Соціальне середовище, як передумова становлення агресивної поведінки

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 02 Декабря 2013 в 20:43, курсовая работа

Краткое описание

Мета дослідження: емпірично визначити зв’язок соціального середовища та агресивної поведінки особистості.
Гіпотези дослідження:
1. Соціальне середовище в значній мірі впливає на рівень прояву агресивної поведінки при становленні особистості ;
2. Між рівнем агресивної поведінки та рівнем прагнення до соціального домінування існує тісний взаємозв’язок.

Содержание

ВСТУП ……………………………………………………………………………….…3

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ФОРМУВАННЯ АГРЕСИВНОЇ ПОВЕДІНКИ У СОЦІАЛЬНОМУ СЕРЕДОВИЩІ
Вплив соціального середовища на розвиток і формування
особистості………………………………………………………………………...7
Поняття мотивів і мотивації агресивної поведінки. Типи мотивації…………12
1.3 Фактори, які впливають на формування агресивної поведінки………………16
1.4. Становлення агресивної поведінки……………………………………………..19
1.5.Соціальні, зовнішні та індивідуальні детермінанти агресивної
поведінки………………………………………………………………………….22

РОЗДІЛ ІІ. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ СОЦІАЛЬНОГО СЕРЕДОВИЩА НА СТАНОВЛЕННЯ АГРЕСИВНОСТІ ОСОБИСТОСТІ
2.1. Характеристика вибірки досліджуваних…………………………………….. 29
2.2. Характеристика методик дослідження…………………………………. ……...30
2.3. Аналіз та інтерпретація…………………………………………………………..32

ВИСНОВКИ………………………………………………………………………...35

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………………...38

Вложенные файлы: 1 файл

VOYiNA_LYuBOV_kursova.doc

— 244.00 Кб (Скачать файл)

1) теорія (З. Фрейд,  К. Лоренц, А. Адлер), згідно якої агресивність має генетичні корні. Вона дана кожному як захисна інстинктивна реакція. Агресивність не змінна, генерується спонтанно, безперервно і спрямована на другі об’єкти (у тому числі на людей) з метою їх підкорення чи завоювання.

2) Фрустраційна теорія (Дж. Доллард, Л. Берковітц та ін) розглядає агресивність як ситуаційний, а процес, як один із виходів з фруструючої ситуації. При фрустрації особистість реагує цілим комплексом захисних реакцій, одна з яких грає ведучу роль.

3) Теорія соціального  научання (А. Бандура, А. Басс) розглядає агресивність як поведінку, засвоєну в процесі соціалізації через спостерігання відповідного способу дій та соціальне підкріплення. Проаналізувавши ці психологічні теорії, ми зробили висновок, що, на нашу думку найбільш повно процес впливу агресивності на особистість розкриває теорія соціального научання. З трьох розглянутих нами теорій походження агресивності ця теорія є однією з найбільш ефективних в плані прогнозування агресивної поведінки, особливо якщо є свідки про агресор та ситуації соціального розвитку.

Існує також декілька моделей виникнення агресивної поведінки. Психоаналітики дотримуються психогідравлічної моделі; ортодоксальні біхевіористи пов’язують процес агресивності з моделлю "Стимул - Реакція", з позитивним та негативним (аверсивним) заохоченням. Представники теорії соціального научання розглядають процес виникнення агресивності як результату взаємодії трьох компонентів: заохочення, научання та особистісний досвід. Вітчизняні психологи пов’язують виникнення агресивності з процесом соціалізації та входження у діяльність.

Розглянуті нами вікові особливості агресії свідчать, що вона найбільш має свою прояву у  старшому підлітковому віці (14 - 16 років), що пов’язано з переходом від  дитинства до дорослості через статеве дозрівання, яке ще більш посилює прояви агресивної поведінки.

В літературі є також  існування статево - вікових відмінностей у способу вираження агресивності (Лагерспетц К., Канкейнен А). Виявлено, що дівчата у підлітковому віці використовують непрямі способи агресивної поведінки (негативізм та вербальна агресія), а хлопці - прямі (фізична агресія та негативізм).

В результаті проведеного  експериментального дослідження нами були отримані такі дані:

Найбільше вираження  агресивності й ворожості у досліджуваних наступає у віці 16 років, тобто у старших підлітків. При цьому найнижчий рівень агресивності й ворожості спостерігається у молодшому підлітковому віці.

В результаті дослідження  соціального статусу ми виявили, що соціальний статус не залежить від рівня агресивної поведінки. Благополуччя взаємин між молодшими підлітками можна пояснити ще низькою потребою у лідерстві. На середньому підлітковому етапі відбувається процес самоствердження: від почуття єдності підлітки прагнуть до самореалізації.

