Стереотипи

Соціальний стереотип відіграє важливу роль у формуванні оцінки людиною навколишнього світу, хоча використання його може спричинити двоякий  наслідок, тому що приводить, з одного боку, до звуження пізнавального процесу, що може мати у визначених ситуаціях позитивне значення, а з іншого, - до вироблення різного роду упереджень. Упередження особливо негативні і навіть небезпечні в оцінці міжнаціональних, політичних, міжгрупових і економічних відносин, тому що породжують соціальну напруженість, глибокі соціальні конфлікти. Історична практика показує, що соціальні стереотипи, які приводять до формування негативних упереджень, обумовлені недоліком життєвого досвіду, відсутністю інформації чи наявністю помилкової, випадкової, неперевіреної інформації, зайво емоційним сприйняттям, маніпулюванням повсякденною свідомістю.

1.2.2 Основні властивості  і параметри стереотипів

Працюючи з книгою Ольшанського [5] ми вибрали основні властивості  стереотипів:

5. Ольшанский Д.В. Психология  массы. СП-б., "Питер"., 2001г. 

 

Ø здатність впливати на прийняття  рішення індивіда, нерідко всупереч логіці;

Ø у залежності від характеру  установки стереотипи майже автоматично "підказують" одні доводи у відношенні вибору об'єкта чи ухвалення рішення  і витісняють зі свідомості інші, протилежні першим;

Ø стереотип, на відміну від "потреби  взагалі", має виражену конкретність.

Розглядаючи окремо деякі види стереотипів  ми виділили наступні особливості:

1. Характерні мовним стереотипам: 

Ø Ознаки й атрибути, що містяться  в мовних стереотипах, використовуються розмовляючими для оцінки віднесеності предметів до того чи іншого класу  на основі сімейної подібності.

Ø Різні типи термінів мають фундаментально різні мовні стереотипи. Кольоровизначення  засновано на перцепції: терміни  базових кольорів базуються на конкретних зорових образах з різними  аспектами сприйняття, більш складні  ж терміни - на більш абстрактному представленні, більш близькому  до картин, чим до слів. Терміни, що характеризують соціальні ролі, зв'язані з усвідомленими  думками.

Ø Для кожного типу терміна можна  пророчити заздалегідь, який тип  ознак буде включений у семантичну компетенцію. Ознаки сприйняття для  кольору, типове поводження - для позначень  живого світу, функціональне призначення - для артефактів[4], соціальні функції, місце на соціальній шкалі, типові риси чи типове поводження і доход - для  термінів соціальної сфери.[7]

4. Электронная версия  статьи: Демьянков В.З. Стереотип  // Краткий словарь когнитивных  терминов / Кубрякова Е.С., Демьянков  В.З., Панкрац Ю.Г., Лузина Л.Г. Под  общей редакцией Е.С. Кубряковой. М.: Филологический факультет МГУ  им. М.В. Ломоносова, 1996. С.177-179.

7. Dahlgren K. 1978 – The nature of linguistic stereotypes // Papers from the parasession on the lexicon. - Chicago: CLS, 1978. P.58-70.

 

2. Характерні етнічним стереотипам: 

Ø Стереотип виникає при відсутності  чи недостатності інформації про  визначеного індивіда, етнічну групу;

Ø Чим більша кількість людей  погоджується з даним етнічним стереотипом - тим більше правдивим він вважається;

Ø Якщо дві різні групи людей  мають визначений стереотип про  третю групу - він вважається більш  правдивим.

3. Гендерні ж стереотипи є  окремим випадком стереотипу  і виявляють усі його властивості. 

Параметри стереотипів 

1. Ступінь необхідності в повсякденному  житті: дуже необхідні в побуті, на одному полюсі, протипоставлені  тим, що мають деструктивний  заряд. 

2. Ступінь незакостенілості і  змінюваності, гнучкості в зміні  перспектив.

3. Зміст стереотипів: заперечливе  (а тому агресивне) протипоставлено  стверджуючому (необразливому).

1.2.3 Класи стереотипів.

У свідомості людини, з моменту  народження і до глибокої старості, народжується, формується величезна  кількість стереотипів.

Стереотипи бувають:

– позитивними;

– негативними;

– нейтральними. Їх ще називають стереотипами "популярності, але байдужності".

А також існує декілька їхніх  класів:

1. Особисті. Ці стереотипи людина  формує сама. До них відносяться  його різні переконання, пристрасті - усе те, що (на думку людей)  складає особистість, індивідуальність  людини, його інтереси і широту  натури.

2. Гендерні. Являють собою культурно  і соціально обумовлені думки  про якості, атрибути і норми  поводження представників обох  статтей і їхнє відображення  в мові. Гендерна стереотипізація  фіксується в мові, тісно зв'язана  з вираженням оцінки і впливає  на формування очікувань від  представників тієї чи іншої  статі визначеного типу поводження. Гендерні стереотипи дуже спрощують  реальну ситуацію, однак у колективній  суспільній свідомості вони закріплені  міцно і міняються повільно.

3. Сімейні. Сімейні стереотипи  формуються під впливом сімейних  традицій, установок, правил.

