому перешкоджають.

Об'єкт: подружні парі

Предмет: фактори, що визначають благополуччя або неблагополуччя подружньої пари

Згідно з метою дослідження  були поставленні наступні завдання:

1. Провести аналіз літератури з поставленої проблеми
2. Розглянути чинники феномену подружньго благополуччя
3. Розглянути, як подружня сумісність впливає на блогополучне протікання браку
4. Розглянути вплив сімейного розподілу ролей на подружне благополуччя
5. Розглянути основні причини конфліктів між подружжям
6. Розглянути особливості кризових періодів у житті кожного подружжя

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Розділ I

1.1. Особливості  та чинники подружнього благополуччя в концепція вітчизняних та зарубіжних вчених

Для багатьох людей збереження сприятливого клімату в сім'ї  є найбільш важливою цінністю в житті. Сімейне щастя - запорука душевного спокою і рівноваги. За результатами опитування, проведеного Консалтинговим центром "Контент", 42,5% опитаних відмітили благополучну сім'ю серед символів життєвого успіху.

Проблема благополуччя сім'ї займає, мабуть, центральне місце в підготовці майбутніх сім'янинів.[7]

Фахівцеві з психосоціальної  роботи, знайома проблема аналізу  чинників сімейного благополуччя - неблагополуччя. Складність сім'ї як соціальної системи і психологічної  спільності людей різногог полу, віку, соціальній і професійній приналежності призводить до того, що спроби виділення повного списку таких чинників можуть виявитися безуспішними. Тому при обговоренні цієї проблеми йдеться, як правило, про спроби виділення найбільш суттєвих чинників і показників сімейного благополуччя.[29]

Усі чинники  задоволеності  браком   розбиті на три групи, що дістали назви: дошлюбні, соціально-економічні  внутрішньоподружні чинники.

Більше 2/3 параметрів, що позитивно впливають на задоволеність  браком, носять психологічний характер. Разом з безперечними достоїнствами ця схема має ряд істотних недоліків. До їх числа можна віднести: розгляд чинників, скоріше стабільності браку, ніж задоволеності ним; упор на прямолінійний характер залежностей; суть моделі, що передбачає, але не пояснює, а також відсутність опори на соціальний контекст, в якому працюють твердження про задоволеність браком [1].

  Найважливіші передумови майбутнього сімейного, у тому числі подружнього, благополуччя по Селяевой Е.Г.:

• психобіологічна сумісність.
• Гармонійний брак припускає соціальну зрілість подружжя, підготовленість до активної участі в життя суспільства, здатність матеріально забезпечити свою сім'ю, борг і відповідальність, самовладання і гнучкість
• Важливо знати, якими були подружні стосунки батьків обранця, який сімейний устрій, матеріальний рівень сім'ї, які негативні явища спостерігаються в сім'ї і в характері батьків.
• Освіта. Вища освіта не завжди підвищує рівень стабільності сімейних стосунків.
• Трудова стабільність. Люди, що часто змінюють місце роботи, відрізняються нестійкістю, надмірним незадоволенням, нездатністю налагоджувати тривалі стосунки.
• Вік визначає громадську зрілість партнерів, підготовленість до виконання подружніх і батьківських обов'язків.
• Тривалість знайомства. За період знайомства важливо добре упізнати один одного не лише в оптимальних умовах, але і у важких ситуаціях, коли яскраво проявляються особисті якості і слабкості характеру партнера.[16]

Також є дошлюбні чинники, котрі впливають на благополуччя сім'ї.

Результати багатьох досліджень показали: сукупність дошлюбних  чинників, що спонукали молодих людей  укласти сімейний союз, істотно впливає  на успішність адаптації подружжя в  перші роки спільного життя, на міцність браку або вірогідність розлучення. Такими дошлюбними чинниками є:

1. місце і ситуація  знайомства молодих людей;

2. перше враження один  про одного (позитивне, негативне,  амбивалентное, індиферентне);

3. соціально-демографічні  характеристики тих, що одружуються;

4. тривалість періоду залицяння;

5. ініціатор шлюбної пропозиції : хлопець, дівчина, батьки, інші;

6. час обдумування шлюбної пропозиції;

7. ситуація оформлення браку;

8. вік майбутньої пари;

9. батьки і відношення останніх до браку своїх дітей;

10. динамічні і характерологічні особливості подружжя;

11. відношення в сім'ї з братами і сестрами.

