Розвиненість лідерських якостей особистості як фактор вибору професії

Конвенціональний (К). До нього відносяться люди, що орієнтуються на цілі, задачі, цінності, що походять із звичаїв і загальноприйнятого, традиційного стану суспільства. Їх підхід до виникаючих проблем носить стереотипний і конкретно-практичний характер. Людину цього типу відрізняють консервативність і залежність. Він віддає перевагу професіям, пов'язаним з розрахунками і маніпулюванням числами, символами, їх простим відтворенням, тобто канцелярську діяльність, наприклад, машинопис, бухгалтерію, економіку. Хоча у цього типу людей краще розвинені математичні здібності, вони володіють і непоганими навиками спілкування, але уникають артистичної діяльності. Їм не властива спонтанність і оригінальність мислення, вирішення залежить від навколишніх людей. Вони слабкі організатори і керівники.

Заповзятливий (З). Людина цього типу обирає цілі, цінності і задачі, що дозволяють йому проявляти ентузіазм, імпульс, домінантність, енергію, реалізувати любов до пригод. Віддає перевагу неясним вербальним задачам, пов'язаним з керівництвом, високим статусом і владою; такі професійні ролі, в яких може задовольнити свої потреби в домінантності і визнанні; наприклад, завідувача, директора, журналіста. Уникає монотонної діяльності, не любить ручну працю. Загальні інтелектуальні здібності у цих людей посередні, а вербальні декілька вище середнього рівня. Вони посидючі, але у них погано розвинена стійкість уваги і його концентрація, не здібні до наукової діяльності.

Артистичний (А). До цього  типу відносяться люди, які відстороняються  від чітких проблем і видів  діяльності. Вже в юності у них  є високий життєвий ідеал. Вони відрізняються акцентуванням власного "Я", складним поглядом на життя, незалежністю рішень. Це жіночний, несоціальний тип. Віддає перевагу заняттям творчого характеру – музичення, живопис, літературну творчість, фотографію і т.п.. Для нього характерні виняткові здібності сприйняття і моторики. Вербальні здібності переважають над математичними. У спілкуванні з оточуючими спирається на свої безпосередні відчуття, емоції, інтуїцію і уяву. Відрізняється експресією та оригінальністю.

Дж. Холланд відзначає, що кожна людина в якійсь мірі володіє  особовими властивостями, характерними для всіх шести описаних типів. Проте  уявлені вони в різній мірі: одні більше, інші менше. Тому більшість  людей можна віднести до того або  іншого типу, риси якого у них переважають і найяскравіше виражені.

Суть теорії Холланда полягає у  тому, що успіх в професійній діяльності, задоволеність своєю працею залежать в першу чергу від відповідності  типу особистості типу професійного середовища. Адже поведінка людини визначається не тільки його особовими особливостями, але також і оточенням, тобто тому соціальному середовищу, в якій він проявляє свою активність.

Кожна професія створює певне середовище. Розуміє не сама по собі, а за допомогою  людей. Представники однієї і тієї ж професії – особистості багато в чому схожі, володіючи загальними поглядами, схильностями. У багатьох схожих ситуаціях вони реагують однаково і цим створюють певну професійну сферу.

Таким чином, ми розглянули одну з  типологій особистості в професійній сфері. Вона направлена на визначення для кожного типу особистості певнойї області професійної діяльності.

 

1.3. Характеристика поняття «схильність  до ризику»

 

Як історична  категорія, ризик є усвідомленою людиною можливою небезпекою. Вона свідчить про те, що ризик історично пов'язаний зі всім ходом суспільного розвитку.

Розвиток суспільства  згідно культурно-історичної періодизацією, розробленої Л. Морганом і Ф. Енгельсом, пройшов три епохи: дикість, варварство, цивілізація, кожна з яких, у свою чергу, складається з трьох ступенів: нижча, середня, вища. Ризик як історична категорія виник на нижчому ступені цивілізації з появою у людини відчуття страху перед смертю.

Ми звикли стикатися  з ризиком в житті щодня. І  ми його не помічаємо, оскільки автоматично, на рівні підсвідомості оцінюємо його доцільність. Іноді немає ніякої можливості його уникнути, але ми чудово знаємо, як їх мінімізувати, хоча і ніколи не користувалися такими термінами, вирішуючи, наприклад, де і як переходити дорогу – завжди є ризик, але достатньо знати нескладні правила і ось ви вже не звертаєте уваги на таку дрібницю, як перехід дороги.