4. Суспільні чи соціальні. Формуються  під впливом суспільства і  соціуму. Політика держави формує  державні стереотипи, релігія - релігійні,  реклама - споживчі. [6]

1.2.4 Функції стереотипів.

Стереотипи мають узагальнюючу функцію, що складається в упорядкуванні  інформації:

1. Когнітивну функцію - генералізація  (іноді надмірна) при упорядкуванні  інформації - коли відзначають що-небудь, що "кидається в очі". Наприклад,  при засвоєнні чужої культури  на заняттях іноземною мовою  приходиться одні стереотипи (регулюючі  інтерпретацію мови) заміняти іншими;

2. Афективну функцію - визначена  міра етноцентризму в міжетнічному  спілкуванні, виявлена як постійне  виділення "свого" у противагу  "чужому";

3. Соціальну функцію - розмежування  на "внутрігрупове" "позагрупове"  приводить до соціальної категоризації,  до утворення соціальних структур, на які активно орієнтуються  в повсякденному житті. Важливу  роль грає орієнтація по національній  ознаці, найбільшою мірою виражаючись  (для стороннього спостерігача, принаймні)  як забобони і з найбільшою  гостротою реалізуємі при міжетнічному  спілкуванні. [6]

1.2.5 Основні прийоми виявлення  стереотипів

Список літератури

1. Байбурин А.К. Некоторые вопросы  этнографического изучения поведения// Этнические стереотипы поведения.  Л., 1985. с. 7-21.

2. Кирилина А.В. Гендер: лингвистические  аспекты. М.: институт социологии  РАН, 1999. 189 с. 

3. Психологический словарь. Под  ред. А. В. Петровского, М.Г.  Ярошевского. – М., 1990 г. 

4. Электронная версия статьи: Демьянков  В.З. Стереотип // Краткий словарь  когнитивных терминов / Кубрякова  Е.С., Демьянков В.З., Панкрац Ю.Г., Лузина Л.Г. Под общей редакцией  Е.С. Кубряковой. М.: Филологический  факультет МГУ им. М.В. Ломоносова, 1996. С.177-179.

5. Ольшанский Д.В. Психология  массы. СП-б., "Питер"., 2001г. 

6. Г.Тард "Теория подражания", СП-б. 

а також русифіковані версії книг:

7. Dahlgren K. 1978 – The nature of linguistic stereotypes // Papers from the parasession on the lexicon. - Chicago: CLS, 1978. P.58-70.

8. Quasthoff U.M. 1989 – Ethnozentrische Verarbeitung von Informationen: Zur Ambivalenz der Funktionen von Stereotypen in der interkulturellen Kommunikation // Wie verstehen wir fremdes: Aspekte zur Klarung von Verstehensprozessen: Dokumentation eines Werkstattgesprachs des GoetheInstituts Munchen vom 24.-28. November 1988. - Munchen: Iudicium, 1989. S.37-62.

9. Storr A. The Art of Psychotherapy. N. Y.: Methuen, 1980.

 

1. Гендерні стереотипи та їх вплив на міжособистісне спілкування

Сучасний етап розвитку суспільства характеризується суттєвими змінами у системі гендерних відносин, внаслідок чого, з одного боку, відкриваються можливості для їх оптимізації, а з іншого — виникає ризик порушень формування гендерної ідентичності у підростаючого покоління.

Сучасні дослідження в області феміністської й гендерної теорії дуже великі. Інтерес до даної проблематики в наш час великий, що пояснюється високим ступенем актуальності теми й існуванням у суспільстві ще досить сильного, стійкого традиційного погляду, як на жінку, так і на чоловіка. Незважаючи на те, що багато сучасних соціальних стандартів, норм й цінностей стають більше гнучкими, сила гендерних установок — дотепер є однією з головних їхніх характеристик; суспільство в більшій своїй частині непохитно відтворює стереотипи минулого. У зв'язку із цим діагностика вивчення гендерних стереотипів представляється необхідною і досить актуальною.

Гендерні стереотипи — механізми, що забезпечують закріплення і трансляцію гендерних ролей від покоління до покоління. У суспільній свідомості вони функціонують як стандартизовані уявлення про моделі поведінки та риси характеру відповідно до понять «чоловіче» та «жіноче».

Процес гендерної соціалізації визначається й направляється за допомогою різних соціальних і культурних засобів. Для цього в кожному суспільстві існують певні гендерні ролі. У широкому змісті поняття ролі означає спосіб поведінки людей у системі міжособистісних відносин, що залежить від їхньої позиції в суспільстві й, що відповідає набору норм приписань і очікувань, які існують в даному суспільстві. Під гендерною роллю розуміють систему соціальних стандартів, приписань, стереотипів, яким людина повинна відповідати, для того щоб її визнавали як хлопчика або дівчинку.

