Стереотипи

Етнічні стереотипи у сучасній Україні

В Україні  традиційним вважається високий  рівень міжнаціональної толерантності  в суспільстві. Прийнято вважати, що міжнаціональні стосунки в Україні  — доволі благополучна сфера суспільного  життя. Зокрема, соціологічні дослідження  демонструють, що серйозні конфлікти  в сфері міжнаціональних відносин суспільству не загрожують. Значущих антагонізмів у сфері міжнаціональних  стосунків не спостерігалося протягом історії незалежної України. А конфлікти  в Криму в контексті інтеграції кримських татар в українське суспільство коректно розглядати як конфлікти між цим народом  та владою.  Варто звернути увагу  на дані опитування громадської думки, які красномовно демонструють деякі  аспекти усвідомлення в українському суспільстві власного «конфліктогенного» потенціалу. «Як Ви вважаєте, чи існують  в українському суспільстві міжнаціональні конфлікти?»(%)

1. Так,  існують і дуже серйозні –  11%  2. Існують, і доволі серйозні - 14%  3. Існують, але не значні - 41%  4. Конфліктів зовсім немає  - 27%  5. Важко сказати - 11%  Опитування  проводили Фонд «Демократичні  ініціативи» та Центр «Соціальний  моніторинг» з 11 до 16 травня 2004 року  в усіх областях України, АР  Крим та місті Києві. Всього  опитано 2038 респондентів віком  від 18 років і старше. Варто  звернути увагу на те, що 41% опитаних  вказують, що незначні конфлікти  таки існують. Постає логічне  запитання, а в чому вони  полягають?  Однозначно відповісти  на нього складно. Адже ситуація  не актуалізована. Аналізуючи  сферу міжетнічних взаємин в  сучасній Україні, можна побачити, що сьогодні відповідна зона  «конфлікту» у сфері міжнаціональних  взаємин міститься у площині  певного міжетнічного дистанціювання у взаєминах між більшістю та окремими етнічними громадами. Експерти спостерігають міжетнічне дистанціювання, культурну неприязнь, що в принципі є далекою від реального напруження, яке існує між «більшістю» та окремими етнонаціональними спільнотами. Це можуть бути як етнічні громади, які є традиційними для українського суспільства, так і новітні мігрантські спільноти. Останній чинник напруження пов’язаний зі збільшенням кількості нелегальної міграції через територію України, зі зростанням числа тих осіб, які нелегально проживають в Україні. В основному це вихідці з Китаю, країн Південної Азії, Африки, країн Близького Сходу. Потенційне збільшення напруження у взаєминах між «більшістю» та представниками нових мігрантських спільнот може бути також пов’язане не так з соціально-економічними чинниками (питання працевлаштування, народження етнічного бізнесу та, відповідно, й конкуренції), як з певними етностереотипами, в тому числі і в релігійній сфері. Зокрема, щодо взаємин між християнами та мусульманами вони дістали відповідну актуалізацію після 11 вересня.  Гетеростереотипи також транслюються не тільки щодо новітніх мігрантських спільнот, а й стосовно громад, традиційних для України. Цьому нерідко активно «сприяють» ЗМІ, а також процес ретрансляції негативних сенсів під час викладання історії у школах. Так, можна навести непоодинокі приклади, коли українські ЗМІ вдаються до оголошення національної приналежності в кримінальній хроніці, тим самим створюючи з представників тих чи тих громад образи кримінальних злочинців. Сьогодні така практика у світі вважається маніпуляційною та некоректною. Схожу ситуацію можна спостерігати у ЗМІ щодо українських ромів, або під час російської ретрансляції стосовно «осіб кавказької національності», тобто вихідців з Кавказу. З поступовим набуттям нових ознак української полікультурності в подальшому можуть актуалізуватися міжнаціональні взаємини, які не були характерними для України. Зокрема, експерти вказують на вивчення дійсного рівня міжетнічної толерантності в суспільстві, проблеми сумісності культур, соціальної сфери.

Для підтвердження  або спростування гіпотези був вибраний проективний метод. Випробуваним був  запропонований готовий малюнок  порожньої карти світу лише з  контурами материків. Інструкція включала в себе наступне: «Позначити на цій  карті світу свій народ або  свою країну та ще 7 інших народів  або країн, які ви побажали би бачити на своїй карті світу. Обґрунтувати свій вибір. Країни або народи можуть бути розміщені у вільному місці, незалежно від їх реального географічного  положення».

Результати  дослідження:

Після отримання  результатів, були зроблені наступні висновки:

Європейські етноси відмітили на своїй карті  усі 100% респондентів. 66,7% випробуваних бажали бачити на ній представників  країн Північної Америки. Серед  них: 53,4% - американці, 13,3% - канадці, 6,7% - мексиканці, 6.7% - корінні індіанці. 63% респондентів обрали народи азіатських країн; 30% - представників Африканського  континенту; 23% - країн Латинської Америки, ще 23% - австралійців.