Ризик як поняття розглядається  сучасними дослідниками в різних аспектах. У психологічному середовищі широко обговорюється співвідношення категорій "схильність до ризику " і "готовність до ризику ". В.. Петровській  готовність суб'єкта до "особового  ризику " трактує як динамічне утворення, яке визначається активністю самого суб'єкта. П. Вайнцвайг аналізує "готовність до ризику " як позитивну характерологічну складову "хоробрості ". Г. Айзенк готовність до ризику трактує як схильність до пошуку сильних відчуттів, він відрізняє її від імпульсної готовності до дії, яка тісніше пов'язана з темпераментом. Ю. Козелецький, відносить схильність до ризику до особових рис, оскільки її прояв обумовлений як чинниками навколишнього середовища, так і іншими, особовими чинниками, такими як: рівень тривоги, агресивності, сила нервової системи та ін.

Корнілова Т.В. виділяє  критерій для орієнтування у властивостях суб'єктивного ризику: ризик з  погляду суб'єкта є там, де він  не тільки знайде невідповідність наявних  чи потенційних можливостей в управлінні ситуацією, але і де невизначеною є оцінка самого потенціалу цих можливостей.

Ризик виконує істотну  роль в процесі ухвалення рішень, він захищає людину від  конформізму. Певна міра ризику необхідна і  вченому, і підприємцю, і політику і, навіть, старшокласнику. Завдяки ризикованим діям людина здатна вигравати, перемагати суперника і обставини. Але необґрунтований ризик приводить до поразки: ризикуючи, людина може втратити все.

Ризик  - це спроба звільнитися  від обмеженості теперішнього часу, від тиску обставин, це прояв прагнення досягти чогось більшого. Життя людини - це не тільки механічна адаптація до вимог оточення, але і спроба звільнитися від зовнішніх детермінацій.

Сміливі люди схильні  ухвалювати ризиковані рішення, оскільки небезпека і азарт для них є позитивними категоріями. Сміливці перетворюють життя на своєрідні пригоди, постійно ризикують і нехтують небезпекою. Але є і такі люди, які уникають ризику, діють обережно, зважуючи всі „за” і „проти”. Такі люди вибирають зважену ціль,  вірогідність досягнення якої достатньо висока. Це гарантує їм спокійне і стабільне життя.

Сміливість і схильність до ризику як характеристики особистості  в різних умовах виявляються по-різному. Одні і ті ж люди вибирають різний рівень ризику залежно від обставин і умов.

Ризик супроводить творчій  діяльності людини, а часто він  просто необхідний для виживання. Багато рішень набувають ризикованого характеру, тому що неможливо передбачити їх наслідків. Відповідно до  цього  будь-яке рішення ризиковано в тому або іншому ступені і приймається воно в цілях забезпечення психологічної безпеки особистості.

Ризик не тільки характеризує діяльність людини, як орієнтовану  на можливість неуспіху, але і показує  уміння прорахувати ситуацію, і здатність  людини змінювати її відповідно до його цілей та можливостей.

Ступінь схильності до ризику залежить від віку індивіда. Молоді люди, як правило, більше схильні ризикувати, ніж немолоді. Ризикована, позбавлена досвіду і мудрості, безглузда, нераціональна, нерозумна поведінка характерна для досліджуваних старшокласників. Глибше пізнаючи мир, людина ухвалює раціональніші і зважені рішення. Трапляється, що придбана з досвідом розсудливість і обережність повністю позбавляють людину схильності до ризику, і вона стає консерватором, головна мета якого - збереження порядку і стабільності.

Молоді люди зорієнтовані в майбутнє, вони прагнуть нав'язати  світу власний порядок, намагаються  вийти за межі структур, що склалися в навколишньому оточенні. Саме тому вони схильні до ризику і небезпечних вчинків. Причому часто молоді люди вдаються до ризикованих вчинків через відсутність передбачення можливих наслідків, нехтують небезпекою, не враховують ефективність ризику.

Схильність до ризику не є величиною незмінною, люди по-різному  ризикують в своєму житті і професійній роботі. Прояв готовності до ризику залежить від багатьох чинників середовища (характеристик проблемної ситуації, структури соціальних систем, методу формування проблеми, типу схвалюваного людиною рішення).

Готовність до ризику пов'язана з такими властивостями людини як: імпульсивність, збудливість, агресивність, схильність до домінування, самоствердження, крім того вона залежить від статі (чоловіки більш схильні до ризику, ніж жінки). До зменшення ступеня схильності до ризику ведуть певні переконання людини, які пов’язані з соціальною бажаністю, соціальною відповідальністю, сумлінністю, навіюваністю.