Таким чином, рівень агресивної поведінки цілком може бути пов’язаний з тенденцією до екстернальності в залежності від вікової групи, так як високий рівень  агресивної поведінки притаманний старшому підлітковому віку. А для молодших підлітків характерні низький рівень агресивності .

Результати досліджень показують, що між рівнем агресивності та рівнем прагнення домінувати виявлений значний сильний прямий зв’язок, який означає, що чим вище показники агресивності, тим більше підлітки схильні до соціального домінування. Тобто, високий прояв рівня агресивності буде приводити до високого рівня прагнення у підлітків домінувати.

Таким чином, ми можемо констатувати про підтвердження нашої гіпотези про існування взаємозв’язку  між рівнем агресивності та рівнем прагнення до соціального домінування.

 

 

 

 

 

 

 

 

Література

 

  1. Андреева Г.М. Современная зарубежная социальная психология: Тексты. - М.: изд-во Моск. ун-та; 1984. - 324 с.
  2. Бандура А., Уолтер Р. Подростковая агрессия: Изучение влияния воспитательных и семейных отношений / Под ред. С. Римского. - М., Апрель - Пресс: ЭКСМО - Пресс, 2000. - 509 с.
  3. Бовть О. Соціально - психологічні причини агресивної поведінки підлітків // Рідна школа. - 1999. - № 2 - с.17-20.
  4. Бреслав Г.М. Эмоциональные особенности формирования личности в детстве. - М.: Просвещение, 1990. - 497 с.
  5. Бэрон Р., Ричардсон Д. Агрессия: Учебное пособие. - С. - П.: Питер, 1997. - 351 с.
  6. Бюттер К. Жить с агрессивными детьми. - М.: Просвещение, 1997. - 416 с.
  7. Возрастные особенности психического развития детей. / Под ред. И.В. Дубровиной, М.И. Лисиной. - М.: Академия, 1982. - 532 с.
  8. Гамезо М.В. Атлас по психологии. - М.: Просвещение, 1986. - 498 с.
  9. Детский психолог. / Под ред. Е.И. Рогова. - Вып.1. - Ростов-на-Дону: Прогресс, 1992. - 234 с.
  10. Дьяченко М.И., Кандыбович Л.А. Краткий психологический словарь: Личность, образование, самообразование, профессия. - Мн.: "Хэлтон", 1998. - 399 с.
  11. Іванова В.В. Причини та форми агресивної поведінки підлітків // Практична психологія та соціальна робота. - 2000. - № 5. - с.14-16.
  12. Коломинский Я.Л., Психология детского коллектива. - Минск: Народная асвета, 1984. - 239 с.
  13. Креч Д., Крачфилд А., Ливсон Н. Нравственность, агрессия, справедливость // Вопросы психологии. - 1992. - № 1-2. - с.4-10.
  14. Кряжева Н.Л. Развитие эмоционального мира детей. - Ярославль: Литера, 1997. - 367 с.
  15. Кулагина И.Ю., Колюцкий В.Н. Возрастная психология. Развитие человека от рождения до поздней зрелости. Учебное пособие для студентов высших специальных учебных заведений. - М.: ТУ Сфера. - 2001. - 348 с.
  16. Левитов Н.Д. Фрустрация как один из видов психических состояний. - М., 1997. - 254 с.
  17. Леонтьева А.Н. Проблемы развития психики. - М.: Изд-во МГУ, 1972. - 342 с.
  18. Ле Шан Э. Когда ваш ребенок сводит вас с ума. - М.: Педагогика, 1989. - 115 с.
  19. Лисина М.И. Общение, личность и психика ребенка. - Воронеж: НПО "МОДЕК", 1997. - 350 с.
  20. Лоренц К. Агрессия. - М.: Просвещение, 1994. - 564 с.
  21. Майерс Д. Социальная психология. - С. - П.: Питер, 2000. - 688 с.
  22. Мид М. Культура и мир детства. - М.: Наука, 1988. - 345 с.
  23. Мізерна О.О. Корекційна тренінгові програма самовдосконалення для подолання агресивних проявів серед підлітків // Практична психологія та соціальна робота. - 2000. - № 5. - с.54-61.
  24. Можгинский Ю.Б. Агрессия подростков: Эмоциональный и кризисный механизмы. - С. - П. - 1999. - 128 с.
  25. Мясищев В.Н. Психология отношений. - Воронеж: НПО "МОДЕК", 1995. - 478 с.