Серед найбільш бажаних народі виявилися наступні:

• Росіяни – 83,3%;
• Американці – 53,3%;
• Італійці – 53,3%;
• Французи – 46,7%;
• Японці – 36,7%;
• Китайці – 36,7%;
• Іспанці – 30%;
• Німці – 26,7%;
• Білоруси – 23,3%;
• Англійці – 23,3%;
• Індійці – 23,3%
• Австралійці – 20%;
• Бразильці – 16,7%;
• Поляки – 13,3%;
• Єгиптяни – 10%;
• Аргентинці – 10%.

Аналізуючи  отримані результати, можна зробити  наступні висновки.

1. Серед  респондентів, які відмітили на  своїй карті країни Африки, не  було жодного, хто позначив  би конкретний народ або назву  конкретної країни. В основному  позначали, наприклад, так: «африканці»  або «негри», те саме по відношенню  до арабських країн, які знаходяться  на території Африканського континенту. Їх народи називали «арабами»,  не конкретизуючи. Африканців  в більшості випадків зображали  саме на африканському континенті, мотивуючи це, наприклад, наступним  чином: «нехай там і залишаються»  або «там їм і місце». Це  може говорити про вже сформований  стереотип по відношенню не  тільки до африканців, а і до  усього чорношкірого населення  планети, зважаючи на те, що  позначення «негри» зустрічалося  досить часто. Пояснення респондентів  може говорити про те, що сформований  стереотип носить негативний  характер. Випробувані досить мало  знають про африканців, вони не  досить високої думки про цих  людей і не бажають мати  з ними нічного спільного, хоча  реальних причин цього не називають.

2. Стосовно  російського етносу, то можна  прослідкувати два сформовані  стереотипи. Перший стосується того, що українців і росіян поєднують  спільні слов‘янські корені та  спільна історична доля. На своїх  картах респонденти, як правило,  зображали росіян поруч із  українцями, пояснюючи це наступним  чином «росіяни і українці  – брати-слов‘яни, хочеться, щоб  жили дружно». Інший стереотип  носить більш негативний характер  і виявляється у тому, що в  росіянах і в Росії вбачають  загрозу. «Чим далі Росія від  України, тим краще», або «Росіяни  не люблять українців», або «Росія  залишила поганий відбиток у  історії нашої країни». 

3. Стосовно  американців теж можна прослідкувати  два стереотипи. З одного боку  їх називали «розумною нацією»,  «здібними людьми», відмічали  добре розвинене суспільство  і високий рівень життя, зазначали,  що американці можуть стати  захистом для українців. З іншого  боку, в Америці також вбачали  загрозу для України - «Чим далі від України, тим краще». Більш того, щодо американців іноді проявлялась немотивована агресія, яку, однак, важко назвати стереотипом. Наприклад, США позначали на Африканському континенті і пояснювали «хай відчують, як воно там» і т.п.

4. Близько  57% респондентів вважають французів  привітливою та романтичною нацією. Серед іншого відмічали також  переваги кінематографу, культури  та мистецтва.

5. 83,3% випробуваних  відмічали, що японці мудрі  та сильні духом люди, схильні  до філософських роздумів про  життя, з легкістю досягають  душевної гармонії.

6. Близько  49% респондентів вважають скандинавські  народи стриманими і холоднокровними,  цілеспрямованими, людьми із залізним  характером.

7. 78,1% респондентів  вважають німців педантичними  та організованими, що допомагає  їм досягти чудової організації  життєдіяльності та високого  рівня життя.

8. 52% випробуваних  назвали індійців добрими, високоморальними  та душевними людьми, які зуміли  зберегти найвищі людські цінності  у сучасному жорстокому світі.

9. 45,8% респондентів  вважають бразильців здоровою  та спортивною нацією, чому, на  їхню думку, сприяє природне  середовище Бразилії. Також саме  бразильці відмічалися як найбільш  врівноважена та розумна нація  серед інших народів Латинської  Америки.

10. 57,4% респондентів  назвали аргентинців темпераментними,  імпульсивними, пристрасними та  дуже вродливими людьми.

Висновки

 

За допомогою  дослідження літературних джерел нам  вдалося проаналізувати поняття  етнічного стереотипу, зрозуміти  його властивості. функції та особливості  формування, а отже зробити крок на зустріч пошуку шляхів руйнування стереотипів, зокрема етнічних, які заважають ефективній взаємодії етносів один з одним.

Виходячи  з результатів досліджуваних  проблем і поставлених нами експериментів, можна зробити наступні висновки.

