Автор работы: Пользователь скрыл имя, 02 Декабря 2013 в 20:43, курсовая работа
Мета дослідження: емпірично визначити зв’язок соціального середовища та агресивної поведінки особистості.
Гіпотези дослідження:
1. Соціальне середовище в значній мірі впливає на рівень прояву агресивної поведінки при становленні особистості ;
2. Між рівнем агресивної поведінки та рівнем прагнення до соціального домінування існує тісний взаємозв’язок.
ВСТУП ……………………………………………………………………………….…3
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ФОРМУВАННЯ АГРЕСИВНОЇ ПОВЕДІНКИ У СОЦІАЛЬНОМУ СЕРЕДОВИЩІ
Вплив соціального середовища на розвиток і формування
особистості………………………………………………………………………...7
Поняття мотивів і мотивації агресивної поведінки. Типи мотивації…………12
1.3 Фактори, які впливають на формування агресивної поведінки………………16
1.4. Становлення агресивної поведінки……………………………………………..19
1.5.Соціальні, зовнішні та індивідуальні детермінанти агресивної
поведінки………………………………………………………………………….22
РОЗДІЛ ІІ. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ СОЦІАЛЬНОГО СЕРЕДОВИЩА НА СТАНОВЛЕННЯ АГРЕСИВНОСТІ ОСОБИСТОСТІ
2.1. Характеристика вибірки досліджуваних…………………………………….. 29
2.2. Характеристика методик дослідження…………………………………. ……...30
2.3. Аналіз та інтерпретація…………………………………………………………..32
ВИСНОВКИ………………………………………………………………………...35
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………………...38
1) теорія (З. Фрейд, К. Лоренц, А. Адлер), згідно якої агресивність має генетичні корні. Вона дана кожному як захисна інстинктивна реакція. Агресивність не змінна, генерується спонтанно, безперервно і спрямована на другі об’єкти (у тому числі на людей) з метою їх підкорення чи завоювання.
2) Фрустраційна теорія (Дж. Доллард, Л. Берковітц та ін) розглядає агресивність як ситуаційний, а процес, як один із виходів з фруструючої ситуації. При фрустрації особистість реагує цілим комплексом захисних реакцій, одна з яких грає ведучу роль.
3) Теорія соціального научання (А. Бандура, А. Басс) розглядає агресивність як поведінку, засвоєну в процесі соціалізації через спостерігання відповідного способу дій та соціальне підкріплення. Проаналізувавши ці психологічні теорії, ми зробили висновок, що, на нашу думку найбільш повно процес впливу агресивності на особистість розкриває теорія соціального научання. З трьох розглянутих нами теорій походження агресивності ця теорія є однією з найбільш ефективних в плані прогнозування агресивної поведінки, особливо якщо є свідки про агресор та ситуації соціального розвитку.
Існує також декілька моделей виникнення агресивної поведінки. Психоаналітики дотримуються психогідравлічної моделі; ортодоксальні біхевіористи пов’язують процес агресивності з моделлю "Стимул - Реакція", з позитивним та негативним (аверсивним) заохоченням. Представники теорії соціального научання розглядають процес виникнення агресивності як результату взаємодії трьох компонентів: заохочення, научання та особистісний досвід. Вітчизняні психологи пов’язують виникнення агресивності з процесом соціалізації та входження у діяльність.
Розглянуті нами вікові особливості агресії свідчать, що вона найбільш має свою прояву у старшому підлітковому віці (14 - 16 років), що пов’язано з переходом від дитинства до дорослості через статеве дозрівання, яке ще більш посилює прояви агресивної поведінки.
В літературі є також
існування статево - вікових відмінностей
у способу вираження
В результаті проведеного експериментального дослідження нами були отримані такі дані:
Найбільше вираження агресивності й ворожості у досліджуваних наступає у віці 16 років, тобто у старших підлітків. При цьому найнижчий рівень агресивності й ворожості спостерігається у молодшому підлітковому віці.
В результаті дослідження соціального статусу ми виявили, що соціальний статус не залежить від рівня агресивної поведінки. Благополуччя взаємин між молодшими підлітками можна пояснити ще низькою потребою у лідерстві. На середньому підлітковому етапі відбувається процес самоствердження: від почуття єдності підлітки прагнуть до самореалізації.
Таким чином, рівень агресивної поведінки цілком може бути пов’язаний з тенденцією до екстернальності в залежності від вікової групи, так як високий рівень агресивної поведінки притаманний старшому підлітковому віку. А для молодших підлітків характерні низький рівень агресивності .
Результати досліджень показують, що між рівнем агресивності та рівнем прагнення домінувати виявлений значний сильний прямий зв’язок, який означає, що чим вище показники агресивності, тим більше підлітки схильні до соціального домінування. Тобто, високий прояв рівня агресивності буде приводити до високого рівня прагнення у підлітків домінувати.
Таким чином, ми можемо констатувати
про підтвердження нашої
Информация о работе Соціальне середовище, як передумова становлення агресивної поведінки