Вивчення гендерних стереотипів почалося у середині 50-х років XX ст., коли американські соціологи Мак Кі та Шерріфс визначили типово чоловічий та типово жіночий образи. На їх думку, типово чоловічий образ — це сукупність рис, пов'язана із соціально необмеженою поведінкою, компетентністю, раціональними здібностями, активністю і результативністю [36, 499]. Жіночий — характеризують соціальні й комунікативні навички, теплота, емоційна підтримка. Стереотипи створюються суспільством штучно, формуючись протягом багатьох років, важко піддаються коригуванню або ліквідації, обмежують свободу, можливості людини, прийняття рішень у різних сферах життєдіяльності. Тим більше, що, як відомо, не існує чисто «чоловічої» або чисто «жіночої» особистості; будь-яка особистість втілює у собі риси як фемінності, так і маскулінності.

Аналізуючи трансформаційні процеси, що відбуваються в сучасному суспільстві загалом та їхній вплив на гендерну картину, варто зазначити, що гендерну картину сучасного суспільства важко визначити як однорідну та чітко структуровану, вона характеризується полярними гендерними стереотипами, появу і функціонування яких спричинили економічні, політичні, культурні зміни суспільств, що трансформуються.

У рамках традиційної освіти існує сильний вплив стереотипів на виховання й навчання дітей. У дослідженнях Р.Хол і Б. Сендлер було показано, що пануючі форми викладання опираються на маскулінні способи спілкування, що спонукає дівчат відходити на другий план в освітньому процесі, а хлопчиків заохочують бути активними [11, 58]. Вітчизняні дослідження показують, що наші співвітчизники серед шкільних предметів найважливішими для хлопчиків вважають математику, комп'ютерні знання, фізику, фізкультуру, а для дівчаток — домоведення, літературу, історію, етику й психологію сімейного життя, статеве виховання. У підлітковому віці дівчатка виявляються перед дилемою: чи розвивати свої здатності до математики, фізики, інформатики далі або віддати перевагу загальноприйнятим нормам і стандартам поведінки, щоб бути прийнятою навколишніми. У той же час на рівні міжособистісних відносин хлопчики мають набагато менш близькі зв'язки й контакти із друзями, батьками — діє традиційне «табу» на чоловічу емоційність. І.С. Кон пише про кризу маскулінності — сьогодні чоловікові все складніше відповідати тій ролі, яку йому пропонують сформовані норми [23, 25]. Таким чином, школа як один з інститутів соціалізації сьогодні відтворює сформованими століттями гендерні стереотипи.

В свою чергу проблема спілкування відноситься до числа найважливіших для людини, та для старшого підлітка в контексті нашого дослідження, сфер життєдіяльності. Психологи єдині у визнанні значення спілкування у формуванні особистості підлітковому і юнацькому віці. Ці періоди досить істотні для формування основних структурних компонентів особистості. Від того, як буде складатися спілкування, залежить формування майбутньої особистості.

Стереотип — це думка про особисті якості групи людей, що може бути надмірно узагальненою і неточною. З їхньою допомогою людина сприймає, «класифікує» інших людей по їхній приналежності до тієї або іншої групи, соціально-економічному класу або по їхніх фізичних характеристиках (стать, вік, колір шкіри й та ін.), наприклад підлітки, жінки /чоловіки, політики, безробітні й та ін. Стереотипи, у тому числі й гендерні, часто породжують занадто умовне й спрощене уявлення про людей, формують очікування й установки у відношенні інших, сприяють спрощеному сприйняттю й позбавляють вигід, пов'язаних з пізнанням окремої особистості.

Стереотипи усвідомлюються й здобуваються індивідом у ході соціалізації в тій групі, до якої він належить (батьків, приятелів, учителів, ЗМІ й та ін.). Причому навіть власні уявлення особистості про себе можуть бути тісно пов'язані зі стереотипами [25, 186].

Гендерний стереотип — це спрощений, стійкий, емоційно забарвлений вид поведінки й рис характеру чоловіків або жінок. Дані стереотипи проявляються у всіх сферах життя людини: самосвідомості, у міжособистісному спілкуванні, міжгруповій взаємодії. Вони дуже стійкі. Гендерні стереотипи набагато сильніше расових.

У сучасному світі в суспільній свідомості й практиках взаємодії гендерні стереотипи розглядаються як «щирі», як якийсь соціальний консенсус, застосовуваний при вирішенні проблем, для яких немає однозначних підтверджень й об'єктивних критеріїв. Гендерні стереотипи трансформуються в цінності й формують нормативні образи «істинної» фемінінності, маскулінності. Таким чином, існуюча норма поведінки перетворюється в приписання. Гендерні стереотипи визначають статусні характеристики чоловіків і жінок, закріплюючи домінуюче положення чоловіків і дискримінаційної практики відносно жінок.

Виділяють кілька груп гендерних стереотипів.

Перша група — стереотипи маскулінності-фемінінності. У стереотипному уявленні маскулінності приписуються «активно-творчі» характеристики, інструментальні риси особистості, такі як активність, домінантність, упевненість у собі, агресивність, логічне мислення, здатність до лідерства. Фемінинність, навпаки, розглядається як «пасивно-репродуктивний початок», що проявляється в експресивних особистісних характеристиках, таких як залежність, тривожність, низька самооцінка, емоційність. Маскулинні характеристики зазвичай протиставляються фемінінним, розглядаються як протилежні, взаємодоповнюючі [25, 189].