Встановлено, що благотворно  впливають на шлюбні стосунки: знайомство на роботі або в учбовому закладі; взаємне позитивне перше враження; період залицяння від одного до півтори  років; ініціатива шлюбної пропозиції з боку чоловіка; прийняття пропозиції після нетривалого обдумування (до двох тижнів); супровід реєстрації браку весільною урочистістю. [16]

Цікавий підхід до побудови пояснювальної моделі впливу дошлюбних  чинників задоволеності браком Ф. Ная  і Р. Хілла. Задоволеність браком тим вище, чим більше у нареченого і нареченої матеріальних ресурсів, чим вище якість виховання і зразків подружніх відносин в батьківській сім'ї, чим більшу підтримку надають парі "значущі інші".

Усе це можна звести до наступного висновку - чим більше у подружжя економічних, матеріальних і особових ресурсів для адекватного функціонування браку, тим вище наступна задоволеність браком. [11]

Вивчаючи чинники нестабільності міської сім'ї, Т. О. Гурко (1983) виділяє чинники як дошлюбні, так і властиві стадії індивідуалізації стосунків і формування правил :

• короткочасність дошлюбного знайомства майбутнього подружжя
• ранній вік того, хто одружується (до 21 року)
• неуспішність браку батьків
• дошлюбна вагітність
• негативне відношення до чоловіка
• розбіжність подружжя у відношенні до значення професійної діяльності для жінок
• до розподілу влади в сім'ї, характеру проведення вільного часу, розподілу сімейних обов'язків і до уявлення про бажану кількість дітей, і так далі.

Тривалість знайомства до браку є особливо важливим чинником протікання подружнього життя. За нетривалий час, як правило, молоді люди не можуть глибоко упізнати один одного і перевірити правильність свого рішення одружитися, а упродовж тривалого періоду залицяння часто виникають монотонність спілкування, стереотипність в поведінці партнерів, що може привести до охолодження в стосунках - така пара або не створює сім'ю, або розпадається.[16]

Існує статистика про впливу тривалості знайомства до браку на його збереження:

• місяць зустрічання - 14% збережених браків
• від одного до чотирьох  місяців - 14% сохран. браків
• до одного року - 22%
• від одного до трьох років - 42%
• від трьох років і більше - 18%

     За даними соціолога Карела Вітека, дошлюбне знайомство найчастіше триває 1-2 року, а найбільш оптимальним віком для вступу у шлюб є 20-24 року

При цьому більшість  авторів згідно з тим, що різниця  у віці 1-4 року, де чоловік старший, є важливою складовою біологічної сумісності.[19]

Згідно Ходакову Н.М.   рекомендовано таке співвідношення подружжя : при віці дружини 20-21 рік чоловік має бути старше за неї на шість років, при віці дружини 25 років - на сім, при віці 30-33 року - на вісім, при віці 35-36 років - на десять, при віці 37-38 - на дванадцять. [4]

Дані американських  дослідників В. Мет'юза і К. Михановича, які в результаті вивчення дуже широкого спектру реальності сімейного життя виявили 10 найбільш важливих відмінностей між щасливими і не щасливими сім'ями. Виявилось, що в нещасних сім'ях дружини : не думають однаково з багатьох питань і проблем, погано розуміють почуття іншого, говорять слова котрі дратують іншого, часто почувають себе не коханим, не звертають увагу на іншого, відчувають незадоволену потребу в довірі, відчувають потребу в людині, якій можна довіритися, рідко роблять компліменти один одному, вимушені часто поступатися думці іншим, бажають більшої любові.[7]

Найбільш поширеними чинниками, що зумовлюють успіх або  невдачу в шлюбі, являються особисті якості подружжя.

Гармонію сімейно-шлюбних  стосунків з точки зору особистих параметрів визначають декілька основних елементів: емоційна сторона подружніх стосунків, міра прихильності; схожість їх уявлень, бачення себе, партнера, соціального світу в цілому; схожість віддаванню переваг кожним з партнерів моделей спілкування, поведінкові особливості; сексуальна і, ширше, психофізіологічна сумісність партнерів; загальний культурний рівень, міра психічної і соціальної зрілості партнерів, збіг систем цінностей подружжя.[16]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.2. Роль подружньої сумісності у відчутті благополуччя подружжям

Багато психологів вважають, що подружня сумісність - важливіша  умова стабільності і благополуччя подружньої пари. Сумісність частково визначається її дослідженнями через задоволеність: "Якщо для спрацьованості симпатія - другорядний елемент оцінки взаємодії, то для сумісності симпатія (як задоволеність стосунками) - головний елемент"[2]

Для розгляду цієї теми спочатку треба розглянути, як термін «сумісність» означають у сучасних словниках.

 Сумісність - означає близькість, схожість або така різниця, коли характери, звички не ворожі, а доповнюють один одного. Саме від такої багатошарової сумісності - емоційної, духовної, моральної, сексуальної - залежить доля браку: чим повніше ця сумісність, чим більше у чоловіка і дружини близьких сторін, тим краще їм один з одним, чим менше - тим тьмяніше їх життя[5]