1. Усі  люди, незалежно від національності, мають сформовані позитивні і  негативні етнічні стереотипи. Існують  відмінності у формуванні позитивних  і негативних стереотипів. Негативні  стереотипи, як правило, більш  стійкі, ніж позитивні, і уникнути  іх формування неможливо.

2. Існують  певні фактори формування етнічних  стереотипів, серед яких чільне  місце займає стійке хибне  уявлення про інший народ, що  склалося і укорінилося історично,  а також ЗМІ, особливо періодичні  та Інтернет-видання, які доступні  різним прошаркам населення і  всім віковим категоріям людей.  Слід також відмітити, що нестача  інформації про той чи інший  народ також призводить до  формування стереотипів, щоправда  нестійких. 

3. Причини  виникнення стереотипів та їх  джерела історично обумовлені  та залежать від психологічних  особливостей людей різних націй,  їх безпосередньої взаємодії  між собою, тому досить важко  знайти шляхи позбавлення від  стереотипів. 

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Агеев В.С.  Механизмы социального восприятия//Психологический  журнал. № 2, 1989.

2. Агеев В.С.  Межгрупповое взаимодействие. М., 1990.

3. Арутюнян  Ю.В., Дробижева Л.М., Сусоколов А.А.  Этносоциология. М., 1999.

4. Байбурин  А.К. Некоторые аспекты этнографического  изучения поведения//Этнические  стереотипы поведения. Ленинград, 1985.

5. Берзин  Н.А., Гущина А.Э. Самосознание  национальных (этнических) групп. Екатеринбург: Уральский кадровый центр, 1993.

6. Бромлей  Ю. В. Этносоциальные процессы: теория, история, современность. М.: Наука, 1987.

7. Бромлей  Ю. В., Козлов В. И. Этносы и этнические процессы как предмет исследования // Этнические процессы в современном мире / Отв. ред. Ю. В. Бромлей. М.: Наука, 1989. С. 5 — 29.

8. Бромлей  Ю. В., Подольный Р. Г. Человечество — это народы. М.: Мысль, 1990.

9. Булгаков  С.Н. Размышления о национальности//Сочинения  в 2-х т. Том 2. 1993.

10. Вежбицкая  А. Сопоставление культур через  посредство лексики и прагматики. М., 2001.

11. Вундт  В. Проблемы психологии народов.  СПб.: Питер, 2001.

12. Гумилев  Л.Н. Конец и вновь начало, М., 1997.

13. Гумилев  Л. Психологическое несходство  этносов//Психология национальной  нетерпимости. Минск, 1998.

14. Коваленко  Г.М. Русские глазами шведов. Этнопсихологический  стереотип//Славяне и их соседи. Этнопсихологические стереотипы  в средние века. М., 1990.

15. Кон И.  Психология предрассудка//Психология  национальной нетерпимости. Минск, 1998.

16. Королев  С.И. Вопросы этнопсихологии в  работах зарубежных авторов. М., 1970.

17. Коул К. Культурно-историческая психология. М.: РАН, 1997.

18. Кцоева  Г.У. Опыт эмпирического исследования  этнических стереотипов//Психологический  журнал. № 2, 1986.

19. Лебедева  Н.М. Новые возможности одной  известной концепции//Психологический  журнал. № 2, 1989.

20. Лебедева  Н.М. Социальная психология этнических  миграций. М., 1993.

21. Лебедева  Н. Введение в этническую и  кросс-культурную психологию. М., 1999.

22. Леви-Строс  К. Структурная антропология. М., 2001.

23. Лосский  Н.О. Характер русского народа//Лосский  Н.О. Условия абсолютного добра.  М., 1991.

24. Лурье С.В. Историческая этнология. М.: Аспект Пресс, 1997.

25. Мельникова  В.А., Петрухин В.Я. Норманны и  варяги. Образ викинга на Западе  и Востоке Европы// Славяне и  их соседи. Этнопсихологические  стереотипы в средние века. М., 1990.

26. Нетаньяху  Б. Война с терроризмом. –  М.: Альпина паблишер, 2002.

27. На симпозиуме  по межнациональным проблемам//Психологический  журнал № 4, 1989.

28. Оганджанян  Р.С. Некоторые вопросы формирования  этнических стереотипов в моноэтнической  среде//Психологический журнал. №  1, 1989.

29. Павленко  В.Н., Таглин С.А. Введение в  этническую психологию. Харьков, 1992.

30. Павленко  В.Н., Таглин С.А. Факторы этнопсихогенеза.  Харьков, 1993.

31. Павловская  А.В. Этнические стереотипы в  свете межкультурной коммуникации. // Вестник МГУ. Сер.19. Лингвистика  и межкультурная коммуникация. 1998, №1, с.94-104.

32. Пеликан  А. Прогрессирующая Япония. СПб., 1895. С.147.

33. Платонов  Ю.П., Почебут Л.Г. Этническая социальная  психология. Санкт-Петербург, 1993.