Вихідними даними при  оцінці схильності до ризику при прийнятті  ризикованих рішень можна вважати:

• перелік можливих негативних наслідків, виходячи з того, що при будь-якому ризикованому рішенні неминучі втрати, основна задача мінімізувати втрати,
• важливі цільові установки (це можуть бути, як власні цілі, так і цілі группи чи суспільства),
• рівень готовності до ризику залежить від суб'єктивної ймовірності настання негативних наслідків.

Тому дуже важливо  оцінити ступінь схильності до ризику, і можливо провести коректувальні  заходи, щоб уникнути негативних наслідків  ризику в майбутньому житті старшокласників.

У основі нашого дослідження лежать теоретичні положення, згідно яким особливо підкреслюється, що готовність до ризику є особовою характеристикою кожної окремої людини. Ризикована професії визначає розвиток професіонально-вагомих, особових якостей та їх поєднання.

 

2. Дослідження готовності до ризику як фактору вибору професії старшокласниками.

 

У дослідженні взяли  участь 52 респонденти, 11 класів школи, що вчаться №72 р. Запоріжжя.

2. 1. Методика діагностики ступеня готовності до ризику А.М.Шуберта

 

Мета методики:

Дана методика дозволяє оцінити особливості поведінкових реакцій людини в ситуаціях, пов'язаних з невизначеністю для життя, які вимагають порушення встановлених норм чи правив. Вона може бути використана з метою прогнозування діяльності людини в умовах середовища, що змінюється.

Зміст методики:

Тест методики складається  з 25 питань, на кожний з яких пропонується дати один з п'яти запропонованих варіантів відповідей: від повної згоди до упевненого "ні". Результат  анкетування визначається згідно набраним балам, на підставі яких виноситься висновок про схильність людини до ризикованої поведінки. Обстеження може проводитися як індивідуально, так і в групі. Загальний час обстеження - близько 15 хвилин.

Аналіз результатів  дослідження.

Результати дослідження  показали, що серед учнів 11 класів немає респондентів з низьким рівнем готовності до ризику. Це пов’язано з віковими особливостями розвитку дітей та з їх індивідуально-особистісними особливостями. Лише незначна кількість учнів –  8%, продемонструвала схильність до обережності. Домінуючим серед старшокласників є середній рівень розвитку готовності до ризику, такі результати продемонстрували 46% респондентів. Серед старшокласників високий рівень розвитку готовності до ризику був характерний для 31% учнів, зайва схильність до ризикованої поведінки характерна для 15% учнів. В характері учнів з зайвою схильністю до ризику домінує емоційний компонент особистості.

Аналіз отриманих результатів  показав, що з старшокласників з  зайвою схильністю до ризику 90% опитуваних виявилися хлопці. Високим показникам схильності до ризику відповідають схильність до авантюри, соціальна сміливість, рішучість,  тяга до сильних відчуттів, при цьому відсутні відвертість в спілкуванні, емоційна стійкість і непоступливість в своїх думках.

 

2. 2. Визначення професійних інтересів. Методика Л.А. Йовайши

 

Мета методики:

Вивчення та визначення схильностей і інтересів до різних сфер професійної діяльності особи.

Зміст методики:

Для ефективної роботи профорієнтації часто необхідно виявити внутрішні психологічні тенденції, які лежать в основі професійного вибору особи. Найпоширенішою науковою точкою зору є розгляди інтересу як емоційно забарвленого прагнення особи до певного виду діяльності. Інтерес породжує схильність, яка є реалізацією інтересу до конкретної діяльності. Інтерес пов'язаний із спрямованістю на пізнання яких-небудь явищ, а схильність – з діяльністю.

В ході дослідження випробовуваним пропонувалося 30 питань, на кожний з яких мав декілька варіантів відповідей. Протягом часу випробовуваний повинен був вибрати певну відповідь і записати її в бланк відповідей.

Результати підраховуються та складаються 6 рядків, які відповідають 6 сферам професійної діяльності, у  якому стовпці більше збігів, та сфера діяльності і переважає.

Аналіз результатів дослідження.

Дана методика дозволяє виявити яким з 6 запропонованих сфер професійної діяльності учень віддає перевагу. Серед основних сфер діяльності автор методики виділив сферу  мистецтва, технічних інтересів, роботи з людьми, фізичної праці, розумову сферу та сферу матеріальних інтересів.

Сферу мистецтва  обрали 23% респондента. Такі учні  оригінальні, незалежні в ухваленні рішень, рідко орієнтуються на соціальні  норми і схвалення, володіють  власним поглядом на життя, гнучкістю  і швидкістю мислення, високою емоційною чутливістю.  Професійна схильність найбільшою мірою пов'язана з акторсько-сценічною, музичною, образотворчою діяльністю.