  26. Обозов Н.Н. Межличностные отношения. - Л.: изд-во Ленингр. ун-та. - 1975. - 396 с.
  27. Обухова Л.Ф. Детская психология: теория, факты, проблемы. - М.: Тривола, 1995. - 378 с.
  28. Орлова А.Б. Методы современной возрастной и педагогической психологии. - М.: Лайнер, 1982. - 216 с.
  29. Паренс Г. Агрессия наших детей. - М.: Лайнер, 1997. - 365 с.
  30. Парыгин Б.Д. Основы социально - психологической теории. - М.: Мысль, 1971. - 416 с.
  31. Парыгин Б.Д. Социальная психология. - Л.: Лениздат., 1967. - 452 с.
  32. Петровский А.В. Социальная психология. - М.: Просвещение, 1987. - 374 с.
  33. Платонов К.К. Краткий психологический словарь системы психологических понятий. - М.: Высш. шк., 1984. - 174 с.
  34. Психологический словарь / Под общей ред. Петровского А.В., Ярошевского М.Г. - М.: Педагогика, 1990. - 447 с.
  35. Пулкинен Л. Становление образа жизни с детского до юношеского возраста // Психология личности и образ жизни. - М., 1987. - с.132-137.
  36. Рабочая книга школьного психолога / Под ред. И.В. Дубровиной. - М., 1991. - 482 с.
  37. Райгородский Д.Я. Практическая психодиагностика. - Самара, 2001. - 436 с.
  38. Райс Филип. Психология подросткового и юношеского возраста. - С. - П.: Питер, 2000. - 586 с.
  39. Раншбург Й., Поппер П. Секреты личности. - М.: Просвещение, 1983. - с.254.
  40. Раттер М. Помощь трудным детям. - М.: Просвещение, 1987. - 234 с.
  41. Реан А.А. Агрессия и агрессивность личности // Психологический журнал. - 1996. - № 5. - с.3-18.
  42. Реан А.А., Коломинский Я.Л. Социальная педагогическая психология. - С. - П.: Питер, 1997. - 438 с.
  43. Репина Т.А. Анализ теорий полоролевой социализации в современной западной психологии // Вопросы психологии. - 1987. - № 2. - с.158-165.
  44. Рогов Е.И. Настольная книга практического психолога в образовании. - М.: ВЛАДОС, 1996. - 416 с.
  45. Румянцева Н.М. Агрессия и контроль // Вопросы психологии. - 1992. - № 5,6. - с.35-40.
  46. Семенюк Л.М. Психологическая сущность агрессивности и ее проявление у детей подросткового возраста / Методические рекомендации в помощь педагогам - практикам. - М., 1991. - 116 с.
  47. Симонов П.В. Потребностно - информационная теория эмоций // Вопросы психологии. - 1982. - № 6. - с.44-56.
  48. Степанов С.А. Три источника и три составляющие науки о враждебности // Шкільний психолог. - 2002. - травень. - с.14-16.
  49. Степанов С.А. О чем говорят рога и клыки // Шкільний психолог. - 2002. - травень. - с.16.
  50. Фрейд З. Я и Оно // Психология бессознательного. - М.: Просвещение, 1990. - с.425-440.
  51. Фромм Э. Анатомия человеческой деструктивности. - М., 1994. - 547 с.
  52. Фурманов И.А. Детская агрессивность: психодиагностика и коррекция. - Мн., 1996. - 192 с.
  53. Фурманов И.А. Психологическая помощь подросткам - переселенцам с асоциальной направленностью поведения / Сборник научных трудов. - Вып.1. - Минск, 1993. - 364 с.
  54. Фурманов И.А. Работа школьного психолога по коррекции нарушений поведения у подростков. - Минск, 1994. - 153 с.
  55. Хекхаузен Х. Мотивация и деятельность. - Т.1. - М.: Просвещение, 1986. - 450 с.
  56. Холлигер В. Человек и агрессия. - М.: Просвещение, 1985. - 335 с.
  57. Хреніков О.В. Гендерні моделі агресивної поведінки // Філософська думка. - 1999. - № 6. - с.36-38.
  58. Цап Н.М. Агресивність дитини: за і проти // Практична психологія та соціальна робота. - 1999. - № 6. - с.15-17.
  59. Эмоциональные нарушения и их коррекция / Под ред. В.В. Лебединского, О.В. Никольский. - М.: Просвещение, 1988. - 295 с.

Информация о работе Соціальне середовище, як передумова становлення агресивної поведінки